Рішення
від 10.05.2012 по справі 8/17-3818-2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2012 р.Справа № 8/17-3818-2011

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

при секретарі Стачук Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Філімонов В.В. -директор, наказ №9 від 31.05.11р.

від відповідача: ОСОБА_2, довір. №2689/15/10 від 05.08.11р.4

розглянув справу за позовом:

за позовом: Приватного підприємства „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ"

до відповідача: Одеського обласного центру зайнятості

про стягнення 18838,36 грн.

У судовому засіданні 04.05.2012р. оголошувалась перерва до 10.05.2012р. в порядку ст. 77 ГПК України.

Справа розглядалась більш тривалий строк за клопотанням сторони в порядку ст. 69 ГПК України.

22.09.2011р. Приватне підприємство „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Одеського обласного центру зайнятості про стягнення заборгованості за інформаційні, консультаційні, методичні послуги та іншу допомогу по організації і проведенню процедури закупівлі ( відкриті торги ) на будівництво Арцизького РЦЗ за договором про надання консультаційних послуг №27/6 від 01.08.2010р. у розмірі 18838,36 грн., в тому числі 14000 грн. -заборгованості за надані послуги, 918,58 грн. -інфляційних витрат, 419,78 грн. -3% річних, 3500 грн. -правової допомоги, посилаючись на договір про надання консультаційних послуг №27/6 від 01.08.2010р., перелік та вартість робіт по організації і проведенню торгів (тендерів) ( додаток №1 до договору ), акт здачі-приймання виконаних робіт №6 від 29.08.2010р., претензію №012/10 від 13.09.2010р., договір про надання правової допомоги від 15.09.2011р., видатковий касовий ордер від 20.09.2011р., лист Одеського обласного центру зайнятості №3149/15/16 від 20.09.2010р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2011р. порушено провадження справі №8/17-3818-2011 за позовом Приватного підприємства „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" до Одеського обласного центру зайнятості про стягнення 18838,36 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.11.2011р. провадження у справі №8/17-3818-2011 зупинено, копії матеріалів справи надіслано до прокуратури Одеської області.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2011р. ухвалу господарського суду Одеської області від 16.11.2011р. по справі №8/17-3818-2011 скасовано, справу направлено до господарського суду Одеської області для розгляду по суті.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2012р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2011р. у справі №8/17-3818-2011 залишено без змін.

Згідно автоматизованого розподілу справ господарського суду Одеської області справу №8/17-3818-2011 передано на розгляд судді Брагіній Я.В., у зв'язку з чим справу ухвалою суду від 02.03.2012р. прийнято до свого провадження суддею Брагіною Я.В.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, пояснив, що позивачем будь-які послуги відповідачу не надавались, що підтверджується поясненнями працівників Одеського обласного центру зайнятості та позивачем не надано доказів надання послуг за договором. Крім того, зазначив, що договір не може вважатись дійсним, оскільки був укладений під впливом помилки, взяті по ньому зобов'язання не відповідають вимогам закону та договір укладено з порушенням вимог законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали №11-335 про відмову в порушенні кримінальної справи за зверненням директора Одеського обласного центру зайнятості Гоценка С.В., господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2010р. між Одеським обласним центром зайнятості ( замовником, відповідачем) та Приватним підприємством „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" ( виконавець, позивач ) було укладено договір №27/6, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому інформаційні, консультаційні, методичні послуги та іншу допомогу по організації і проведенню процедури закупівлі (відкриті торги ) на будівництво Арцизького РЦЗ з урахуванням специфічних потреб замовника та вимог чинного законодавства.

Згідно умов договору вартість робіт визначається на основі кошторису (Додаток 1 ), який є невід'ємною частиною даного договору та складає 60000 грн.

Договором передбачено, що розрахунки за виконані роботи з виконавцем здійснюються в 5-ти денний термін після виконання і приймання послуг, передбачених цим договором та підписання акту прийому здачі виконаних робіт.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання ( ст. 901 ЦК України ).

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем надано відповідачу послуги згідно умов договору №27/6 від 01.08.2010р. на загальну суму 14000 грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт №6 від 29.08.2010р., який підписаний виконавцем ( позивачем ) та замовником ( відповідачем ) без будь-яких зауважень.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором №27/6 від 01.08.2010р. не виконав, не оплатив надані позивачем послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 14000 грн. заборгованості за договором №27/6 від 01.08.2010р. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем оплата наданих позивачем послуг за договором №27/6 від 01.08.2010р. своєчасно проведена не була, що є простроченням виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи умови договору №27/6 від 01.08.2010р., відповідно до яких розрахунки за виконані роботи з виконавцем здійснюються в 5-ти денний термін після виконання і приймання послуг, передбачених цим договором та підписання акту прийому здачі виконаних робіт та те, що акт здачі-приймання виконаних робіт підписано сторонами 29.08.2010р., відповідач мав оплатити надані позивачем послуги не пізніше 03.09.2010р.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 918,58 грн. та 3% річних в сумі 419,78 грн. за період з 22.09.2010р. по 19.09.2011р.

Перевіривши розрахунок позивача інфляційних та 3% річних, суд приходить до висновку, що нарахування 918,58 грн. -збитків від інфляції та 419,78 грн. -3% річних відповідає вимогам чинного законодавства і тому задовольняє позов у цій частині.

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача на підставі наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір №27/6 від 01.08.2010р. у встановленому законодавством порядку недійсним не визнаний, а отже встановлює передбачені договором права та обов'язки сторін договору, які мають бути виконані сторонами належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідачем не надано доказів того, що позивачем послуги за договором №27/6 від 01.08.2010р. не надані. Посилання представника відповідача на пояснення працівників Одеського обласного центру зайнятості не приймаються судом до уваги, оскільки надані зацікавленими особами, тобто посадовими особами відповідача та спростовуються наданим позивачем актом здачі-приймання виконаних робіт, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Крім того, відповідачем не надано належних доказів, що договір №27/6 від 01.08.2010р. та акт здачі-приймання виконаних робіт №6 від 29.08.2010р. є сфальсифікованими.

Слід зазначити, що така ж правова позиція Вищого господарського суду України викладена у постанові від 13.09.11. у справі №9/17-732-2011 (а.с.89-94, т.1).

Не свідчить про ненадання послуг позивачем відповідачу, надана відповідачем постанова від 11.11.11. про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно працівників Одеського обласного центру зайнятості, оскільки із наданої постанови вбачається, що останніми причинено шкоду відповідачу по іншій справі, по якій судове рішення виконано, бо зазначається постанова Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.11., якою стягнуто із відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги за іншим договором (а.с.18, т.1). Навпаки, зазначеною постановою від 11.11.11. про відмову в порушенні кримінальної справи встановлено, що договір про надання послуг та акт злачі-приймання наданих послуг позивачем відповідачу підписані уповноваженими особами відповідача.

Не спростовують доводів позивача про надання послуг відповідачу і надані відповідачем довідка бухгалтерії останнього про те, що договори до бухгалтерії не надходили та про відсутність реєстрації договорів, тому що зазначені документи можуть підтверджувати тільки неналежне виконання своїх обов'язків працівниками відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів в підтвердження своїх заперечень не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 14000 грн. заборгованості за договором №27/6 від 01.08.2010р., 918,58 грн. -інфляційних втрат, 419,78 грн. -3% річних та відмовляє в позові в частині стягнення з відповідача 3500 грн. за надання правової допомоги.

Слід зазначити, що така ж правова позиція Вищого господарського суду України викладена у постанові від 13.09.11. у справі №9/17-732-2011 (а.с.89-94, т.1).

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Разом з тим, суд відмовляє у позові в частині стягнення з відповідача 3500 грн. за надання правової допомоги, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом Українпи "Про адвокатуру". Дія зазначеного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Стаття 2 Закону України "Про адвокатуру" визначає, що адвокатом може бути особа, яка має вищу освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів дипломом іншої країни, стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційні іспити, одержала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Таким чином, ст.44 ГПК України передбачає відшкодування сум у вигляді судових витрат, які були сплачені стороною за отримання юридичних послуг лише адвокату, а не представнику.

Представник позивача не надав доказів, які би підтверджували його статус адвоката в розумінні ст.2 Закону України "Про адвокатуру", і такі докази відсутні в матералах справи.

Отже, суд відмовляє в позові у частині відшкодування позивачу витрат в сумі 3500,00грн. за надання правової допомоги.

Керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Одеського обласного центру зайнятості ( 65028, м. Одеса, вул. Адм. Лазарева, 10, код ЄДРПОУ 03491435 ) на користь Приватного підприємства „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" ( 65085, м. Одеса, вул. Самольотна, 41-а, код ЄДРПОУ 36435407 )

- 14000 грн. / чотирнадцять тисяч грн. / - основного боргу;

- 918,58 грн. / дев'ятсот вісімнадцять грн. 58 коп. / - інфляційних втрат;

- 419,78 грн. / чотириста дев'ятнадцять грн. 78 коп. / - 3% річних;

- 188,38 грн. / сто вісімдесят вісім грн. 38 коп. / - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 236,00 грн. / двісті тридцять шість грн. / - витрат, пов'язаних зі сплатою за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в позові в частині стягнення 3500 грн. витрат за надання правової допомоги.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 14 травня 2012р.

Суддя Брагіна Я.В.

Копію рішення надіслати:

1. ПП „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" ( 65085, м. Одеса, вул. Самольотна, 41-а );

2. Одеському обласному центру зайнятості ( 65028, м. Одеса, вул. Адм. Лазарева, 10 ).

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення10.05.2012
Оприлюднено21.05.2012
Номер документу24042475
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —8/17-3818-2011

Ухвала від 22.05.2013

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Шевченко В.В.

Постанова від 10.07.2012

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Михайлов М.В.

Ухвала від 28.05.2012

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Михайлов М.В.

Рішення від 10.05.2012

Господарське

Господарський суд Одеської області

Брагіна Я.В.

Ухвала від 04.05.2012

Господарське

Господарський суд Одеської області

Брагіна Я.В.

Ухвала від 18.04.2012

Господарське

Господарський суд Одеської області

Брагіна Я.В.

Ухвала від 02.04.2012

Господарське

Господарський суд Одеської області

Брагіна Я.В.

Ухвала від 02.03.2012

Господарське

Господарський суд Одеської області

Брагіна Я.В.

Постанова від 13.12.2011

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Михайлов М.В.

Ухвала від 16.11.2011

Господарське

Господарський суд Одеської області

Лічман Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні