Ухвала

від 08.05.2012 по справі 2а-6040/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

08 травня 2012 року № 2а-6040/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Приватного акціонерного товариства «Аеробуд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000172350, № 0000182350 від 27.01.2011 та № 0003112350, № 0003122350, № 0003102350 від 17.11.2011, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Аеробуд»з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000172350, № 0000182350 від 27.01.2011 та № 0003112350, № 0003122350, № 0003102350 від 17.11.2011.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин , якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази , а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч. 2 ст. 69, ч. 4 ст. 79, п. 6 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях .

Окрім цього, відповідно до частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч. 1).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення, які ухвалено на підставі Акту перевірки № 330/23-50/21598792 від 02.11.2011.

З вказаного Акту вбачається, що податковим органом встановлено заниження позивачем податку на прибуток підприємства, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та заниження податку на додану вартість.

Однак, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач не надає суду базових доказів на підтвердження фактичного здійснення спірних операцій (виконання робіт, поставки продукції) контрагентами позивача, а саме: доказів наявності у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів для здійснення спірних операцій, ліцензії на право здійснення робіт; докази наявності у контрагентів кваліфікованого персоналу для виконання робіт; економічного обґрунтування цін на роботи та товари; докази наявності у контрагентів необхідного технологічного обладнання для виконання робіт, поставки товарів; докази подачі контрагентами податкової звітності за спірний період; докази використання спірної продукції у власній господарській діяльності позивача; докази наявності у контрагентів транспортних засобів для перевезення спірної продукції, її відвантаження; технічної документації на спірну продукцію (баштові крани) тощо.

Крім того, відповідно ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору .

В даному випадку до матеріалів справи не надано доказів сплати судового збору у повному обсязі. Зокрема, позивачем сплачено судовий збір у розмірі як за одну позовну вимогу майнового характеру (податкове повідомлення-рішення) .

У той же час, в контексті наведеного, суд зазначає, що рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Реалізація рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна. Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. у справі «Щокін проти України»вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, вимога про визнання протиправним (скасування) рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою, на чому наголошується у роз'ясненні Вищого адміністративного суду України № 165/11/13-12 від 18.01.2012 .

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень (вимог) про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій, а також про визначення митної вартості товару тощо.

У взаємозв'язку із наведеним, а також виходячи з положень КАС України, Закону України «Про судовий збір»та зазначеного вище роз'яснення ВАСУ суд зазначає, що оскарження кількох рішень майнового характеру в одному позові є заявленням кількох окремих самостійних позовних вимог майнового характеру, кожне з яких (рішень) є окремим предметом оскарження та має самостійне майнове значення у т.ч. для цілей сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем оскаржуються п'ять податкових повідомлень-рішень, якими завищено позивачу податок на прибуток підприємства, занижено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та завищено податок на додану вартість, а відтак з урахуванням вищенаведеного заявлені позивачем позовні вимоги про скасування зазначених рішень є окремими майновими вимогами кожна з яких підлягає оплаті судовим збором окремо.

В той же час, позивачем до позовної заяви не додано документів про сплату судового збору по кількості оскаржуваних рішень у розмірах передбачених ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме сплачена позивачем сума за розгляд справи у розмірі 2146,00 грн. не відповідає розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання даного адміністративного позову про скасування п'яти окремих податкових повідомлень-рішень (п'яти майнових вимог) враховуючи суми грошових зобов'язань позивача, які застосовані цими рішеннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до канцелярії суду (м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1, блок «Б») до 21 травня 2012 року включно : 1) всі наведені вище первинні документи по взаємовідносинам позивача з контрагентами за спірний період; 2) докази сплати судового збору у порядку та у розмірі відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Аеробуд»залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 21 травня 2012 року включно.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін