Постанова

від 20.07.2012 по справі 5006/19/12пд/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.07.2012 р. справа №5006/19/12пд/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя:Дучал Н.М. Судді:Богатир К.В. Склярук О.І. При секретарі Отцевич В.Ю. За участю представників сторін: від позивача - не з'явився від відповідача -не з'явився від третьої особи 1 - не з'явився від третьої особи 2 - не з'явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Краснолиманське кар'єроуправління", м.Красний Лиман Донецької області на рішення господарського судуДонецької області від 15.05.2012р. (підписано 21.05.2012р.) у справі№ 5006/19/12пд/2012 (головуючий суддя Демідова П.В., судді Курило Г.Є., Левшина Г.В.) за позовомЗакритого акціонерного товариства "Краснолиманське кар'єроуправління", м.Красний Лиман Донецької області до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м.Київ 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітар", с. Райгородок Словянського району Донецької області 2. ОСОБА_4, м. Донецьк визнання недійсними третейських застережень, які містяться в п.6.2 договору відновлювальної кредитної лінії від 28.09.2007р., договору застави товарів в обороті №1 від 01.10.2007р., застави майна №2 від 05.10.2007р., застави майна №3 від 05.10.2007р., застави майна №4 від 05.10.2007р.; які містяться в п.5.2 іпотечного договору №1 від 29.09.2007р., договору поруки №1 від 01.10.2007р., договору поруки №2 від 01.10.2007р.

Позивач, Закрите акціонерне товариство "Краснолиманське кар'єроуправління", м.Красний Лиман Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітар", с. Райгородок Слов'янського району Донецької області, ОСОБА_4, м. Донецьк про визнання недійсними третейських застережень, визначених в п.6.2 договору відновлювальної кредитної лінії від 28.09.2007р., в п.5.2 іпотечного договору №1 від 29.09.2007р., в п.6.2 договору застави товарів в обороті №1 від 01.10.2007р., в п.6.2 договору застави майна №2 від 05.10.2007р., в п.6.2 договору застави майна №3 від 05.10.2007р., в п.6.2 договору застави майна №4 від 05.10.2007р., в п.5.2 договору поруки №1 з ТОВ "Вітар" від 01.10.2007р., в п.5.2 договору поруки №2 з ОСОБА_4 від 01.10.2007р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що третейські застереження звужують його право на судовий захист та суперечать вимогам Конституції України, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи приписи ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, судом не задоволено клопотання відповідача №19.1-10/85-831 від 02.03.2012р. про передачу справи №5006/19/12пд/2012 за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва, оскільки в межах справи №5006/19/12пд/2012 оспорюються третейські застереження, за змістом яких будь-яка зі сторін вищевказаних договорів в разі наявності спору за цими договорами має звернутись за його вирішенням до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, що свідчить про можливість розгляду справи №5006/19/12пд/2012 як за місцезнаходженням відповідача господарським судом м. Києва, так і за місцезнаходженням позивача - господарським судом Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.05.2012р. у справі №5006/19/12пд/2012 відмовлено в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Краснолиманське кар'єроуправління", м. Красний Лиман Донецької області до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітар" та ОСОБА_4, про визнання недійсним третейського застереження, яке міститься в п.6.2 договору відновлювальної кредитної лінії від 28.09.2007р., договору застави товарів в обороті №1 від 01.10.2007р., застави майна №2 від 05.10.2007р., застави майна №3 від 05.10.2007р., застави майна №4 від 05.10.2007р.; яке міститься в п.5.2 іпотечного договору №1 від 29.09.2007р., договору поруки №1 від 01.10.2007р., договору поруки №2 від 01.10.2007р.

Рішення мотивоване тим, що визначення сторонами такого способу захисту законних прав та охоронюваних законом інтересів обох сторін, як передача спору, у випадку його виникнення між сторонами, на розгляд третейського суду, не є порушенням права на незалежний і справедливий судовий захист, а, отже, третейські застереження не суперечать вимогам законодавства.

Закрите акціонерне товариство "Краснолиманське кар'єроуправління", м.Красний Лиман Донецької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2012р. у справі №5006/19/12пд/2012 та прийняти нове рішення, яким визнати недійсними третейські застереження, визначені в п.6.2 договору відновлювальної кредитної лінії від 28.09.2007р., в п.5.2 іпотечного договору №1 від 29.09.2007р., в п.6.2 договору застави товарів в обороті №1 від 01.10.2007р., в п.6.2 договору застави майна №2 від 05.10.2007р., в п.6.2 договору застави майна №3 від 05.10.2007р., в п.6.2 договору застави майна №4 від 05.10.2007р., в п.5.2 договору поруки №1 з ТОВ "Вітар" від 01.10.2007р., в п.5.2 договору поруки №2 з ОСОБА_4 від 01.10.2007р.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що під час винесення господарським судом Донецької області рішення від 15.05.2012р. маламісце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, що призвело до винесення неправильного рішення. Наполягає, що при укладенні кредитного договору були порушені права та законні інтереси позивача, оскільки цей договір позивач підписав шляхом приєднання до запропонованої банком типової форми договору, у зв'язку з чим не міг запропонувати свої умови договору, включаючи й умови розгляду спорів у суді загальної юрисдикції. Зауважив, що судом не прийнято до уваги, що згідно положення про постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків, вказаний суд створений на підставі рішення Ради АУБ від 22.04.2005р., до якої на момент укладання спірних договорів входив і ПАТ "Укрсоцбанк. Крім того, вважає, що оспорювані третейські застереження суперечать вимогам ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 12 Закону України «Про третейські суди»та ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позивач, відповідач та треті особи не скористались правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду сторони та інші учасники судового процесу не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4 2 , 4 3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.

28.09.2007р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк"(кредитор, правонаступником якого є відповідач) в особі заступника керуючого Донецькою обласною філією та Закритим акціонерним товариством "Краснолиманське кар'єроуправління" (позичальник, позивач) був укладений договір відновлювальної кредитної лінії №28/29с-7, відповідно до п.1.1 якого кредитор зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (кредит).

Відповідно до п.1.1.1 надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами (траншами) зі сплатою 16 процентів річних за кредитом та комісій в розмірі та в порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в Додатку №1 до цього договору, який є невід'ємною складовою частиною даного договору, в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом до 2 400 000,00 грн., та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 25.09.2010р. на умовах, визначених цим договором.

В якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань перед кредитором за договором відновлювальної кредитної лінії №28/29с-7 від 28.09.2007р. щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора були укладені наступні договори:

- іпотечний договір №1 від 29.09.2007р., укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(Іпотекодержатель) в особі заступника керуючого Донецькою обласною філією АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ЗАТ «Краснолиманське кар'єроуправління»(Іпотекодавець), відповідно до п.1.1 якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно -нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться в місті Красний Лиман, вул. Оборони. За зазначеною адресою знаходяться одна цегляна контора літ.А-1 загальною площею 557,1 кв.м, цегляний гараж літ.Б загальною площею 27,3 кв.м, цегляний гараж-комора літ.В загальною площею 56,1 кв.м, дерев'яна насосна, г, шлакоблочна котельня, д, цегляний червоний куток літ.Е, загальною площею 301,1 кв.м, цегляна дільниця приготування сухих суміші, ж, загальною площею 235,6 кв.м, цегляна вбиральня літ.З, шлакоблочні гаражі-електромайстерні літ.И, загальною площею 181,7 кв.м, цегляні ремонтно-механічні майстерні К, загальною площею 268,0 кв.м, шлакобетонні битові РММ літ.Л, загальною площею 95,4 кв.м, шлакоблочний склад запчастин літ.М, загальною площею 57,2 кв.м, шлакоблочний склад електроцеха літ.Н, загальною площею 59,0 кв.м, цегляна акумуляторна літ.О, загальною площею 12,6 кв.м, гаражні бокси (недобудовані), п, цегляна вбиральня, р, майданчик з бетонно-розчинним вузлом, 1. Вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 18 510,00 грн.;

- договір застави товарів в обороті №1 від 01.10.2007р. між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(Заставодержатель) в особі заступника керуючого Донецькою обласною філією АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ЗАТ «Краснолиманське кар'єроуправління»(Заставодавець), відповідно до п.1.1 якого заставодавець передає в заставу заставодержателю товари в обороті, а саме: пісок, 120 123 куб. м. заставною вартістю 3 183 259,5 грн.;

- договір застави майна №2 від 05.10.2007р. між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(Заставодержатель) в особі заступника керуючого Донецькою обласною філією АКБ СР «Укрсоцбанк»та ЗАТ «Краснолиманське кар'єроуправління»(Заставодавець), відповідно до п.1.1 якого заставодавець передає в заставу заставодержателю (позивачу) рухоме майно -транспортні засоби (кран, бульдозер, бульдозер, екскаватор), докладний перелік та реквізити якого наведені в цьому пункті договору, заставною вартістю 193 900,00 грн.;

- договір застави майна №3 від 05.10.2007р. між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(Заставодержатель) в особі заступника керуючого Донецькою обласною філією АКБ СР «Укрсоцбанк»та Закритим акціонерним товариством «Краснолиманське кар'єроуправління»(Заставодавець), відповідно до п.1.1 якого заставодавець передає в заставу заставодержателю майно, перелік якого наведений в цьому пункті договору, заставною вартістю 160 109,20 грн.;

- договір застави майна №4 від 05.10.2007р. між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(Заставодержатель) в особі заступника керуючого Донецькою обласною філією АКБ СР «Укрсоцбанк»та Закритим акціонерним товариством «Краснолиманське кар'єроуправління»(Заставодавець), відповідно до п.1.1 якого заставодавець передає в заставу заставодержателю рухоме майно - транспортний засіб марки УАЗ 3301, рік випуску 1991, колір синій, шасі (кузов, рама, коляска) №330300М0094804 9498, тип ТЗ -техдопомога, об'єм двигуна 2445 куб. см., державний номерний знак НОМЕР_1, заставною вартістю 12 300,00 грн. (п.1.2);

- договір поруки №1 від 01.10.2007р., укладений між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(Кредитор) в особі заступника керуючого Донецькою обласною філією АКБ «Укрсоцбанк», Закритим акціонерним товариством «Краснолиманське кар'єроуправління»(Позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітар»(Поручитель), відповідно до п.1.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником у повному обсязі зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії №28/29с-7 від 28.09.2007р., а саме: повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту;

- договір поруки №2 від 01.10.2007р., укладений між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(Кредитор) в особі заступника керуючого Донецькою обласною філією АКБ «Укрсоцбанк», Закритим акціонерним товариством «Краснолиманське кар'єроуправління»(Позичальник) та ОСОБА_4 (Поручитель), відповідно до п.1.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником в повному обсязі зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії №28/29с-7 від 28.09.2007р., а саме: повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту.

У п. 6.2. договору відновлювальної кредитної лінії №28/29с-7 від 28.09.2007р., п. 5.2 іпотечного договору №1 від 29.09.2007р., п. 6.2. договору застави товарів в обороті №1 від 01.10.2007р., п. 6.2. договору застави майна №2 від 05.10.2007р., п. 6.2. договору застави майна №3 від 05.10.2007р., п. 6.2. договору застави майна №4 від 05.10.2007р., п. 5.2. договору поруки №1 від 01.10.2007р., п. 5.2. договору поруки №2 від 01.10.2007р. містяться третейські застереження наступного змісту: "У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст.5 Закону України "Про третейські суди", домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконцем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному в даному пункті. У разі, якщо спор не може буде розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків".

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Стаття 1 Закону України "Про третейські суди" встановлює, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Третейською угодою є - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом ( ст.2 Закону України "Про третейські суди").

Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (ч.1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про третейські суди»(в редакції, що діяла на момент укладення третейських застережень) третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд, регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про третейські суди»).

Як вбачається з матеріалів справи, третейські угоди укладені сторонами у письмовій формі, у вигляді третейських застережень у кредитному договорі відновлювальної кредитної лінії №28/29с-7 від 28.09.2007р., іпотечному договору №1 від 29.09.2007р., договорі застави товарів в обороті №1 від 01.10.2007р., договорі застави майна №2 від 05.10.2007р., договорі застави майна №3 від 05.10.2007р., договорі застави майна №4 від 05.10.2007р., договорі поруки №1 від 01.10.2007р., договорі поруки №2 від 01.10.2007р., які підписані посадовими особами сторін, скріплені печатками сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що сторонами оспорюваних третейських угод при їх укладанні додержано правил, передбачених положеннями ст. 12 Закону України "Про третейські суди", оскільки звернення за вирішенням спору до третейського суду є правом суб'єктів цивільних і господарських правовідносин, які самостійно на свій розсуд обирають способи захисту прав.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визначення сторонами такого способу захисту законних прав та охоронюваних законом інтересів обох сторін, як передача спору, у випадку його виникнення між сторонами, на розгляд третейського суду, не є порушенням права на незалежний і справедливий судовий захист, а отже спірні пункти договорів не суперечать вимогам законодавства. Аналогічної правової позиції з цього приводу дотримується Вищий господарський суд України, про що зазначено в постанові від 13.07.2011р. по справі №34/444.

За змістом правових норм, закріплених частиною 2 статті 124 Конституції України, частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 3 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

При системному тлумаченні наведених правових норм вбачається, що укладення третейської угоди чи то у вигляді третейського застереження у договорі, чи то у вигляді окремої письмової угоди, до виникнення спірних правовідносин, зумовлює виникнення у зацікавленої сторони права, у випадку виникнення спору, з метою захисту своїх прав і законних інтересів, на звернення до третейського суду. При цьому обмеження права звернення до господарського суду не допускається.

Статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини гарантовано право кожної особи, юридичної чи фізичної, на розгляд її справи справедливим неупередженим судом.

Згідно з Конституцією України - Україна є демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ч.2 ст. 3).

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Основний Закон України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, стаття 64 Конституції України).

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24 лютого 2004 року N 3-рп/2004).

Рішенням Конституційного Суду України №1-рп/2008 від 10.01.2008 року встановлено, що Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що звернення фізичних та/або юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулася за вільним волевиявленням сторін спору (Рішення у справі "Девір проти Бельгії" від 27 лютого 1980 року).

Правосуддя - це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ.

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону У країни "Про третейські суди", є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України. Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України). З аналізу положень Закону України "Про третейські суди" випливає, що третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин. Таким чином, третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції.

З викладеного слідує, що звернення за вирішенням спору до третейського суду є правом особи, яка самостійно на свій розсуд вибирає способи захисту порушених або оспорюваних інтересів. Третейська угода (третейське застереження) є обов'язковою і головною умовою звернення особи з позовом до третейського суду, проте її наявність не свідчить про обов'язок особи у разі виникнення спору звертатись за його вирішенням лише до третейського суду та не тягне за собою позбавлення права особи на звернення з позовом до господарського суду та не забороняє господарському суду розглядати і вирішувати по суті такий спір.

Отже, безпідставними є доводи ЗАТ "Краснолиманське кар'єроуправління", що внаслідок укладення оспорюваних третейських угод він був позбавлений права на судовий захист.

З огляду на приписи ст.634 Цивільного кодексу України, помилковим є наполягання апелянта, що договір відновлювальної кредитної лінії №28/29с-7 від 28.09.2007р. за своєю сутністю відноситься до договору приєднання, і тому ЗАТ "Краснолиманське кар'єроуправління" було позбавлене можливості запропонувати свої умови договору, включаючи й умови розгляду спорів у суді загальної юрисдикції.

Зі змісту укладеного між позивачем та відповідачем договору відновлювальної кредитної лінії №28/29с-7 від 28.09.2007р. не вбачається, що останній має форму формуляру, або іншої стандартної форми, яка є незмінною та обов'язковою для позичальника Банку.

Приписами ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості .

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст.628 ЦК України).

Судом першої інстанції вірно зазначено про відсутність в Законі України "Про третейські суди" заборони на укладання третейських застережень між учасниками, один з яких є засновником третейського суду. Участь відповідача на час укладання оспорюваних третейських угод в Асоціації Українських банків, яка є засновником Постійно діючого третейського суду, враховуючи положення Закону України "Про третейські суди", не є правовою підставою для визнання третейських застережень недійсними.

Не приймаються судом апеляційної інстанції як обґрунтовані, доводи заявника про ненадання банком можливості ознайомитись зі статутними документами та складом органів управління Асоціації українських банків, а також з Регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, оскільки чинним законодавством не встановлено обов'язку надання банком вищевказаної інформації під час укладання третейських угод.

Враховуючи вищезазначене, вірним та таким, що ґрунтується на матеріалах справи та положеннях законодавства, є висновок суду першої інстанції про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог.

З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2012р. (підписано 21.05.2012р.) по справі №5006/19/12пд/2012 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги -Закрите акціонерне товариство "Краснолиманське кар'єроуправління", м.Красний Лиман Донецької області.

Результати апеляційного провадження у справі №5006/19/12пд/2012 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Краснолиманське кар'єроуправління", м.Красний Лиман Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2012р. (підписано 21.05.2012р.) по справі №5006/19/12пд/2012 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2012р. (підписано 21.05.2012р.) по справі №5006/19/12пд/2012 суд - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.М. Дучал

Судді: К.В. Богатир

О.І. Склярук

Надруковано 8 екз.: 1-позивачу, 2-відповідачу,

2-третім особам, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО