Постанова

від 16.05.2012 по справі 33/386

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2012 № 33/386

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Тищенко О.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі

Дмитрина Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача 1. - не з'явився;

від відповідача 2. - ОСОБА_3 (представник за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум Консалтинг»

на рішення

господарського суду

міста Києва

від

06.02.2012 року

по справі

№ 33/386 (суддя -Мудрий С.М.)

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

до

1). Товариства з обмеженою відповідальність «Ігорний Дім»

2). Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум Консалтинг»

про

стягнення 3 523 769, 55грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Ігорний Дім» та товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум Консалтинг» на користь публічного акціонерного товариства «Сведбанк» заборгованість по кредиту в розмірі 389 025 доларів США 34 центів (еквівалент в національній валюті за курсом НБУ станом на 08.11.2011 року - 3 104 694,53 грн., заборгованість по процентам в розмірі 36 789 доларів США 62 центів (еквівалент в національній валюті за курсом НБУ станом на 08.11.2011 року - 293 607,00 грн., пеню в розмірі 15 721 (п'ятнадцять тисяч сімсот двадцять однин) долар США 44 центів (еквівалент в національній валюті за курсом НБУ станом на 08.11.2011 року - 125 468,09 грн.

Дане рішення мотивоване невиконанням відповідачем 1 умов кредитного договору № 10/42369/Н-080607/К від 20.07.2007 року, додаткових угод до нього по поверненню кредиту та сплаті відсотків. А тому суд солідарно стягнув заборгованість з відповідачів враховуючи умови договору поруки № 10/42369/Н-021106/1.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Максимум Консалтинг» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року по справі № 33/386 та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2012 року відновлено товариству з обмеженою відповідальністю «Максимум Консалтинг» строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження по справі № 33/386.

Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами від 24.04.2012 року змінено склад колегії суддів.

За клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум Консалтинг» розгляд апеляційної скарги у даній справі здійснюється із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Максимум Консалтинг» надало пояснення до апеляційної скарги, за якими останній просить Київський апеляційний господарський суд у відповідності до п.1 ч.1 ст. 83 ГПК України визнати кредитний договір недійсним, у зв'язку із відсутністю у ньому істотних умов, як-то відповідальність сторін, строк дії, порядок зміни та припинення договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Максимум Консалтинг» заявило клопотання про зупинення провадження у справі № 33/386 до вирішення справ № 5011-35/1274-2012 за позовом ТОВ «Ігорний Дім» до ПАТ «Сведбанк» про визнання договорів недійсними; № 5011-42/2289-2012 за позовом ТОВ «Максимум Консалтинг» до ПАТ «Сведбанк» до ТОВ «Ігорний Дім» про припинення правовідносин, що виникли на підставі договору поруки; № 5011-33/4929/2012 за позовом ТОВ «Максимум Консалтинг» до ТОВ «Ігорний Дім» та ПАТ «Сведбанк» про визнання договору недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою (ч. 2 ст. 79 ГПК України).

Таким чином, враховуючи вищевказані положення Кодексу для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

При цьому, пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення клопотань про зупинення провадження.

Крім того, з цього приводу наявна судова практика, зокрема постанова Вищого господарського суду України від 07.04.2012 року у справі № 33/203.

Також колегія суддів хоче звернути увагу сторін на положення статті 22 Господарського процесуального кодексу України, за якою сторони мають добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не з'явлення в судове засідання та неодноразові клопотання свідчать про штучне затягування судового процесу, що суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням обставин конкретної справи може розцінюватись господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та Товариство з обмеженою відповідальність «Ігорний Дім» своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.07.2007 року між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» - Банк, правонаступником якого є позивач, та товариством з обмеженою відповідальністю «Ігорний Дім» - Позичальник укладено кредитний договір № 10/42369/Н-080607/К, за умовами якого банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірі, на строк на та умовах передбачених даним договором, а позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користуванням кредитною лінією та виконати свої зобов'язання у повному обсязі, у строки передбачені даним договором. /а.с. 12-19/.

04.10.2007 року та 24.07.2008 року сторони уклали додаткові угоди № 1 від та № 2. /а.с. 22-23/.

Згідно п. 1.2. кредитного договору розмір кредитної лінії становить 600 000,00 дол. США.

Строк користування кредитною лінією: з 20.07.2007 року по 18.07.2014 року включно з урахуванням графіка (п. 1.3. кредитного договору).

У відповідності до положень п. 1.4. кредитного договору, плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить:

- у гривні - 13,0% річних, за умови, якщо обсяг щомісячних грошових надходжень, починаючи з серпня 2007 року, на рахунки (кредитовий оборот по рахунках) позичальника, відкриті в АКБ «ТАС-Комерцбанк», за попередній місяць становить не менше, ніж 90% від загального обсягу грошових надходжень, на рахунки позичальника, в тому числі відкриті в інших уповноважених банках України, за той самий місяць.

- у доларах США - 15% річних, у разі порушення умов п.п. 1.4.1,п. 7.5. кредитного договору.

Згідно п. 3.1 кредитного договору проценти за користування кредитною лінією нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої згідно п. 1.4. даного договору, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення кредитної лінії (в тому числі і за період прострочення погашення кредитної лінії).

Згідно п. 3.3. кредитного договору, проценти за користування кредитною лінією сплачуються щомі сячно до 05 числа (включно) за попередній місяць і на дату повернення кредитної лінії.

Погашення заборгованості за кредитною лінією здійснюється по 18.07.2014 року включно, у відповідності із змінами розміру кредитної лінії, встановленими у графіку. При цьому при зміні розміру кредитної лінії відповідно графіку, строком погашення заборгованості за кредитною лінією, що перевищує розмір кредитної лінії, встановлений на наступний термін користування нею, є день, що передує дню, з якого починає діяти новий розмір кредитної лінії відповідно графіку. Проценти, нараховані за останній період користування кредитною лінією, сплачується одночасно з погашенням кредитної лінії у відповідності з п.п 1.2., 1.3 (п. 4.1. кредитного договору).

У відповідності до положень 8 розділу кредитного договору в редакції додаткової угоди № 1 від 04.10.2008 року, сторони за взаємною згодою домовились без будь-якої додаткової угоди до даного договору встановити наступний порядок змін умов даного договору з відповідною зміною зобов'язань позичальника щодо строку виконання позичальником зобов'язань за цим договором та відповідних прав банку вимагати від позичальника виконання зобов'язань за цим договором, серед іншого, якщо позичальник порушує строки платежів, встановлені п. 3.3. договору, та/або при невиконання додаткових зобов'язань позичальника, передбачених даним договором.

При настанні вищевказаних обставин строк виконання позичальником своїх зобов'язань (повернення коштів, одержаних в рахунок кредитної лінії, сплата процентів за користування ними) за взаємною згодою сторін, вважається такими, що настав, на десятий календарний день з дня направлення банком позичальнику повідомлення про зміну умов даного договору, у порядку, передбаченому даним пунктом договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення.

На доказ надання кредиту в 600 000,00 дол. США матеріали справи містять виписки по особовому рахунку. /додатки № 1 та № 2/.

Згідно п. 6.1. кредитного договору у випадку ненадходження на рахунок позивача суми кредитної лінії, процентів та комісій в строки, визначені кредитним договором, відповідач, незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань за кредитним договором, сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної процентної ставки за кредитною лінією, що діє на момент прострочення відповідного платежу (для доларів США) від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною 360 дням для доларів США (фактичній кіль кості днів у році для гривні). Пеня сплачується у національній валюті України по курсу НБУ на день сплати.

Таким чином, заборгованість відповідача 1 перед Банком становить заборгованості по кредиту в розмірі 389 025,34 дол. США та по процентам в розмірі 36 789,62 дол. США, суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 15 721,44 дол. США.

Разом з цим, положеннями п. 5.1.2. кредитного договору в редакції додаткової угоди № 2 від 24.07.2008 року встановлено, що виконання позивальником своїх зобов'язань по даному договору забезпечується порукою товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум Консалтинг».

20.07.2007 року між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» - Банк товариством з обмеженою відповідальністю «Ігорний Дім» - Позичальник та товариством з обмеженою відповідальністю «Максимум Консалтинг» - Поручитель укладено договір поруки № 10/42369/Н-021106/1, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед банком відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику в межах кредит ної лінії згідно кредитного договору № 10/42369/Н-080607/К від 20.07.2007 року, у сумі 600 000,00 доларів США строком по 18.07.2014 року включно. /а.с. 24-26/.

Згідно п. 2 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання позичальником умов кредитного договору усім належним йому майном та грошовими коштами.

Згідно пункту 3 договору поруки відповідальність поручителя обмежується сумою коштів, фактично наданих в рахунок кредитної лінії, згідно кредитного договору, нарахованими процентами, пенями, комісія ми та іншими платежами, передбаченими кредитним договором.

У відповідності до положень п. 8 договору поруки поручитель зобов'язався виконати основне зобов'язання у разі настання випадків зміни строків виконання зобов'язань за кредитним договором, передбачених кредитним договором.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд міста Києва, керуючись статтями 541, 543, 549, 553, 554, 626, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України та враховуючи матеріали справи, дійшов висновку, що відповідачем 1 не виконані умови кредитного договору № 10/42369/Н-080607/К від 20.07.2007 року, додаткових угод до нього по поверненню кредиту та сплаті відсотків, а тому суд солідарно стягнув заборгованість з відповідачів враховуючи умови договору поруки № 10/42369/Н-021106/1.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується та зазначає наступне.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Матеріалами справи підтверджується, що Банк звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю «Ігорний Дім» та товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум Косалтинг» з повідомленням № 6645 від 14.09.2011 року про зміну умов кредитного договору № 10/42369/Н-080607/К від 20.07.2007 року, а також вимогою про виконання зобов'язань за кредитним договором, що підтверджується поштовою квитанцією № 9847 від 15.09.2011 року та списком рекомендованих листів на відправку по м. Києву від 15.09.2011 року. /а.с. 30-31/. А тому твердження апелянта про неналежне повідомлення є безпідставним.

Доказів реагування, як і виконання зобов'язання по поверненню кредиту, матеріали справи не містять.

Статтею 541 Цивільного кодексу України визначено солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Разом з цим, слід відзначити, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Таким чином, вимоги щодо солідарного стягнення з поручителів є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Щодо недійсності кредитного договору у зв'язку із відсутністю істотних умов, то зазначене спростовується самим змістом кредитного договору № 10/42369/Н-080607/К, в якому містяться всі істотні умови.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року у справі № 33/386.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року у справі № 33/386 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 33/386 повернути Господарському суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Тищенко О.В.

Смірнова Л.Г.

21.05.12 (відправлено)