Постанова

від 22.05.2012 по справі 5011-15/928-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2012 № 5011-15/928-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Сотнікова С.В.

Дзюбка П.О.

за участю представників:

від скаржника: ОСОБА_2, представник за дорученням №09-32/487 від 18.008.2011;

від боржника: Матвійчук Д.В. (постанова господарського суду міста Києва від 08.02.2012);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на постанову господарського суду міста Києва від 08.02.2012 року у справі № 5011-15/928-2012 (суддя Хоменко М.Г.)

за заявою боржника виробничого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оніксбуд», м. Київ (код ЄДРПОУ 24103288)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Голова ліквідаційної комісії виробничого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оніксбуд» звернувся до господарського суду міста Києва про порушення справи про банкрутство виробничого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оніксбуд» за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2012 порушено провадження у справі № 5011-15/928-2012.

Постановою господарського суду міста Києва від 08.02.2012 у справі № 5011-15/928-2012 (суддя Хоменко М.Г.) за заявою виробничого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оніксбуд» (далі - боржник) про визнання боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Голову ліквідаційної комісії Матвійчука Дмитра Володимировича, якого зобов'язано в п'ятиденний строк з дня прийняття постанови подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та надати суду докази опублікування даного оголошення, а також провести ліквідаційну процедуру, надати суду звіт та ліквідаційний баланс боржника. При цьому, підприємницька діяльність боржника завершена, строк виконання всіх його грошових зобов'язань визнано таким, що настав, припинено нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості. Також припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

Дана постанова мотивована тим що відповідно до наявних, матеріалів справи вимоги кредиторів, що звернулися до боржника, на загальну суму 441597,20 грн. є незадоволеними, фінансові звіти боржника не містять відомостей про наявність у підприємства активів, у статутному капіталі частка державної власності відсутня, а також підприємство не є засновником (учасником) господарських товариств. При цьому, рішення голови ліквідаційної комісії від 17.01.2012, прийняте за результатами оцінки фінансового стану підприємства, свідчить про необхідність відкриття ліквідаційної процедури. Враховуючи, що майна боржника недостатньо для задоволення вимоги кредиторів, судом першої інстанції було визнано його банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

При цьому суд керувався ч. 1 ст. 22, ст.ст. 23, 25, ч. 2 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України, ч. 4 ст. 105, ст. 110 , ч. 1 ст. 111 Цивільного Кодексу України, ч. 1 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст. 86 Господарського процесуального кодексу.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду міста Києва від 08.02.2012 року у справі № 5011-15/928-2012 скасувати, а провадження у справі припинити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду першої інстанції, які викладені в оскаржуваній ухвалі обставинам справи, не з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, те, що ліквідатором боржника в порушення ст. 60 Господарського кодексу України не було надано проміжного ліквідаційного балансу Державній податковій інспекції у Подільському районі міста Києва та не було письмово повідомлено банк про прийняття власниками рішення про ліквідацію і необхідність подання кредиторських вимог, а також в порушення ст. 105 Цивільного кодексу України не надано відповіді щодо розгляду заяви банку № УПА/2733 від 29.12.2011 про визнання кредиторських вимог останнього в розмірі 2374090,81 грн. в той же, час суд при прийнятті оскаржуваної ухвали не взяв до уваги факту порушення ліквідатором Матвійчукам Д.В. мінімального двомісячного строку, передбаченого п. 2 ст. 60 Господарського кодексу України, для заявлення кредиторами своїх вимог. Враховуючи зазначені порушення, скаржник вважає, що ліквідатором було грубо порушено положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 60 Господарського кодексу України та ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України щодо досудового порядку звернення з заявою про порушення справи про банкрутство, що свідчить про зацікавленість останнього відносно банкрута.

Зважаючи на недотримання ліквідаційною комісією боржника процедурі строків, передбачених для ліквідації підприємства за п. 1 ч. 1 ст. 110 Цивільної кодексу України (за рішенням учасників або органу), ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» вважає передчасним порушення справи про банкрутство та винесення постанови про визнання ВП ТОВ «Оніксбуд» банкрутом.

Ліквідатор боржника 26.04.2012 надав відзив на апеляційну скаргу ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в якому заперечував вимоги останньої та просив залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін.

В судовому засіданні 22.05.2012 року представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав наведених в ній.

Ліквідатор боржника арбітражний керуючий Матвійчук Д.В. заперечував вимоги апеляційної скарги, з підстав наведених в відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 105 ЦК України, після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, зверненню із заявою про визнання банкрутом виробничого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оніксбуд» в порядку статті 51 Закону передувало прийняття загальними зборами учасників товариства рішення про ліквідацію останнього та створення ліквідаційної комісії, оформленого протоколом № 11/11 від 11.11.2011. зазначеним рішенням

На засіданні ліквідаційної комісії було вирішено затвердити проміжний ліквідаційний баланс та звернутися до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство виробничого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оніксбуд» (протокол № 2 від 17.01.2012).

З матеріалів даної справи вбачається, що 25.01.2012 голова ліквідаційної комісії виробничого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оніксбуд» звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

На виконання вимог ч. 1 ст. 105 Цивільного Кодексу України та ч. 1 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» підприємство звернулося до державного реєстратора Дніпровського району міста Києва для подання документів, потрібних для внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення юридичної особи. Як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.11.2011 р. № 11781165 відомості про перебування боржника в стані припинення підприємницької діяльності державним реєстратором відображені в указаному реєстрі.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ліквідаційною комісією товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія» було проведено оцінку фінансового становища та вартості майна в порядку ст. 60 ГК України, належним чином опубліковано повідомлення про припинення юридичної особи для виявлення кредиторів в порядку ст. 105 ЦК України в газеті Голос України від 19.11.2011 № 218 (5218) та складено проміжний ліквідаційний баланс.

Матеріали справи містять одержання 17.11.2011 ДПІ у Подільському районі міста Києва повідомлення до податкових органів про зняття з обліку виробничого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оніксбуд» за формою 8-ОПП, повідомлення про припинення діяльності, оригінал довідки за формою № 4- ОПП.

З матеріалів справи вбачається, ліквідатором встановлено наявність у боржника кредиторської заборгованості у сумі 441597,20 грн., а саме перед ОСОБА_4 та у розмірі 2 213 781,22 грн. перед філією «Подільське відділення ПАТ «Промінвестбанк» в місті Києві, що підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 16.07.2011 у справі № 55/118.

Відповідно до статуту підприємства та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що статутний капітал виробничого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оніксбуд» не містить державної власності.

З акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей підприємства від 10.01.2012, що складений головою ліквідаційної комісії, вбачається відсутність останніх. Наявні в матеріалах справи фінансові звіти боржника також не містять відомостей про наявність у підприємства активів.

Відповідно до звіту незалежного аудитора № 01-АВ від 07.02.2012, складеного товариством з обмеженою відповідальністю «Ем Джі Ай Консалтинг», перевірений проміжний ліквідаційний баланс виробничого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оніксбуд» відображає достовірно фінансові результати станом на 17.01.2012 відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Згідно ч. 2 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та введення процедури ліквідації.

Зважаючи на встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Оскільки у процедурі банкрутства боржника, що ліквідується власником в порядку статті 51 Закону про банкрутство, ліквідаційний баланс згідно частини 3 статті 111 Цивільного кодексу України складається після завершення розрахунків з кредиторами, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про необхідність при зверненні до суду з заявою про порушення провадження у даній справі про банкрутство надання ліквідаційного балансу з обов'язковою перевіркою його органом державної податкової служби в порядку частини 5 статті 60 Господарського кодексу України.

Також, суд апеляційної інстанції не приймає твердження скаржника стосовно порушення ліквідаційною комісією боржника п. 3 ст. 60 Господарського кодексу України відповідно до якої орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Оскільки, статне спростовується тим фактом, що публікація в газеті «Голос України» про припинення боржника була здійснена 19.11.2011 року, а текст оголошення містив інформацію про прийняття заяв кредиторів протягом двох місяців.

Апеляційний суд не приймає тверджень скаржника стосовно не дотримання ліквідаційною комісією передбаченого ст. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України строку на пред'явлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, який не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Оскільки, рішення про припинення підприємницької діяльності було опубліковано 15.11.2011 та відповідно внесено до ЄДРПОУ, тому строк на приймання претензій кредиторів відповідно закінчився 15.01.2012. В зв'язку з зазначеним ліквідаційна комісія діяла в межах наданих їй повноважень та у відповідності до положень діючого законодавства, а тому апеляційний суд не приймає відповідні твердження скаржника.

Також матеріали справи містять докази належного повідомлення виявлених кредиторів про визнання їх кредиторських вимог, які були надіслані на адреси кредиторів рекомендованою кореспонденцією, в тому числі і на адресу Банку.

Отже, враховуючи заяву голови ліквідаційної комісії виробничого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оніксбуд», клопотання щодо порушення даної справи про банкрутство, а також те, що боржник неспроможний відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку про визнання боржника банкрутом, відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Крім того, згідно оскарженої постанови місцевий господарський суд обґрунтовано призначив ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Матвійчука Дмитра Володимировича.

Положення п. 3 ст. 3-1 Закону « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містять застереження щодо фізичних осіб, які претендують на призначення арбітражними керуючими, зокрема на дану посаду не може бути призначено особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 вказаного Закону за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Таким чином, враховуючи, що в даному випадку Матвійчук Д.В., не є ліцензованим арбітражним керуючим, а був призначений на посаду ліквідатора з підстав обіймання посади голови ліквідаційної комісії боржника, а тому відсутні підстави вважати Матвійчука Д.В. зацікавленою особою відповідно до ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання Його банкрутом».

Матеріали справи не містять доказів, які у розумінні ч. 3 ст. 3-1 Закону норм можуть розглядатися в якості правових підстав вважати Матвійчука Д.В. дійсно заінтересованою особою відносно боржника. Скаржником зворотне не доведено.

За таких обставин є безпідставним твердження скаржника стосовно незастосуванням судом першої інстанції положень п. 3 ст. 3-1 Закону.

На таких підставах, враховуючи ту обставину, що питання про призначення кандидатури ліквідатора відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, який на посаду ліквідатора боржника у даній справі призначив ліквідатором боржника голову ліквідаційної комісії Матвійчука Д.В..

Зважаючи на встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги правильності висновку суду не спростовують.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни постанови місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 41, 42, 43, 47, 32-34, 43, 86, 99, 101-103, 105 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Постанову господарського суду міста Києва від 08.02.2012 року у справі № 5011-15/928-2012 залишити без змін, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» залишити без задоволення.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Сотніков С.В.

Дзюбко П.О.