Ухвала

від 15.05.2012 по справі 5004/319/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

від "15" травня 2012 р. по справі № 5004/319/12

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ.ЕЙ.ТІ. Лоджистікс Україна"

про стягнення 9 790,71 грн.

Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_3 - адвокат, угода №1503 від 15.03.2012р.

від відповідача 1: н/з

від відповідача 2: ОСОБА_4 - дов. №б/н від 13.09.2011р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням відповідача 2 здійснюється технічна фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ.ЕЙ.ТІ. Лоджистікс Україна" про стягнення 9 790,71 грн., в т.ч. стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 солідарно 200,00 грн. заборгованості по штрафних санкціях, з відповідача 2 - 9 590,71 грн. санкцій за понаднормові простої, в т.ч. 772,31 грн. додаткових витрат згідно договору на перевезення вантажу в міжнародному автомобільному сполученні від 26.07.2010р., 1 609, 50 грн. судового збору, сплаченого позивачем згідно платіжного доручення №266 від 16.03.2012р. та 1000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачами умов договору на перевезення вантажу в міжнародному автомобільному сполученні від 26.07.2010р., договору поруки №1907/11-П LGU11-02988 від 19.07.2011р. Посилається на карту простоя автомобіля НОМЕР_1, міжнародну товарно-транспортну накладну №52111-07-117, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за №ОУ-0000925 від 12.08.2011р., згідно з яким виконавцем було здійснено міжнародні перевезення м. Гамбург (Німеччина)-Ягодин (м/п) (а/м DAF AC 7740 FR/ПП АС 2458 ХХ), Ягодин (м/п)-м. Бориспіль (Україна) (а/м DAF AC 7740 АК/ПП АС 2458 ХХ).

Відповідач 2 у відзиві від 24.04.2012р., позов заперечив, посилаючись на те, що договір поруки укладено заднім числом, а підтвердженням є вручення повідомлення про невиконання боржником зобов'язання особисто, а не шляхом направлення поштового відправлення. Вважає, що договір поруки між позивачем та відповідачем 1 укладено не з прямою його метою, а з метою розгляду справи за місцезнаходженням позивача.

Заперечує кількість діб простою та вартість простою.

Вважає, що позивач помиляється в термінах «простій» та «понаднормативний простій» та хибно визначає ціну позову, а саме: з наявних в матеріалах справи документах вбачається, що автомобіль прибув на завантаження в строки вказані в заявці-підтвердженні-21.07.11 р. та вибув 25.07.11р., згідно СМR № 52111-07-117 автомобіль був завантажений лише 25.07.11 р. Згідно п. 2 заявки-підтвердження нормативний простій в Європі/Україні складає 48 годин, кожна доба понаднормативного простою оплачується з розрахунку 50 USD. Тобто, з 21.07.11р.-23.07.11 р. це нормативний простій, а з 24.07.11р.-25.07.11р.-понаднормативний простій, який оплачується із розрахунку 50 USD за добу: 2 доби х 50 USD=100 USD.

Отже, понаднормативний простій автомобіля під завантаженням склав 2 доби. Згідно із заявкою підтвердженням, яка підписана сторонами, вартість доби простою-50 USD.

Заперечення щодо понаднормативного простою, що виник на митному пункті пропуску Ягодин: із СМR №52111-07-117 вбачається, що автомобіль із вантажем прибув на мпп Ягодин 29.07.11 р. Згідно акта затримання № 75/03-049/000213 від 29.07.11р. автомобіль був затриманий у зв'язку із відсутністю КДІ («п. 2.1.1. Фітосанітарних правил»). Автомобіль простояв на мпп Ягодин до 02.08.11 р. Отже, з 29.07.11р.-31.07.11р.-нормативний простій, а 01.08.11р. та 02.08.11р.-понаднормативний простій, який оплачується із розрахунку 50 USD за добу: 2 доби х 50 USD=100 USD. Звертає увагу на те, що в СМR вказано дату закінчення митного оформлення та виїзду водія із митниці 03.08.2011 року, але штамп держкарантинної служби проставлено 02.08.2011 року, тобто ця служба закінчила свою роботу саме цією датою. Що робив водій ще цілу добу на митниці, невідомо.

Вказує, що позивач, всупереч нормі п. 4.9. договору на перевезення вантажів в міжнародному автомобільному сполученні від 23 липня 2010 року, який укладено між позивачем та відповідачем 2, де вказано, що вантажі прийняті не у експедитора, не можуть перевозитися в одному автомобілі разом з вантажами, що перевозяться за даним договором, без попередньої згоди на це експедитора, прийняв до перевезення вантаж ще одного замовника. Дозволу на це у відповідача 2 не отримував, а тому відповідач 2 має повне право вважати, що ще одну добу із 02.08.2011 по 03.08.2011 р. водій оформлював вантаж іншого замовника, який прийняв без дозволу та будь-якого попередження відповідача 2 про таку обставину, а тому, рахує ще одну додаткову добу простою неправомірно.

Окрім того, зазначає, що позивач, підробивши документи, зокрема заявку-підтвердження від 19.07.2011року, за якою здійснювалось перевезення, виставляє суму за понаднормативний простій із розрахунку 100 евро за кожну добу простою. У заявці, яка є у відповідача 2 і яка підписана позивачем, вартість понаднормативного простою складає 50 доларів за кожну таку добу.

Повідомляє, що оскільки позивач проігнорував вимогу відповідача 2 та не направив на адресу останнього оригінали квитанцій, які свідчать про додаткові витрати водієм, то і оплати не були проведені.

Звертає увагу суду на те, що в розрахунках додаткових витрат, які були-понесені водієм на користь вантажоотримувача, позивачем допущено помилку. Загальна сума витрат становить 672,31 грн., а не 772,31 грн.

Наводить розрахунок штрафних санкцій відповідача 2 за понаднормативний простій:

Простій на території Німеччини відбувався із 21.07.2011р. по 25.07.2011р. Нормативний простій складає 48 годин, тобто 2 доби. Отже, із 21.07.2011 р, по 23.07.2011р. відбувався нормативний простій.

Із 23.07.2011р. по 25.07.2011р. становив понаднормативний простій (2 доби).

Згідно із заявкою-підтвердженням доба понаднормативного простою складає 50 доларів. Отже, 50 доларів на 2 доби простою=100 доларів штрафних санкцій.

Стверджує, що простій на території України (мпп Ягодин) складав із 29.07.2011р. по 02.08.2011р. Нормативний простій складає 48 годин, тобто 2 доби. Отже, із 29.07.2011 р. по 31.07.2011р. відбувався нормативний простій.

Із 31.07.2011р. по 02.08.2011 р. становив понаднормативний простій (2 доби).

Згідно із Заявкою-підтвердженням, доба понаднормативного простою складає 50 доларів. Отже, 50 доларів на 2 доби простою=100 доларів штрафних санкцій.

Всього за понаднормативний простій за 4 доби штрафні санкції становлять 100 доларів США, що по курсу НБУ складає станом на 23.04.2012 р. 798,57 грн. /100 доларів. Відповідно, 7,98 грн. /1 долар США.

200 х 7, 98 = 1 596,00грн.-сума штрафних санкцій за понаднормативний простій (4 доби).

Щодо додаткових витрат водія на користь вантажоотримувача, то відповідач 2 не відмовлявся їх сплачувати, натомість просив надати оригінали квитанцій, щоб виконати свої зобов'язання. Отже, додаткові витрати водія становлять за вищенаведеним у запереченні розрахунком відповідача 672,31 грн. та будуть сплачені позивачу після надання оригіналів квитанцій, які потрібні для такої компенсації.

Стверджує, що відповідач 2 повинен сплатити позивачу 2 268,31 грн. (1596,00+672,31).

Долучає до матеріалів справи копії відповіді на претензію позивача, листа відповідача 2 позивачу із приводу неможливості надати відповідь на претензію та задовольнити вимоги, викладені у ній, заявки-підтвердження №LGU11-02988, довіреності від 13.09.2011р., довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ.

Розгляд спору відкладався згідно ст. 77 ГПК України в зв'язку з ненаданням витребуваних судом доказів.

Ухвалою суду від 24.04.2012р. сторони було зобов'язано надати суду: позивача-обґрунтовані пояснення по суті відзиву на позовну заяву від 24.04.2012р., оригінали документів, долучених до позовної заяви, обґрунтування перевезення по договору від 26.07.2010р.; відповідача 2-оригінали договорів на перевезення вантажу в міжнародному автомобільному сполученні від 23.07.2010р. та 26.07.2010р., заявки №LGU11-02988 від 19.07.2011р. та обґрунтування спірного перевезення по договору від 23.07.2010р.

В судовому засіданні 15.05.2012р. представник позивача позов підтримав, надав суду пояснення від 15.05.2012р., в яких повідомляє, що на строки та хід виконання перевезення Гамбург (Німеччина)-Бориспіль (Київська область) автомобілем НОМЕР_1 у липні-серпні 2012року для ТзОВ "Логітракон-Україна" жодним чином не позначився той факт, що тим же транспортом перевозився вантаж для іншого замовника, зокрема ФОП ОСОБА_5

Вказує, що внаслідок затримки автомобіля на завантаженні в Гамбурзі та в ході проведення митних процедур на Ягодинській митниці вони запізнились із вчасною доставкою вантажу для ФОП ОСОБА_5, про що останній виставив їм претензію №1 від 03.08.2011р. Долучає копію претензії від 03.08.2011р.

Долучення до матеріалів справи пояснень менеджера з транспортно-експедиторської діяльності у ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_6. Відповідач клопотання не заперечив. Суд клопотання позивача задовольнив, керуючись ст. 22 ГПК України.

В своїх поясненнях ОСОБА_6 вказує, що до її посадових обов'язків входить пошук вантажів, прийом, оформлення та підтвердження заявок від замовників та експедицій, укладення договорів перевезень. З ТзОВ "Логітракон Україна" існують відносини з липня 2010р., коли був укладений договір №б/н від 26 липня 2010р.

19 липня 2011р. від вказаної фірми вона отримала чергову заявку-підтвердження №LGU11-02988 від 19.07.2011р. При ознайомленні з текстом заявки побачила, що штраф за простій у ній становив 50дол. США, однак це не відповідало вказаному вище договору від 26 липня 2010р., у п. 7.13 якого штраф за простій становить 100 євро за добу. Вона від руки внесла виправлення до заявки, де замість 50дол.США вказала 100Євро. Після цього заявка була підписана, завірена печаткою і відправлена по факсу ТзОВ "Логітракон-Україна". Будь-яких заперечень щодо виправлень від цього товариства не поступало, тому здійснюючи дане перевезення вони керувалися умовами даної заявки.

Зазначає, що після закінчення перевезення від ТзОВ "Логітракон-Україна" надійшло два примірника нового договору №23/08/10 від 23.07.2010р., який по іншому врегульовував відносини відповідальності. Вони відмовилися його підписувати.

Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що стверджується поштовим повідомленням №4301030723125 від 07.05.2012р.

Відповідач 2, на виконання вимог суду, в судовому засіданні 15.05.2012р. подав уточнення до відзиву на позовну заяву від 21.03.2012р., в яких вказує, що в матеріалах справи наявні два варіанти заявок - перша, яку надав разом із позовною заявою до суду позивач, яка містить не погоджені із відповідачем 2 виправлення щодо розміру штрафних санкцій за простій, та другий варіант заявки, який було надано відповідачем 2 в судовому засіданні, яка не містить виправлень та на якій містяться обидві печатки та підписи сторін.

Вказує, що заявка, яка надана суду позивачем, не повинна братися до уваги, оскільки в ній містяться виправлення, які не погоджені із відповідачем 2. Вони зроблені в односторонньому порядку.

Також виникло питання, щодо розбіжності розміру відповідальності за понаднормативний простій автомобіля в договорі на перевезення вантажів в міжнародному автомобільному сполученні від 26.07.2010 року та в заявці-підтвердженні на перевезення від 19.07.2011 р. та який розмір відповідальності необхідно брати до уваги.

Відповідно до п. 2.1. договору від 26.07.2010 р. перевезення здійснюється перевізником на підставі заявок, оформлених експедитором в письмовій формі і відправлених за допомогою факсимільного зв'язку, електронної пошти або переданих представнику перевізника. Заявка оформлюється на кожне перевезення чи на групу перевезень і є невід'ємною частиною договору.

Так, експедитором було оформлено заявку-підтвердження на перевезення, яка була направлена позивачу (перевізнику) факсимільним зв'язком 19.07.2011 року о 10 год. 13 хв. заявка була прийнята позивачем, поставлена печатка та повернута таким же шляхом (факсом) відповідачу 2 в той же день - 19.07.2011 р. об 11 год. 35 хв.

Зауважує, що жодних заперечень зі сторони перевізника (позивача) щодо поданої заявки, фактично, і до умов перевезення, вартості перевезення та штрафних санкцій не було.

Умови заявки-підтвердження на перевезення вантажу було підтверджено та прийнято обома сторонами, тому вважає, що сторони в заявці, яка є невід'ємною частиною договору, додатком до нього, погодили інші умови перевезення, ніж ті, що зазначені в договорі.

Зазначає, що відповідно до п. 11.3. договору договір може бути змінений за згодою обох сторін. Факсимільні копії договору, змін чи доповнень до нього, підписані обома сторонами, мають повну юридичну силу.

Отже, факсимільна копія заявки-підтвердження, яка є невід'ємною частиною договору і, яка підписана сторонами та в якій вказані умови перевезення, розрахунків та штрафні санкції має повну юридичну силу.

Зауважує, що у відповідача 2 відсутній оригінал заявки, оскільки він був направлений для підписання позивачу, але повернутий йому не був. Тому надає лише копію заявки-підтвердження від 19.07.2011 року без жодних виправлень.

Вказує, що позивач уклав договір поруки із відповідачем і, як гарантію виконання зобов'язання боржником - відповідачем 2.

Відповідно до п. 4 договору поруки у випадку невиконання зобов'язання відповідачем 2 наступає солідарна відповідальність, але, згідно пункту 3 вищезазначеного договору, встановлено ліміт відповідача 2 на розмір солідарної відповідальності у розмірі 200 грн.

Отже, в даному випадку, позивач уклав договір поруки із відповідачем 1 для того, щоб убезпечити себе від несплати вартості перевезення відповідачем 2 та як гарантію виконання основного зобов'язання за договором перевезення та виконання, в даному конкретному випадку, заявки-підтвердження від 19.07.2011 р. на суму 950 Євро (по курсу НБУ на день розвантаження вантажу (особливі умови заявки) Отже, основне зобов'язання - це сплата вартості перевезення.

На всі інші платежі договір поруки не розповсюджується, а тому, відшкодування розміру судового збору та витрат на послуги адвоката повинен бути пропорційним відповідальності кожного із відповідачів.

Вказує, що в позовній заяві зазначено, що у даному перевезенні із вини відповідача 2 відбулися простої автомобіля. У відзиві на позовну заяву є пояснення із приводу нормативного простою та понаднормативного простою та відповідач 2 вважає за необхідне надати суду додаткові пояснення із приводу нормативного визначення поняття нормативного та понаднормативного простою.

Так, згідно із статтею 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 27.06.1969 року № 401, простоєм автомобіля вважається затримання під навантаженням або вивантаженням понад встановлені строки.

Окрім того, поняття простою надається і Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, де сказано, що простій автомобіля розпочинається понад встановлені норми часу.

Отже, простій - це у будь-якому разі затримка або невикористання транспортного засобу, яка починається після закінчення, перевищення або порушення строків, передбачених для вчинення якихось дій, наприклад строк розвантажувально-навантажувальних робіт, строк митного оформлення тощо.

В даному випадку існує поняття дозволеного нормативного простою та понаднормативного простою, за який передбачено штрафні санкції.

Так, згідно п. 2 заявки-підтвердження, нормативний простій в Європі/Україні складає 48 годин.

Автомобіль прибув на завантаження в строки вказані в заявці-підтвердженні-21.07.2011р. та вибув 25.07.2011р., згідно СМR № 52111-07-117 автомобіль був завантажений лише 25.07.2011 р. Тобто, з 21.07.2011 р. - 23.07.2011 р. це нормативний простій, а з 24.07.2011 р. - 25.07.2011 р. - понаднормативний простій, тобто такий, який відбувся понад дозволені встановлені строки, обумовлені сторонами.

Отже, понаднормативний простій автомобіля під завантаженням склав 2 доби.

Аналогічна ситуація із простоєм і під час митного оформлення.

Зауважує, що 12 серпня 2011 року між сторонами було підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 12 700 грн. 72 коп. В цьому ж Акті вказано, що сторони претензій одна до одної не мають, а тому позовна заява пред'явлена неправомірно та позовні вимоги є безпідставними.

Долучає до матеріалів справи копії заявки-підтвердження №LGU11-02988 від 19.07.2011р., акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000925 від 12.08.2011р., рахунку-фактури №СФ-0000920 від 12.08.2011р. та договору на перевезення вантажу в міжнародному автомобільному сполученні від 26.07.2010р.

Зважаючи на те, що відповідачем 2 не виконані вимоги суду щодо представлення оригіналу заявки-підтвердження №LGU11-02988 від 19.07.2011р. з мокрою печаткою підприємства та факсимільної копії заявки-підтвердження №LGU11-02988 від 19.07.2011р. з підписом та печаткою позивача, що унеможливило визначення фактичного погодженого розміру штрафних санкцій, а із долученої відповідачем копії заявки вбачається, що копія завірена 23.04.2012р. представником відповідача 2 ОСОБА_4, що свідчить про наявність оригіналу станом на 23.04.2012р., господарський суд, для з'ясування погодженої суми штрафних санкцій, вважає за необхідне вдруге витребувати у відповідача 2 для огляду в судовому засіданні оригінал факсимільної копії заявки-підтвердження №LGU11-02988 від 19.07.2011р., отриманої ним по факсу від позивача 19.07.2011р.

Позивач в судовому засіданні 15.05.2012р. звертається до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи для надання оригіналу заявки-підтвердження на перевезення від 19.07.2011р.

Позивач клопотання не заперечив.

Суд клопотання відповідача 2 задовольнив на підставі ст. 22 ГПК України.

Зважаючи на представлення додаткових доказів безпосередньо в судовому засіданні, суперечності в доказах, якими обґрунтовані доводи та заперечення сторін та необхідності витребування додаткових доказів, господарський суд, керуючись ст. ст. 69, 77 ГПК України, вважає за необхідне продовжити строк та відкласти розгляд спору.

Господарський суд, керуючись ст. 69, п. 2, 3 ст.77, ст.86 ГПК України, -

ухвалив:

1. Продовжити строк розгляду справи за клопотанням позивача від 15.05.2012р. на 15 днів з 21.05.2012р. по 05.06.2012р.

2. Розгляд справи відкласти на 05.06.2012року на 14:10 год.

3. Представити суду:

3.1. Позивачу: примірник проекту договору №23/08/10 на перевезення вантажів в міжнародному автомобільному сполученні від 23.07.2010р.

3.2. Відповідачу 2: оригінал заявки-підтвердження №LGU11-02988 від 19.07.2011р. з мокрою печаткою підприємства та факсимільну копію заявки-підтвердження №LGU11-02988 від 19.07.2011р. з підписом та печаткою позивача.

4. Явку повноважних представників сторін в судове засідання визнати обов'язковою.

Сторонам надіслати ухвалу суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд попереджає сторони, що у разі невиконання вимог суду, господарським судом буде вирішене питання про адмінвідповідальність за злісне ухилення від виконання вимог суду та в силу ст. 4-5 ГПК України, ст.ст. 1853, 2211 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено штраф у розмірі до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1 700грн.).

Суд повідомляє, що згідно зі ст. 2211 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, є остаточною і оскарженню не підлягає.

У разі неподання витребуваних судом доказів та неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами згідно ст.75 ГПК України.

Суддя Філатова С. Т.