Ухвала

від 23.05.2012 по справі 5/004-12/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"23" травня 2012 р. Справа № 5/004-12/2

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Природа -2» , м. Київ

до відповідача Пісківської селищної ради Бородянського району Київської області,

смт Пісківка

про стягнення 18 587,11 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, уповноважений, довіреність від 28.03.2011р. б/н

від відповідача: ОСОБА_3, уповноважена, довіреність від 01.12.2011р.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

справа прийнята до свого провадження ухвалою від 20.04.2012р. відповідно до розпорядження голови господарського суду Київської області від 20.04.2012р. № 67-АР та реєстру автоматизованого розподілу справ від 20.04.2012р. № 71, згідно до частини третьої ст. 2 1 та частини четвертої ст. 4 6 ГПК України.

Позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Природа -2», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом б/н, б/д до відповідача -Пісківської селищної ради Бородянського р-ну Київської області, в якому просить стягнути з відповідача 18 587,11 грн., які складаються із збитків, завданих інфляційними процесами за період з березня по листопад 2011р. в сумі 9824,60 грн. та 3% річних за період з 11.03.2011р. по 31.01.2012р. в сумі 8762,51 грн. та покласти на відповідача обов'язок відшкодувати позивачу судові витрати, в тому числі витрати на оплату судового збору та послуги адвоката.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем не виконано своїх зобов'язань перед ЗАТ «Концерн Природа»(правонаступником якого є позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Природа-2» за договором від 30.11.2008р. № 67-П-2008 на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, в результаті чого у відповідача утворився борг в сумі 326 026,00 грн. Рішенням господарського суду Київської області від 12.05.2011р. у справі № 26/024-11 з відповідача на користь позивача стягнуто 326026,00 грн. основного боргу, 83 332,25 грн. інфляційних втрат, 17 182,45 грн. річних, 4265,41 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 431042,11 грн. Відповідач неналежним чином виконує зазначене рішення суду, у зв'язку з чим з відповідача належить до стягнення на користь позивача передбачені ст. 625 ЦК України збитки, завдані інфляційними процесами та 3% річних за період невиконання грошового зобов'язання з березня по січень 2011р.

Крім того, позивач просить господарський суд вжити заходів забезпечення позову в порядку ст. 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на майно та рахунки відповідача.

Заяву позивач обґрунтовує тим, що відповідач тривалий час безпідставно ухиляється від виконання зобов'язань, а також тим, що відповідач твердить про відсутність у нього коштів для погашення заборгованості і відповідно про те, що він не збирається погашати борг.

Розглянувши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони або із своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду. Втім, не виключається можливість вжиття заходів до забезпечення позову й після порушення провадження у справі.

Стаття 67 ГПК передбачає лише винесення ухвали про забезпечення позову і не містить припису про обов'язковість проведення у зв'язку з цим судового засідання; відтак відповідне питання вирішується самим господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Відповідно до пункту 2 Листа ВГСУ від 12.12.2006, № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Позовні вимоги позивача полягають у стягненні коштів -інфляційних та річних, передбачених ст. 625 ЦК України на суму боргу, стягнуту рішенням господарського суду Київської області у справі № 26/024-11. Заявлений позивачем спосіб забезпечення позову в частині накладення арешту на майно не відповідає позовним вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заявлений спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача також не відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається, оскільки арешту можуть підлягати грошові кошти на рахунках, а не рахунки відповідача, оскільки останнє суттєво обмежить можливість ведення відповідачем господарської діяльності а відтак завдасть суттєвих збитків відповідачу.

Крім того, відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивачем не подано суду жодної інформації про наявне у відповідача майно, на яке суд має накласти арешт.

Крім того, відповідно до пункту 3 Роз'яснення ВАСУ від 23.08.1994, № 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення .

Позивач обґрунтовує свою заяву про забезпечення позову як захід відповідальності відповідача за невиконання ним рішення суду у справі 26/024-11. При цьому позивач жодним чином не посилається і не доводить ту обставину, що без вжиття таких заходів стане утрудненим або неможливим виконання рішення у справі № 5/004-12/2, що власне і може бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову у справі.

За таких обставин, заява товариства з обмеженою відповідальністю «Природа-2»про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Беручи наведене вище до уваги, керуючись пунктом 3 Роз'яснення ВАСУ від 23.08.1994, № 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", пунктом 2 Листа ВГСУ від 12.12.2006, № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову", ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Природа-2»про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та рахунки Пісківської селищної ради Бородянського району Київської області відмовити .

Суддя Конюх О.В.