Постанова

від 18.04.2012 по справі 12/13/11/662-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 року Справа №12/13/11/662-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

третіх осіб на стороні позивача - ОСОБА_1 (довіреність №1 від 17.01.2011р.)

відповідача 1 - не з'явився

відповідача 2 - не з'явився

третьої особи на стороні відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії Запорізького регіонального управління Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.10.11 р. у справі №12/13/11/662-10 (суддя Шпак В.О.)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Дунаєвецький арматурний завод"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький ливарно-механічний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький арматурний завод"

Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії Запорізького регіонального управління Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

про визнання недійсним іпотечного договору №UАН/201-1 від 25.04.2005 р. та договору застави № UАН/201-2 від 25.04.2005 р.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням заступника керівника апарату №1 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" було призначено повторний авторозподіл, проведенням якого визначено нову колегію суддів у складі - Дужича С.П., головуючого, Бучинської Г.Б., Саврія В.А. (а.с.29 т.6)

26 жовтня 2011 року, рішенням господарського суду Хмельницької області було задоволено вимоги ЗАТ "ДунАЗ" до ТОВ "ДунАЗ", ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Запорізького РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за участю третіх осіб: ТОВ "Дунаєвецький ЛМЗ", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, та визнано недійсними Договір іпотеки №UАН/201-1 та Договір застави №UАН/201-2, що укладені 25 квітня 2005 року.

Відповідач -ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії "Запорізького РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки, прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, порушено вимоги ч.2 ст. 35 ГПК України, так як при вирішенні даного спору, судом взято за основу рішення господарського суду Хмельницької області у справі №11/16/83-Н, від 22 жовтня 2004 року, та у справі №19/7244, від 05 квітня 2006 року, проте дані рішення, виносилися за іншого складу сторін, без участі АТ "Банк "Фінанси та Кредит", стосовно іншого предмета спору - цілісного майнового комплексу, а не окремих об'єктів нерухомого майна, та на момент їх винесення спірне майно вже перебувало під обтяженням.

Апелянт звертає увагу на те, що, оспорювані договори були укладені між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "ДунАЗ" 25 квітня 2005 року, а судові рішення у справах, на які посилається суд першої інстанції набрали законної сили пізніше, так - рішення по справі №13/16/83-Н від 22 жовтня 2005 року про визнання недійсними торгів з продажу майна цілісного майнового комплексу ЗАТ "ДунАЗ" від 01 березня 2004 року, протокол №2, яке набрало законної сили 03 жовтня 2005 року, а - рішення по справі №19/7244 від 05 квітня 2006 року про визнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу ЗАТ "ДунАЗ", що знаходиться в м. Дунаївці по вул. Красінських (колишня - Леніна), 13 площею 17260,3 м 2 , укладеного між ЗАТ "ДунАЗ" та ВАТ "Чернівцісільмаш" від 20 травня 2004 року, яке набрало законної сили 16 квітня 2006 року. Вважає дані обставини доказом того, що не було порушено суб'єктивне право позивача на спірне майно, оскільки, на момент звернення до суду про визнання недійсними торгів та договору купівлі-продажу, оспорювані у даній справі договори іпотеки та застави існували і на момент їх укладення будь-яких спорів щодо правомірності набуття права власності ТОВ "ДунАЗ" на майно цілісного майнового комплексу, що знаходиться в м. Дунаївці по вул. Красінських (колишня - Леніна), 13 площею 17 260,3 м 2 , не існувало.

Зазначив, також, що в матеріалах справи наявна ухвала господарського суду Хмельницької області від 23 червня 2011 року, у справі №2/13/85-Б, про банкрутство ЗАТ "ДунАЗ", якою затверджено мирову угоду між ЗАТ "ДунАЗ", як боржником, і ТОВ "Дунаєвецький ЛМЗ", як кредитором, якою в рахунок погашення грошових вимог боржник передав кредитору нерухоме майно цілісного майнового комплексу по вул. Красинських (Леніна), 13 в м. Дунаївці загальною вартістю 1 368 545,00 грн., тобто на момент розгляду даної справи відсутнє порушення права позивача, яке було підставою для звернення до суду з позовом відповідно до ст. 1 ГПК України.

Крім того, позивач не надав суду доказів повернення ВАТ "Черновцісільмаш" коштів у розмірі 1 810 700,00 грн., сплачених за придбане під час торгів майно, після набрання законної сили рішенням господарського суду Хмельницької області, по справі №11/16/83-Н, про визнання недійсними торгів з продажу майна цілісного майнового комплексу ЗАТ "ДунАЗ", а в обґрунтування своїх прав на майно посилається лише на витяг №23796277 з реєстру прав власності на нерухоме майно від 09 вересня 2009 року, який було зроблено на підставі скасованого постановою Вищого господарського суду України від 29 березня 2010 року рішення господарського суду Хмельницької області від 03 серпня 2007 року по справі № 19/2075.

Вважає, що на підставі приписів ст. 23 Закону України "Про іпотеку", зміна власника майна не може бути підставою для визнання недійсним договору іпотеки.

Також, вказав, що в пункті 10 постанови Пленуму ВСУ №9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійними" зазначено, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою ст. 388 ЦК України. (а.с.8-11 т.6)

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, зокрема, що ідентичний спір між даними сторонами вже був предметом розгляду по справі, яка слухалась колегією Рівненського апеляційного господарського суду у складі - головуючої судді Гудак А.В., суддів Сініциної Л.М. та Олексюк Г.Є., тому неможливим є повторний розгляд справи у вказаному складі суду. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. (а.с.2-3 т.6)

Третя особа - ТОВ "Дунаєвецький ЛМЗ" у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає, що дане рішення прийняте у чіткій відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга позивача є необґрунтованою. Стверджує, що з огляду на встановлення недійсності прилюдних торгів від 01 березня 2004 року та Договору купівлі-продажу від 20 травня 2004 року, встановлених рішеннями судів у справах №11/16/83-Н, №19/7244, №9/19/2075, які набрали законної сили, можна стверджувати що ВАТ "Чернівцісільмаш" не стало власником майна - цілісного майнового комплексу у м. Дунаївці, а, відтак, не мало права на подальше його відчуження ТОВ "ДунАЗ", та на укладання останнім договорів іпотеки та застави. Вважає, що посилання апелянта на необхідність застосування наслідків по ст. 216 ЦК України для даної справи не має ніякого значення, оскільки в матеріалах справи наявні копії судових актів, із змісту яких вбачається, що ВАТ "Чернівцісільмаш" відмовилося від свого права на отримання економічних вимог за наслідками недійсного правочину, а відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також, зазначив, що висновки судових інстанції по справах №11/16/83-Н та №19/7244 були досліджені господарським судом як належні та допустимі докази на рівні з іншими наявними у справі письмовими доказами, а посилання апелянта на положення ст. 388 ЦК України, вважає недоречним, так як спір, що виник між учасниками даної справи, не стосується витребування майна з чужого незаконного володіння, а натомість має метою унеможливлення задоволення вимог банку за рахунок чужого майна, яке не належить і не належало заставодавцю.

22 грудня 2011 року, автоматичним розподілом визначено колегію по розгляду апеляційної скарги у складі суддів - Гудак А.В., головуючої, Сініциної Л.М. та Олексюк Г.Є.

19 січня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційна скарга була прийнята та призначено її розгляд на 01 лютого 2012 року. (а.с.131 т.5)

01 лютого 2012 року, представником позивача заявлено відвід даному складу колегії суддів. (а.с.2-3 т.6)

01 лютого 2012 року, суддями Гудак А.В., Сініциною Л.М. та Олексюк Г.Є також заявлено самовідвід. (а.с.2-3 т.6)

01 лютого 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду було задоволено заяву суддів Гудак А.В., Сініциноої Л.М., Олексюк Г.Є. про самовідвід та справу №12/13/11/662-10 передано для проведення повторного авторозподілу. (а.с.23-25 т.6)

02 лютого 2012 року, розпорядженням заступника керівника апарату №1 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" було проведено повторний авторозподіл даної справи, яким визначено новий склад колегії суддів - Дужича С.П., головуючого, Саврія В.А., Бучинської Г.Б., (а.с.29 т.6)

06 лютого 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного суду апеляційна скарга була прийнята та призначено до розгляду на 06 березня 2012 року. (а.с.30 т.6)

06 березня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги було відкладено на 04 квітня 2012 року. (а.с.57-58 т.6)

04 квітня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду за заявою представника відповідача - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" строк розгляду справи було продовжено на 15 днів - до 23 квітня 2012 року та відкладено розгляд на 18 квітня 2012 року.

У судовому засіданні представник третьої особи на стороні позивача підтримала свої доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники сторін та третьої особи на стороні відповідача у судове засідання не прибули повторно, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності їх представників.

Колегія суддів, заслухавши представника третіх осіб на стороні позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:

20 травня 2002 року, ухвалою господарського суду Хмельницької області за заявою керівника ЗАТ "ДунАЗ" порушено провадження у справі №13/85-Б про проведення санації даного товариства.

25 червня 2002 року, ухвалою господарського суду Хмельницької області призначено керуючим санацією - керівника боржника, розпорядником майном - арбітражного керуючого Меланчука В.І.

17 листопада 2003 року, постановою господарського суду Хмельницької області припинено процедуру санації боржника, ЗАТ "ДунАЗ" визнано банкрутом, розпочато ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_9 (а.с. 96-97 т.1)

01 березня 2004 року, на товарній біржі "Подільська" проведено цільовий аукціон з продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ "ДунАЗ", за стартовою ціною 1 392 910,0 грн., протокол №2, переможцем якого визнано ВАТ "Чернівцісільмаш" з ціною пропозиції покупки 1 810 783,0 грн. (а.с. 134-135 т.3)

07 квітня 2004 року, актом приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу ЗАТ "ДунАЗ", в особі ліквідатора ОСОБА_9, передало, а ВАТ "Чернівцісільмаш", в особі представника товариства Скидана О.В., прийняло майно цілісного майнового комплексу вартістю 1 810 000,00 грн., до якого увійшли об'єкти як нерухомого майна так і рухомого майна (обладнання) зазначеного в додатку до даного акту. (а.с.136-155 т.3)

20 травня 2004 року, між ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" та ВАТ "Чернівцісільмаш" укладено нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу, згідно умов якого ЗАТ "ДунАЗ" продало, а ВАТ "Чернівцісільмаш" купило за 1 810 700,00 грн. комплекс ЗАТ "ДунАЗ", а саме: адміністративно-побутовий комплекс, загальною площею 4957,7 м 2 ; заводоуправління, загальною площею 1344,8 м 2 ; МСЦ, загальною площею 3994,3 м 2 ; заготівельну дільницю, загальною площею 84,2 м 2 ; ГРП, загальною площею 39,6 м 2 ; прохідну складу сипучих матеріалів, загальною площею 29,0 м 2 ; КНС, загальною площею 35,0 м 2 ; котельню, загальною площею 473,5 м 2 ; ковальсько-пресовий цех, загальною площею 442,2 м 2 ; автогараж, загальною площею 139,1 м 2 ; мазутосховище, загальною площею 97,4 м 2 ; механічний цех, загальною площею 1753,9 м 2 ; розчинний вузол, загальною площею 17,8 м 2 ; ливарний цех, загальною площею 3360,9 м 2 ; трансформаторну підстанцію, загальною площею 133,4 м 2 ; компресорну, загальною площею 354,5 м 2 ; а всього загальною площею 17 260,3 м 2 , що знаходиться по вул. Леніна, 13 в м. Дунаївці Хмельницької області, інвентаризаційна оцінка якого складає 1 312 556,76 грн. (а.с.78 т.1, а.с. 91 т.3)

29 травня 2004 року, спостережною радою ВАТ "Чернівцісільмаш" було прийнято рішення виступити засновником ТОВ "ДунАЗ" та передати до статутного фонду даного товариства, з метою формування його статутного капіталу, цілісний майновий комплекс загальною вартістю 1 368 854,92 грн., що розташований по вул. Леніна, 13 в м. Дунаївці Хмельницької області. (а.с.79 т.1)

29 травня 2004 року, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ДунАЗ" було прийнято рішення про створення даного товариства з статутним фондом у 1 368 854,92 грн., який складається з цілісного майнового комплексу, розташованого по вул. Леніна, 13 в м. Дунаївці Хмельницької області. (а.с.82-83 т.1)

04 червня 2004 року, на виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ "ДунАЗ" від 29 травня 2004 року, ВАТ "Чернівцісільмаш" передало, а ТОВ "ДунАЗ" прийняло, за актом прийому-передачі, об'єкти нерухомого та рухомого майна цілісного майнового комплексу загальною вартістю 1 368 854,92 грн. з метою формування статуту даного товариства.

07 червня 2004 року, даний статут було зареєстровано Дунаївецькою районною держадміністрацією. (а.с.80-81 т.1)

25 квітня 2005 року, між Банком "Фінанси і Кредит" ТОВ в особі філії банку "Фінанси та Кредит" ТОВ у Запорізькій області, правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Запорізького РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", як кредитодавцем, та ТОВ "ДунАЗ", як позичальником, було укладено Договір про відновлювальну кредитну лінію №201-04-05 (з додатковими угодами до нього) на суму 2,0 млн. грн. В забезпечення виконання цього договору, між тими ж сторонами було укладено Іпотечний договір №UAН/201-1 від 25 квітня 2005 року (а.с.18-20 т.1) та Договір застави №UAН/201-2 від 25 квітня 2005 року з переліком рухомого майна що передано в заставу в кількості 507 одиниць (а.с.96-100 т.3), які посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Згідно п.1 Іпотечного договору №UAН/201-1, предметом іпотеки є комплекс, що складається з 16 будівель та споруд, а саме: адміністративно-побутовий комплекс, загальною площею 4803,9 м 2 ; заводоуправління, загальною площею 1344,8 м 2 ; МСЦ, загальною площею 3994,3 м 2 ; заготівельну дільницю, загальною площею 84,2 м 2 ; ГРП, загальною площею 39,6 м 2 ; прохідну складу сипучих матеріалів, загальною площею 29,0 м 2 ; КНС, загальною площею 35,0 м 2 ; котельню, загальною площею 473,5 м 2 ; ковальсько-пресовий цех, загальною площею 442,2 м 2 ; автогараж, загальною площею 139,1 м 2 ; мазутосховище, загальною площею 97,4 м 2 ; механічний цех, загальною площею 1753,9 м 2 ; розчинний вузол, загальною площею 17,8 м 2 ; ливарний цех, загальною площею 3360,9 м 2 ; трансформаторну підстанцію, загальною площею 133,4 м 2 ; компресорну, загальною площею 354,5 м 2 ; а всього загальною площею 17 106,5 м 2 , що знаходиться по вул. Леніна, 13 в м. Дунаївці Хмельницької області, вартістю за витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно у розмірі - 1 371 208,00 грн. та узгодженою заставною вартістю 2 583 076,00 грн.

Згідно п.1, 3 Договору застави №UAН/201-2 від 25 квітня 2005 року, предметом застави є рухоме майно (основні засоби та обладнання), що складається з 507 одиниць (Додаток №1 до договору застави), яке оцінене в 1 213 333,32 грн. та узгодженою заставною вартістю в сумі 910 000,00 грн.

03 жовтня 2005 року, постановою Житомирського апеляційного господарського суду залишено без змін, рішення господарського суду Хмельницької області від 22 жовтня 2004 року, у справі №11/16/83-Н, яким було задоволено позов підприємства з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" до ЗАТ "ДунАЗ", в особі ліквідатора ОСОБА_9, до товарної біржі "Подільська", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ВАТ "Чернівцісільмаш" про визнання недійсними торгів з продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ "ДунАЗ" цільового аукціону з продажу цілісного майнового комплексу та визнано недійсними дані торги з продажу майна цілісного майнового комплексу ЗАТ "ДунАЗ", які відбулися 01 березня 2004 року, згідно протоколу №2. (а.с.21-34 т.1)

14 березня 2006 року, дане рішення та постанова були залишені без змін постановою Вищого господарського суду України. (а.с. 35-42 т.1)

05 квітня 2006 року, рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №19/7244, яке постановою Вищого господарського суду України від 22 листопада 2006 року залишено без змін, було задоволено позов підприємства з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" до ЗАТ "ДунАЗ", ТОВ "Чернівцісільмаш" про визнання недійсним договору та визнано недійсним Договір купівлі-продажу від 20 травня 2004 року комплексу ЗАТ "ДунАЗ", що знаходиться в м. Дунаївці по вул. Леніна, 13, загальною площею 17260,3 м 2 , укладеного між ЗАТ "ДунАЗ" та ВАТ "Чернівцісільмаш".(а.с. 43-51 т.1)

14 вересня 2006 року, ухвалою господарського суду Хмельницької області усунуто арбітражного керуючого ОСОБА_9 від виконання обов'язків ліквідатора ЗАТ "ДунАЗ", призначено ліквідатором арбітражного керуючого Іващука В.А. та продовжено строк ліквідаційної процедури до 14 березня 2007 року. (а.с. 69-70, 98-99 т.1)

В подальшому, неодноразово, господарським судом продовжувались строки ліквідаційної процедури ЗАТ "ДунАЗ", у справі №2/13/85-Б. (а.с. 67-68, 100-101 т.1, а.с. 76 т.4)

03 серпня 2007 року, рішенням господарського суду Хмельницької області, у справі №19/2075, було задоволено позов ЗАТ "ДунАЗ" до ТОВ "ДунАЗ", ВАТ "Чернівцісільмаш", Дунаєвецької міської ради, третя особа - підприємство з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" про визнання недійсним правочину, визнання права власності, визнання недійсними рішень та: - визнано недійсним правочин з передачі ВАТ "Чернівцісільмаш" до статутного капіталу ТОВ "ДунАЗ" цілісного майнового комплексу, розташованого в м. Дунаївці по вул. Леніна, 13, який відображений у абзаці 2 пункту 4.4. Статуту ТОВ "ДунАЗ", зареєстрованого 07 червня 2004 року та в Акті приймання передачі майна цілісного майнового комплексу як вкладу ВАТ "Чернівцісільмаш" до статутного капіталу ТОВ "ДунАЗ" від 04 червня 2004 року з Додатком №1 до цього акту; - визнано недійсним рішення виконавчого комітету Дунаєвецької міськради №162 від 22 липня 2004 року і виданого 02 вересня 2004 року, на його підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА №410535; - визнано недійсним рішення виконавчого комітету Дунаєвецької міськради №130 від 25 травня 2006 року і виданого 14 червня 2006 року, на його підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №707654 та визнано за ЗАТ "ДунАЗ" право власності на комплекс, який розташований у м. Дунаївці по вул. Леніна, 13, що складається з адміністративно-побутового комплексу, заводоуправління, МСЦ, заготовчої дільниці, ГРП, прохідної складу сипучих матеріалів, КНС, котельні, ковальсько-пресового цеху, автогаражу, мазутосховища, механічного цеху, розчинного вузла, ливарного цеху, трансформаторної підстанції, компресорну, загальною вартістю 611 551,96 грн., загальною площею 17 260,3 м 2 . (а.с. 4-6 т.2)

21 грудня 2009 року, рішенням господарського суду Хмельницької області, у справі №2/2018, було відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "ДунАЗ" до ТОВ підприємство з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія", ЗАТ "ДунАЗ" про усунення перешкод в користуванні майном ТОВ "ДунАЗ" шляхом зняття арешту з цілісного майнового комплексу загальною площею 17 107,4 м 2 , що знаходиться за адресою Хмельницька область м. Дунаївці, вул. Леніна, 13, а в частині вимог про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном площею 152,9 м 2 провадження припинено. (а.с. 147-150 т.1)

29 березня 2010 року, постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Хмельницької області від 03 серпня 2007 року, у справі №19/2075, було скасовано з передачею справи на новий розгляд, оскільки, господарським судом було вирішено питання про права та обов'язки ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Запорізького РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" без залучення даної особи у справі. (а.с. 128-130 т.1)

09 квітня 2010 року, ЗАТ "ДунАЗ" в особі ліквідатора Іващука В.А., у справі №11/662-10, звернулось до господарського суду Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ЗАТ "Порцелакінвест", з позовом до ТОВ "ДунАЗ", ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії "Запорізького РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання недійсними договорів Іпотечного договору №UAН/201-1 та Договору застави №UAН/201-2 від 25 квітня 2005 року.(а.с.3-7 т.1)

26 серпня 2010 року, рішенням господарського суду Хмельницької області, у справі №9/19/2075, було повністю задоволено позовні вимоги ЗАТ "ДунАЗ", треті особи, які заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ "Інтертехнологія" та ЗАТ "Порцелакінвест", до ТОВ "ДунАЗ", ВАТ "Чернівцісільмаш", Дунаєвецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії Запорізького "Запорізького РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", про визнання недійсним правочину з передачі ВАТ "Чернівцісільмаш" до статутного капіталу ТзОВ "ДунАЗ" цілісного майнового комплексу, розташованого у м. Дунаївці по вул. Леніна, 13, який відображений у абзаці 2 пункту 4.4. Статуту ТОВ "ДунАЗ", зареєстрованого 07 червня 2004 року та в акті приймання передачі майна цілісного майнового комплексу як вкладу ВАТ "Чернівцісільмаш" до статутного капіталу ТОВ "ДунАЗ" від 04 червня 2004 року з додатком №1 до цього Акту та про визнання за ЗАТ "ДунАЗ" право власності на комплекс, який розташований у м. Дунаївці по вул. Красінських (колишня Леніна), 13, що складається з адміністративно-побутового комплексу, заводоуправління, МСЦ, заготовчої дільниці, ГРП, прохідної складу сипучих матеріалів, КНС, котельні, ковальсько-пресового цеху, автогаражу, мазутосховища, механічного цеху, розчинного вузла, ливарного цеху, трансформаторної підстанції, компресорної, загальною площею 17 107 м 2 ,на загальну вартість 611 551,96 грн. (а.с. 67-74 т.3)

30 листопада 2010 року, постановою Житомирського апеляційного господарського суду, у вказаній справі №9/19/2075, рішення господарського суду Хмельницької області від 26 серпня 2010 року було частково скасовано, позов ЗАТ "ДунАЗ" задоволено частково та визнано за позивачем право власності на комплекс, який розташований у м. Дунаївці, по вул. Красінських (колишня Леніна), 13, що складається з наступного майна: адміністративно-побутовий комплекс; заводоуправління; МЦС; заготівельна дільниця; ГРП, прохідна складу сипучих матеріалів; КНС; котельня; ковальсько-пресовий цех; автогараж; мазутосховище; механічний цех; розчинний вузол; ливарний цех; трансформаторна підстанція; компресорна; на загальну вартість 611 551,96 грн., загальною площею 17 107 м 2 . В решті позову було відмовлено, було також відмовлено у позовних вимогах ЗАТ "ДунАЗ" до ВАТ "Чернівцісільмаш" та Дунаєвецької міської ради. (а.с. 104-110 т.3)

24 грудня 2010 року, ухвалою господарського суду Хмельницької області, у справі №13/11/662-10, було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, оскільки ним посвідчувались спірні договори. (а.с. 126-127 т.3)

26 січня 2011 року, рішенням господарського суду Хмельницької області, у справі №13/11/662-10, було повністю задоволено позов ЗАТ "ДунАЗ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ЗАТ "Порцеклавінвест", до ТОВ "ДунАЗ", ПАТ" Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Запорізького РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання недійсними договорів та визнано недійсними Іпотечний договір №UAН/201-1 та Договір застави №UAН/201-2 від 25 квітня 2005 року. (а.с. 159-161 т.3)

08 лютого 2011 року, між ЗАТ "ДунАЗ", як продавцем, та ТОВ "Дунаєвецький ЛМЗ", як покупцем, був укладений Договір купівлі-продажу рухомого майна, за яким продавець передав покупцю рухоме майно цілісного майнового комплексу ЗАТ "ДунАЗ", згідно додатку до даного договору, загальною вартістю 1 328 489,00 грн., що перебувало за адресою: м. Дунаївці по вул. Красінських (колишня Леніна), 13 Хмельницької області.

14 лютого 2011 року, зазначене рухоме майно комплексу ЗАТ "ДунАЗ" було, за актом прийому-передачі, передано ТОВ "Дунаєвецький ЛМЗ".

19 квітня 2011 року, постановою Рівненського апеляційного господарського суду було скасовано рішення господарського суду Хмельницької області від 26 січня 2012 року, у справі №13/11/662-10, та відмовлено ЗАТ "ДунАЗ" у задоволенні позовних вимог. (а.с. 92-98 т.4)

01 червня 2011 року, між ЗАТ "Порцелакінвест", як первісним кредитором, та ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод", як новим кредитором, було укладено Договір про відступлення права вимоги №01/06/2011, за яким первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги до ЗАТ "ДунАЗ" на загальну суму 1 502 385,11 грн. (а.с. 9-11 т.5)

За вказаним Договором про відступлення прав вимоги було проведено передачу прав в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

15 червня 2011 року, ухвалою господарського суду Хмельницької області, у справі №2/13/85-Б, було проведено заміну сторони (кредитора) з ЗАТ "Порцелакінвест" на ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" з грошовими вимогами останнього до ЗАТ "ДунАЗ" на суму 1 502 385,11 грн. (а.с. 12-13 т.5)

16 червня 2011 року між ЗАТ "ДунАЗ" та ТОВ ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" було укладено мирову угоду, текст якої затверджено зборами комітету кредиторів, згідно пунктів 4, 5 якої ЗАТ "ДунАЗ" передав у власність ТОВ "Дунаєвецький ЛМЗ" нерухоме майно загальною площею 17 107,4 м 2 , загальною оціночною вартістю 1 368 545,00 грн.

23 червня 2011 року, ухвалою господарського Хмельницької області, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2011 року, затверджено дану мирову угоду та припинено ліквідаційну процедуру ЗАТ "ДунАЗ" та провадження у справі №2/13/85-Б. (а.с. 14-19 т.5)

09 серпня 2011 року, постановою Вищого господарського суду України, у справі №13/11/662-10, було скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2011 року та рішення господарського суду Хмельницької області від 26 січня 2012 року та справу направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області. В даному рішенні зазначено, що господарським судом першої інстанції та апеляційної інстанції не було належним чином досліджено обставини справи, а саме, договори іпотеки та застави майна від 25 квітня 2005 року, не було досліджено питання щодо предмету спірних договорів та переліку майна, яке є предметом зазначених договорів, виходячи з майна яке було придбано на цільовому аукціоні ВАТ "Чернівцісільмаш". (а.с. 151-158 т.4)

03 жовтня 2011 року, ухвалою господарського суду Хмельницької області, у справі №12/13/11/662-10, було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод". (а.с. 39-40 т.5)

06 жовтня 2011 року, на підставі ухвали господарського Хмельницької області від 23 червня 2011 року (справа №2/13/85-Б), було проведено державну реєстрацію нерухомого майна - комплексу, розташованого по вул. Красінських (колишня Леніна), 13 у м. Дунаївці.

26 жовтня 2011 року, рішенням господарського суду Хмельницької області, у справі №12/13/11/662-10, було задоволено у повному обсязі позовні вимоги ЗАТ "ДунАЗ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Дунаєвецький ЛМЗ", до ТОВ "ДунАЗ", ПАТ" Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Запорізького РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, та визнано недійсними Договір іпотеки №UAН/201-1 та Договір застави №UAН/201-2 від 25 квітня 2005 року. (а.с. 60-65 т.5)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід частково задоволити, а рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нове рішення з наступних підстав:

Позивач, ЗАТ "ДунАЗ", звернувся до господарського суду з позовом про визнання договорів іпотеки №UAН/201-1 та застави №UAН/201-2 від 25 квітня 2005 року, в яких він не є стороною, з тих підстав що дані договори перешкоджають йому вільно розпоряджатися його майном, тобто порушуються права та законні інтереси товариства, як власника цього майна, яке, не з його волі, перебуває під обтяженням.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, де одним із способів захисту такого цивільного права та інтересу може бути вимога про визнання правочину недійсним.

Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Спірні договори іпотеки №UAН/201-1 та застави №UAН/201-2 з переліком нерухомого майна, що складається з 16 будівель та споруд, та рухомого майна, що складається з 507 одиниць, розташованого у м. Дунаївці по вул. Красінських (колишня Леніна), 13, були укладені між Банком "Фінанси і Кредит" ТОВ в особі філії банку "Фінанси та Кредит" ТОВ у Запорізькій області та ТОВ "ДунАЗ" в забезпечення Договору про відновлювальну кредитну лінію №201-04-05 від 25 квітня 2005 року, оформлені в письмовій формі та нотаріально посвідчені.

За вимогою приписів ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою та іпотекою.

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняються у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Приписами ст. 572 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, в силу якого кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про заставу", предметом застави можуть бути майно та майнові права, а також може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави також може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

Частина 1 ст. 575 ЦК України, визначає іпотеку, як заставу нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна при умові, що: - нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; - нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; - нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки можуть бути об'єкти незавершеного будівництва, майнові права на них, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

Предметом іпотеки також може бути право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об'єкт нерухомого майна.

З аналізу предмету (переліку майна) оспорюваних договорів (як іпотечного договору так і застави), вбачається, що він співпадає з тим переліком майна, яке за Актом приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу ЗАТ "ДунАЗ" від 07 квітня 2004 року передавалось до ВАТ "Чернівцісільмаш" за результатами проведеного аукціону на товарній біржі "Подільська" та фактично ідентичний з переліком нерухомого майна нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу від 20 травня 2004 року і переліком майна, яке, за постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2010 року, визнано власністю ЗАТ "ДунАЗ".

Також, у своєму листі №20/662 від 20 грудня 2011 року арбітражний керуючий і ліквідатор ЗАТ "ДунАЗ" Іващук В.А. зазначив, що актом приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу ЗАТ "ДунАЗ" від 07 квітня 2004 року все майно товариства було передано ВАТ "Чернівцісільмаш". За спірним Договором застави, в заставне майно увійшло практично все виробниче обладнання даного цілісного майнового комплексу. Ідентифікувати засоби виробництва по переліку майна, згідно додатку до Акту приймання-передачі майна від 07 квітня 2004 року, та по переліку рухомого майна переданого в заставу, згідно додатку №1 до Договору застави, на даний час неможливо через проведену ТОВ "ДунАЗ" інвентаризацію отриманого ними цього рухомого майна. Проте, рік введення в експлуатацію даного обладнання підтверджує той факт, що воно належало ЗАТ "ДунАЗ". (а.с. 193 т.3)

Щодо різниці площі нерухомого майна спірного комплексу, то колегія суддів зазначає, що за нотаріально посвідченим Договором купівлі-продажу від 20 травня 2004 року ВАТ "Чернівцісільмаш" придбало комплекс ЗАТ "ДунАЗ", який розташований у м. Дунаївці, по вул. Красінських (колишня вул. Леніна), 13 загальною площею 17 260,3 м 2 та складається з: - адміністративно-побутового комплексу, площею 4957,7 м 2 ; - заводоуправління, площею 1344,8 м 2 ; - МСЦ, площею 3994,3 м 2 ; - заготівельної дільниці, площею 84,2 м 2 ; ГРП, площею 39,6 м 2 ; прохідної складу сипучих матеріалів, площею 29,0 м 2 ; КНС, площею 35,0 м 2 ; котельні, площею 473,5 м 2 ; ковальсько-пресового цеху, площею 442,2 м 2 ; автогаражу, площею 139,1 м 2 ; мазутосховища, площею 97,4 м 2 ; механічного цеху, площею 1753,9 м 2 ; розчинного вузла, площею 17,8 м 2 ; ливарного цеху, площею 3360,9 м 2 ; трансформаторної підстанції, площею 133,4 м 2 ; компресорної, площею 354,5 м 2 .

Згідно постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2010 року, у справі №9/19/2075, за матеріалами якої позивач ЗАТ "ДунАЗ" звертався до суду про визнання за ним право власності на цей же комплекс, що розташований у м. Дунаївці, по вул. Красінських (колишня Леніна), 13, що складається з: адміністративно-побутового комплексу; заводоуправління; МЦС; заготівельної дільниці; ГРП, прохідної складу сипучих матеріалів; КНС; котельні; ковальсько-пресового цеху; автогаражу; мазутосховища; механічного цеху; розчинного вузла; ливарного цеху; трансформаторної підстанції; компресорної, загальною площею 17 260,3 м 2 , а потім зменшив свої позовні вимоги, вказавши площу приміщень комплексуу розмірі 17 107 м 2 . Колегією суддів Житомирського апеляційного господарського суду було враховано, що площа об'єктів комплексу заводу (згідно технічної документації та витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна) становила 17 260,3 м 2 з урахуванням добудови адміністративно-побутового комплексу площею 153,8 м 2 , а тому було задоволено позовні вимоги позивача та визнано за ним право власності на цілісний майновий комплекс площею 17 107 м 2 . (а.с. 109 т.3)

Саме це майно комплексу ЗАТ "ДунАЗ" площею 17 106,5 м 2 (17 260,3 м 2 - 153,8 м 2 ) було обтяжене Іпотечним договором №UAН/201-1, від 25 травня 2005 року, оскільки, за даним договором, предметом іпотеки є комплекс, що складається з тих самих 16 будівель та споруд, а саме: адміністративно-побутового комплексу, площею 4803,9 м 2 ; заводоуправління, площею 1344,8 м 2 ; МСЦ, загальною площею 3994,3 м 2 ; заготівельної дільниці, площею 84,2 м 2 ; ГРП, площею 39,6 м 2 ; прохідної складу сипучих матеріалів, площею 29,0 м 2 ; КНС, площею 35,0 м 2 ; котельні, площею 473,5 м 2 ; ковальсько-пресового цеху, площею 442,2 м 2 ; автогаражу, площею 139,1 м 2 ; мазутосховища, площею 97,4 м 2 ; механічного цеху, площею 1753,9 м 2 ; розчинного вузла, площею 17,8 м 2 ; ливарного цеху, площею 3360,9 м 2 ; трансформаторної підстанції, площею 133,4 м 2 ; компресорної, площею 354,5 м 2 ; загальною площею 17 106,5 м 2 , що знаходиться по вул. Леніна, 13 в м. Дунаївці Хмельницької області.

Проте, судовими рішеннями у справі №11/16/83-Н від 22 жовтня 2004 року, визнано недійсними торги від 01 березня 2004 року з продажу майна цілісного майнового комплексу ЗАТ "ДунАЗ", у справі №19/7244 від 05 квітня 2006 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20 травня 2004 року комплексу ЗАТ "ДунАЗ" та у справі №9/19/2075 від 03 серпня 2007 року, за яким ВАТ "Чернівцісільмаш" стало власником спірного майна та як власник передало його ТОВ "ДунАЗ", та визнано за ЗАТ "ДунАЗ" право власності на комплекс, який розташований у м. Дунаївці, по вул. Красінських (колишня вул. Леніна), 13.

Зазначені судові рішення набули законної сили та є чинними.

Згідно з ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України (зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей).

Частиною 5 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що відповідно до ст.ст. 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Таким чином, право на звернення з позовом визнати недійсним оспорюваний правочин надано як стороні такого правочину, так і заінтересованій особі.

Згідно з листом Вищого господарського суду України №01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" від 07 квітня 2008 року, ЦК України не дає визначення поняття "заінтересована особа", тому, коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з оспорюваного Договору іпотеки №UAН/201-1 та Договору застави №UAН/201-2 від 25 квітня 2005 року позивач не є стороною даних договорів та не являється учасником кредитних відносин, в забезпечення яких укладені дані договори.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Тобто, суб'єктом звернення а захистом порушеного права може виступати також власник майна, на яке накладено обтяження.

Але, як вбачається з матеріалів справи, 16 червня 2011 року, позивач уклав з ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" мирову угоду, текст якої затверджено зборами комітету кредиторів, за якою нерухоме майно, а саме: адміністративно-побутовий комплекс, площею 4803,9 м 2 ; заводоуправління, площею 1344,8 м 2 ; МСЦ, площею 3994,3 м 2 ; заготівельну дільницю, площею 84,2 м 2 ; ГРП, площею 39,6 м 2 ; прохідну складу сипучих матеріалів, площею 29,0 м 2 ; КНС, площею 35,0 м 2 ; котельню, площею 473,5 м 2 ; ковальсько-пресовий цех, площею 442,2 м 2 ; автогараж, площею 139,1 м 2 ; мазутосховище, площею 97,4 м 2 ; механічний цех, площею 1753,9 м 2 ; розчинний вузол, площею 17,8 м 2 ; ливарний цех, площею 3360,9 м 2 ; трансформаторну підстанцію, площею 133,4 м 2 ; компресорну, площею 354,5 м 2 ; а всього площею 17 106,5 м 2 (в мировій угоді в результаті арифметичної помилки вказано 17 107,4 м 2 ), що знаходиться по вул. Красінських (колишня вул. Леніна), 13 в м. Дунаївці Хмельницької області, вартістю 1 368 545,00 грн., що співпадає з предметом спірного Договору іпотеки №UAН/201-1 від 25 квітня 2005 року, передано у власність ТОВ "Дунаєвецький ЛМЗ". Дана мирова угода, 23 червня 2011 року була затверджена ухвалою господарського Хмельницької області (справа №2/13/85-Б), яка набула законної сили та є чинною на даний час. Також, відповідно до ст.ст. 182, 210 ЦК України, було здійснено державну реєстрацію зазначеного нерухомого майна за ТОВ "Дунаєвецький ЛМЗ" (реєстровий №3029179).

Крім того, згідно Договору купівлі-продажу рухомого майна від 08 лютого 2011 року та даної ухвали господарського Хмельницької області від 23 червня 2011 року (справа №2/13/85-Б), ще 08 лютого 2011 року ТОВ "Дунаєвецький ЛМЗ" також стало власником усього рухомого майна ЗАТ "ДунАЗ" загальною вартістю 1 128 489,0 грн., на підставі укладеного між ними Договору купівлі-продажу рухомого майна та Акту прийому передачі від 14 лютого 2011 року, яке співпадає з предметом спірного Договору застави №UAН/201-2 від 25 квітня 2005 року. Даний договір не оскаржувався і не визнавався судом недійсним.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З наведеного слідує та не заперечується сторонами по справі та третіми особами, що на даний час належним власником майна, як рухомого так і нерухомого, розташованого по вул. Красінських (колишня вул. Леніна), 13 в м. Дунаївці Хмельницької області і увійшло до предмету договорів іпотеки та застави є ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод", якому належать права володіння, користування та розпорядження цим майном, відповідно до ст. 317 ЦК України.

Таким чином, на момент розгляду справи та прийняття рішення позивачем не доведено порушення його суб'єктивного права чи законного інтересу, оскільки, право власності на майно, у зв'язку з порушенням якого звертався позивач, перейшло іншій особі, а відтак відсутні підстави для задоволення даних заявлених позовних вимог.

ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод", не заявляючи самостійних вимог на предмет спору, не скористався своїм правом на звернення з самостійними позовними вимогами та не подало самостійно позову на захист своїх прав та майнових інтересів до прийняття рішення господарським судом по даній справі.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо питання повернення коштів ВАТ "Чернівцісільмаш" у розмірі 1 810 700,00 грн. сплачених цим товариством ЗАТ "ДунАЗ" за Договір купівлі-продажу від 20 травня 2004 року, на вирішення якого наголошувалось в поставові Вищого господарського суду від 09 серпня 2011 року (справа №13/11/662-10), колегія суддів зазначає, що дана обставина була предметом розгляду суду: у справі №11/16/83-Н, за позовом підприємства з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" до ЗАТ "ДунАЗ", в особі ліквідатора ОСОБА_9, до товарної біржі "Подільська", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ВАТ "Чернівцісільмаш" про визнання недійсними торгів з продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ "ДунАЗ"(а.с.21-42 т.1); у справі №19/7244, за позовом підприємства з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" до ЗАТ "ДунАЗ", ВАТ "Чернівцісільмаш" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 20 травня 2004 року комплексу ЗАТ "ДунАЗ"(а.с. 43-51 т.1), а також у справі №2/13/85-Б за заявою керівника ЗАТ "ДунАЗ" про визнання банкрутом при розгляді клопотання ТОВ "Запоріжтехпром-Ресурс" до ЗАТ "ДунАЗ" про визнання поточних грошових вимог на суму 1 810 700,00 грн. на підставі Договору про відступлення права вимоги від 01 червня 2004 року, відповідно до умов якого ВАТ "Чернівцісільмаш" передало право вимоги і стало кредитором за Договір купівлі-продажу від 20 травня 2004 року комплексу ЗАТ "ДунАЗ".(а.с. 44-55 т.5, а.с. 120-122 т.4)

На підставі наведеного, заслухавши пояснення представника третьої особи ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод", розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення господарського суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення яким в позові відмовити.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії Запорізького регіонального управління Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" задоволити частково.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 26.10.11 р. у справі №12/13/11/662-10 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" (32400, м. Дунаївці, вул. Красинських (Леніна), 13, код ЄДРПОУ 21331379) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Запорізьке РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (69037, м. Запоріжжя, вул.40 років Радянській Україні, 39, код ЄДРПОУ 09807856) судовий збір в сумі 470 (чотириста сімдесят) грн. 50 коп., за подачу апеляційної скарги.

Господарському суду Хмельницької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №12/13/11/662-10 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Саврій В.А.

Вих.№ 01-12/3371/12