Постанова

від 17.07.2012 по справі 12/13/11/662-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2012 р. Справа № 12/13/11/662-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Куровського С.В.

Коробенка Г.П.

За участю представників : ЗАТ "Порцелакінвест" та ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" -Жданкіної Л.К.; ПАТ "Банк фінанси і кредит" -Воїної С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 р. по справі № 12/13/11/662-10 за позовом ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" до ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод", ПАТ "Банк фінанси і кредит" в особі філії "Запорізьке РУ", треті особи: ЗАТ "Порцелакінвест", ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод",

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Слободян В.М. про визнання недійсним іпотечного договору та договору застави,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2010 р. позивач - ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" звернувся із позовом до господарського суду до ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" та ПАТ "Банк фінанси і кредит" в особі філії "Запорізьке РУ" про визнання недійсним іпотечного договору № UAH /201-1 від 25.04.2005 р., укладеного між ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" та ТОВ "Банк фінанси і кредит", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободяном В.М. та викладений на бланках ВСА №814036 та ВСА №814037 та визнання недійсним договору застави № UAH /201-2 від 25.04.2005 р., який укладений між ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" та ПАТ "Банк фінанси і кредит", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободяном В.М.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.04.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача ЗАТ "Порцелакінвест".

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.12.2010 р., залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідачів : приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Слободян В.М.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.10.2011 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод".

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.10.2011 р. по справі №12/13/11/662-10 /суддя Шпак В.О./ позов задоволено в повному обсязі, визнано недійсним іпотечний договір № UAH /201-1 від 25.04.2005 р. та договір застави № UAH /201-2 від 25.04.2005 р.; стягнуто з ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" на користь позивача 85 грн. - витрат по сплаті державного мита та 236 грн. -витрат на ІТЗ судового процесу.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 р. по справі №12/13/11/662-10 /судді : Дужич С.П., Бучинська Г.Б., Саврій В.А./ рішення господарського суду Хмельницької області від 26.10.2011 р. скасовано, прийнято нове рішення по справі, яким в задоволенні позову відмовлено, стягнуто з ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" на користь ПАТ "Банк фінанси і кредит" в особі філії "Запорізьке РУ" мито в сумі 42,50 грн. -за подачу апеляційної скарги.

В касаційній скарзі та в додаткових поясненнях до неї, ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 р., посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду Хмельницької області від 26.10.2011 р. залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" просить залишити скаргу задовольнити в повному обсязі, оскаржувану постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 р. скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У запереченнях на касаційну скаргу ПАТ "Банк фінанси і кредит" просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні Вищого господарського суду України 03.07.2012 року, на підставі ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 17.07.2012 року до 11-00.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.05.2002 р. порушено провадження по справі № 13/85-Б про банкрутство ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод".

В період ліквідаційної процедури ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод", 01.03.2004 р. на товарній біржі "Подільська" проведено цільовий аукціон з продажу цілісного майнового комплексу боржника (протокол № 2 від 01.03.2004 р.), переможцем яких визнано ВАТ "Чернівцісільмаш", яке запропонувало найвищу ціну, тобто 1 810 783 грн. (т.3, а.с.134-147).

Відповідно до акту приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу від 07.04.2004 р. ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод", передало, а ВАТ "Чернівцісільмаш", прийняло майно цілісного майнового комплексу вартістю 1 810 000,00 грн., до якого увійшли об'єкти як нерухомого майна так і рухомого майна (обладнання) зазначеного в додатку до даного акту (т.3 а.с.136-155).

Між ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" та ВАТ "Чернівцісільмаш" 20.05.2004 р. укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу згідно умов якого, ВАТ "Чернівцісільмаш" купило комплекс ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" за ціною 1 810 700 грн. із переліком у п.1 договору лише нерухомого майна. Зокрема: адміністративно-побутового комплексу; заводоуправління; МЦС; заготівельної дільниці; ГРП, прохідної складу сипучих матеріалів; КНС; котельні; ковальсько-пресового цеху; автогаража; мазутосховища; механічного цеху; розчинного вузла; ливарного цеху; трансформаторної підстанції; компресорної; всього загальною площею 17 260,3 кв.м.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.10.2004 р. по справі №11/16/83-Н, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03.10.2005 р. та постановою ВГСУ від 14.03.2006 р., за позовом ПІІ "Інтертехнологія" до ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" та товарної біржі "Подільська" визнано недійсними торги з продажу майна цілісного майнового комплексу ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод", які відбулися 01.03.2004 р. згідно протоколу № 2.

ВАТ "Чернівцісільмаш", як єдиним учасником, 29.05.2004 р. створено ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод". Згідно розділу 4 статуту товариства, який зареєстрований в Дунаєвецькій державній адміністрації 07.06.2004 р., створено статутний капітал у розмірі 1 368 854,92 грн. виключно вкладом ВАТ "Чернівцісільмаш" як цілісного майнового комплексу, що розташований в м. Дунаївці по вул. Леніна, 13. Відповідно до акту приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу від 04.06.2004 р. на виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" від 29.05.2004 р., ВАТ "Чернівцісільмаш" передало, а ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" прийняло об'єкти нерухомого та рухомого майна загальною вартістю 1 368 854,92 грн. з метою формування цілісного майнового комплексу згідно з переліком (додаток №1 та додаток №2) (т.1, а.с. 79-83, т.2, а.с.14).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.04.2006 р. по справі № 19/7244, яке залишено без змін постановою ВГСУ від 22.11.2006 р., за позовом ТОВ ПІІ "Інтертехнологія" до ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" та ВАТ "Чернівцісільмаш" визнано недійсним вказаний вище нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 20.05.2004 р. комплексу ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод", що знаходиться в м.Дунаївці по вул.Леніна, 13 загальною площею 17 260,3 кв.м., укладений між ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" та ВАТ "Чернівцісільмаш".

Між Банком "Фінанси і Кредит" в особі філії Банку "Фінанси та Кредит" у Запоріжській області та ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" 25.04.2005 р. укладено договір поновлювальної кредитної лінії №201-04-05 з додатковими угодами про відкриття кредитної лінії на суму 2000000 грн. (а.с.18-20 т.1)

В забезпечення виконання зазначеної кредитної угоди між Банком "Фінанси і Кредит" о собі філії Банку "Фінанси та Кредит" у Запоріжській області та ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" 25.04.2005 р. укладено іпотечний договір № UAN/201-1, відповідно до умов якого, предметом іпотеки став комплекс, що знаходиться в м. Дунаївці по вул. Леніна, 13, з переліком об'єктів нерухомого майна у кількості 16 одиниць та договір застави № UAN/201-2 від 25.04.2005 р., де предметом стали об'єкти рухомого майна (обладнання) згідно додатку № 1 до договору, всього у кількості 493 найменувань (т.3, а.с.96-100).

Згідно п.1 іпотечного договору №UAН/201-1, предметом іпотеки є комплекс, що складається з 16 будівель та споруд, а саме: адміністративно-побутовий комплекс, загальною площею 4803,9 м 2 ; заводоуправління, загальною площею 1344,8 м 2 ; МСЦ, загальною площею 3994,3 м 2 ; заготівельну дільницю, загальною площею 84,2 м 2 ; ГРП, загальною площею 39,6 м 2 ; прохідну складу сипучих матеріалів, загальною площею 29,0 м 2 ; КНС, загальною площею 35,0 м 2 ; котельню, загальною площею 473,5 м 2 ; ковальсько-пресовий цех, загальною площею 442,2 м 2 ; автогараж, загальною площею 139,1 м 2 ; мазутосховище, загальною площею 97,4 м 2 ; механічний цех, загальною площею 1753,9 м 2 ; розчинний вузол, загальною площею 17,8 м 2 ; ливарний цех, загальною площею 3360,9 м 2 ; трансформаторну підстанцію, загальною площею 133,4 м 2 ; компресорну, загальною площею 354,5 м 2 ; а всього загальною площею 17 106,5 м 2 , що знаходиться по вул. Леніна, 13 в м. Дунаївці Хмельницької області, вартістю за витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно у розмірі - 1 371 208,00 грн. та узгодженою заставною вартістю 2 583 076,00 грн.

Відповідно до п.1, 3 договору застави №UAН/201-2 від 25 квітня 2005 року, предметом застави є рухоме майно (основні засоби та обладнання), що складається з 507 одиниць (Додаток №1 до договору застави), яке оцінене в 1 213 333,32 грн. та узгодженою заставною вартістю в сумі 910 000,00 грн.

Вищевказані договори посвідчувались приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободяном В.М.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 р. по справі № 9/19/2075 визнано за ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" право власності на комплекс, який розташований у м. Дунаївці, по вул. Красінських (колишня Леніна), 13, що складається з наступного майна: адміністративно-побутовий комплекс; заводоуправління; МЦС; заготівельна дільниця; ГРП, прохідна складу сипучих матеріалів; КНС; котельня; ковальсько-пресовий цех; автогараж; мазутосховище; механічний цех; розчинний вузол; ливарний цех; трансформаторна підстанція; компресорна; загальною вартістю 611 551,96 грн., загальною площею 17 107 кв.м.

Рішення господарського суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги, мотивовано тим, що спірні договори застави та іпотеки укладені з порушенням вимог ст. 6 Закону України "Про іпотеку" , ст. 11 Закону України "Про заставу" , ч.1 ст. 317 ЦК України , так як заставодавець та іпотекодавець за спірними договорами -ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" не був власником майна, що відчужувалась за договорами та відповідно не мав права укладати спірні договори із передачею у розпорядження майна належного іншому суб'єкту господарювання

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позову щодо визнання недійсними іпотечного договору № UAH /201-1 від 25.04.2005 р. та договору застави № UAH /201-2 від 25.04.2005 р. на підставі ст.ст.203, 215, 216 ЦК України.

Рівненській апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення господарського суду Хмельницької області від 26.10.2011 р., виходячи з того, що позивач не є стороною оспорюваних договорів іпотеки №UAН/201-1 та застави №UAН/201-2 від 25.04.2005 р. та не являється учасником кредитних відносин, в забезпечення яких укладені дані договори, крім того, відповідно до договору купівлі-продажу рухомого майна від 08.02.2011 р. та ухвали господарського Хмельницької області від 23.06.2011 р. про затвердження мирової угоди по справі №2/13/85-Б, позивач - ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" не є і власником майна, що є предметом спірних угод, а отже, на момент розгляду справи та прийняття рішення позивачем не доведено порушення його суб'єктивного права чи законного інтересу, оскільки, право власності на майно, у зв'язку з порушенням якого звертався позивач, перейшло іншій особі, а відтак відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог.

За таких обставин, господарський суд апеляційної інстанції, дійшов до висновку, що підстав для задоволення позову ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" про визнання недійсним іпотечного договору № UAH /201-1 від 25.04.2005 р. та договору застави № UAH /201-2 від 25.04.2005 р., не має.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, у якій визначено підстави, за наявності яких правочин визнається недійсним, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Спірні договори іпотеки №UAН/201-1 та застави №UAН/201-2 з переліком нерухомого майна, що складається з 16 будівель та споруд, та рухомого майна, що складається з 507 одиниць, розташованого у м. Дунаївці по вул. Красінських (колишня Леніна), 13, були укладені між Банком "Фінанси і Кредит" ТОВ в особі філії банку "Фінанси та Кредит" ТОВ у Запорізькій області та ТОВ "ДунАЗ" в забезпечення Договору про відновлювальну кредитну лінію №201-04-05 від 25.04.2005 р., оформлені в письмовій формі та нотаріально посвідчені.

Таким чином, позивач -ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" не є учасником спірного іпотечного договору № UAH /201-1 від 25.04.2005 р. та договору застави № UAH /201-2 від 25.04.2005 р., і обраний позивачем спосіб захисту порушеного, на його думку, права (визнання договору іпотеки та застави недійсним) не призведе до захисту його порушеного права, навіть якщо судом буде встановлено факт такого порушення, оскільки застосування наслідків недійсності угоди не поширюється на права позивача.

Способи захисту цивільних прав визначені ст.16 ЦК України. До них відносяться : 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Позов про визнання недійсним іпотечного договору № UAH /201-1 від 25.04.2005 р. та договору застави № UAH /201-2 від 25.04.2005 р., за яким позивач не є стороною у договорі, не є способом захисту порушеного права позивача.

Відповідно до ст. 225 Цивільного кодексу України, якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.

Тобто, спосіб захисту власником свого права на користування, володіння та розпорядження майном, яке відчужене від нього поза його волею є витребування цього майна.

Відповідно до ст.178 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), заставою і поручительством.

Згідно ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.ст.1, 4 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. Предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

Постановою ВГСУ від 09.08.2011 р. було скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2011 р., а справу № 13/11/662-10 направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Відповідно до ст. 111 12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду, під час нового розгляду справи.

Належним чином виконуючи вказівки, зазначені в постанові Вищого господарського суду України від 09.08.2011 р., Рівненським апеляційним господарським судом було встановлено, що предмет (перелік майна) оспорюваного іпотечного договору та договору застави від 25.04.2005 р., співпадає з переліком майна, яке за актом приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" від 07.04.2004 р. передавалось до ВАТ "Чернівцісільмаш" за результатами проведеного аукціону на товарній біржі "Подільська" та фактично ідентичний з переліком нерухомого майна нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 20.05.2004 р. і переліком майна, яке, за постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 р., визнано власністю ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод".

Як було встановлено господарським судом апеляційної інстанції, 16.06.2011 р., ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" уклав з ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" мирову угоду, відповідно до умов якої нерухоме майно, а саме: адміністративно-побутовий комплекс, площею 4803,9 м 2 ; заводоуправління, площею 1344,8 м 2 ; МСЦ, площею 3994,3 м 2 ; заготівельну дільницю, площею 84,2 м 2 ; ГРП, площею 39,6 м 2 ; прохідну складу сипучих матеріалів, площею 29,0 м 2 ; КНС, площею 35,0 м 2 ; котельню, площею 473,5 м 2 ; ковальсько-пресовий цех, площею 442,2 м 2 ; автогараж, площею 139,1 м 2 ; мазутосховище, площею 97,4 м 2 ; механічний цех, площею 1753,9 м 2 ; розчинний вузол, площею 17,8 м 2 ; ливарний цех, площею 3360,9 м 2 ; трансформаторну підстанцію, площею 133,4 м 2 ; компресорну, площею 354,5 м 2 ; а всього площею 17 106,5 м 2 (в мировій угоді в результаті арифметичної помилки вказано 17 107,4 м 2 ), що знаходиться по вул. Красінських (колишня вул. Леніна), 13 в м. Дунаївці Хмельницької області, вартістю 1 368 545,00 грн., що співпадає з предметом спірного Договору іпотеки №UAН/201-1 від 25.04.2005 р., передано у власність ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод".

Вищевказана мирова угода, 23.06.2011 р. затверджена ухвалою господарського Хмельницької області по справі №2/13/85-Б.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції, згідно договору купівлі-продажу рухомого майна від 08.02.2011 р. та ухвали господарського Хмельницької області від 23.06.2011 р. по справі №2/13/85-Б, ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" 08.02.2011 р. є власником усього рухомого майна ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" загальною вартістю 1 128 489,0 грн., на підставі укладеного між ними Договору купівлі-продажу рухомого майна та акту прийому передачі від 14.02.2011 р., яке співпадає з предметом спірного Договору застави №UAН/201-2 від 25.04.2005 р.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.ст.316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.4 3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що Рівненський апеляційний господарський суд належним чином дослідивши обставини справи, виконавши вказівки, зазначені в постанові Вищого господарського суду України від 09.08.2012 р., давши належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін, прийшов до вірного висновку про те, що позов про визнання недійсними іпотечного договору № UAH /201-1 від 25.04.2005 р. та договору застави № UAH /201-2 від 25.04.2005 р., задоволенню не підлягає.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 р. по справі № 12/13/11/662-10 постановлена у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній апеляційній постанові.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.111 5 , 111 7 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 р. по справі № 12/13/11/662-10 залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Куровський С.В.

Коробенко Г.П.