Постанова

від 15.05.2012 по справі 5009/341/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.05.2012 р. справа №5009/341/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Азарової З.П. суддів:Гези Т.Д., Малашкевича С.А. При секретарі судового засідання: Куляс Т.Ю. за участю представників сторін: від прокуратури: Пономарьов А.О. від позивача:не з'явився від відповідача: ОСОБА_6 -представник за дов. від третіх осіб: не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізького природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Головного Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 22 березня 2012р. у справі№ 5009/341/12 (суддя Соловйов В.М.) за позовом:Запорізького природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Головного Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області до відповідача: Рибогосподарського приватного підприємства "Рибний" смт. Кушугум за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_8 2. ОСОБА_9 про відшкодування збитків в сумі 34 780,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.03.2012р. по справі № 5009/341/12 (суддя Соловйов В.М.) відмовлено у задоволені позовних вимог Запорізького природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Головного Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області до відповідача Рибогосподарського приватного підприємства "Рибний" смт. Кушугум за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_8, ОСОБА_9 про відшкодування збитків в сумі 34 780,50 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги є не законними та не обґрунтованими, тому такими, що не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням, Запорізький природоохоронний міжрайонний прокурор звернувся з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Головного Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області, про скасування вказаного рішення, оскільки вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального права.

В обґрунтування заявленої скарги прокурор посилається на те, що відповідальні за промисловий лов РПП"Рибний" ОСОБА_8. та ОСОБА_9 на рибоприймальному пункті порушили порядок обліку вилученої риби, а саме зберігали невраховані об'єкти промислу, що призвело до неточного обліку вилучення водних живих ресурсів та використання квот РПП "Рибний". На підтвердження своїх доводів прокурор посилається на те, що факт вчинення правопорушення підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення № 018386 від 12.07.2011р. і № 018373 від 15.07.2011 та постановами про адміністративне правопорушення № 944 і №960 від 25.07.2011 про накладення штрафу на вищезазначених осіб в сумі по 170, 00 грн.

Заявник скарги просить скасувати рішення господарського суду від 22.03.2012р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

11.05.2012р. до канцелярії суду від позивача, Головного Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області, надійшло клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника. Також, у клопотання зазначено, що позивач підтримує доводи апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду розглянувши вказане клопотання дійшла до висновку про його задоволення та можливість розглянути справу без представників позивача.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду -без змін.

Треті особи відзивів суду не надали, своєї позиції стосовно вимог апеляційної скарги не висловили. У судове засідання 15.05.2012р. не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України треті особи про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Приймаючи до уваги те, що треті особи не використали наданого законом права на участь в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за відсутності вказаних осіб, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України -справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи заявника апеляційної скарги, вислухавши представників прокуратури та відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Запорізький природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі Головного Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області з позовною заявою до відповідача Рибогосподарського приватного підприємства "Рибний" про стягнення шкоди заподіяної рибним запасам України в розмірі 34 780,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилався на те, що відповідальними за спеціальне використання водних живих ресурсів РПП "Рибний" здійснено незаконне порушення правил рибальства при промисловому вилові водних живих ресурсів, що є порушенням статей 17, 34 Закону України "Про тваринний світ". Відповідальні за промисловий лов РПП "Рибний" ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на рибоприймальному пункті порушили порядок обліку вилученої риби, а саме зберігали не враховані та заборонені до вилову об'єкти промислу молодь сома, сазана та толстолоба, що призвело до неточного обліку вилучення водних живих ресурсів та використання квот РПП "Рибний", внаслідок чого Державі заподіяні збитки.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 27.01.2012р. прийняв вказаний позов до свого провадження, а 15.02.2012р. суд, керуючись ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучив до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізичних осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

При розгляді справи господарським судом було встановлено, що державним інспектором Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Запорізькій області ОСОБА_12 виявлено, що 12.07.2011р. о 10 годині 40 хвилин рибалка, відповідальний за промисловий лов РПП "Рибний", ОСОБА_8 в с. Біленьке Запорізького району Запорізької області на рибоприймальному пункті порушив порядок обліку вилученої риби, а саме зберігав не враховані (не оприбутковані) на РПП та заборонені до вилову об'єкти промислу (молодь сома) у кількості 7 екземплярів, вагою 11,0 кг., що призвело до неточного обліку об'єктів вилучення водних живих ресурсів та використання квот РПП "Рибний". Також перевищено максимально допустимого прилову риби непромислової міри у ветерях, чим заподіяв збитки рибним запасам України. У звязку з вказаним правопорушенням інспектором було складено протокол № 018386 про адміністративне правопорушення.

В поясненні від 12.07.2011р. на ім'я в.о. начальника Управління рибоохорони в Запорізькій області ОСОБА_8 пояснив, що він є відповідальним за вилов риби РПП "Рибний", відповідно до талону № 000131 та посвідчення № 162, після здачі риби 12.07.2011р. на рибоприймальний пункт в с. Біленьке Запорізького району Запорізької області в баркасі № 01-17 інспекторами рибоохорони була виявлена риба "молодь" сома в кількості семи штук загальною вагою 11,0 кг. Рибу залишив собі для харчування.

Постановою № 944 від 25.07.2011р. старшого інспектора Головного державного управління охорони використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Запорізькій області ОСОБА_13 по справі про адміністративне порушення, на підставі ч. 3 ст. 85, ст. 240, 283 КУпАП, на ОСОБА_8 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів сума загальних збитків, заподіяних рибному господарству відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству складає 27 100,50 грн.

15.07.2011р. державним інспектором Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Запорізькій області ОСОБА_14 складений протокол № 018373 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 15.07.2011р. о 07 годині 30 хвилин рибалка, відповідальний за промисловий лов РПП "Рибний", ОСОБА_9 в с. Малокатеринівка Запорізького району Запорізької області на рибоприймальному пункті порушив порядок обліку вилученої риби, а саме зберігав не оприбутковані на РПП та заборонені до вилову об'єкти промислу (молодь сазана) у кількості 12 екземплярів, вагою 7,3 кг. та товстолоб у кількості 1 екземпляр, вагою 2,7 кг., що призвело до неточного обліку об'єктів вилучення водних живих ресурсів та використання квот РПП "Рибний".

В поясненні від 15.07.2011р. на ім'я в.о. начальника Управління рибоохорони в Запорізькій області ОСОБА_9 пояснив, що він є відповідальним за лов. Після здачі риби на рибоприймальний пункт 15.07.2011р. в баркасі № 354 інспекторами рибоохорони була виявлена риба "молодь" карпа в кількості 12 штук загальною вагою 7,3 кг., карась в кількості 16 штук загальною вагою 10,1 кг., товстолоб в кількості 1 штуки загальною вагою 2,1 кг. Рибу залишив для власного споживання.

Постановою № 960 від 25.07.2011р. старшого інспектора Головного державного управління охорони використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Запорізькій області ОСОБА_13 по справі про адміністративне порушення, на підставі ч. 3 ст. 85, ст. 240, 283 КУпАП, на ОСОБА_9 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів сума загальних збитків, заподіяних рибному господарству відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству складає 7 680,00 грн.

Сума нанесених державі збитків не була сплачена, що стало підставою для звернення до суду. Господарським судом відмовлено у задоволенні позову.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі №5009/341/12 від 22.03.2012р. не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тваринний світ»відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об'єкти якого перебувають у стані природної волі, у напіввільних умовах чи в неволі, на суші, у воді, грунті та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулюються Конституцією України, цим Законом, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про мисливське господарство та полювання" та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 25 Закону України «Про тваринний світ»визначено, що рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство. Правила рибальства, об'єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об'єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 26 вказаного Закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об'єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об'єктів та континентальному шельфі України.

Підприємства, установи, організації і громадяни, яким надано в користування рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), для ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних, зобов'язані дотримуватися вимог, передбачених статтею 34 цього Закону, а також здійснювати інші заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об'єктів і умов відтворення рибних запасів, та утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях здійснення промислового рибальства.

Статтею 34 Закону України «Про тваринний світ»передбачено, що користувачі об'єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов'язані, зокрема, додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу; використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.

Користувачі об'єктами тваринного світу, які здійснюють ведення мисливського та рибного господарства, також зобов'язані, зокрема,: раціонально використовувати об'єкти тваринного світу, не допускати погіршення екологічного стану середовища існування тварин внаслідок власної діяльності, застосовувати природоохоронні технології під час здійснення виробничих процесів; проводити первинний облік чисельності і використання диких тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь, де перебувають об'єкти тваринного світу, подавати цю інформацію органам, що здійснюють державний облік тварин та облік їх використання, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу.

Як вбачається з матеріалів справи проведеною службовими особами Головного державного оперативного управління Держрибохорони перевіркою встановлено факт зберігання в баркасах рибалок неврахованих об'єктів промислу, тобто вони не були обліковані в журналі обліку прийнятих риби та водних живих ресурсів, чим порушено п.9.13.2, п. 9.13.3. Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №33 від 18.03.1999 року, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.05.1999 р. за № 326/3619.

Разом з тим, правила промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України (надалі - Правила), визначають порядок здійснення та регулювання промислового рибальства (крім любительського та спортивного рибальства в рибогосподарських водних об'єктах загального користування), який є обов'язковим для підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), громадян України та осіб без громадянства (надалі - користувачі), які здійснюють промислове рибальство, а також для уповноважених органів, які забезпечують охорону, відтворення та збереження середовища існування водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України.

Пунктами 9.13.2, 9.13.3 Правил встановлено, що користувачам водних живих ресурсів забороняється:

- зберігати об'єкти промислу, невраховані чи заборонені до вилову, частини їхнього тіла, а також приймати (здавати) виловлені об'єкти одного виду під іншою назвою або без видової назви;

- вести неточно облік та подавати неточні звітні облікові дані про райони та об'єкти промислу, обсяги вилучення водних живих ресурсів.

Пунктом 20 Правил передбачено, що порядок притягнення порушників цих Правил до адміністративної та кримінальної відповідальності, а також відшкодування збитків, завданих рибному господарству, визначається чинним законодавством України.

Згідно ст. 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної владі або органами місцевого самоврядування.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин згідно ст.218 ГК України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Статтею 63 Закону України «Про тваринний світ»встановлено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема, в:

-порушенні встановленого законодавством порядку надання об'єктів тваринного світу в користування;

-порушенні правил використання об'єктів тваринного світу;

-незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища;

-перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об'єктів тваринного світу;

Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Зазначені підстави застосовуються і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Позивачем здійснено розрахунок збитків, заподіяних порушенням обліку прийнятих водних живих ресурсів на підставі Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів (далі - Методика), затвердженої спільним наказом Міністерства агропромислової політики та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.07.2004 року за № 248/273, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.11.2004 року за № 1446/10045.

У розрахунку на підставі п.4.1., 4.2. Методики та додатку №1 до Методики визначені прямі збитки, збитки від втрати потомства та загальний розмір збитків.

Згідно п.1.2. Методики вона призначена для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству України юридичними та фізичними особами (підприємцями), у тому числі іноземними, унаслідок незаконного (з порушенням правил рибальства і охорони водних живих ресурсів) добування або знищення запасів водних живих ресурсів у територіальних та внутрішніх водах, на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведеної перевірки виявлено факт укриття вилученої риби від обліку фізичними особами підприємства, що свідчить про ведення неточного обліку та подавання неточних звітних даних обсягу вилучення водних живих ресурсів. Однак, як зазначив представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду, риба після проведення перевірки була передана на рибоприймальний пункт підприємства, зареєстрована в журналі обліку та увійшла до заліку квот рибогосподарського підприємства. Цей факт не спростований прокурором, який брав участь у судовому засіданні. Крім того, цей факт підтверджений матеріалами справи (а.с.96-99 т.1).

До того ж, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обов'язки проводити прийом, зберігання та облік риби, прийнятої від рибалок, покладено на бригадира, який веде пронумерований, прошнурований та зареєстрований у Головному Держуправлінні рибоохорони в Запорізькій області журналі, а відтак рибалки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не є відповідальними особами за облік вилученої риби на рибоприймальному пункті РПП "Рибний", тому не можуть порушити цей порядок. Незаконного (з порушенням правил рибальства і охорони водних живих ресурсів) добування або знищення запасів водних живих ресурсів, а саме порушень стосовно наявності відповідних дозволів на вилов та зберігання риби, незаконних способів та засобів вилову риби, а також порушень інших обов'язків суб'єкта господарювання щодо використання природних живих ресурсів перевіркою не виявлено. Таким чином, прокурором та позивачем не доведено наявність шкоди, заподіяної рибному господарству у виді незаконного добування або знищення запасів водних живих ресурсів, внаслідок неточного обліку при прийнятті водних живих ресурсів.

Крім того, 02.09.2011р. Запорізьким природоохоронним міжрайонним прокурором внесено припис № 111-247вих-11 керівнику РПП "Рибний". "Про усунення порушень вимог Законів України "Про тваринний світ", "Про охорону навколишнього природного середовища", яким вимагалось невідкладно вжити заходів до перерахування збитків, заподіяних рибному господарству України, у сумі 34 780,50 грн. до фонду охорони навколишнього природного середовища Запорізького району. Проте, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2011р. у справі № 2а-0870/7762/11 вказаний припис визнано протиправним та скасовано. Постанова набрала законної сили 06.03.2012р.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству, прийнято з дотриманням норм процесуального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 99, 101, 102, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Запорізького природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Головного Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 22.03.2012р. у справі № 5009/341/12 -залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 22.03.2012р. у справі №5009/341/12 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий З.П.Азарова

Суддя Т.Д.Геза

Суддя С.А.Малашкевич

надруковано 10 прим.:

2 прим. -прокуратурі; 1 прим. -позивачу;1 прим. -відповідачу;

2 прим. -третім особам; 1 прим. -у справу;1 прим. -ГСЗО;

2 прим. -ДАГС