Рішення

від 18.05.2012 по справі 24пн/5014/722/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.12 Справа № 24пн/5014/722/2012

За позовом Луганської регіональної торгово-промислової палати, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська обласна промислово-торгова палата", м. Луганськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Державний реєстратор у виконавчому комітеті Луганської міської ради Калініченко Ольга Іванівна , м. Луганськ

про зобов'язання вчинити певні дії

Колегія суддів у складі: Рябцева О.В. -головуючий, Якушенко Р.Є., Середа А.П.

в присутності представників сторін:

від позивача -ОСОБА_5 - заступник завідуючого центром юридичних послуг, дов. від 07.02.2012 № 25.102-163 (17.05.2012, 18.05.2012);

від відповідача -Кудінов Є.В. - керівник, довідка АА № 291427 від 22.12.2010, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ Луганського МУ УМВС України в Луганській області 04.06.2008 (17.05.2012, 18.05.2012);

від третьої особи -ОСОБА_7 - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу з питань організації забезпечення процедури державної реєстрації суб'єктів підприємництва-юридичних осіб, дов. від 12.01.2012 № 01/07-81/0/39-12 (17.05.2012, 18.05.2012).

в с т а н о в и в:

Позивачем заявлена вимога про зобов'язання здійснити перейменування юридичної особи у відповідності до вимог законодавства.

На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що Управлінням Луганської міської ради з питань регуляторної політики та підприємництва зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганська обласна промислово-торгова палата". Згідно п. 7 ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" назва "торгово-промислова палата" та утворені на її основі словосполучення можуть використовуватися лише стосовно організацій, створених відповідно до цього Закону. Інші організації не мають права використовувати у своїх назвах словосполучення "торгово-промислова палата", "торгова палата" або "промислова палата" і не підлягають державній реєстрації під назвами, що містять ці словосполучення. Пунктом 2 ст. 5 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" назва "торгово-промислова палата" передбачає принцип створення торгово-промислових палат, а саме те, що Торгово-промислові палати створюються на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. У межах кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць може бути створена лише одна торгово-промислова палата. 13.01.2012 позивач звернувся до Управління Луганської міської ради з питань регуляторної політики та підприємництва з приводу скасування державної реєстрації відповідача на підставі невідповідності його найменування вимогам закону. Листом від 18.01.2012 № 01/13-154/0/39-12 Управління Луганської міської ради з питань регуляторної політики та підприємництва повідомило, що для здійснення реєстрації припинення юридичної особи має бути рішення суду. Наявність у відповідача в найменуванні словосполучення "промислово-торгова палата" порушує законні права та інтереси позивача, який створений та діє відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". Відповідач порушує встановлене законом виключне право Луганської регіональної торгово-промислової палати на існування в регіоні, а використання схожого найменування може позначитись на господарській діяльності та призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання. Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачає можливість визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути (п. 2 ст. 38 названого Закону). Вказане порушення можливо усунути шляхом перейменування відповідача. Оскільки відповідач відмовляється від вчинення вказаних дій добровільно, вважаючи, що ним не допущено порушень Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати вчинити певні дії в судовому порядку.

Відповідач відзивом від 12.04.2012 проти позову заперечив, зазначавши, зокрема, що даний спір непідвідомчий господарським судам України і провадження у даній справі підлягає припиненню згідно п. 1 ст. 80 ГПК України, даний спір підлягає розгляду в адміністративному суді, оскільки стосується державної реєстрації відповідача та внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі (далі ЄДР).

Вподальшому відповідач надавав додаткові пояснення, в яких він наполягав на припиненні провадження у справі за п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки даний спір підвідомчий загальному суду. На обґрунтування даної позиції відповідач вказував, що суд не може зобов'язати колегіальний орган товариства -загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю вчинити певні дії. Така позиція висловлена Верховним Судом України у постанові Пленуму від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів". Виходячи з суті позовних вимог позивача, відповідачами у даній справі мають бути засновники відповідача у справі, а спір, стороною в якому є фізична особа, підвідомчий загальним судам. Отже, господарський суд у будь-якому випадку не має компетенції по розгляду спору за наведеними у позовній заяві обставинами.

08.05.2012 відповідачем надано додаткове пояснення, яким він просить відмовити в задоволенні позову, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, посилаючись на те, що згідно вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в задоволенні позову, а виконати дії, які вимагає позивач, можуть лише збори учасників, а суд не вправі втручатись в діяльність зборів.

Третя особа відзивом від 12.04.2012 проти позову заперечує, оскільки реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська обласна промислово-торгова палата" здійснена відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Що стосується посилань позивача на п. 7 ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", то вказана норма забороняє іншим організаціям використовувати у своїх назвах словосполучення "торгово-промислова палата", "торгова палата" або "промислова палата", і відповідно не підлягають державній реєстрації інші організації під назвами, що містять ці словосполучення. Тобто, даним Законом передбачений вичерпний перелік словосполучень, які не можна використовувати при реєстрації організацій, створених на підставі інших законів. Серед цього переліку відсутнє словосполучення "промислово-торгова палата". Саме цьому, державний реєстратор здійснив державну реєстрацію підприємства з найменуванням ТОВ "Луганська обласна промислово-торгова палата". Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Вирішення спору залишає на розсуд суду.

Крім того, в ході розгляду справи відповідач неодноразово заявляв клопотання про зупинення провадження у справі:

07.05.2012 -до вирішення питання щодо притягнення судді господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. до відповідальності згідно направлених 06.05.2012 заяви Генеральному прокурору України про порушення кримінальної справи за ст. 375 Кримінального кодексу України, скарги щодо неправомірної поведінки судді Вищий кваліфікаційний комісії суддів України, заяви Вищій раді юстиції про внесення подання Президенту України про звільнення з посади Рябцевої О.В.

У судовому засіданні 07.05.2012 оголошено перерву до 08.05.2012.

З 08.05.2012 згідно розпорядження голови суду від 08.05.2012 розгляд спору здійснювався колегією суддів у складі: Рябцева О.В. -головуючий, Якушенко Р.Є., Середа А.П.

10.05.2012 та 16.05.2012 відповідачем заявлено три клопотання про зупинення розгляду справи і звернення до Верховного Суду України про порушення відповідно до ст. 150 Конституції України перед Конституційним судом України питання про відповідність Конституції України:

- частини 7 ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні";

- частини 1 ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні";

- частини 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Дані клопотання відхиляються, як такі, що не відповідають ст. 79 ГПК України.

Статтею 79 ГПК України визначено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

- призначення господарським судом судової експертизи;

- надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

- заміни однієї з сторін її правонаступником.

Даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. З огляду на зміст ст. 79 ГПК України відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

З 17.05.2012 за ініціативою суду та клопотанням відповідача здійснювалась звукова фіксація судового процесу.

У судовому засіданні 17.05.2012 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 18.05.2012.

16.05.2011 до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача про винесення ухвали щодо розуміння судом статті 375 Кримінального кодексу України.

Згідно ст. 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Господарський процесуальний кодекс України не передбачає права сторони щодо заявлення клопотань щодо розуміння судом нормативних актів, у зв'язку з чим клопотання судом відхилено.

16.05.2012 надійшло два клопотання відповідача відповідно до ст. 30 ГПК України про виклик для дачі пояснень уповноваженої посадової особи Головного управління юстиції в Луганській області та безпосередньо третьої особи - Державного реєстратора у виконавчому комітеті Луганської міської ради Калініченко Ольгу Іванівну.

Статтею 30 ГПК України визначено, що в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

У зв'язку з відсутністю об'єктивних причин для виклику у судове засідання вказаних посадових осіб клопотання відповідача відхилені.

Від позивача 17.05.2012 надійшла заява про зміну предмету позову, в якій він просить зобов'язати відповідача здійснити перейменування юридичною особи шляхом виключення з найменування словосполучення "промислово-торгова палата" і внести ці зміни до установчих документів шляхом викладення їх у новій редакції.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач має право змінити предмет або підставу позову до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Оскільки вказана заява надійшла після початку розгляду справи по суті, суд відмовляє в її розгляді по суті.

Також, 17.05.2012 позивачем подано клопотання про притягнення відповідача до відповідальності згідно ч. 4 ст. 74 ГПК України у зв'язку з невиконанням вимог суду про надіслання відзиву позивачу. Позивач повідомив, що 08.05.2012 він отримав від відповідача конверт, в якому були вкладені газети і чернетки.

Згідно ст.ст. 22, 74, 83 ГПК України не передбачено права учасників судового процесу заявляти клопотання про притягнення інших учасників до відповідальності, визначеної цим кодексом, вирішення такого питання є виключною прерогативою суду.

Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Згідно ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним судом України та судами загальної юрисдикції.

Статтею 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 22 цього Закону місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи). Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.

Підвідомчість справ господарським судам врегульовано ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

- спорів про приватизацію державного житлового фонду;

- спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

- спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності , а також спори, пов'язані з:

- приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин.

Позивач у справі -Луганська регіональна торгово-промислова палата, згідно п. 1.1. Статуту є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання в регіоні діяльності Луганської РТПП. Пунктом 1.2. Статуту визначено, що Луганська РТПП є правонаступником Луганської торгово-промислової палати, яка створена відповідно до Указу Президента України від 04.07.1994 № 357/94 "Про Торгово-промислову палату України" на базі виробничої госпрозрахункової фірми "Луганськзовнішсервіс" рішенням загальних зборів членів Торгово-промислової палати України у Луганській області від 30.03.1995, Луганська РТПП перереєструється та діє відповідно до Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997. Пунктом 1.3. Статуту передбачено, що Луганська РТПП є юридичною особою: вона має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнові і особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, господарському суді і третейському суді. Згідно п. 1.4. Статуту Луганська РТПП може займатися підприємницькою діяльністю лише в тому обсязі, в якому це необхідно для виконання її статутних завдань. Одержаний нею прибуток не розподіляється між членами Луганської РТПП, а спрямовується для виконання її статутних завдань.

Згідно Витягу з ЄДР до видів діяльності, якими займається позивач, віднесено дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки, діяльність агентств нерухомості, послуги з організації подорожувань, інші послуги, надавані юридичним особам та не включені до інших угруповань, діяльність, пов'язана з банками даних, сертифікаційна діяльність, діяльність організацій промисловців та підприємців.

Отже, із вищевикладеного вбачається, що позивач є суб'єктом господарювання і не являється суб'єктом владних повноважень, до яких згідно п.7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України відносяться - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 1 Статуту ТОВ "Луганська обласна промислово-торгова палата" товариство створюється як корпоративне підприємство за рішенням учасників шляхом об'єднання їх майна та участі в підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку. У відповідності з п. 4 Статуту в своїй діяльності товариство керується Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України "Про господарські товариства", іншими нормативними актами України та положеннями цього Статуту. З Витягу з ЄДР вбачається, що товариство займається такими видами діяльності, як діяльність ярмарок та атракціонів, нотаріальна та інша юридична діяльність, організація перевезень вантажів, діяльність агентств нерухомості, надання секретарських послуг та послуг з перекладу, надання інших комерційних послуг. Тобто, відповідач також є суб'єктом господарювання.

Позивач не наділений відносно відповідача будь-якими владними управлінськими функціями на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, даний спір за суб'єктним складом не підвідомчий адміністративному суду.

За суб'єктним складом даний спір також не підвідомчий загальному суду, оскільки сторонами у спорі є юридичні особи. Громадяни ОСОБА_9 та ОСОБА_6, які є засновниками ТОВ "Луганська обласна промислово-торгова палата", не є відповідачами за позовом.

Слід також зазначити, що відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин, до числа яких відносяться спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), а також між учасниками господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства. За суб'єктним складом даний спір не є корпоративним.

Внаслідок створення і діяльності відповідача між сторонами виникли господарські відносини, які врегульовані актом цивільного законодавства -Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні". Із наданих сторонами доказів вбачається, що даний спір, на думку позивача, виник внаслідок недобросовісної конкуренції з боку відповідача, оскільки використання схожого найменування може позначитись на господарській діяльності позивача та призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.

Отже даний спір є підвідомчим господарському суду.

По суті спору судом встановлено наступне.

11.08.2010 до Головного управління юстиції в Луганській області надійшла заява щодо реєстрації Громадської організації "Луганська обласна промислово-торгова палата". Наказом від 13.08.2010 № 708-В Головним управлінням юстиції в Луганській області прийнято рішення про відмову у її реєстрації у зв'язку з невідповідністю поданих документів вимогам п. 7 ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", яким передбачено, що назва "торгово-промислова палата" та утворені на її основі словосполучення можуть використовуватися лише стосовно організацій, створених відповідно до цього Закону. Інші організації не мають права використовувати у своїх назвах словосполучення "торгово-промислова палата", "торгова палата" або "промислова палата" і не підлягають державній реєстрації під назвами, що містять ці словосполучення (том 1, аркуш справи 34).

Дане рішення оскаржено в адміністративному порядку. Згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 у справі № 2а-6187/10/1275 у задоволенні позову про визнання дій Головного управління юстиції в Луганській області протиправними, скасування наказу від 13.08.2010 № 708-В, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.11.2010 вказану вище постанову залишено в силі. Судами адміністративної юрисдикції встановлено, що словосполучення в назві громадської організації "промислово-торгова палата" утворено на основі словосполучення "торгово-промислова палата" та перестановка слів у словосполученні не змінює його смислове значення. Звертаючись за реєстрацією громадської організації в порядку Закону України "Про об'єднання громадян", позивач не мав права використовувати у назві організації словосполучення, утворене на основі словосполучення "промислово-торгова палата" в розумінні Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

20.12.2010 третьою особою у справі здійснено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська обласна промислово-торгова палата", про що до ЄДР внесено запис № 13821020000018037. Відповідно до п. 1 Статуту товариство створене за рішенням осіб, означених в розділі 3 цього статуту (надалі "Учасники"), шляхом об'єднання їх майна та участі в підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку. Учасниками товариства, відповідно до розділу 3 Статуту, є ОСОБА_6 та ОСОБА_9

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" назва "торгово-промислова палата" та утворені на її основі словосполучення можуть використовуватися лише стосовно організацій, створених відповідно до цього Закону. Інші організації не мають права використовувати у своїх назвах словосполучення "торгово-промислова палата", "торгова палата" або "промислова палата" і не підлягають державній реєстрації під назвами, що містять ці словосполучення.

Посилання відповідача і третьої особи на те, що дана норма містить заборону використовувати три словосполучення "торгово-промислова палата", "торгова палата" та "промислова палата" не узгоджується з першим реченням вказаного пункту, в якому зазначено, що не можна використовувати назву "торгово-промислова палата" та утворені на її основі словосполучення при створенні інших організацій, крім організацій, створених відповідно до цього закону.

Також враховується факт неправомірного використання такого словосполучення при реєстрації громадської організації, що встановлений адміністративними судами.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.

Відповідно до параграфа 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 (рішення чинне з 06.11.2002) в справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України" у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Суду по справі "Брумареску проти Румунії", параграф 61).

Що стосується заперечень відповідача стосовно неправильно обраного матеріально-правового способу захисту порушеного права, оскільки суд не може зобов'язувати загальні збори товариства виконувати будь-які дії з огляду на постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", то з цього приводу слід зазначити, що ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України передбачають, що способом захисту цивільних прав може бути припинення дії, яка порушує право. Вимоги позивача направлені на припинення неправомірного використання відповідачем словосполучення "промислово-торгова палата" в назві товариства, шляхом внесення змін до зареєстрованої назви. Частиною 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути. Неправомірне використання відповідачем у своїй назві словосполучення "промислово-торгова палата" може бути змінене шляхом внесення зміни назви, а саме заміни спірного словосполучення на будь-яке інше, що не буде створене на основі цього словосполучення.

Відповідно до ст. 420 ЦК України до об'єктів права інтелектуальної власності належать комерційні (фірмові) найменування. Статтею 432 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу. Згідно ст. 489 ЦК України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються. Однак в даному випадку Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні" забороняє використання іншими суб'єктами словосполучень, що утворені на підставі словосполучення "торгово-промислова палата". У відповідності до ст. 490 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є: 1) право на використання комерційного найменування; 2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання.

При цьому, слід зазначити, що згідно ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства відноситься обов'язковість рішення суду. У відповідності до п. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та їх об'єднаннями на всій території України, а п. 4 цієї статті визначено, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом. Виконання рішення суду відповідачем у порядку, передбачену законодавством, у тому числі з дотриманням Закону України "Про господарські товариства", відновить порушене право позивача, ухилення від виконання рішення суду може мати наслідком розгляд спору щодо припинення юридичної особи відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 1073 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганська обласна промислово-торгова палата", м. Луганськ, вул. Кірова, 65, ідентифікаційний код 37455995 здійснити перейменування юридичної особи у відповідності до вимог законодавства України.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська обласна промислово-торгова палата", м. Луганськ, вул. Кірова, 65, ідентифікаційний код 37455995 на користь Луганської регіональної торгово-промислової палати, м. Луганськ, вул. М.Расковой, 7а, ідентифікаційний код 02944811 судовий збір в сумі 1073 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Рішення підлягає виконанню протягом 3 місяців з дня набрання рішенням законної сили.

6.Повне рішення складено і підписано - 21.05.2012 .

Головуючий суддя О.В.Рябцева

Суддя Р.Є.Якушенко

Суддя А.П.Середа