Рішення

від 15.05.2012 по справі 5006/19/12пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.05.12 р. Справа № 5006/19/12пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., суддів Курило Г.Є., Левшиної Г.В.

При секретарі судового засідання (помічнику судді) Перекрестній О.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства «Краснолиманське кар'єроуправління», м. Красний Лиман Донецької області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітар»

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

про визнання недійсним третейського застереження, яке міститься в п.6.2 договору відновлювальної кредитної лінії від 28.09.2007р., договору застави товарів в обороті №1 від 01.10.2007р., застави майна №2 від 05.10.2007р., застави майна №3 від 05.10.2007р., застави майна №4 від 05.10.2007р.; яке міститься в п.5.2 іпотечного договору №1 від 29.09.2007р., договору поруки №1 від 01.10.2007р., договору поруки №2 від 01.10.2007р.

За участю представників учасників судового процесу:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю.

Від третьої особи-1: не з'явився

Від третьої особи-2: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

15.05.2012р. з 10.50 год. по 11.10 год.

Суть справи:

Закрите акціонерне товариство «Краснолиманське кар'єроуправління», м. Красний Лиман Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ про визнання недійсним третейського застереження, яке міститься в п.6.2 договору відновлювальної кредитної лінії від 28.09.2007р., договору застави товарів в обороті №1 від 01.10.2007р., застави майна №2 від 05.10.2007р., застави майна №3 від 05.10.2007р., застави майна №4 від 05.10.2007р.; яке міститься в п.5.2 іпотечного договору №1 від 29.09.2007р., договору поруки №1 від 01.10.2007р., договору поруки №2 від 01.10.2007р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на обмеження його права на судовий захист укладанням третейської угоди у вигляді третейського застереження, що міститься п.6.2 договору відновлювальної кредитної лінії від 28.09.2007р., договору застави товарів в обороті №1 від 01.10.2007р., застави майна №2 від 05.10.2007р., застави майна №3 від 05.10.2007р., застави майна №4 від 05.10.2007р.; яке міститься в п.5.2 іпотечного договору №1 від 29.09.2007р., договору поруки №1 від 01.10.2007р., договору поруки №2 від 01.10.2007р.

Ухвалою суду від 17.02.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі № 5006/19/12пд/2012 та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітар» та ОСОБА_1.

05 березня 2012р. через канцелярію суду третьою особою-1 надані письмові пояснення №43 від 01.03.2012р., в яких підтримано позицію позивача з посиланням на неможливість зміни умов спірних правочинів, які мають ознаки договорів приєднання, та з огляду на залежність Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від ПАТ «Укрсоцбанк» через участь відповідача у вищевказаній асоціації - засновнику третейського суду.

Цього ж дня відповідачем надано клопотання №19.1-10/85-831 від 02.03.2012р. про передачу справи №506/19/12пд/2012 за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва.

Виходячи з ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії.

В межах справи №5006/19/12пд/2012 оспорюється третейське застереження, за змістом якого будь-яка зі сторін вищевказаних договорів в разі наявності спору за цими договорами має звернутись за його вирішенням до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, отже цей обов'язок розповсюджується як на позивача, так і на відповідача.

З урахуванням викладеного та приписів ч.1 ст.15 ГПК України, справу №5006/19/12пд/2012 може бути розглянуто як за місцезнаходженням відповідача господарським судом м. Києва, так і за місцезнаходженням позивача - господарським судом Донецької області, тому вищевказане клопотання відповідача судом не задоволено.

19 березня 2012р. від відповідача надійшов відзив на позов №19.1-10/85-918 від 16.03.2012р., в якому він заперечив проти позовних вимог, оскільки вважає їх незаконними та необґрунтованими.

За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 28.03.2012р. строк розгляду справи №5006/19/12пд/2012 продовжено на 15 днів.

В судовому засіданні 15.05.2012р. представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Представники позивача та третіх осіб в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, позивачем та третіх осіб не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки їх повноважних представників в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки позивача та третіх осіб за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

Встановив:

28 вересня 2007р. між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - кредитор, правонаступником якого є відповідач) та Закритим акціонерним товариством «Краснолиманське кар'єроуправління» (далі - позичальник) був укладений договір відновлювальної кредитної лінії №28/29с-7 від 28.09.2007р., відповідно до п.1,1 якого кредитор зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. За умовами п.1.1.1 надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами зі сплатою 16 процентів річних за кредитом та комісій в розмірі та в порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в Додатку №1 до цього договору, який є невід'ємною складовою частиною даного договору, в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом до 2 400 000,00 грн., та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 25.09.2010р. на умовах, визначених цим договором.

В якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії №28/29с-7 від 28.09.2007р. було укладено наступні правочини:

- іпотечний договір №1 від 29.09.2007р., відповідно до п.1.1 якого іпотекодавець (відповідач) передає в іпотеку іпотекодержателю (позивачу) нерухоме майно - нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться в місті Красний Лиман, вул. Оборони: одна цегляна контора літ.А-1 загальною площею 557,1 кв.м, цегляний гараж літ.Б загальною площею 27,3 кв.м, цегляний гараж-комора літ.В загальною площею 56,1 кв.м, дерев'яна насосна г, шлакоблочна котельня д, цегляний червоний куток літ.Е загальною площею 301,1 кв.м, цегляна дільниця приготування сухих сумішів ж загальною площею 235,6 кв.м, цегляна вбиральня літ.З, шлакоблочні гаражі-електромайстерні літ.И загальною площею 181,7 кв.м, цегляні ремонтно-механічні майстерні К загальною площею 268,0 кв.м, шлакобетонні битові РММ літ.Л загальною площею 95,4 кв.м, шлакоблочний склад запчастин літ.М загальною площею 57,2 кв.м, шлакоблочний склад електроцеха літ.Н загальною площею 59,0 кв.м, цегляна акумуляторна літ.О загальною площею 12,6 кв.м, гаражні бокси (недобудовані) п, цегляна вбиральня р, майданчик з бетонно-розчинним вузлом, 1. Вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 18 510,00 грн.;

- договір застави товарів в обороті №1 від 01.10.2007р., відповідно до п.1.1 якого заставодавець (відповідач) передає в заставу заставодержателю (позивачу) товарі в обороті - 120 123 куб.м заставною вартістю 3 183 259,5 кв.м;

- договір застави майна №2 від 05.10.2007р., відповідно до п.1.1 якого заставодавець (відповідач) передає в заставу заставодержателю (позивачу) рухоме майно - автомобільний транспорт, перелік якого наведений в цьому пункті договору, заставною вартістю 193 900,00 грн.;

- договір застави майна №3 від 05.10.2007р., відповідно до п.1.1 якого заставодавець (відповідач) передає в заставу заставодержателю (позивачу) рухоме майно, перелік якого наведений в цьому пункті договору, заставною вартістю 160 109,20 грн.;

- договір застави майна №4 від 05.10.2007р., відповідно до п.1.1 якого заставодавець (відповідач) передає в заставу заставодержателю (позивачу) рухоме майно транспортний засіб марки УАЗ 3301, рік випуску 1991, колір синій, шасі №330300М0094804 9498, тип ТЗ - техдопомога, об'єм двигуна 2445 куб.см, державний номерний знак АН 6524 АВ, заставною вартістю 12 300,00 грн. (п.1.2);

- договір поруки №1 від 01.10.2007р., відповідно до п.1.1 якого поручитель (третя особа-1) зобов'язується перед кредитором (позивачем) солідарно відповідати за виконання позичальником (відповідачем) зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії №28/29с-7 від 28.09.2007р., а саме: повернення суми кредиту, слати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту;

- договір поруки №2 від 01.10.2007р., відповідно до п.1.1 якого поручитель (третя особа-2) зобов'язується перед кредитором (позивачем) солідарно відповідати за виконання позичальником (відповідачем) зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії №28/29с-7 від 28.09.2007р., а саме: повернення суми кредиту, слати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту.

У пункті 5.2 іпотечного договору №1 від 01.10.2007р. та договорів поруки №№1, 2 від 01.10.2007р., пункті 6.2 кредитного договору відновлювальної кредитної лінії №28/29с-7 від 28.09.2007р. та договорів застави №1 від 01.10.2007р., №2 від 05.10.2007р., №3 від 05.10.2007р., №4 від 05.10.2007р. містяться тотожні третейські застереження наступного змісту: «У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів сторони, керуючись ст.5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним суддею спор розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або ОСОБА_3 у порядку черговості, вказаному в даному пункті. У разі, якщо спор не може буде розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків».

Як зазначає позивач та погоджується третя особа-1, зазначене третейське застереження звужує їх право на судовий захист та створює значні перепони для вирішення спорів, що можуть виникнути за вищевказаними договорами, пов'язані зі значним розміром третейського збору, сплачуваного при зверненні до третейського суду, віддаленістю третейського суду від місця реєстрації позивача та третіх осіб та ймовірності перебування ПАТ «Укрсоцбанк» у привілейованому положенні порівняно з іншими учасниками третейського розгляду через його участь у складі засновника Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Частиною 1, 4, 7 ст. 12 вказаного Закону передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів. (ч. 1 ст. 14 Закону України "Про третейські суди").

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Проаналізувавши зміст пункту 6.2 договору відновлювальної кредитної лінії від 28.09.2007р., договору застави товарів в обороті №1 від 01.10.2007р., застави майна №2 від 05.10.2007р., застави майна №3 від 05.10.2007р., застави майна №4 від 05.10.2007р.; пункту 5.2 іпотечного договору №1 від 29.09.2007р., договору поруки №1 від 01.10.2007р., договору поруки №2 від 01.10.2007р., суд дійшов висновку, що визначення сторонами такого способу захисту законних прав та охоронюваних законом інтересів обох сторін, як передача спору, у випадку його виникнення між сторонами, на розгляд третейського суду, не є порушенням права на незалежний і справедливий судовий захист, а отже спірний пункт договору не суперечить вимогам законодавства. Аналогічної правової позиції з цього приводу дотримується Вищий господарський суд України, про що зазначено в постанові від 13.07.2011р. по справі №34/444.

Разом з цим виходячи зі змісту рішення Конституційного Суду України №1-рп/2008 від 10.01.2008р. "У справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду)", укладення третейської угоди не є відмовою від права на звернення до суду, а виступає додатковим способом реалізації конституційного права на захист.

Твердження позивача про те, що в разі обізнаності про розгляд спорів за укладеними договорами третейським судом, який знаходиться на значній відстані від нього, він не погодився би на зазначені третейські застереження, суд відхиляє, оскільки відомості про адресу Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15) містяться в оспорюваних пунктах договорів, як підписані позивачем без протоколу розбіжностей.

Крім того, за приписами ч.2 ст.188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Проте, як вбачається з матеріалів справи, наполягає позивач та не спростовує відповідач, останній не звертався до банку з пропозицію виключити з укладених договорів оспорювані пункти, які містять третейські застереження, що в сукупності з підписанням договорів без зауважень та у відповідності до приписів ст. 207 Цивільного кодексу України , ст. 181 ГК України, свідчить про згоду та обізнаність позивача зі всіма їх умовами.

Посилання позивача на порушення свободи його волевиявлення у зв'язку з ненаданням банком інформації щодо розміру третейського збору, статутних документів та регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків судом відхиляються з підстав, наведених відповідачем, а саме - відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України, за якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, оскільки надання банком вищевказаної інформації не передбачено приписами жодної правової норми або положенням укладених договорів. Разом з цим, виходячи зі змісту листа Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків №1511 від 25.04.2012р. (а.с.120), його регламент є доступним для необмеженого кола осіб та розміщений та сайті http://tretsud.aub.org.ua.

Проте, оскільки третьою особою не підтверджено належними та допустимими доказами обставин, на які він посилається як на підставу висновку про ймовірність нерівного становища його та позивача порівняно з ПАТ «Укрсоцбанк» в разі розгляду спору Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків внаслідок участі ПАТ «Укрсоцбанк» в Асоціації українських банків (засновнику зазначеного третейського суду), зокрема, не надано відповідного положення про Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків, суд відхиляє доводи третьої особи в цій частині як необґрунтовані.

Крім того судом проаналізовано зміст Закону України «Про третейські суди» , та встановлено відсутність заборони в укладанні третейських застережень між учасниками , один з яких є засновником третейського суду. Допустимість участі відповідача на час укладання оспорюваних правочинів в Асоціації Українських банків , яка в свою чергу заснувала Постійно діючий третейський суд , виходячи з приписів зазначеного закону, регламенту Постійно діючого Третейського суду, затвердженого рішенням Ради Асоціації Українських банків від 22.04.2005 року, ст. 215 ЦК України не є правовою підставою для визнання третейського застереження недійним.

За приписами ст.12 Закону України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Ч.5 зазначеної статті встановлено, що якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом. Аналізуючи зміст зазначених норм, враховуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивач не довив суду обставин, яки б свідчили про пригнічення його волі та запобігання розумному ставленню до умов третейських застережень, викладених в правочинах, які частково оспорюються. За таких обставин, суд виходить з того, що на час укладання третейських застережень, сторони діяли насамперед розумно, мали об'єктивну можливість усвідомлювати наслідки укладання третейських застережень та бути обізнаними про умови розгляду справ в Постійно діючому Третейському суду при Асоціації Українських банків.

Зміст приписів ст. 12 Закону України «Про третейські суди» свідчить про те, що при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. При цьому , викладання змісту регламенту в третейської угоді законом не вимагається.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд робить висновок, що вимоги позивача не відповідають приписам чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи, тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.203, 207, 215 Цивільного кодексу України, Законом України „Про третейські суди", ст.ст.1, 4, 22, 27, 33, 34, 43, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Краснолиманське кар'єроуправління», м. Красний Лиман Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітар» та ОСОБА_1 про визнання недійсним третейського застереження, яке міститься в п.6.2 договору відновлювальної кредитної лінії від 28.09.2007р., договору застави товарів в обороті №1 від 01.10.2007р., застави майна №2 від 05.10.2007р., застави майна №3 від 05.10.2007р., застави майна №4 від 05.10.2007р.; яке міститься в п.5.2 іпотечного договору №1 від 29.09.2007р., договору поруки №1 від 01.10.2007р., договору поруки №2 від 01.10.2007р. - відмовити.

В судовому засіданні 15.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну чистини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 21.05.2012р.

Головуючий суддя Демідова П.В.

Суддя Курило Г.Є.

Суддя Левшина Г.В.