Постанова

від 15.05.2012 по справі 15/499-06-13127

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2012 р.Справа № 15/499-06-13127 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Мишкіної М.А

Суддів: Бєляновського В.В.

Будішевської Л.О.

при секретарі судового засідання Литовчук Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_3 -по довіреності;

від Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області -не з'явився;

від КП „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації -не з'явився;

від прокуратури -Форманюк О.М. -старший помічник прокурора;

від Одеської міської ради -ОСОБА_5 -по довіреності

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2006 р.

по справі №15/499-06-13127

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6

до відповідачів:

1. Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області;

2. Комунального підприємства „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів

Одеська міська рада

про визнання права власності на майно та зобов'язання виконати певні дії

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 15.05.2012р. згідно ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва

У судовому засіданні 15.05.2012р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

У грудні 2006р. Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_6

(надалі -позивач, СПД) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (надалі - відповідач 1) та Комунального підприємства „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації(надалі -відповідач 2, КП „КРБТІ") про визнання права власності на: однокімнатну нежитлову будівлю диспетчера автостоянки легкових автомобілів „Відродження-2", яка розташована по АДРЕСА_1; автостоянку легкових автомобілів „Відродження-2", яка розташована по АДРЕСА_1; зобов'язати КП „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації" зареєструвати однокімнатну нежитлову будівлю диспетчера автостоянки легкових автомобілів „Відродження-2", яка розташована по АДРЕСА_1.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що на підставі рішення Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області №134-ХХІІІ від 30.12.1999р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди, за яким Крижанівська сільська рада надала в оренду земельну ділянку площею 0,17га під встановлення автостоянки легкових автомобілів, яка розташована на території Крижанівської сільської ради по АДРЕСА_1 Комінтернівського району, Одеської області. 07.06.2002р. рішенням №35-ХХІV надано додатково земельну ділянку площею 0,2га та внесено зміни до договору оренди. 22.04.2002 року укладено договір на благоустрій автостоянки „Відродження-2" з ШЕД Суворовського району м. Одеси. Для обслуговування автостоянки „Відродження-2" за рахунок власних коштів СПД ОСОБА_6 побудувала тимчасову нежитлову будівлю диспетчера автостоянки -однокімнатний нежитловий будинок, який окремо розташовано біля в'їзду на автостоянку, який в подальшому було реконструйовано (без проектних і дозвільних документів) внаслідок чого даний будинок став постійним (капітальним) нежитловим будинком. Враховуючи викладене позивач просить на підставі ст. 376 ЦК України та керуючись ч.1 ст. 386, ст. 319 ЦК України визнати право власності на однокімнатну нежитлову будівлю диспетчера автостоянки легкових автомобілів „Відродження-2" та автостоянку легкових автомобілів „Відродження-2", які розташовані по АДРЕСА_1, та керуючись п.1 ст.4, п.6 ст.3, ст.2, п.п.5, 7 Розділу V ЗУ „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" зобов'язати КП „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації" зареєструвати однокімнатну нежитлову будівлю диспетчера автостоянки легкових автомобілів „Відродження-2", яка розташована по АДРЕСА_1.

Заявою про уточнення позовних вимог позивач просив визнати право власності на автостоянку легкових автомобілів „Відродження-2", яка розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка, АДРЕСА_1, зобов'язати КП „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на автостоянку легкових автомобілів „Відродження-2", яка розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка, АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25 грудня 2006 року (суддя Петров В.С.) позовні вимоги задоволено; визнано за СПД ОСОБА_6 право власності на автостоянку легкових автомобілів „Відродження-2", яка розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка, АДРЕСА_1 та зобов'язано КП „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на автостоянку легкових автомобілів „Відродження-2", яка розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка, АДРЕСА_1.

Рішення суду вмотивовано наступним: згідно висновку №143/2006 будівельно-технічної експертизи від 18.12.2006р. нежитлова будівля диспетчера автостоянки , що знаходиться на автостоянці легкових автомобілів „Відродження-2" по АДРЕСА_1 на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області відповідає вимогам ДБН, оскільки у процесі проведення будівництва нежитлової будівлі диспетчера автостоянки позивачем були дотримані містобудівні регламенти, будівельні ,екологічні, санітарно-гігієнічні, протипожежні та інші правила і нормативи; під час розгляду справи виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради прийнято рішення №355 від 21.12.2006р., яким автостоянці легкових автомобілів „Відродження-2" надано юридичну адресу АДРЕСА_1; в матеріалах справи наявна заява Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області №СР-14-905 від 19.12.2006р. з якої вбачається, що сільська рада, на території якої розміщена земельна ділянка, на якій розташовано спірне нерухоме майно, не заперечує проти задоволення позовних вимог, отже на підставі ч.5 ст. 376 ЦК України за позивачем визнається право власності на автостоянку легкових автомобілів „Відродження-2", яка розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка, АДРЕСА_1; згідно п.1 ст. 4, п.5 Прикінцевих положень ЗУ „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" КП „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації" зобов'язане зареєструвати право власності позивача на спірну будівлю, тому позовні вимог щодо зобов'язання останнього зареєструвати право власності підлягають задоволенню.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.01.2007р. виправлено описку у описовій, мотивувальній та резолютивній частинах рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2006р. по справі №15/499-06-13127; вказано у описовій, мотивувальній та резолютивній частинах рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2006р. по справі №15/499-06-13127 при зазначенні адреси автостоянки легкових автомобілів „Відродження-2" - „АДРЕСА_1".

Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2006 року, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при його прийнятті.

Свої вимоги прокурор мотивує наступним: до справи залучено неналежного відповідача - Комінтернівську районну адміністрацію, замість Одеської міської ради, яка на момент винесення судом рішення була власником земельної ділянки, оскільки 07.08.2001р. Одеська міська рада прийняла рішення №347ХХІІІ „Про межу м. Одеси", яким затвердила межі міста Одеси загальною площею 16242,0га, із включенням до меж міста 887,0га земель Комінтернівського району, з них: 526га земель Красносільської сільської ради та 361га земель Крижанівської сільської ради; документів, які б підтверджували у встановленому законом порядку (ст..24, п.16 ст. 29 ЗУ „Про планування і забудову території") відведення позивачу Одеською міською радою земельної ділянки, на якій розташоване вже збудоване самочинно нерухоме майно, позивачем під час розгляду справи надано не було; відповідно до п.п. 1.5, 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р., яке діяло на момент винесення рішення суду, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна (тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею, до яких відноситься автостоянка, що складається в більшості з навісів та огорожі, та не є об'єктом нерухомості -не підлягають реєстрації); незаконність аналогічного рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2006р. по справі №15/498-06-13126 про визнання права власності на автостоянку „Відродження", яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, та належала чоловіку ФОП ОСОБА_6 -ОСОБА_7, встановлювалась вищими судовими інстанціями; станом на 01.01.2006р. Комінтернівським районним відділом земельних ресурсів надано звіт Одеському обласному головному управлінню земельних ресурсів у формі 6-зем, згідно якого землі Комінтернівського району, а саме Красносільської сільради та Крижанівської сільради Комінтернівського району загальною площею 887га включені до меж міста Одеси та виключено їх з земель Комінтернівського району Одеської області.

У судовому засіданні 15.05.2012р. представник ФОП ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з тих підстав, що у Одеської міської ради відсутні докази, які б підтверджували право власності на земельну ділянку, на якій розташоване спірне нерухоме майно.

Представники прокуратури та Одеської міської ради підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, незважаючи на належне повідомлення відповідачів про час, місце та дату судового розгляду, відзивів не надали.

В судовому засіданні 15.05.2012р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів згідно ст. 27 ГПК України залучено Одеську міську раду з підстав, викладених в ухвалі апеляційного господарського суду від 15.05.2012р.

В засіданні апеляційного господарського суду 15.05.2012р. представником ФОП ОСОБА_6 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №15/499-06-13127 до вирішення пов'язаної з нею адміністративної справи за позовом ФОП ОСОБА_6 до Крижанівської сільради про визнання нечинним рішення 14 сесії Крижанівської сільради V скликання №446 від 21.01.2008р. у частині відмови ФОП ОСОБА_6 у продовженні договору оренди на 5 років земельної ділянки загальною площею 0,37га під автостоянкою „Відродження-2", розташованої на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, АДРЕСА_1.

Проти задоволення цього клопотання прокурор та представник ОМР заперечували.

Розглянувши клопотання, колегія суддів відмовила в його задоволенні з тих підстав, що обставина продовження строку дії договорів оренди земельної ділянки (чи відмови в його продовженні) не спроможна вплинути на перевірку апеляційним господарським судом оскаржуваного рішення від 25.12.2006р., оскільки на момент його ухвалення ще не виникла, оспорюване рішення Крижанівської сільської ради спричинило виникнення правовідносин, що не були та не могли бути предметом дослідження суду першої інстанції.

Отже неможливість розгляду справи №15/499-06-13127 в суді апеляційної інстанції до вирішення згаданого вище спору в адміністративному суді як обставина, наявності якої для зупинення провадження вимагає положення ч.1 ст.79 ГПК України, в даному випадку відсутня.

Перевіривши матеріали справи, повноту встановлення її обставин та відповідність ним висновків суду першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі рішення Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області №134-ХХІІІ від 30.12.1999р. між ФОП ОСОБА_6 та Крижанівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області 31.01.2000р. було укладено договір оренди земельної ділянки, предметом якого є набуття ФОП ОСОБА_6 права на оренду земельної ділянки, яка знаходиться на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області площею 0,17га, згідно з планом землекористування, Договір укладений терміном на 3 роки.

В подальшому рішенням №35-ХХІV від 07.06.2002р. було вирішено надати додатково земельну ділянку площею 0,2га під розміщення автостоянки в зв'язку з освоєнням даної земельної ділянки та внесенням змін до договору оренди земельної ділянки на землях Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

27.06.2002р. між Крижанівською сільською радою та ФОП ОСОБА_6 укладено угоду про передачу в оренду з забудованих земель Крижанівської сільради земельної ділянки 0,37га терміном на 5 років.

В подальшому строк оренди земельної ділянки площею 0,37га двічі продовжувався на 1 рік рішенням Крижанівської сільради №613-IV від 20.0.12005р. та №889-IV від 09.02.2006р.

На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції строк дії договору оренди землі сплинув, рішенням Крижанівської сільради №446-V від 21.01.2008р., яке оскаржується позивачем в адміністративному суді, відмовлено ФОП ОСОБА_6 в продовженні договору оренди земельної ділянки під автостоянкою „Відродження-2".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на протязі всього періоду оренди земельної ділянки загальною площею 0,37га під встановлення автостоянки легкових автомобілів „Відродження-2" СПД ОСОБА_6 було проведено за рахунок власних коштів благоустрій цієї ділянки. Так, 22.04.2002р. між СПД ОСОБА_6 та ШЕД Суворовського району м. Одеси було укладено договір на благоустрій автостоянки „Відродження-2". Як стверджував позивач, для обслуговування автостоянки „Відродження-2" було побудовано тимчасову нежитлову будівлю диспетчера автостоянки -однокімнатний нежитловий будинок, який окремо розташовано біля в'їзду на автостоянку. Зазначений будинок було реконструйовано, в наслідок чого будинок став постійним (капітальним) нежитловим будинком, але здійснена реконструкція була проведена без проектних та дозвільних документів, що не заперечується СПД ОСОБА_6

З метою узаконення самочинного будівництва та оформлення права власності на збудований об'єкт позивач звернувся до господарського суду Одеської області, вимагаючи визнати право власності на об'єкт нерухомого майна та зареєструвати це майно посилаючись на ч. 5 ст.376 ЦК України, яка містить спеціальну норму про можливість визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва в судовому порядку, при якому введення майна в експлуатацію не передбачається. Крім того, позивач посилаючись на п.7 Розділу V „Прикінцеві положення" ЗУ „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" зазначив, що реєстрація нерухомого майна проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість, а саме - Комунальним підприємством „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації".

Місцевий господарський суд без законних підстав визнав за СПД ОСОБА_6 право власності на об'єкт нерухомого майна оскаржуваним рішенням від 25.12.2006р. виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Позивачем не заперечується та обставина, що влаштування автостоянки легкових автомобілів „Відродження-2" та будівництво нежитлової будівлі диспетчера є самочинним, та підтверджується тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи про надання йому дозволу на будівництво та видачу дозволу на виконання будівельних робіт. Будівництво здійснено без затвердженого проекту, що також не заперечується позивачем.

Виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області 21.12.2006р. було прийнято рішення №355, яким автостоянці легкових автомобілів „Відродження-2" надано юридичну адресу: АДРЕСА_1-а, село Крижанівка, Комінтернівського району Одеської області.

07.08.2001р. Одеська обласна рада прийняла рішення №347-ХХІІІ „Про межу м. Одеси", яким затвердила межі міста Одеси загальною площею 16242,0га, із включенням до меж міста 887,0га земель Комінтернівського району, з них: 526га земель Красносільської сільської ради та 361га земель Крижанівської сільської ради. Постановою Верховної Ради України „Про зміну меж міста Одеси Одеської області" №3064-111 від 07.02.2002р. постановлено включити у межі міста Одеси Одеської області 526,0га земель Красносільської сільської ради та 361га земель Крижанівської сільської ради Комінтернівського району, і затвердила межі міста Одеси загальною площею 16242,0га.

Виходячи з викладеного, земельна ділянка на якій розташована автостоянка легкових автомобілів „Відродження-2", на момент ухвалення рішення господарським судом Одеської області 25.12.2006р. знаходилась в межах міста Одеси, та відповідач-1 не мав повноважень розпоряджатись нею.

Слід зауважити, що в ході апеляційного розгляду справи Крижанівська сільрада та позивач не заперечили посилання прокурора на зазначені обставини та не спростували відповідні твердження, при цьому в матеріалах апеляційної скарги прокурора наявні докази задоволення протесту прокурора Комінтернівського району Одеської області від 09.02.2011р. на рішення Крижанівської сільради від 09.02.2011р. „Про відкладення розгляду питання щодо продовження договору оренди з ФОП ОСОБА_6 на земельну ділянку під автостоянкою „Відродження-2" з мотивів того, що до складу земель, які увійшли до адміністративної межі м. Одеси, входить земельна ділянка площею 0,37га, що перебувала у користуванні ФОП ОСОБА_6 (рішення Крижанівської сільради №130- VI від 07.2011р. -а.с. 130).

Згідно із ст. 24 ЗУ „Про планування і забудову територій" (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), чинного на час виникнення спірних правовідносин, фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво). Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. У разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які додаються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними та/або місцевими правилами забудови. У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта. Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом. Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі - комплексний висновок). Порядок отримання дозволу на будівництво тимчасових споруд та розміщення реклами визначається місцевими правилами забудови відповідно до закону. Комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво готуються спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури протягом місяця від дня звернення заінтересованої особи. У випадках, передбачених регіональними або місцевими правилами забудови, комплексний висновок готується з урахуванням висновків відповідних землевпорядних, природоохоронних, санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Свої висновки зазначені органи надають протягом двох тижнів від дня звернення спеціально уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури. У разі надання негативного комплексного висновку заінтересованим особам також надаються роз'яснення та відповідні рекомендації. Роз'яснення та рекомендації надаються в письмовій формі протягом одного місяця від дня звернення. При наданні дозволу на будівництво органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від заявника документи, не передбачені регіональними та/або місцевими правилами забудови та цим Законом. У разі необхідності спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури мають право залучати до підготовки комплексного висновку інші органи виконавчої влади. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування надається заявнику протягом двох місяців з дня подання заяви. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не є документом, що засвідчує право власності чи право користування (оренди) земельними ділянками. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю). У разі, якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об'єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність. Поновлення дозволу відбувається в такому ж порядку, як і його надання.

Статтею 22 ЗУ „Про основи містобудування", яка діяла на час вирішення спору в суді першої інстанції, встановлено, що забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) виникає щодо земельних ділянок, визначених для містобудівних потреб містобудівною документацією, місцевими правилами забудови. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.

За приписами ст. 23 ЗУ „Про планування і забудову територій" будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та затвердженою проектною документацією.

Згідно ч.1 ст.9 ЗУ „Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".

Матеріали справи не містять доказів розроблення та затвердження проектної документації органами архітектури на будівництво нерухомого майна у вигляді „автостоянки" (згідно з предметом спору) відсутні дозволи на виконання будівельних робіт та дозвіл на будівництво.

Поряд з цим колегія суддів звертає увагу, що ФОП ОСОБА_6 на час вирішення спору в суді першої інстанції місцевому господарському суду не були надані належні та допустимі докази у розумінні положень ст.34 ГПК України існування такого об'єкту нерухомого майна як автостоянка за адресою АДРЕСА_1-а, село Крижанівка, Комінтернівського району Одеської області.

Відповідно до положень Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду від 24.05.2001р. №127 (із змінами і доповненнями) допустимим доказом щодо існування за вказаною адресою будь-якого об'єкта нерухомого майна взагалі та об'єкта „автостоянка", зокрема можуть бути виключно матеріали технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, складені органом технічної інвентаризації на замовлення зацікавлених осіб (технічний паспорт та інвентаризаційна справа). Такі докази в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів зауважує, що правила ст. 376 ЦК України не застосовуються при

вирішенні спорів за позовами про визнання права власності на самочинно збудовані тимчасові споруди, тому подання позивачем належних доказів здійснення будівництва саме об'єкту нерухомого майна є обов'язковим при поданні такого позову.

Викладене виключає правомірність визнання права власності за рішенням суду на

об'єкт нерухомого майна „автостоянка", розташований АДРЕСА_1-а, село Крижанівка, Комінтернівського району Одеської області, на підставі ч.5 ст.376 ЦК України та зобов'язання КП „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на це майно відповідно до п.1 ст.4 ЗУ„Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржене рішення господарського суду Одеської області підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, недоведеністю обставин, які суд визнав встановленими, з прийняттям судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог СПД ОСОБА_6 за їх недоведеністю та невідповідністю чинному законодавству.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на СПД ОСОБА_6

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

Постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2006р. скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: М.А. Мишкіна

Суддя: В.В. Беляновський

Суддя: Л.О. Будішевська