Рішення

від 17.05.2012 по справі 5009/1477/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 30/37/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.12 Справа № 5009/1477/12

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (69057, м.Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, 4)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора, ЛТД»(юридична адреса: 69057, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 129; 69001, м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, 68-Б; м.Запоріжжя, пр. Леніна, 151-Б)

про стягнення 5448,93 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 27/27 від 03.01.2012 р.;

від відповідача: не з'явився;

Концерн «Міські теплові мережі»в особі Філії концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора, ЛТД»5408,94грн. заборгованості за договором № 202058 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.06.2008р. та 39,99 грн. -3% річних від простроченої суми.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 276 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що поставлена ним на виконання умов договору теплова енергія за періоди: з березня по вересень 2011 року, включно, та в лютому 2012 року оплачена відповідачем частково, що призвело до утворення у останнього заборгованості перед позивачем в сумі 5408,94 грн. Прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором, на думку позивача, є підставою для покладення на нього додаткової відповідальності у вигляді трьох відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/1477/12, присвоєно справі номер провадження № 30/37/12, розгляд якої призначено на 17.05.2012 р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позовній заяві. Також, у судовому засіданні надано до матеріалів справи довідку Концерну «МТМ», підписану начальником юридичного відділу по роботі зі споживачами та скріплену печаткою підприємства, згідно з якою станом на 17.05.2012 р. заборгованість ТОВ «Фора, ЛТД»перед позивачем за договором № 202058 від 01.06.2008 р. складає 5408,94 грн. основного боргу та 39,99 грн. -3% річних.

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Фора, ЛТД»-вимоги ухвали суду від 19.04.2012 р. у даній справі щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Згідно з наявними у матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції від 23.04.2012 р., направлені на юридичну та фактичну адреси відповідача копії ухвал господарського суду від 19.04.2012 р. про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 17.05.2012 р. було отримано повноважними представниками відповідача 25.04.2012 р. та 04.05.2012 р. Отже, про розгляд справи господарським судом відповідач був обізнаний.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 17.05.2012 р. справу розглянуто за наявними матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2008р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (Теплопостачальною організацією, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фора, ЛТД»(Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 202058 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі -Договір), за умовами якого Теплопостачальна організація зобов'язалася відпустити Споживачу теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язався сплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в терміни та в порядку, встановленому умовами цього договору та додатками до Договору, що є невід'ємними його частинами (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 3.2.6 Договору Споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

В пункті 3.2.10 Договору вказано, що Споживач зобов'язується письмово сповіщати Теплопостачальну організацію про продаж власного приміщення, розірвання договору оренди, зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів, керівника, статусу платника податків, тощо, а також про зміну орендаторів приміщень та балансової належності теплових мереж Споживача (Субспоживача) не пізніше 5 днів з моменту настання зазначений подій.

Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3 Договору сторонами встановлено, що підставою для розрахунків Споживача с Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

За визначенням п. 6.4 Договору Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію, споживач має право робити передоплату.

Згідно з п. 6.7 Договору Споживач з 10 по 20 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації, за адресою: вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Підпунктом 6.7.1 Договору визначено, що отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання вважається: при отриманні нарочним -дата вручення представнику Споживача, при направленні рекомендованим листом -дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового перебігу документа (по місту -3 дні, по області -5 днів, по Україні -7 днів).

Відповідно до п. 6.7.2 Договору, у разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією є позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період.

Також за змістом цього пункту Договору передбачено, що у разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та узгодити всі розбіжності у встановлений п. 6.7.1 договору строк.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що цей договір набирає чинності з 01.06.2008 р. і діє до 01.06.2009 р.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про його розірвання (п. 10.4 Договору).

Як вказує позивач і підтверджується наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі теплової енергії, ним в періоди: з березня по вересень 2011 року та в лютому 2012 року відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 5456,23 грн.

Акти приймання-передачі та відповідні рахунки направлені Споживачу.

За доводами позивача, всупереч з умовами договору відповідач підписані акти виконаних робіт на адресу Теплопостачальної організації не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав, у зв'язку з чим Концерном були зроблені помітки на актах згідно п. 6.7.2 договору.

Відпущена за Договором теплова енергія у спірний період оплачена відповідачем частково в сумі 47,29 грн. (зараховано в березні 2011 р. суму без призначення платежу в рахунок заборгованості), що призвело до утворення у останнього заборгованості перед позивачем в сумі 5408,94 грн.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора, ЛТД»5408,94 грн. заборгованості за договором № 202058 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.06.2008р. та 39,99 грн. -3% річних від простроченої суми є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі -ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало постачання відповідачу теплової енергії у вигляді гарячої води, а обов'язком відповідача -оплата вартості теплової енергії в порядку та на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати теплової енергії та отриманих послуг, всупереч умов Договору та вимог закону, в обумовлений Договором строк не виконав.

Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за періоди: березня по вересень 2011 року, включно, та у лютому 2012 року позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 5456,23 грн. (арк. справи 25-32), у зв'язку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки (арк. справи 17-24).

Доказом направлення відповідачу зазначених вище рахунків та актів є наявні в матеріалах справи Реєстри відправлення листів з повідомленням за спірний період.

У встановлений п. 6.7.1 Договору строк (протягом 5 днів з дати отримання) відповідач належним чином оформлені Акти на виконання послуг з постачання теплової енергії Теплопостачальній організації не повернув, письмових нормативно обґрунтованих заперечень до Актів на адресу позивача не направив. Долучені до матеріалів справи Акти на виконання послуг з постачання теплової енергії за спірний період, містять запис Теплопостачальної організації про відмову Споживача від їх підписання. В силу умов п. 6.7.2 Договору необґрунтована відмова від підпису Акту не звільняє Споживача від сплати за надані послуги з постачання теплової енергії у вказані в Договорі строки.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача за Договором у спірний період на час подання позову становить 5408,94 грн.

Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Представником позивача у судовому засіданні надано докази направлення на адресу відповідача повторну вимогу про сплату боргу від 08.05.2012 р. № 09/639 та акта звірки взаємних розрахунків станом на 07.05.2012 р. Зазначену вимогу залишено відповідачем без уваги та задоволення.

Також, позивачем до матеріалів справи надано довідку Концерну «МТМ», яка підписана начальником юридичного відділу по роботі зі споживачами та скріплена печаткою підприємства, згідно з якою станом на 17.05.2012 р. заборгованість ТОВ «Фора, ЛТД»перед позивачем за договором № 202058 від 01.06.2008 р. складає 5408,94 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за отриману теплову енергію в сумі 5408,94 грн. заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 39,99 грн. -3% річних від простроченої суми.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 ЦК України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимога про стягнення з нього 3% річних заявлена позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд дійшов до висновку, що в межах заявлених позовних вимог він є вірним, складеним відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 39,99 грн. - 3% річних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором № 202058 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.06.2008 р.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача 5408,94 грн. основного боргу за договором та 39,99 грн. - 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (м. Запоріжжя) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора, ЛТД»(м.Запоріжжя) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора, ЛТД»(юридична адреса: 69057, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 129; код ЄДРПОУ 13606632; розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 в Філії Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 5408 (п'ять тисяч чотириста вісім) грн. 94 коп. основного боргу, 39 (тридцять дев'ять) грн. 99 коп. -3% річних та суму 1609 (одна тисяча шісток дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 21.05 . 2012 р.