Постанова

від 14.05.2012 по справі 2а-4806/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 травня 2012 року 12:50 № 2а-4806/12/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брендком»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011 р. № 0008162312/0

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з ОСОБА_1

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 86 від 07.05.2012 р.);

від відповідача : ОСОБА_3 (довіреність № 040412 від 04.04.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.05.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брендком»звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011 р. № 0008162312/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-4804/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 14.05.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 18.11.2011 р. № 0008162312/0.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на прибуток всього у сумі 234 828,00 грн., в тому числі за ІІ кв. 2008 р. на суму 99 095,00 грн., за ІІІ кв. 2008 р. на суму 135 733,00 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення, винесене за наслідками даного Акта, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні позапланової документальної перевірки ТОВ «Брендком»питань дотримання вимог податкового законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з переліком контрагентів (який зазначено в наказі та Акті) за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року, контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у сумі 234 828,00 грн., в тому числі за ІІ кв. 2008 р. на суму 99 095,00 грн., за ІІІ кв. 2008 р. на суму 135 733,00 грн.

На думку відповідача, правочини між позивачем та контрагентами ТОВ «Капітал-Інвест Груп», ТОВ «Трім-К»- були укладені без наміру настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету, а отже такі правочини суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та спрямовані на заволодіння майном держави.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ «Брендком»питань дотримання вимог податкового законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з переліком контрагентів (який зазначено в наказі та Акті) за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 2162/23-12/35531293 від 12 жовтня 2011 року, в якому встановлено зокрема порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на прибуток всього у сумі 234 828,00 грн., в тому числі за ІІ кв. 2008 р. на суму 99 095,00 грн., за ІІІ кв. 2008 р. на суму 135 733,00 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011 р. № 0008162312/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 169 666,00 грн., в т.ч. основного платежу 135 733, 00 грн., штрафні санкції 33 933,00 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, ТОВ «Брендком»було подано скарги до Державної податкової адміністрації у м. Києві, та згодом до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією у м. Києві було прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги № 171/10/12-114 від 06 лютого 2012 року, відповідно до якого скаргу ТОВ «Брендком»було залишено без задоволення, а суми нарахованих податкових зобов'язань та штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011 р. № 0008162312/0 - без змін.

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою службою України було прийнято рішення про результати розгляду скарги № 4182/6/10-2115 від 06 березня 2012 року, відповідно до якого скаргу ТОВ «Брендком»було залишено без задоволення, а до суми нарахованих податкових зобов'язань та штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011 р. № 0008162312/0, було донараховано податкові зобов'язання по податку на прибуток підприємств всього на суму 123 869,00 грн., в т.ч. основного платежу 99 095,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 24 774,00 грн.

Зважаючи на викладене, не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 18.11.2011 року № 0008162312/0, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в перевіряємому періоді ТОВ «Брендком»мало взаємовідносини з ТОВ «Капітал-Інвест Груп»та ТОВ «Трім-К».

Так, як видно з матеріалів справи, в перевіряємому періоді між ТОВ «Брендком»та ТОВ «Капітал-Інвест Груп»були укладені наступні угоди: Договір № 18-02-08 від 26.02.2008 року, Договір № 143-05-08 від 15.05.2008 року, Договір № 18-05-08 від 26.05.2008 року, а також позивачем були укладені угоди з ТОВ «Трім-К»: Договір № 143-05-08 від 29.05.2008 року, Договір про надання послуг з ПР-обслуговування № 175-04 від 10.06.2008 року, Договір про надання послуг з ПР-обслуговування програм корпоративного іміджу та репутації № 190-02 від 01.07.2008 року.

В Акті перевірки № 2162/23-12/35531293 від 12 жовтня 2011 року, відповідачем зроблено висновок, що на підставі вимог ст.ст. 203, 207, 215, 228, 234 Цивільного кодексу України, такі правочини позивача із контрагентами ТОВ «Капітал-Інвест Груп»та ТОВ «Трім-К»є нікчемними, оскільки були укладені без наміру настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету, а отже такі правочини суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та спрямовані на заволодіння майном держави.

Таким чином, в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання по податку на додану вартість, так і підстави для віднесення відповідних коштів до складу валових витрат.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, в провадженні СУ ПМ ДПА України знаходиться кримінальна справа № 69-0094 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, передбаченого ст.ст. 27 ч. 5, ч.3 ст.212 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні ним злочинів, передбачених ст.ст. 212 ч. 3, 366 ч. 2 КК України та по обвинуваченню ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та інших осіб у вчиненні ними злочинів, передбачених ст.ст.28 ч. 2, 205 ч.2, 27 ч.5, 191 ч.5,27 ч.5,212 ч.3 КК України.

Вказана кримінальна справа виділена з кримінальної справи № 69-0084 по обвинуваченню ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 у вчиненні ними злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч.3, 205 ч.2, 27 ч.3, 15 ч. 1,2,191 ч.5,27 ч.3,28 ч. 3, 366 ч.2,27 ч.5,191 ч.5,27 ч.5,28 ч.3,32 ч.1,366 4.2.209 4.3,27 4.5,28 4.3,212 ч.3,27 ч.5,28 ч.3,212 4.2,255 4.1,28 ч.4,205 ч.2,27 4.5,28 ч.4,15 ч.2,212 4.3,27 ч.5,28ч.4,212 ч.3 КК України, яка відповідно до 232 КПК України прокурором направлена до суду.

В процесі досудового слідства встановлено, що в період 2005-2008 рр. група осіб, до складу якої входили; ОСОБА_24, ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_30 та інші особи, згідно єдиного плану з розподілом ролей, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів, перебуваючи на території міста Києва, організували схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, розкраданні державних коштів шляхом незаконного відшкодування ПДВ.

Як вказано в Акті перевірки, а також підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, для функціонування зазначеної схеми невстановленими особами, без справжнього наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, було створено та придбано ряд суб'єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих на «підставних»осіб, серед яких зокрема: ТОВ «Трім-К»(код 35141262), ТОВ «Капітал - Інвест Групп»(код 34527380), які здійснювали операції щодо незаконного переказу безготівкових коштів, перерахованих з поточних рахунків різних підприємств будь-якої форми власності через поточні рахунки ФСПД, у готівку.

Використовуючи реквізити та банківські рахунки даних підприємств вказана група осіб документально оформлювала неіснуючі операції на отримання товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, після чого, дані документи передавались замовникам послуг для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства, незаконного відшкодування ПДВ.

Для здійснення вказаної діяльності та її прикриття учасниками групами в якості офісів використовувались приміщення за адресою: м. Київ, вул. Волинська, буд. 48/50, кімнати 507, 512; м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.112, кв.5; м. Київ, вул. Костьольна, 6уд.15.

06 грудня 2008 року діяльність вказаного злочинного угрупування було припинено. В ході проведення аналізу руху коштів по банківських рахунках СПД, зареєстрованих на підставних осіб з метою прикриття незаконної діяльності, встановлені користувачі «конвертаційного»центру, зареєстровані в м. Києві, в тому числі ТОВ «Брендком», код (ЄДРПОУ 35531293).

Крім того, як підтверджується наявними матеріалами справи, згідно наданої податкової звітності контрагентів позивача ТОВ «Капітал-Інвест Груп»та ТОВ «Трім-К», останні мають не задекларовані податкові зобов'язання по правовідносинах із позивачем, внаслідок чого завдано шкоди Державному бюджету України.

Так, ТОВ «Капітал-Інвест Груп»не було задекларовано податкових зобов'язань по взаємовідносинах із ТОВ «Брендком»в декларації по ПДВ за квітень 2008 року, а також ТОВ «Трім-К»не було задекларовано податкових зобов'язань по взаємовідносинах із ТОВ «Брендком»в деклараціях по ПДВ за червень 2008 року, липень 2008 року, серпень 2008 року.

Також, як видно з наявних матеріалів справи, та не було допустимими доказами заперечено позивачем, контрагенти останнього ТОВ «Капітал-Інвест Груп» та ТОВ «Трім-К»не подавали до податкового органу звітності за формою 1-ДФ, щодо підтвердження наявності у підприємств трудових ресурсів, необхід них для здійснення господарської діяльності, а саме в частині надання послуг з ПР-обслуговування об'єктів замовника.

Так, відповідно до ст. 55 1 Господарського кодексу України, визначено ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання , а саме:

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

- підприємство не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) та проваджує фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Згідно п.2.4, п.2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704, визначено, що:

- первинні документи для надання ним юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа;

- забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання , зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Отже, як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема Акта перевірки позивача, висновків слідчого по кримінальній справі № 69-0094, наданої податкової звітності та відсутністю підтвердження наявності трудових ресурсів, необхід них для здійснення господарської діяльності за формою 1-ДФ, - наслідком діяльності контрагентів позивача ТОВ «Капітал-Інвест Груп»та ТОВ «Трім-К»підприємств є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Таким чином, відповідно до частини 1, 5 ст.203, п. 1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону.

Отже, перевіркою контрагентів позивача було зроблено висновок, що правочини, укладені ТОВ «Капітал-Інвест Груп»та ТОВ «Трім-К»з контрагентами порушують публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Порядок заповнення податкової накладної визначений п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, та Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року № 2333/2037 із змінами та доповненням (далі - Порядок №165). Визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Враховуючи те, що договори між позивачем та контрагентами ТОВ «Капітал-Інвест Груп»та ТОВ «Трім-К»були підписані від імені контрагентів невідомими особами, а також невідомими особами від імені контрагентів були підписані інші первинні документи по вказаних правовідносинах, то відповідно такі правовідносини містять ознаки нікчемності, а отже перевіркою не можуть бути прийняті до уваги податкові накладні, виписані від імені ТОВ «Капітал-Інвест Груп»та ТОВ «Трім-К», що в сою чергу також підписані невідомими особами.

Відповідно до положень п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, п.18 «Порядку заповнення податкової накладної»від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, законодавством передбачена необхідність обов'язкового підтвердження суб'єктами господарювання товарності (фактичності) здійснених операцій, суми ПДВ за якими включаються до складу податкового кредиту. Однак позивачем, як видно із матеріалів справи, не було допустимими доказами доведену суду такої товарності (фактичності) операцій із контрагентами ТОВ «Капітал-Інвест Груп»та ТОВ «Трім-К».

Відповідно до п.1.32 статті 1 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

З наведеного вбачається, що первинні документи по господарських операціях позивача із ТОВ «Капітал-Інвест Груп»та ТОВ «Трім-К», з боку останніх були підписані невідомими особами , оскільки, відповідно до висновків слідчого по кримінальній справі № 69-0094, контрагенти позивача ТОВ «Капітал-Інвест Груп»та ТОВ «Трім-К»були зареєстровані невстановленими особами, без справжнього наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконанням робіт або наданням послуг, відповідно до чого такими невстановленими особами, з використанням реквізитів та банківських рахунків зазначених підприємств документально оформлювались неіснуючі операції на отримання товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, після чого, дані документи передавались замовникам послуг для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства, незаконного відшкодування ПДВ.

Отже, податкові накладні №3/29-05 від 29.05.2008 р., № 4/28-03 від 29.03.2008 р., № 1/30-05 від 30.05.2008 р., на виконання договорів № 18-05-08 від 26.05.2008 р., № 08-02-08 від 26.02.2008 р., № 143-05-08 від 15.05.2008 р. видані та підписані від імені ТОВ «Капітал - Інвест Групп»та податкові накладні № 29-05/6 від 29.05.2008 р., № 30-06/8 від 30.06.2008 р., № 30-06/9 від 30.06.2008 р., № 31-07/1 від 31.07.2008 р. на виконання договорів № 143-05-08 від 29.05.2008 р., № 175-04 від 10.06.2008 р., Додаткової угоди №1 до Договору № 175-04 від 10.06.2008 р., Додаткової угоди №1 від 01.2008 р. видані та підписані від імені ТОВ «Трім-К»не мають юридичної сили і доказовості, не є первинними документами бухгалтерського обліку відповідно до вимог встановлених ст.2, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХIV (із змінами та доповненнями), складені в порушення п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2, п.п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704.

Положення статі 17 Господарського кодексу України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Капітал-Інвест Груп»та ТОВ «Трім-К»здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Однак, як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема наданої відповідачем податкової звітності контрагентів позивача ТОВ «Капітал-Інвест Груп» та ТОВ «Трім-К», останніми не було задекларовано податкових зобов'язань по взаємовідносинах із ТОВ «Брендком»в декларації по ПДВ за квітень 2008 року (ТОВ «Капітал-Інвест Груп»), а також в деклараціях по ПДВ за червень 2008 року, липень 2008 року, серпень 2008 року (ТОВ «Трім-К»).

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «Капітал-Інвест Груп», ТОВ «Трім-К»об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як було зазначено вище, та підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем не було надано суду допустимих доказів щодо наявності в контрагентів ТОВ «Капітал-Інвест Груп»та ТОВ «Трім-К»фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, як-то кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 17.05.2012 р.