Постанова

від 15.05.2012 по справі 14/507

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2012 № 14/507

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання: Лесковець В. П.

в судове засідання з'явились представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 5 від 03.01.2012 року,

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 02.04.2012 року,

від третьої особи : не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЄФ-БЕЙС»

на рішення господарського суду м. Києва від 11 січня 2012 року,

у справі № 14/507 (суддя Мельник С.М.),

за позовом Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЄФ-БЕЙС», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача комунальне підприємство «Центрінвест» Шевченківської районної у місті Києві ради,

про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація звернулась до господарського суду м. Києва з позовною заявою до ТОВ «АЛЄФ-БЕЙС» про розірвання договору (а.с. 13-16).

Рішенням господарського суду м. Києва від 11 січня 2012 року по справі № 14/507 позов задоволено повністю, розірвано інвестиційний договір № 22/05 від 17 листопада 2005 року та присуджено до стягнення з ТОВ «АЛЄФ-БЕЙС» на користь Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації 85 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 90-93).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 11 січня 2012 року по справі № 14/507 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 116-119).

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не визначено до якого фонду належить будинок, а відтак ,відповідач вважає, що і момент виконання скаржником свого зобов'язання щодо складення проектно-кошторисної документації ще не настав.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2012 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 27 лютого 2012 року (а.с. 103-104).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2012 року розгляд справи № 14/507 відкладено на 12 березня 2012 року.

Розпорядженням Керівника апарату суду від 15 березня 2012 року № 02-15/164 призначено повторний автоматичний розподіл справи 14/507, у зв'язку з перебуванням судді-доповідача Ткаченка Б.О. на лікарняному.

Справу № 14/507 для здійснення подальшого перегляду передано колегії суддів у складі: головуючого судді Чорногуза М.Г., суддів Агрикової О.В. та Сухового В.Г.

Ухвалою від 19 березня 2012 року, справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 03 квітня 2012 року.

03 квітня 2012 року та 20 квітня 2012 року, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 15 травня 2012 року, представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник позивача заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

Третя особа явку своїх представників в судове засідання не забезпечила. Колегія суддів виходить з того, що розгляд справи неодноразово відкладався, третя особа належним чином повідомлена про час та місце проведення судових засідань, поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка представника третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та вирішенню спору по суті за наявним у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 15 травня 2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Рішенням виконавчого комітету Радянської районної ради народних депутатів м. Києва від 09 січня 1989 року мешканці житлового будинку АДРЕСА_1, родини громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, були тимчасово відселені до будинку маневреного фонду АДРЕСА_2 у зв'язку з капітальним ремонтом будинку (а.с. 27-29).

Розпорядженням Радянської районної державної адміністрації № 1159 від 29 листопада 1996 р. «Про надання житлової площі мешканцям АДРЕСА_1» в будинку по АДРЕСА_1 за мешканцями закріплені квартири НОМЕР_1 (а.с. 30).

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації за № 1890 від 12 жовтня 2005 року «Про залучення інвестора для завершення реконструкції жилого будинку АДРЕСА_1» ТОВ «АЛЄФ- БЕЙС залучено до завершення реконструкції жилого будинку АДРЕСА_1 з ліквідацією комунальних та утворенням ізольованих квартир на другому і вищих поверхах та приміщень під офіс на першому поверсі (а.с. 31).

17 листопада 2005 року на виконання вказаного розпорядження між Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією (адміністрація), комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва (балансоутримувач) та ТОВ «АЛЕФ-БЕЙС» (інвестор) було укладено інвестиційний договір № 22/05 про завершення реконструкції жилого будинку АДРЕСА_1 (надалі-Інвестиційного договір) (а.с. 19-23).

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом даного договору є завершення реконструкції жилого будинку АДРЕСА_1 (об'єкт) з подальшою передачею об'єкта у власність інвестору.

Згідно з п. 5.2 Договору інвестор зобов'язаний забезпечувати в необхідних обсягах стабільне фінансування витрат, пов'язаних з проектуванням та реконструкцією об'єкту інвестування.

Пунктом 5.5 Інвестиційного договору встановлено, що інвестор зобов'язаний компенсувати КП «Спецжитлофонд» витрати за тимчасове проживання мешканців в будинках маневреного фонду на підставі договору з КП «Спецжитлофонд».

Додатковою угодою № 1 від 14 грудня 2007 року здійснено заміну сторони у договорі шляхом виведення із складу учасників договору балансоутримувача (Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва) та введенням до складу сторін договору КП «Центрінвест» (Комунальне підприємство «Центрінвест» Шевченківської районної у м. Києві ради), а пункт 5.5. Інвестиційного договору змінено та викладено у наступній редакції: компенсувати КП «Спецжитлофонд» витрати за тимчасове проживання мешканців в будинках маневрового фонду на підставі договору з КП «Спецжитлофонд» та до 01 липня 2008 року надати квартири для постійного проживання (а.с. 24).

Додатковою угодою № 2 від 30 червня 2008 року термін відселення мешканців будинку, передбачений п. 5.5. інвестиційного договору продовжено до 31 грудня 2008 року, а додатковою угодою № 3 від 14 грудня 2009 року зазначений термін продовжено до 31 грудня 2010 року (а.с. 25-26).

Згідно з п. 5.8 Договору інвестор зобов'язується забезпечити охорону будівельного майданчика, його освітлення, огородження та належний санітарний стан.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статей 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як стверджує позивач, на час розгляду даної справи мешканці будинку АДРЕСА_1 проживають у будинку маневреного фонду АДРЕСА_2. Відселені родини житла від відповідача не отримали.

13 грудня 2011 року комісією у складі заступника начальника управління містобудування, архітектури та землекористування Шевченківської РДА, начальника відділу ремонту і виробничої документації КП «Керуюча дирекція», інженера І категорії відділу ремонту та виробничої документації, головного інженера КП ЖЕК «Золотоустівська» та заступника директора КП ЖЕК «Золотоустівська» було складено Акт обстеження будинку АДРЕСА_1, в якому зазначено, що: будівельні роботи не проводяться; охорона будинку відсутня, прибудинкова територія огороджена дерев'яним парканом та захаращена будівельним сміттям, виявлені ознаки потрапляння та проживання сторонніх осіб; в деяких квартирах відсутні балконні двері та вікна, в кутовій квартирі другого поверху відсутня бетонна перемичка над віконним отвором; в квартирах другого поверху спостерігаються сліди гасіння пожежі; будь-яка будівельна техніка відсутня (а.с. 72).

Таким чином, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства України не виконує своїх зобов'язань з реконструкції будинку АДРЕСА_1.

Крім того, пунктами 5.4 та 5.6 Інвестиційного договору встановлено, що інвестор зобов'язаний розробити та затвердити у встановленому порядку проектно-кошторисну документацію на реконструкцію об'єктів інвестування до 10 вересня 2006 року, а після затвердження проектно-кошторисної документації та оформлення права користування земельною ділянкою до початку робіт з реконструкції об'єкту сплачує кошти в порядку пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста згідно з рішенням Київської міської ради від 27 лютого 2003 року № 271/431.

Проте, відповідач вказаних вимог договору також не виконав, не надав на розгляд адміністрації ані документації, ані інформації щодо етапів її розробки.

З аналізу листа Першого заступника голови КП «Спецжитлофонд» можна зробити висновок, що відповідач, в порушення п. 5.5. інвестиційного договору, не вносив кошти за оренду житла для тимчасово відселених мешканців у результаті чого не виконував умови укладеного інвестиційного договору. (а.с. 39).

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пунктом 7.5. Інвестиційного договору передбачено, що якщо інвестор своєчасно не розпочав роботу, або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк, визначений проектно-кошторисною документацією, стає явно неможливим, то адміністрація має право порушити в господарському суді справу про дострокове розірвання договору, повідомивши про це за місяць інші сторони цього договору.

Згідно п. 10.3., даний договір може бути достроково припинений на вимогу будь-якої із сторін у разі не забезпечення інвестором в необхідних обсягах стабільного фінансування витрат, пов'язаних з проектуванням та реконструкцією об'єкта та у разі значного порушення термінів виконання робіт, передбачених проектом організації будівництва.

30 серпня 2011 року позивач направив відповідачеві лист № 38, в якому повідомив останнього про розірвання інвестиційного договору № 22/05 від 17 листопада 2005 року у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором (а.с. 41).

Зважаючи на наведене вище, судова колегія дійшла висновку, що матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем умов договору, а саме невиконання зобов'язань щодо розроблення та затвердження у встановленому порядку проектно-кошторисної документації на реконструкцію об'єкту інвестування (п. 5.4. договору), ненадання квартир мешканцям для постійного проживання, а також невнесення коштів за оренду житла для тимчасово відселених мешканців.

У зв'язку з наведеним позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні спірного договору.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, а відтак позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Скаржник стверджує, що через прострочку позивача, яка полягає у невизначеності до якого фонду належить будинок (об'єкт реконструкції), строк розроблення проектно-кошторисної документації ще не настав.

Відповідно до п. 11.1 Інвестиційного договору, останній може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін. Всі зміни, доповнення, специфікації, кошториси, додаткові угоди до договору є його невід'ємною частиною, якщо складені у письмовій формі, посвідчені печатками та підписані повноважними представниками сторін.

Пунктами 7.3 та 7.4 Інвестиційного договору визначено, що всі спори та суперечні питання, що виникли з цього Договору або у зв'язку з його виконанням, вирішуються шляхом переговорів, а всі спори, не врегульовані сторонами шляхом переговорів, вирішуються у судовому порядку згідно з законодавством України.

З наведених умов договору можна зробити висновок, що у разі наявності прострочення позивачем вирішення питання до якого фонду належить будинок, відповідач мав право і можливість звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів або укласти додаткову угоду про продовження строків виконання зобов'язань по Договору. У даному випадку відповідач не вчинив жодних дій щодо належного врегулювання суперечних питань виконання Договору, а відтак посилання на прострочення позивачем не може братися колегією суддів до уваги.

Беручи до уваги те, що до фактичних обставин справи судом першої інстанції обґрунтовано і правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні скарги апелянта необхідно відмовити.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 11 січня 2012 року по справі № 14/507 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЄФ-БЕЙС» на рішення господарського суду міста Києва від 11 січня 2012 року задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

п о с т а н о в и в :

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЄФ-БЕЙС» на рішення господарського суду міста Києва від 11 січня 2012 року у справі № 14/507 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 11 січня 2012 року по справі № 14/507 залишити без змін.

3. Справу № 14/507 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г

Судді Агрикова О.В.

Суховий В.Г.