Ухвала

від 25.04.2012 по справі 2а/0570/23050/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року справа №2а/0570/23050/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Жаботинської С.В., суддів: Нікуліна О.А., Шишова О.О., секретар судового засідання Куліш А.М., за участю представників відповідачів Смолякової А.І., Бєломєстнової Л.В.

розглянувши в у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4, який діє в інтересах позивача ОСОБА_5 на постанову Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а/0570/23050/2011 за позовом ОСОБА_5 до Державної митної служби України м. Київ, третя особа Східної митниці м. Донецька про визнання протиправним звільнення, зобов'язання поновити на посаді та стягнення заробітної плати за весь час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з вказаним позовом до Державної митної служби України м. Київ, третя особа Східної митниці м. Донецька про визнання протиправним звільнення, зобов'язання поновити на посаді та стягнення заробітної плати за весь час вимушеного прогулу.

В позові зазначив, що наказом № 223 к від 19.07.1995 року позивача прийнято на посаду інспектора Донецької митниці. На протязі наступних років його праці, зазначена митниця неодноразово реорганізовувалась та як наслідок перейменовувалась, у зв'язку з чим він переходив з однієї митної одиниці до іншої. Наказом Східної регіональної митниці від 29.12.2006 року № 8-к прийнятий на посаду головного інспектора митного поста «Донецьк аеропорт» в порядку переводу з Донецької митниці. Державною митною службою України наказом № 61 від 29.01.2008 року проголошено ліквідацію Східної регіональної митниці. На виконання зазначеного наказу Державна митна служба України прийняла наказ від 25.04.2008 року № 665-к, яким звільнила позивача із займаної посади з 30.04.2008 року відповідно до ч. 1 ст. 40 КЗпП у зв'язку з ліквідацією Східної регіональної митниці. Позивач вважає, що звільнення здійснено з порушенням діючого законодавства України, оскільки фактично ліквідації Східної регіональної митниці не було, а мала місце реорганізація. Просить визнати протиправним його звільнення, зобов'язати поновити на посаді та стягнути заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

13 лютого 2012 року представником позивача надано до судового засідання заяву, в якій просив суд вийти за межі позовних вимог та скасувати наказ Державної митної служби № 665-к від 25.04.2008 року в частині звільнення ОСОБА_5

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а/0570/23050/2011 в задоволені позову відмовлено.

З постановою суду першої інстанції представник позивача не погодився, звернулись з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що саме Державною митною службою України звільнено позивача; особиста Державна митна служба України ніколи не ліквідовувалась, в тому числі й в 2008 р.; в 2008 р. Державна митна служба України здійснила реорганізацію структурних митних органів України шляхом скорочення загальної чисельності посадових осіб митних органів; в 2008 р. Державна митна служба України здійснила реорганізацію структури митних органів України взагалі без погодження Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України, тобто у непередбачений законом порядок і спосіб; Державна митна служба України погоджується сплатити протиправно звільненому позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не більш ніж за один рік та не заперечує проти дискримінаційних ознак його звільнення. Просить постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Зазначена справа вже розглядалась і постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2009 року по справі №2-а-110555/08/2011, залишеною без зміни ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року, у задоволені позовних вимог позивачу відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2011 року касаційну скаргу позивача задоволено частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників відповідачів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_5, наказом Східної регіональної митниці від 29 грудня 2006 року за № 8-к у зв'язку з припиненням Донецької митниці шляхом приєднання до Східної регіональної митниці на підставі наказу ДМСУ від 15.09.2006 року № 785 «Про створення регіональних митниць та ліквідацію деяких митниць» зі змінами які введені наказом ДМСУ від 03.10.2006 рок № 838, прийнято на роботу з 01 січня 2007 року в порядку переведення з Донецької митниці на посаду головного інспектора по митному посту «Донецьк - аеропорт».

Відповідно до статті 12 Митного кодексу України, митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці.

Згідно статті 14 Митного кодексу України, регіональна митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Створення, реорганізація та ліквідація регіональних митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Із наведених вище норм вбачається, що митні органи є юридичними особами публічного права.

Положенням про Державну митну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 року № 940 (що діяло на момент виникнення спірних правовідносин), центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів є Державна митна служба України (Держмитслужба). Держмитслужба є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Державна митна служба України створює, реорганізує та ліквідує регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації.

Наказом Державної митної служби України від 03 січня 2008 року за № 2 введено в дію рішення колегії Державної митної служби України від 27.12.2007 року, яким закріплено основні напрями діяльності Державної митної служби у 2008 році, серед яких зокрема, визначена й оптимізація структури митних органів, їх географічного розташування з урахуванням результатів функціонування в митних органах уніфікованих митних технологій з метою забезпечення раціонального використання кадрового потенціалу та матеріально-фінансових ресурсів.

Наказом Голови Державної митної служби України від 29 січня 2008 року за № 61 «Про ліквідацію митних органів», керуючись статтями 14 і 15 Митного кодексу України, відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 року № 940 і з метою оптимізації діяльності й структури митних органів, Східну регіональну митницю з 01.05.2008 року ліквідовано. Раніше встановлений код 70000 00 00 визнано недійсним.

Згідно з положеннями статті 110 Цивільного кодексу України та статті 60 Господарського кодексу України ліквідацією юридичної особи є факт її припинення без правонаступництва інших юридичних осіб.

Пунктом 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 118, (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. Код у разі перетворення юридичної особи зберігається лише за правонаступником. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В усіх інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її коду новоствореним суб'єктам, забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами по справі, Східна регіональна митниця (ідентифікаційний код 34667116) виключена з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - 22.06.2009 року № 12661110006021679.

Ідентифікаційний код Східної митниці 35793589, дата реєстрації 18.03.2008 р. , дата та номер останньої реєстраційної дії 18.03.2008 р. № 12661020000029716 ( т. 1 а. с. 37).

Із наведених ідентифікаційних номерів юридичних осіб Східної регіональної митниці та Східної митниці вбачається, що їх коди різні.

Крім того, загальним Планом заходів на виконання наказу Державної митної служби України від 29 січня 2008 року за № 61, щодо ліквідації зокрема Східної регіональної митниці, затвердженим першим заступником Голови Державної митної служби України передбачені заходи, спрямовані саме на ліквідацію Східної регіональної митниці.

Наказом Державної митної служби від 29 січня 2008 року за № 64 «Про створення нових митниць і зміну зон діяльності деяких митниць» із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 13 лютого 2008 року № 120, керуючись частиною четвертою статті 15 Митного кодексу України, відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 року № 940, і з метою оптимізації діяльності й структури митних органів, створено Східну митницю та установлено код Східної митниці 70000 00 00 (п. 1).

Зазначеним наказом, Східну митницю підпорядковано Державній митній службі України. Зоною її діяльності визначено м. Донецьк, Артемівський, Великоновосілківський, Волноваський, Добропільський, Костянтинівський, Красноармійський, Краснолиманський, Мар'їнський, Олександрівський, Слов'янський, Ясинуватський райони Донецької області, міста Краматорськ, Дружківка, Авдіївка, Горлівка, Дебальцеве, Дзержинськ, Димитров, Добропілля, Єнакієве, Красний Лиман, Макіївка, Новогродівка, Селидове та території зон митного контролю, митних ліцензійних складів і складів тимчасового зберігання (у тому числі території, що будуть використовуватися за таким призначенням), які розташовані в інших районах Донецької області, власниками яких є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що перебувають на обліку в Донецькій митниці, місцем розташування - м. Донецьк (п. 2). Також, Донецьку митницю визначено правонаступником Східної регіональної митниці в частині видачі довідок про заробітну плату для перерахування пенсій державним службовцям, пенсіям яким призначена на умовах і відповідно до норм Закону України «Про державну службу» у разі звернення колишніх посадових осіб (п. 12).

Суд апеляційної інстанції не приймає в якості дорказів доводи апелянта, що присвоєння новоствореній Східній митниці того самого коду 70000 00 00, що мала ліквідована Східна регіональна митниця, є підтвердженням факту саме реорганізації, а не ліквідації.

Так, Держмитслужба, як спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи відповідно до статі 310 Митного Кодексу України здійснює розроблення, впровадження та ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій.

Данні класифікатори, використовуються виключно для митних цілей.

Таким чином факт присвоєння Східний митниці також класифікаційного коду 70000 00 00, не може вважатись доказом про її правонаступництво. Крім того, код Східної регіональної митниці 70000 00 00 при її ліквідації був визнаний недійсним (п. 1.4. наказу Держмитслужби від 29.01.08 № 61 із змінами) та в подальшому він присвоєний Державною митною службою вже новоствореній Східній митниці, не як юридичній особі, а як митному органу для митних цілей.

Згідно з наказом Державної митної служби України від 14 лютого 2008 року № 128, затверджено склад комісії з питань ліквідації Східної регіональної митниці. Головою комісії призначено Ралік С.К. в.о. начальника Східної митниці.

Статтею 105 ч. 4 Цивільного кодексу України (в редакції що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити меньше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Із матеріалів справи вбачається, що листом від 12.02.2008 року № 11-7/1040-ф Голова комісії з питань ліквідації Східної регіональної митниці -в.о. начальника Східної митниці Ралік С.К. звернувся до редакції газети «Урядовий курєр» з проханням надрукувати оголошення, щодо ліквідації Східної регіональної митниці з 01.05.2008 року, згідно наказу ДМС України від 29.01.2008 року № 61 «Про ліквідації митних органів» (т. 1 а. с. 55). Факт публікації підтверджується актом виконаних робіт (т. 1 а.с. 56).

Наказом Голови Державної митної служби від 12 березня 2008 року за № 219 затверджено Положення про Східну митницю.

Як вбачається з вищезазначеного Положення, Східна митниця позбавлена контрольно-розпорядчих функцій, щодо підпорядкування їй митних органів регіону, на відміну від ліквідованої Регіональної східної митниці. Крім того, Східна митниця не має статусу регіональної митниці, вона не має та не може мати у своєму підпорядкуванні інших митних органів, здійснює свою діяльність тільки в межах визначеної для неї зони діяльності. Штатний розклад новоствореної Східної митниці за своєю структурою та кількістю посад не є тотожним штатному розкладу Східної регіональної митниці.

18 березня 2008 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Східної митниці у виконавчому комітеті Донецької міської ради та присвоєно ідентифікаційний код 35793589.

Підпунктом 13 пункту 9 Положення про Державну митну службу України № 940 (що діяло на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що голова Держмитслужби самостійно призначає на посаду та звільняє з посади працівників Служби, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій і за погодженням з Міністром фінансів призначає на посаду та звільняє з посади керівників регіональних митниць.

Наказом Голови Державної митної служби від 23 січня 2008 року за № 35 «Про призначення на посади та звільнення з посад» установлено, що прийом особи, у тому числі й повторний, на службу в митниці, регіональні митниці, спеціалізовані митні установи та організації на всі посади, передбачені штатним розписом, крім посад обслуговуючого персоналу за всіма видами трудових договорів, а також звільнення зі служби в митних органах на зазначених посадах, крім випадків звільнення у звязку з виходом на пенсію та припинення трудового договору у зв'язку зі смертю, здійснюється наказами Держмитслужби України.

Наказом Голови Державної митної служби України від 15 лютого 2008 року за № 145 «Про затвердження граничної чисельності працівників митних органів» на виконання наказів Державної митної служби України від 29.01.2008 року № 61 «Про ліквідацію митних органів» та від 29.01.2008 року № 64 «Про створення нових митниць і зміну зон діяльності деяких митниць» затверджено граничну чисельність працівників Східної митниці у кількості 466 одиниць, що на 29 посадових осіб менше ніж у ліквідованій Східній регіональний митниці (у відповідності до наказу ДМСУ від 30.08.2007 року № 720).

Листом від 22 квітня 2008 року за № 11/2-13/4535-ЕП «Щодо прискорення внесення подань» Державна митна служба України запропонувала терміново голові комісії з питань ліквідації Східної регіональної митниці звільнити працівників митниці, що ліквідується та призначити посадових особі на посади, віднесені до номенклатури посад Голови Служби.

Відповідно до частини 1 статті 492 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці.

На виконання ч. 1 ст. 492 Кодексу законів про працю України, позивач 19.02.2008 року письмово повідомлений про наступне звільнення згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з ліквідацією Східної регіональної митниці.

Наказом Голови Державної митної служби України від 25 квітня 2008 року за № 665-к «Про звільнення» на виконання наказу Державної митної служби України від 29.01.2008 року № 61 «Про ліквідацію митних органів» ОСОБА_5, головного інспектора митного поста «Донецьк - аеропорт» «Східної регіональної митниці» звільнено з займаною посади 30.04.2008 року відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією Східної регіональної митниці. Позивач ознайомлений з наказом про звільнення, про що свідчить його підпис на зворотньому боці цього наказу.

Щодо звільнення позивача, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною 2 статті 40 Кодексу законів про працю України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що це правило не поширюється на випадок повної ліквідації Східної регіональної митниці.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що на момент звільнення позивача існували вакантні посади як у новоутвореній Східній митниці так і в межах Державної митної служби України, проте у даному випадку як вже зазначалось раніше, положення частини 2 статті 40 Кодексу законів про працю України передбачають можливість працевлаштування працівника саме у межах підприємства, установи чи організації, де він працював.

Щодо питання переважного права на залишення на роботі позивача, відповідно до статті 42 Кодексу законів про працю України, то у випадку повної ліквідації вказана норма також не застосовується. Переведення працівників з одного митного органу до іншого може здійснюватися за погодженням між керівниками митних органів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що обов'язкове пропонування іншої роботи під час вивільнення працівників, у зв'язку з ліквідацією митних органів законодавством не передбачено, крім випадків звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179 КЗпП України), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда та осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Позивач не належить до зазначених категорій осіб, звільнення яких у випадку ліквідації митного органу допускається з обов'язковим працевлаштуванням, а тому його працевлаштування повинно здійснюватися в загальному порядку, встановленому чинним законодавством.

На підставі викладеного, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо застосування до ОСОБА_5 дискримінації під час його звільнення на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України з підстав зазначених вище.

Для працевлаштування працівника в порядку переведення необхідно бажання працівника працевлаштуватись за переведенням та бажання та спроможність роботодавця прийняти даного конкретного працівника на роботу за переведенням.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у позивача відсутнє передбачене законом право на працевлаштування в порядку переведення до новоутвореної Східної митниці, а, по-друге, у відповідача - Державної митної служби України відсутній обовязок здійснити таке працевлаштування.

Слід також зазначити, що митний пост «Донецьк-аеропорт» створено наказом Державної митної служби України від 05.03.2008 року № 200 «Про створення митних постів» та підпорядковано новоствореному органу - Східній митниці.

Наявність в структурі новоствореної Східної митниці митного поста «Донецьк-аеропорт», що існував з аналогічною назвою в Східній регіональній митниці ніякого відношення до факту ліквідації не має. При цьому, твердження позивача, про те, що фактично змінилась лише назва митниці є необґрунтованим, оскільки Східна регіональна митниця яка мала певні контрольно-розпорядчі функції відносно підпорядкованих митниць ліквідована.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну службу», посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

У статті 16 Митного кодексу України наведено, що митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Отже позивач працював на посаді головного інспектора митного поста «Донецьк-аеропорт» Східної регіональної митниці, а не як вказує апелянт, головним інспектором державної митної служби.

Крім того, регіональна митниця та митниця мають певні розбіжності, щодо підпорядковування, повноважень та завдань, що закріплено у статтях 14, 15 Митного кодексу України.

Зокрема, відповідно до статті 14 Митного кодексу України, регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій. Регіональна митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Створення, реорганізація та ліквідація регіональних митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи…»

Згідно статті 15 Митного кодексу України, митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Митниця підпорядковується регіональній митниці та спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи або спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи безпосередньо...»

Отже, в спірному випадку ліквідована регіональна митниця, та створений новий орган Східна митниця без контролюючих функцій відносно митниць регіону й в подальшому створені, необхідні для функціонування митного органу, митниці пости, в тому числі «Донецьк-аеропорт».

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.01.2011 року в аналогічній справі за позовом ОСОБА_8 до Держмитслужби, Східної, Східної регіональної митниці про визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, позивачу, який був звільнений з тих самих підстав та згідно того самого наказу, що й ОСОБА_5, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Зазначеним судовим рішення також підтверджено, що в Державній митній службі України не відбувалось реорганізації структурного підрозділу, і відповідно, Східна митниця не є фактичним правонаступником Східної регіональної митниці, оскільки в жодному з наказів Державної митної служби України від 29 січня 2008 року № 61 та № 64, які не визнані незаконними та не скасовані, не вказується правонаступництво Східної митниці.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем при звільнені позивача з 30 квітня 2008 року з посади головного інспектора митного поста «Донецьк - аеропорт» «Східної регіональної митниці» дотримано порядок звільнення передбачений Кодексом законів про працю України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4, який діє в інтересах позивача ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а/0570/23050/2011 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 27.04.2012 року.

Головуючий: С.В. Жаботинська

Судді: О.А. Нікулін

О.О. Шишов