Рішення

від 24.11.2008 по справі 33/150-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/150-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.11.08р.

Справа № 33/150-08

За позовом  Приватного підприємства "Інтурекспрес", м. Ялта, АР Крим 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Контакт-Д", м. Дніпропетровськ   

про стягнення 33 487 грн. 02 коп.

Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

  Від позивача: Руденко Н.Ю.,довіреність 001 від 01.10.2008 року

Від відповідача: Кравцов Д.В., довіреність № 18/11/08-2 від 18.11.2008 року   

СУТЬ СПОРУ:

Позивач – приватне підприємство "Інтурекспрес", звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до  відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Контакт-Д"  про стягнення  33487грн. 02 коп. -попередньої оплати та витрати по справі.

Представник позивача свої позовні вимоги підтримав і просив суд задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог,  просив  суд відмовити (відзив від 20.11.2008 р.).

     В судовому засіданні  20.11.2008 р. оголошено вступну  та резолютивну частини рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача , суд, -

ВСТАНОВИВ :

26.04.2006 року між Приватним підприємством "Інтурекспрес" (далі –Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Контакт-Д" (далі –Відповідач) був укладений Договір №26/ 04-1 (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1.  Договору відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити, а позивач сплатити товар на умовах, у кількості та у строк, узгоджений сторонами цього договору.

Згідно п. 3.1. Договору найменування та кількість товару зазначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що попередня оплата за товар, який поставляється в рамках договору, здійснюється шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача грошових коштів в процентах, які обговорені шляхом переговорів в кожному конкретному випадку.

Відповідно до умов Договору відповідачем позивачу були виставлені рахунки-фактури на попередню оплату товару на загальну суму 1 446 280,24 гривень, а саме: рахунок-фактури № СФ-200305 від 20.03.2007 р. на суму 175 879,84 гривень, рахунок-фактури № СФ-270301 від 27.03.2007 р. на суму 107 750,10 гривень, рахунок-фактури № СФ-120401 від 12.04.2007 р. на суму 183 450,00 гривень, рахунок-фактури № СФ-200402 від 20.04.2007 р. на суму 110 700,00 гривень, рахунок-фактури № СФ-260403 від 26.04.2007 р. на суму 93 000,00 гривень, рахунок-фактури № СФ-260405 від 26.04.2007 р. на суму 96 500,10 гривень, рахунок-фактури № СФ-150503 від 15.05.2007 р. на суму 99 000,00 гривень, рахунок-фактури № СФ-210502 від 21.05.2007 р. на суму 99 000,00 гривень, рахунок-фактури № СФ-290501 від 29.05.2007 р. на суму 92 000,10 гривень, рахунок-фактури № СФ-290504 від 29.05.2007 р. на суму 92 000,10 гривень, рахунок-фактури № СФ-180601 від 18.06.2007 р. на суму 198 000,00 гривень, рахунок-фактури № СФ-250602 від 25.06.2007 р. на суму 99 000,00 гривень(а.с.23-24).

Відповідно до умов п. 5.4. Договору позивач здійснив попередню оплату у розмірі 1 398 861,65 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи: платіжне доручення № 320 від 21.03.2007 р. на суму 175 879,84 гривень, платіжне доручення № 358 від 27.03.2007 р. на суму 78 871,60 гривень, платіжне доручення № 374 від 29.03.2007 р. на суму 28 878,50 гривень, платіжне доручення № 413 від 12.04.2007 р. на суму 183 450,00 гривень, платіжне доручення № 492 від 23.04.2007 р. на суму 110 700,00 гривень, платіжне доручення № 512 від 26.04.2007 р. на суму 93 000,00 гривень, платіжне доручення № 515 від 27.04.2007 р. на суму 96 500,10 гривень, платіжне доручення № 573 від 16.05.2007 р. на суму 70 000,00 гривень, платіжне доручення № 595 від 22.05.2007 р. на суму 25 752,80 гривень, платіжне доручення № 589 від 21.05.2007 р. на суму 99 000,00 гривень, платіжне доручення № 621 від 29.05.2007 р. на суму 92 000,10 гривень, платіжне доручення № 625 від 29.05.2007 р. на суму 92 000,10 гривень, платіжне доручення № 689 від 18.06.2007 р. на суму 153 828,61 гривень, платіжне доручення № 724 від 25.06.2007 р. на суму 99 000,00 гривень (а.с.50-62).

Відповідач свої договірні зобов"язання виконав частково  і поставив позивачу товар на загальну суму 1 365 374,63 гривень, що підтверджується  видатковими накладними:

-видаткова накладна № РН –220303 від 22.03.2007 р. на суму 88 020,73 гривень;

-видаткова накладна № РН –220308 від 22.03.2007 р. на суму 81 980,71 гривень;

-видаткова накладна № РН –290304 від 29.03.2007 р. на суму 104 948,59 гривень;

-видаткова накладна № РН –130401 від 13.04.2007 р. на суму 86 241,00 гривень;

-видаткова накладна № РН –170402 від 17.04.2007 р. на суму 85 331,26 гривень;

-видаткова накладна № РН –240405 від 24.04.2007 р. на суму 110 681,56 гривень;

-видаткова накладна № РН –270403 від 27.04.2007 р. на суму 89 354,40 гривень;

-видаткова накладна № РН –270404 від 27.04.2007 р. на суму 88 104,59 гривень;

-видаткова накладна № РН –170502 від 17.05.2007 р. на суму 95 752,80 гривень;

-видаткова накладна № РН –230502 від 23.05.2007 р. на суму 100 663,20 гривень;

-видаткова накладна № РН –010603 від 01.06.2007 р. на суму 86 921,70 гривень;

-видаткова накладна № РН –010602 від 01.06.2007 р. на суму 83 756,89 гривень;

-видаткова накладна № РН –180603 від 18.06.2007 р. на суму 87 199,20 гривень;

-видаткова накладна № РН –180602 від 18.06.2007 р. на суму 77 457,60 гривень;

-видаткова накладна № РН –270601 від 27.06.2007 р. на суму 98 960,40 гривень (а.с.35-49).

30.06.2007 р. між позивачем та відповідачем проведено звірку взаємних розрахунків, яким підтверджено існуючу заборгованість у відповідача у розмірі  33 487,02 грн.

Позивач неодноразово направляв вимоги в порядку ст. 530 ГПК України  ( від 22.02.08 р., 14.05.08 р., 30.07.08р. ) про повернення  предоплати  у розмірі 33 487, 02 грн. у зв'язку з не поставкою товару, листи  отримані відповідачем, але залишені без відповіді і задоволення.

 Основні  засади  господарювання  в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини,  що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між  суб'єктами господарювання,  а  також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

        Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

       До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

   Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

    Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

 Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

         Відповідно до ст.. 693 Цивільного кодексу України , якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

         Відповідачем не надано суду доказів виконання зобов"язань по  поставці  оплаченого  товару   відповідачем за договором № 26/04-1 від 26.04.06 р.   у повному обсязі або  повернення грошової суми у розмірі  33 487, 02 грн. які  в матеріалах справи відсутні та сторонами не подані.

         Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, оскільки вони підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Позивачем на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

           Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

           Згідно ст.ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

           Керуючись, ст.ст. 47,33, 43,  49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

     Позов задовольнити повністю.

             Стягнути  з   Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Контакт-Д" (49008, м.Дніпропетровськ, вул.. Робоча, 24а/392, фактична адреса: 49033, м.Дніпропетровськ, вул.. К. Лібкнехта, 4д, 4 поверх, МФО 305653, ЄДРПОУ 32634246) на користь Приватного підприємства "Інтурекспрес" (98659, ар Крим, Ялта, вул.. Алупкінське шосе, 12 літер. 3, МФО 384522, ЄДРПОУ 31592750) 33 487 (тридцять три тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 02 коп. –попередньої оплати , 334(триста тридцять чотири) грн. 87коп.  –державного мита,  118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

                Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя

 І.А. Рудовська

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України 21.11.2008 р.