Постанова

від 21.05.2009 по справі 33/150-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

33/150-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 травня 2009 р.                                                                                    № 33/150-08  

            Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

            Головуючого судді                                    Кочерової Н.О.

            суддів                                                          Мамонтової О.М.

                                                                                 Черкащенка М.М.

За участю представників сторін: не з'явилися

від позивача

від відповідача

розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Інтурекспрес" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.09р.

у справі № 33/150-08

за позовом Приватного підприємства "Інтурекспрес", м. Ялта  

до ТОВ "Торговий дім Контакт-Д", м. Дніпропетровськ

про стягнення 33 487,02грн.

                                                 В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.08р. у справі № 33/150-08 (суддя Рудовська І.А.) задоволено позовні вимоги приватного підприємства "Інтурекспрес" до ТОВ "Торговий дім Контакт-Д" про стягнення 33 487,02грн.  

         Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.09р. (головуючий Прудніков В.В., судді Лисенко О.М., Ясир Л.О.) вказане рішення скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 12.01.09р. скасувати, а рішення від 20.11.08р. залишити без змін. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

          Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

26.04.06р. між Приватним підприємством "Інтурекспрес" (Покупець) та  Товариством з обмеженою відповідальністю"Торговий дім Контакт-Д" (Продавець) укладено договір № 26/04-1, за умовами якого продавець зобов'язався поставити, а покупець - оплатити товар на умовах, в кількості і строк, погоджені сторонами. Найменування та кількість товару зазначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Умови поставки СРT (склад покупця) м. Ялта (п.п. 3.1, 4.1).

Пунктом 5.4 договору визначено, що передплата  за товар здійснюється шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника грошових коштів у відсотках, узгоджених у кожному окремому випадку.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до виконання сторонами  своїх обов'язків (п. 1.2 договору).

Специфікація до договору сторонами не підписувалась.

Відповідно до виставлених рахунків-фактур позивач перерахував відповідачу попередню оплату у розмірі 1 398 861,65грн., що підтверджується банківськими витягами, наявними в матеріалах справи (а.с. 50-62).

За видатковими накладними відповідач у період з 22 березня по 27 червня 2007 року поставив позивачу товар на загальну суму 1 365 374,63грн. (а.с. 35-49).

Позивач листами від 22.01.08р., 14.05.08р., 30.07.08р. звертався до відповідача з вимогами про повернення  решти сплачених грошових коштів у розмірі 33 487,02грн.

14.10.08р. приватне підприємство "Інтурекспрес" звернулося з позовом до ТОВ "Торговий дім Контакт-Д" про стягнення 33 487,02грн. попередньої оплати за договором № 26/04-1 від 26.04.06р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.08р. у справі № 33/150-08 позовні вимоги задоволено повністю на підставі ч. 1 ст. 530, ст. 693 ЦК України.   

         Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.09р. вказане рішення скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 ЦК України встановлено, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.  

Апеляційним господарським судом встановлено, що строк поставки договором від 26.04.06р. не визначений, сторонами не узгоджувався. Вимога щодо поставки товару позивачем в порядку ст. 530 ЦК України відповідачеві не направлялася. Отже, місцевим господарським судом невірно було застосовано при прийнятті рішення ч. 3 ст. 693 ЦК України, оскільки за приписами даної норми покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати у разі не передачі товару у встановлений строк.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції правильно скасував рішення господарського суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позовних вимог.

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржена постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 –11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -                                

                                    П О С Т А Н О В И В:    

Касаційну скаргу приватного підприємства "Інтурекспрес" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.09р. у справі № 33/150-08 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                           Н.О. Кочерова

Судді:                                                                                  О.М. Мамонтова                                                                   

                                                                                            М.М. Черкащенко