Ухвала

від 10.05.2012 по справі 2-53

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-53 Головуючий у суді у 1 інстанції - Ковальова Номер провадження 22-ц/1890/1042/12 Суддя-доповідач - Хвостик Категорія - 48

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Таран С. А., Рибалки В. Г.,

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2012 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2012 року задоволено позов ОСОБА_2.

Визнано батьківство ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Внесено зміни в актовий запис про народження дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та записано в графі батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісяця на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 12 жовтня 2011 року.

Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежів за один місяць з 12 жовтня 2011 року по 12 листопада 2011 року включно.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

Зазначене рішення в частині стягнення аліментів відповідач ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду змінити, зменшивши розмір стягнутих з нього аліментів на утримання неповнолітнього сина до 400 грн. на місяць.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що він не має можливості сплачувати аліменти в тому розмірі, в якому визначив суд, оскільки, на даний час ніде не працює, перебуває на обліку в центрі зайнятості, тому вважає розумним та справедливим визначений ним розмір стягнення аліментів у сумі 400 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1 про задоволення апеляційної скарги, пояснення позивача ОСОБА_2 про залишення рішення без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі зібраних по справі доказів, беручи до уваги висновок судово-генетичної експертизи № 500 від 03 лютого 2012 року, а також те, що сам відповідач визнав факт батьківства відносно ОСОБА_3 (а.с.6, 27-30).

На сьогоднішній день дитина проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 і знаходиться на її утриманні.

Задовольняючи позов в частині стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що неповнолітня дитина проживає разом з матір'ю ОСОБА_2, тому відповідач, як батько дитини, зобов'язаний також приймати участь в утримуванні свого сина до досягнення ним повноліття. Оскільки відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, тому суд першої інстанції визначив розмір аліментів в сумі 800 грн. щомісяця, тобто у твердій грошовій сумі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Вимогами ч.1 ст.184 СК України передбачено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина,інші обставини, що мають істотне значення.

Виходячи з доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 погоджується з рішенням суду щодо стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі, але просить зменшити розмір їх стягнення.

Отже, тим самим, він не заперечує, що має нерегулярний, мінливий дохід, хоча офіційно ніде не працює.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 на даний час не перебуває в іншому шлюбі та інших дітей не має.

Малолітня дитина ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю ОСОБА_2, знаходиться на її утриманні.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо визначення розміру аліментів в сумі 800 грн., суд першої інстанції відповідно до ст.182 СК України вірно урахував матеріальне положення платника аліментів, обставини того, що він є молодою, працездатною особою, його можливість працевлаштування.

Також суд при визначенні розміру аліментів керувався принципом розумності і справедливості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітнього сина саме у розмірі 800 грн. щомісяця, що знайшло своє підтвердження належними та допустимими доказами.

Наявність інших обставин щодо зменшення розміру аліментів відповідач не довів, а ті, на які він посилається, такими не являються.

При цьому колегія суддів враховує і обставини того, що відповідач має три спеціальності, про що він повідомив в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, що може прискорити його працевлаштування.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач на даний час перебуває на обліку в центрі зайнятості, що спростовує висновок суду про його небажання знайти гідну роботу, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки, як вбачається з довідки Охтирського міськрайонного центру зайнятості від 06 квітня 2012 року № 1163, ОСОБА_1 зареєстрований в даному центрі зайнятості як такий, що шукає роботу з 04 квітня 2012 року, тобто вже після ухвалення судом першої інстанції рішення в даній справі (а.с.52).

Інші доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо відсутності розміру середньомісячної заробітної плати одного штатного працівника згідно статистичних даних, висновків місцевого суду також не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для зміни чи скасування рішення суду, так як відповідач не заперечував тих обставин, що на момент ухвалення рішення місцевим судом він працював на станції техобслуговування по ремонту автомобілів у м. Охтирка, а із витребуваної довідки відділу статистики у Охтирському районі Головного управління статистики у Сумській області убачається, що середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника по м. Охтирка у 2011 році складала більше 2300 грн.

Відповідно до вимог ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, отже, апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -