Постанова

від 20.05.2011 по справі 4-856/11

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу: 20.05.2011

Справа № 4-856/11

Номер провадження

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2011 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області Ковіна Д.О. від 21.03.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3, за ст.ст. 365 ч.5, 366 ч.2, 372 ч.2 КК України, та ОСОБА_4, за ст.ст.365 ч.3, 366 ч.2 КК України, на підставі ст. 6 п.2 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

03.03.2010 року ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Запорізької області з заявою про порушення кримінальної справи відносно заступника начальника слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та старшого оперуповноваженого УБОЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_4, за ст.ст.365 ч.3, 366 ч.2 КК України.

За результатами проведеної перевірки, слідчим винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яка неодноразово скасовувалась як прокуратурою Запорізької області так і 22.12.2010 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя.

21.03.2011 року слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області Ковіним Д.О. повторно винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3, за ст.ст. 365 ч.5, 366 ч.2, 372 ч.2 КК України, та ОСОБА_4, за ст.ст.365 ч.3, 366 ч.2 КК України.

17.04.2011 року ОСОБА_1 отримав копію вказаної постанови і 20.04.2011 року поштою направив скаргу до Орджонікідзевського районного суду, яка надійшла та зареєстрована судом 11.05.2011 року.

Заявник ОСОБА_1 в своїй скарзі зазначив, що вважає винесену постанову незаконною через неповноту проведеної перевірки, слідчим не були встановлені основні обставини пригоди, доводи заявника не перевірено, а висновки слідчого не відповідають об'єктивним фактам. На його думку, фактично відносно нього працівником УБОЗ ОСОБА_4 проводились оперативні заходи фіксування без передбаченого законом дозволу суду, який було отримано лише 04.10.2001 року, а слідчий прокуратури ОСОБА_3, в провадженні якого перебувала кримінальна справа, не визнав диктофон «Олімпус», яким було зроблено записи, речовим доказом у справі, не долучив його до матеріалів справи, що призвело до його втрати, чим також вчинив посадові злочини.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтвердив свої доводи, викладені в скарзі на постанову слідчого, вважає, що в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наявні ознаки злочинів, передбачених ст.ст.365 ч.3, 366 ч.2 КК України, просив суд скасувати постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області Ковіна Д.О. від 21.03.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи і повернути матеріали для проведення додаткової перевірки.

Вислухавши прокурора, який вважав постанову законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, суд вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

02.10.2001 року ОСОБА_5 звернувся до УБОЗ ГУМВС України в Запорізькій області із заявою про вимагання хабара суддею Бердянського міськрайонного суду Ревуцьким С.І. і в якості доказу надав аудіо касету з записом розмови з ОСОБА_1, начебто записану ним за власною ініціативою.

Після подачі заяви, 03.10.2001 року ОСОБА_5 зроблено ще один аудіо запис розмови.

Вказані матеріали прийняті старшим оперуповноваженим УБОП ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_4, що на думку заявника свідчить про фактичне проведення вказаною посадовою особою незаконних оперативних заходів, а значить і вчинення злочинів, передбачених ст.ст.365 ч.3, 366 ч.2 КК України.

04.10.2003 року прокурором Запорізької області Середою Г.П. стосовно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу № 440313пр за ст.ст.14 ч.1, 368 ч.2 КК України.

06.10.2003 року в ході розслідування кримінальної справи, заступником начальника слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ст. 368 ч.2 КК України і того ж дня прийнято її до свого провадження.

31.03.2004 року досудове слідство по вказаній кримінальній справі закінчено і вона направлена до суду для розгляду по суті.

10.12.2004 року апеляційним судом Херсонської області вказану кримінальну справу повернуто для проведення додаткового розслідування і її до свого провадження прийняв заступник начальника слідчого відділу прокуратури Запорізької області Кузнецов А.С..

06.04.2005 року вказана кримінальна справа направлена до суду для розгляду.

29.05.2009 року апеляційним судом Херсонської області винесено вирок, згідно якого ОСОБА_1 визнано не винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.368 ч.2 КК України на підставі ст.6 п.1 КПК України, у зв'язку з відсутністю події злочину.

Ухвалою Верховного суду України, вказаний вирок суду залишено без змін.

Розглядаючи скаргу на постанову від 17.01.2011 року, суд виходить з положень ч. 3 ст.236-2 КПК України і приймає рішення зважаючи на те, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу.

Як вбачається з наданих суду матеріалів перевірки, в ході її проведення слідчим було витребувано з апеляційного суду Херсонської області копії конкретних процесуальних документів з вказаної кримінальної справи, а саме: протоколи слідчих дій (вилучення, огляду, та деякі інші), обвинувального висновку, вироку; та лише декілька протоколів допиту: ОСОБА_1, як підозрюваного та обвинуваченого; допиту ОСОБА_1 в ході судового слідства; та допиту ОСОБА_5 на досудовому слідстві.

При цьому, слідчим Ковіним Д.О. взагалі не витребувано, не вивчено, та не дано оцінку показанням ОСОБА_5, даних ним в ході судового слідства, що є суттєвою неповнотою проведеної перевірки.

Згідно тверджень заявника ОСОБА_1, в судових засіданнях, допитаний в якості свідка і попереджений про кримінальну відповідальність, ОСОБА_5 неодноразово говорив, що вказаний диктофон він отримав в УБОЗ.

Однак, це твердження не перевірено в ході дослідчої перевірки, а слідчий обмежився лише поясненням ОСОБА_5 про те, що диктофон «Олімпус»належав йому, і на цей час він його втратив. Залишилось не з'ясованим питання про те, де був придбаний вказаний диктофон, з якою метою, як були придбані шнури для здійснення запису з телефону, так як вони не входять в комплект вказаного пристрою.

Таким чином, прийняте слідчим рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ознак складів злочинів, передбачених ст.ст.365 ч.3, 366 ч.2 КК України, не відповідає вимогам ст. 99 КПК України, через неповноту проведеної перевірки.

За таких обставин, скарга ОСОБА_1 від 18.04.2011 року підлягає задоволенню, а постанова слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області Ковіна Д.О. від 21.03.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3, за ст.ст. 365 ч.5, 366 ч.2, 372 ч.2 КК України, та ОСОБА_4, за ст.ст.365 ч.3, 366 ч.2 КК України, на підставі ст. 6 п.2 КПК України -скасуванню.

На підставі викладеного керуючись ст. 236-2 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 від 18.04.2011 року на постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області Ковіна Д.О. від 21.03.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3, за ст.ст. 365 ч.5, 366 ч.2, 372 ч.2 КК України, та ОСОБА_4, за ст.ст.365 ч.3, 366 ч.2 КК України, на підставі ст. 6 п.2 КПК України -задовольнити.

Скасувати постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області Ковіна Д.О. від 21.03.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3, за ст.ст. 365 ч.5, 366 ч.2, 372 ч.2 КК України, та ОСОБА_4, за ст.ст.365 ч.3, 366 ч.2 КК України, а матеріали повернути до слідчого відділу прокуратури Запорізької області для проведення додаткової перевірки.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя Орджонікідзевського

районного суду м. Запоріжжя В.О. Макаров