ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" травня 2012 р. Справа № 24/227 Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу державного підприємства "Добропіллявугілля", м. Добропілля Донецької області (далі -ДП "Добропіллявугілля"),
на рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2012 та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2012
зі справи № 24/227
за позовом державного підприємства "Вугілля України", м. Київ, в особі філії "Донецьквуглезбут", м. Донецьк (далі -ДП "Вугілля України"),
до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", м. Добропілля Донецької області (далі -ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля", та
ДП "Добропіллявугілля"
про стягнення 133 776,71 грн .
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ДП "Вугілля України" - Андрусенко Ю.С.,
ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" - не з'яв.,
ДП "Добропіллявугілля" -не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ДП "Вугілля України" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ДП "Добропіллявугілля" та ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" як правонаступника ДП "Добропіллявугілля", діяльність якого припиняється шляхом приєднання до другого відповідача, 133 776,71 грн . збитків.
Позов обґрунтовано тим, що зазначена сума збитків складає витрати позивача у зв'язку з простоєм залізничних вагонів, якими ДП "Добропіллявугілля" поставило вугілля неналежної якості за укладеним цими сторонами договором постачання вугільної продукції від 01.06.2005 № 40-01/2-К (далі -Договір).
Рішенням господарського суду Донецької області від 17.01.2012 (колегія суддів у складі: суддя Величко Н.В. -головуючий, судді Лейба М.О., Овсяннікова О.В), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2012 (колегія суддів у складі: суддя Мєзєнцев Є.І. -головуючий, судді Склярук О.І., Татенко В.М.), позов задоволено частково: стягнуто з ДП "Добропіллявугілля" на користь ДП "Вугілля України" 132 341 грн. збитків; в іншій частині позову відмовлено. Судові рішення мотивовано наявністю фактичних даних, що підтверджують збитки в задоволеній сумі.
У касаційній скарзі ДП "Добропіллявугілля" просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції внаслідок порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що: ДП "Добропіллявугілля" було позбавлене можливості подати до суду першої інстанції заяву про застосування позовної давності до вимог позивача; приймання вугілля за якістю в місці призначення здійснювалося без участі представника ДП "Добропіллявугілля", тому останнє не спростувало експертні висновки про неналежну якість вугілля.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Сторони відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника ДП "Вугілля України", Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
У прийнятті оскаржуваних судових рішень попередні судові інстанції виходили з того, що:
- за Договором ДП "Добропіллявугілля" зобов'язалося поставити ДП "Вугілля України" вугілля кам'яне енергетичне марочного складу ГСШ 0-13, ДГСШ 0-13 українського походження, марка, базова характеристика якості та ціна якого наводиться у додатках до Договору, а ДП "Вугілля України" прийняти вугілля та оплатити його вартість (пункти 1.1, 1.2 Договору);
- пунктом 4. 5 Договору встановлено обов'язок ДП "Добропіллявугілля" поставити вугілля, що відповідає визначеним цим правочином характеристикам якості; у пункті 5.10 Договору наведено конкретні характеристики якостітовару, що поставляється, та допустимі відхилення від цих характеристик;
- за змістом пункту 5.5 Договору в разі поставки вугілля, показники якості якого виходять за межі граничнодопустимих ДП "Добропіллявугілля", зокрема, зобов'язане компенсувати всі витрати ТЕС вантажоотримувача та ДП "Вугілля України" , пов'язані з поставкою неякісного вугілля ;
- кожна з сторін має право перевірити якість поставленої партії вугілля; аналіз виконується у лабораторії ТЕС вантажоотримувача; результати випробовувань підтверджені актом, складеним незалежним експертом (уповноваженою особою), - дочірнім підприємством "ССІ Україна ЛТД" австралійської компанії "ССІ Холдінг ЛТД" є переважним для сторін над результатами лабораторії ТЕС вантажоотримувача (підпункт 5.3.2 пункту 5.3 Договору);
- на виконання Договору у травні 2006 року вантажоодержувачу Ладижинській ТЕС, яка є відокремленим структурним підрозділом відкритого акціонерного товариства "Західенерго" (далі -ВАТ "Західенерго"), залізничними вагонами №60672102, №66373705, №65382277, №64161425, №66992655, №66112251, №64135361 було поставлено вугілля неналежної якості;
- 17.05.2006 уповноважені представники ВАТ "Західенерго" та ДП "Вугілля України" прийняли рішення, оформлене відповідним протоколом (а.с.20), про залучення для визначення фактичної якості вугільної продукції переважного за Договором експерта -дочірнє підприємство "ССІ Україна ЛТД";
- за результатами проведених дочірнім підприємством "ССІ Україна ЛТД" випробовувань установлено, що показники зольності та вологості вугілля, поставленого в зазначених вагонах, виходять за встановлені Договором граничні показники (а.с. 18, 19);
- у зв'язку з простоєм семи вагонів, пов'язаним з підтвердженням неналежної якості поставленого за Договором вугілля, Одеською залізницею було нараховано додаткову орендну плату в сумі 130 998,00 грн.; оскільки цю суму рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2009 у справі № 52/288 за позовом ВАТ "Західенерго" до ДП "Вугілля України", залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2009, було стягнуто з ДП "Вугілля України", останнє, посилаючись на умови Договору, просить відшкодувати завдані йому збитки.
Апеляційним господарським судом додатково встановлено, що Договір не містить застережень, згідно з якими ДП "Добропіллявугілля" у зв'язку з відсутністю його представника під час приймання вугілля за якістю позбавлялося б права оспорювати результати відповідних випробувань. Водночас за умовами Договору неприбуття представника постачальника у визначений строк не впливає на отримані результати випробовувань якості та кількості вугілля, та є дійсними для сторін.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша 1 статті 712 Цивільного кодексу України, далі -ЦК України ).
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, завдані ним збитки , зокрема, витрати, зроблені управненою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
За змістом статті 614 ЦК України , особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, господарські суди, дослідивши фактичні обставини справи, встановили, що ДП "Добропіллявугілля" у травні 2006 року поставило за Договором вугілля, граничні показники якості якого не відповідають установленим цим Договором вимогам, а тому має відшкодувати відповідно до Договору збитки позивача, а саме: витрати, пов'язані з простоєм вагонів та відповідно поставкою неякісного вугілля за Договором, стягнуті з ДП "Вугілля України" згаданим рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2009 у справі № 52/288.
При цьому попередні судові інстанції встановили, що позивачем до суми збитків неправомірно віднесено судові витрати.
З огляду на викладене місцевий та апеляційний господарські суди дійшли обґрунтованого рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до частини другої статті 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, покладених в основу оскаржуваних судових актів.
Так, Вищий господарський суд України не бере до уваги посилання скаржника про позбавлення його права подати заяву про застосування строків позовної давності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що представник ДП "Добропіллявугілля" був присутнім в судовому засіданні 17.01.2012.
Твердженням скаржника про неможливість спростувати експертні висновки щодо поставки неякісного вугілля надано оцінку в оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду, з якою суд касаційної інстанції погоджується.
Таким чином, підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.
Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2012 зі справи № 24/227 залишити без змін, а касаційну скаргу державного підприємства "Добропіллявугілля" -без задоволення.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов
Суддя В. Харченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2012 |
Оприлюднено | 25.05.2012 |
Номер документу | 24204640 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Бенедисюк І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні