Постанова

від 12.11.2008 по справі 11/118-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/118-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 листопада 2008 р.                                                                                    № 11/118-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:                                Кравчука Г.А.

суддів:                                Мачульського Г.М.

                               Шаргала В.І.

розглянувши у відкритомусудовому засіданні

касаційну скаргуДержавного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України"

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду

від04.08.2008р.

у справі№11/118-08

Господарського судуКиївської області

за позовомДержавного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Новолехнівське"

простягнення вартості товарно-матеріальних цінностей та пені

за участю представників

- позивача:Логвінова В.В. (довіреність №54 від 04.08.2008р.)

- відповідача:Бражнікової Т.О. (довіреність від 03.11.2008р.), -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.05.2008р. (суддя Мальована Л.Я.) зазначений позов задоволено повністю, постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новолехнівське" на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" 39 420 грн. основного боргу, 872, 75 грн. пені, 402, 92 грн. держмита, 118 грн. судових витрат.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.08.2008р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Ільєнок Т.В., суддів Шевченка В.Ю., Тарасенко К.В.) вказане рішення суду змінено, постановлено викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції: "позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новолехнівське" на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" 19 710 грн. основного боргу, 436, 38 грн. пені, 436, 38 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ. В іншій частині позову відмовити". Також постановлено стягнути з Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новолехнівське" державне мито за подачу апеляційної скарги у сумі 201, 46 грн.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.08.2008р., а рішення Господарського суду Київської області від 21.05.2008р. залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме: п.п.1 п.2 ст.22, ст.ст.611, 623 Цивільного кодексу України, ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на підставі договору №С-190 від 15.12.2005р., укладеного між сторонами, за актом прийому-передачі від 15.12.2005р. позивач передав відповідачу на зберігання насіння гороху другої репродукції сорту «Дамир-2»в кількості 211 тон 790 кг урожаю 2004 року.

Відповідно до п.6.3 договору у разі самовільного розпорядження або втрати насіння відповідач сплачує позивачу вартість такого насіння за цінами, що склалися на біржовому ринку України на момент розрахунку не пізніше п'яти днів після звернення замовника про повернення насіння.

01.11.2007р. позивачем була проведена перевірка наявності майна, переданого на зберігання, в результаті якої встановлений факт відсутності насіння, про що складено інвентаризаційний опис.

14.01.2008р. позивач пред'явив до відповідача лист №138-2/4-14/3 з вимогою перерахувати на його розрахунковий рахунок 39 420 грн. вартості втраченого насіння, який відповідачем залишився без відповіді та задоволення.

Позивач дійшовши до висновків про порушення своїх прав звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 40 292, 75 грн., які складають: 39 420 грн. вартості товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на зберігання та 872 грн. 75 коп. пені.

Місцевий господарський суд задовольняючи позов виходив з того, що  відповідач не виконав взятого на себе зобов'язання відповідно до умов договору, а відтак з нього підлягає стягненню вартість втраченого насіння, розрахунок пені, заявленої позивачем до стягнення, відповідає матеріалам справи, а відтак місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ст.526 Цивільного кодексу України, дійшов до висновків про наявність правових підстав для задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи вказане рішення суду, виходив з того, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вартість насіння гороху, яка визначена у Всеукраїнському журналі "Біржовий вісник" Київської агропромислової біржі "Київагропромбіржа" №20 (166) 2007 р.), а відповідач проти такого розрахунку позивача заперечень не надав.

Про те вказані висновки суду апеляційної інстанції не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та нормах матеріального права виходячи з наступного.

Так, статтею 193 Господарського кодексу України, та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що умовами договору (п.6.3) у разі самовільного розпорядження або втрати насіння виконавець сплачує Замовнику вартість такого насіння за цінами, що склались на біржовому ринку України на момент розрахунку, але не нижче облікової ціни з урахуванням ПДВ не пізніше п'яти днів після звернення Замовником про повернення насіння.

Таким чином сплаті підлягає вартість насіння за цінами, що склались на біржовому ринку України на момент розрахунку, але не нижче облікової ціни з урахуванням ПДВ.

Про те визначаючи вартість суд апеляційної інстанції безпідставно прирівняв вартість товарного гороху до вартості насіння гороху другої репродукції сорту «Дамир-2», а рішення місцевого господарського суду в цій частині спору не мотивоване.

Оскільки з'ясування вказаних обставин справи пов'язане із дослідженням та оцінкою доказів, з урахуванням вимог ст.ст.1115, 1117 ГПК України, судові рішення як такі, що прийняті при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно з'ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п. 3, 11110 ч.1, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" задовольнити частково.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.08.2008р. та рішення Господарського суду Київської області від 21.05.2008р. у справі №11/118-08 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя                                                                 Г.А. Кравчук

С у д д і                                                                                     Г.М. Мачульський

                                                                                                                                                                                                                                            В.І. Шаргало