ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2012 року м. ПолтаваСправа №2а-1670/1978/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
при секретарі - Марченко О.Є.,
за участю:
представника позивача - Сластіна А.В.,
представника відповідача - Мурич Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Кремойл" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Легал Світ" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Кремойл" (далі по тексту - позивач, ПП "Кремойл") 11 квітня 2012 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 листопада 2011 року №0010272301/3429, відповідно до якого платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 36 471 грн. (в т.ч., 24 314 грн. - основний платіж, 12 157 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що підприємством правомірно, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Легал Світ", віднесено до податкового кредиту за серпень 2011 року суму податку на додану вартість загалом в розмірі 24 314 грн. Зазначав, що оскільки факт здійснення між ПП "Кремойл" та його контрагентом фінансово-господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документи (податковими та видатковими накладними, рахунками, платіжними дорученнями тощо) господарські операції з даним суб'єктом господарювання відповідають вимогам закону. А відтак, висновок контролюючого органу про заниження ПП "Кремойл" податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 24 314 грн., про донарахування якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, позивач вважає необґрунтованим та протиправним.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував. У наданих до суду письмових запереченнях на адміністративний позов просив відмовити у його задоволенні посилаючись на порушення позивачем вимог статей 198, 201 Податкового кодексу України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Легал Світ".
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином; причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав. Відтак, зважаючи на положення статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника третьої особи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Приватне підприємство "Кремойл" зареєстроване як юридична особа 26 січня 2007 року, ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ 34890793; перебуває на обліку в якості платника податків в Кременчуцькій ОДПІ з 27 січня 2007 року та відповідно до свідоцтва №100168533 є платником податку на додану вартість з 15 березня 2007 року (а.с. 9, 132-134 ).
Фахівцем Кременчуцької ОДПІ в період з 26 жовтня 2011 року по 01 листопада 2011 року проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Кремойл" з питань правильності включення сум до податкового кредиту за серпень 2011 року.
Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.
За результатами перевірки складено акт від 08 листопада 2011 року №7580/23-309/34890793, в якому вказано на порушення позивачем вимог статей 198, 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником занижено ПДВ за серпень 2011 року на суму 24 314 грн. (а.с. 18-38 ).
На підставі даного висновку акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 22 листопада 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0010272301/3429, відповідно до якого платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 36 471 грн. (в т.ч., 24 314 грн. - основний платіж, 12 157 грн. - штрафні (фінансові) санкції) (а.с. 39-40 ).
За наслідками звернення позивача в порядку апеляційного узгодження зі скаргами на вказане податкове повідомлення-рішення до ДПА у Полтавській області та ДПС України його скарги залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 41-47 ).
Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням платник податків звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 22 листопада 2011 року № 0010272301/3429 необхідно зазначити наступне.
Як визначено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За приписами пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 вказаної статті 198 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Таким чином, виходячи зі змісту статті 198 Податкового кодексу України, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.
Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Легал Світ" (код ЄДРПОУ 37191226), зараховано до складу податкового кредиту за серпень 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 24 314 грн.
Однак, перевіркою виявлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту вищезазначеної суми, внаслідок чого відповідач дійшов висновку щодо заниження ПП "Кремойл" ПДВ за серпень 2011 року на загальну суму 24 314 грн.
Податкова інспекція в обґрунтування даного висновку перевірки посилалась на те, що відповідно до даних ДПС України ТОВ "Легал Світ" відсутнє за місцезнаходженням, у зв'язку з чим не можливо підтвердити повноту відображення в податковому та бухгалтерському обліку спірних господарських операцій, дослідити ланцюг постачання товарів та перевірити факт сплати податку на додану вартість до бюджету.
Надаючи правову оцінку вказаним твердженням податкової інспекції та перевіряючи реальність здійснення господарських операцій між контрагентами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Легал Світ" (Постачальник) та Приватним підприємством "Кремойл" (Покупець) 05 липня 2011 року укладено договір №05-07/ДТ, за умовами якого Постачальник зобов'язувався здійснювати поставку, а Покупець - приймати та оплачувати нафтопродукти (а.с. 48-50 ).
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, на виконання умов даного договору ПП "Кремойл" у серпні 2011 року здійснило купівлю у ТОВ "Легал Світ" дизельного палива загальною кількістю 17 182 л та вартістю 145 884 грн. 36 коп. (в т.ч. ПДВ - 24 314 грн. 06 коп.).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.
На підтвердження реальності здійснення вищевказаних господарських операцій позивачем до матеріалів справи надано копії податкових накладних від 16 серпня 2011 року №88 та від 18 серпня 2011 року №126, що виписані ТОВ "Легал Світ" в адресу ПП "Кремойл" (а.с. 60, 76 ).
Дані податкові накладні позивачем та його контрагентом включено до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2011 року, що сторонами у справі не заперечується, а відтак, в силу положень частини третьої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказування не потребує.
Дослідивши в судовому засіданні копії згаданих податкових накладних судом встановлено, що їх оформлено у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Відповідачем не оспорюється той факт, що на момент видачі вищезазначених податкових накладних ТОВ "Легал Світ" мало статус платника податку на додану вартість та було зареєстроване як юридична особа у встановленому законодавством порядку (а.с. 51-53 ).
Крім того, суд зазначає, що зауваження до оформлення податкових накладних у акті перевірки відсутні.
Відтак, наведені податкові накладні підтверджують факт придбання ПП "Кремойл" у ТОВ "Легал Світ" у серпні 2011 року товарно-матеріальних цінностей - дизельного палива загальною вартістю 145 884 грн. 36 коп. (в т.ч. ПДВ - 24 314 грн. 06 коп.) та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України є належними доказами у справі.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Суд зазначає, що за умовами договору від 05 липня 2011 року №05-07/ДТ Постачальник на кожну партію товару надає Покупцю рахунок-фактуру, видаткову накладну, паспорт якості.
Позивачем до матеріалів адміністративної справи надано копії: видаткових накладних від 16 серпня 2011 року №лс-16/5 (а.с. 55 ), від 18 серпня 2011 року №лс-18/3 (а.с. 74 ); рахунків-фактур від 16 серпня 2011 року №лс-16/5 (а.с. 135 ), від 18 серпня 2011 року №лс-00018/3 (а.с. 136 ), прибуткових накладних від 16 серпня 2011 року №ПН-0000096, від 18 серпня 2011 року №ПН-0000097 (а.с. 147 ), паспорта якості №169-9 (а.с. 54 ).
Дослідивши в судовому засіданні вищезазначені копії документів судом встановлено, що вони відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, тобто є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України приймаються судом як належний доказ у справі.
Оплату товарно-матеріальних цінностей позивачем проведено у повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що підтверджується виписками Філії "Придніпровське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (а.с. 56-59, 75 ). При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до листа від 16 серпня 2011 року вих. №92 за підписом директора ПП "Кремойл" Сластіна А.В. на адресу ТОВ "Легал Світ" у зв'язку з неможливістю здійснити завантаження заявленої партії дизельного палива 15 серпня 2011 року, оплата, здійснена на підставі рахунка від 15 серпня 2011 року №15/7 вважається оплатою рахунка від 16 серпня 2011 року №лс-16/5 (а.с. 135а ).
Придбані товарно-матеріальні цінності позивачем реалізовано в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Садівник" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільмаш", що підтверджується договорами поставки, податковими та видатковими накладними, довіреностями, банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 61-64, 73, 77-80, 84 ).
Судом встановлено, що транспортування товарно-матеріальних цінностей (дизельного палива) здійснювалося безпосередньо від ТОВ "Легал Світ" до ТОВ "Агрофірма "Садівник", ТОВ "Сільмаш". Так, договором поставки від 05 липня 2011 року №05-07/ДТ визначено, що транспортування товару здійснюється на умовах ІНКОТЕРМС-2000: EXW - нафтобаза Постачальника (самовивіз) або СРТ - термінал Покупця (доставлено у місце вказане покупцем).
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, з метою доставки нафтопродуктів контрагентам ПП "Кремойл" 15 серпня 2011 року укладено договір з суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3, предметом якого є перевезення вантажу ГСМ автомобільним транспортом (а.с. 65-67 ).
Відповідно до наданих позивачем до матеріалів адміністративної справи копій товарно-транспортних накладних від 16 серпня 2011 року №57 (а.с. 68 ) та від 18 серпня 2011 року №61 (а.с. 81 ) ФО-П ОСОБА_3 здійснено доставку дизельного палива з м. Харків до ТОВ "Агрофірма "Садівник", ТОВ "Сільмаш".
Суд також вважає за доцільне зазначити, що відповідно до довідок з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності ПП "Кремойл" та ТОВ "Легал Світ" є оптова торгівля паливом (а.с. 53, 134 ).
Отже, придбання позивачем нафтопродуктів (дизельного палива) відповідає меті та змісту господарської діяльності підприємства та узгоджується з основним видом господарської діяльності його контрагента.
Таким чином, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність (товарність) господарської операції з поставки товарно-матеріальних цінностей (дизельного палива), встановлено факт сплати позивачем у ціні придбаних товарів податку на додану вартість в сумі 24 314 грн. 06 коп. та підтверджено рух активів (товарів) під час здійснення такої господарської діяльності.
Доводи відповідача про відсутність ТОВ "Легал Світ" за місцезнаходженням спростовуються даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Так, згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно ТОВ "Легал Світ" станом на серпень 2011 року запис про відсутність юридичної особи за вказаною адресою у Єдиному державному реєстрі був відсутнім (а.с. 161-164 ). Крім того, 22 серпня 2011 року державним реєстратором до Єдиного державного реєстру внесено запис № 1 480 106 0004 047467 про підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с. 162 ).
Посилання податкової інспекції на неможливість проведення перевірки ТОВ "Легал Світ" як на підставу для донарахування ПП "Кремойл" грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
За приписами статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
В силу положень статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Із наведеного слідує, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Легал Світ" у встановленому порядку до ДПІ у Московському районі міста Харкова подано податкову декларації з ПДВ за серпень 2011 року (а.с. 107-114 ). Відповідно до акта від 28 вересня 2011 року №56/15-407/37191226 третьою особою до податкових зобов'язань за серпень 2011 року включено взаємовідносини з ПП "Кремойл" на суму 24,3 тис. грн. (а.с. 124-130 ).
Крім того, суд, враховуючи приписи частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
У відповідності до вимог статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції; суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Частиною першою статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Таким чином, добросовісний платник податків не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язку щодо сплати податків іншим суб'єктом господарювання.
Окрім того, слід зазначити, що в ході судового розгляду справи не встановлено наявності вироків судів, що набрали законної сили та відповідно до яких виявлено ознаки узгоджених кримінально-караних діянь у діях посадових осіб ПП "Кремойл" чи ТОВ "Легал Світ".
З огляду на вищевказане, суд вважає, що висновок податкової інспекції про порушення позивачем вимог статей 198, 201 Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства України та фактичних обставин справи.
В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.
Однак, відповідачем суду таких доказів не надано. Разом з тим, в ході судового розгляду справи доведено реальність (товарність) господарської операції з поставки товарно-матеріальних цінностей (дизельного палива) від ТОВ "Легал Світ" до ПП "Кремойл", встановлено факт сплати позивачем у ціні придбаних товарів податку на додану вартість в сумі 24 314 грн. 06 коп. та підтверджено рух активів (товарів) під час здійснення такої господарської діяльності.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 69-72, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Приватного підприємства "Кремойл" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Легал Світ" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 22 листопада 2011 року №0010272301/3429.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Кремойл" (код ЄДРПОУ 34890793) витрати зі сплати судового збору в сумі 364 грн. 71 коп. (триста шістдесят чотири гривні сімдесят одна копійка).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 21 травня 2012 року.
Суддя О.О. Кукоба
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2012 |
Оприлюднено | 28.05.2012 |
Номер документу | 24228605 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні