Постанова

від 16.05.2012 по справі 5020-9/148-12/254-1931/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2012 року Справа № 5020-9/148-12/254-1931/2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Проценко О.І.,

суддів Фенько Т.П.,

Остапової К.А.,

за участю представників сторін:

прокуратура міста Севастополя: Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 574 від 18.11.2008;

представник позивача, не з'явився: Севастопольська міська рада;

відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_3, НОМЕР_1 від 07.12.2000;

представник відповідача: ОСОБА_4, довіреність № б/н від 10.01.2012, комунальне підприємство "Севастопольський комбінат благоустрою" Севастопольської міської ради;

представник третьої особи: не з'явився, Головне управління Держкомзему у місті Севастополі;

третя особа: не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_5;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Янюк О.С.) від 05.04.2012 у справі № 5020-9/148-12/254-1931/2011

за позовом заступника прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко,1, Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_2, 99006)

Комунального підприємства "Севастопольський комбінат благоустрою" (вул.Пожарова,7, Севастополь, 99008)

за участю 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Головного управління Держкомзему у місті Севастополі (вул. Демідова, 13,Севастополь,99011)

фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, 99006)

про повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ :

19 липня 2010 року заступник прокурора міста Севастополя, в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради, звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту: ФОП ОСОБА_3), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головного управління Держкомзему у м. Севастополі про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, площею 0,0372 га, розташованої на території західного берегу бухти Омега в місті Севастополі, шляхом знесення основної будівлі та допоміжних приміщень, споруд, огороджень та мощеній.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01 квітня 2011 року у справі №5020-9/148 -12/254 позов задоволений, зобов'язано ФОП ОСОБА_3 повернути Севастопольській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0372,0 га розташовану на території західного берегу бухти Омега в місті Севастополі, яка використовується під розміщення бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», шляхом знесення основної будівлі бару «ІНФОРМАЦІЯ_1»та допоміжних приміщень, споруд, огороджень та мощеній. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду вд 27 квітня 2011 року до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено Комунальне підприємство "Севастопольський комбінат благоустрою" та фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 (далі по тексту: ФОП ОСОБА_5).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.07.2011 року рішення господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22 листопада 2011 року рішення господарського суду від 01 квітня 2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 липня 2011 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Скасовуючи вищезазначені судові акти, Вищий господарській суд України зазначив на необхідність дослідження умов чинного договору про спільну діяльність №23 від 23.03.1998 року та обставин набуття ФОП ОСОБА_5 права власності на новостворене майно, яке згодом було відчужено останнім, ФОП ОСОБА_3 за дійсним на момент розгляду справи договором купівлі-продажу майна б/н від 05.09.2001 року. Також звертав увагу на необхідність визначення власника розташованого на спірній земельній ділянці майна.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12 грудня 2011 року прийнято до розгляду справу № 5020-9/148-12/254-1931/2011.

Ухвалою господарського суду від 02 лютого 2012 року залучено до участі у справі іншого відповідача - Комунальне підприємство "Севастопольський комбінат благоустрою", змінивши його статус з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на другого відповідача.

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Янюк О.С.) від 05 квітня 2012 року у справі №5020-9/148-12/254-1931/2011 позов заступника прокурора міста Севастополя, в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради, задоволено. Зобов'язано ФОП ОСОБА_3 та ДКП «Севастопольський комбінат благоустрою»повернути Севастопольській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0372,00 га., розташовану на території західного берегу бухти Омега в місті Севастополі, яка використовується під розміщення бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», шляхом знесення основної будівлі бару «ІНФОРМАЦІЯ_1»та допоміжних приміщень, споруд, огороджень та мощеній.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що у ФОП ОСОБА_3 відсутні правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку, визначені у статті 126 Земельного кодексу України, будь-яких дій для отримання зазначених документів нею не вчинялося, а тому вона зобов'язана повернути земельну ділянку, площею 0,0372,00 га., розташовану на території західного берегу бухти Омега в місті Севастополі, територіальній громаді міста Севастополя в особі Севастопольської міської ради.

Не погодившись з рішенням суду, ФОП ОСОБА_3, звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовити.

Заявник апеляційної скарги, обгрунтовуючи свої доводи, посилається на те, що ФОП ОСОБА_3 зайняла земельну ділянку площею 0,0372, розташовану на території західного берегу бухти Омега в місті Севастополі, у встановленому законом порядку, за згодою ДКП «Севастопольський комбінат благоустрою». Припинення права постійного землекористування на підставі рішення Севастопольської міської ради від 10 квітня 2007 року позбавило можливості КП «Севастопольський комбінат благоустрою»укладати анологічні договори у майбутньому та здійснювати оплату.

Також, заявник апеляційної скарги зауважує, що господарський суд не прийняв до уваги, що на займаній ФОП ОСОБА_3 земельній ділянці, знаходиться об'єкт нерухомості - кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», збудований з дозволу і на замовлення ДКП «Севастопольський комбінат благоустрою», а також на те, що договір купівлі-продажу кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1»від 05 вересня 2001 року ніким не оспорений і не визнаний недійсним у встановленому законом порядку, а тому вона є власником об'єкту нерухомості.

Крім того, як вважає заявник, посилання господарського суду на наявність у ФОП ОСОБА_3 зобов'язання звільнити земельну ділянку після закінчення дії договорів, укладених нею з ДКП «Севастопольський комбінат благоустрою»в 2003 - 2005 роках, тобто протягом 30 днів з моменту закінчення терміну дії договорів, не обгрунтовані, оскільки ці договори були укладені на літні сезони.

Таким чином, ФОП ОСОБА_3 переконана, що господарський суд приймаючи оспорюване рішення, дійшов неправильного висновку про самовільне зайняття нею земельної ділянки та не прийняв рішення, дослідивши усі обставини по справі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2012 року прийнято апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 до провадження Cевастопольського апеляційного господарського суду та призначено справу до розгляду на 16 травня 2012 року.

В судовому засіданні 16 травня 2012 року ФОП ОСОБА_3, підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, рішення господарського суду скасувати, у задоволенні позову відмовити. Прокурор міста Севастополя та представник Комунального підприємства "Севастопольський комбінат благоустрою" заперечували проти задоволення апеляційної скарги, та просили рішення господарського суду залишити без змін.

Представники Севастопольської міської ради, Головного управління Держкомзему у місті Севастополі, ФОП ОСОБА_5 в судове засідання призначене на 16 травня 2012 року не з'явилися, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися.

Крім того, ФОП ОСОБА_3 у судовому засіданні 16.05.2012 року було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю її представника приймати участь у розгляді справи.

Судова колегія не знайшла підстав для відкладення слухання справи, оскільки ФОП ОСОБА_3 не надано доказів поважності причин відсутності у судовому засіданні її представника.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо явка цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність нез'явившихся сторін.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 березня 1998 року між ДКП "Севастопольський комбінат благоустрію" та ФОП ОСОБА_5 був укладений договір про спільну діяльність №23 (а.с.20, т.3).

Пунктом 1.1. зазначеного договору передбачено, що учасники договору на базі об'єднання майна та зусиль зобов'язуються спільно діяти для досягнення загальних господарських цілей, якими є організація відпочинку громадян, їх торгове обслуговування та отримання прибутку від спільної діяльності.

Відповідно до пункту 2.1. договору Державне комунальне підприємство "Севастопольський комбінат благоустрію" зобов'язується на землях, що йому належать надати ФОП ОСОБА_5 земельну ділянку для розміщення торгового об'єкту на пляжі "Омега" відповідно опорного Генерального плану забудови загальною площею 130кв.м.

Пунктом 2.2.6. договору передбачено, що ФОП ОСОБА_5 зобов'язується звільнити займану земельну ділянку по закінченню договору, у разі його дострокового розірвання, у тому числі і з підстав невиконання п.2.2.5 та 6.2. договору.

Згідно пункту 5.3 договору ФОП ОСОБА_5 протягом 1998 року приводить будівлю у відповідність до генерального плану забудови та індивідуального проекту, який погоджений із розробником Генерального плану.

Строк дії договору передбачався п.7.3. - до 26 березня 2002 року.

Як вбачається з акту Державної технічної комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту від 19 червня 1998 року, генеральним підрядником є ОСОБА_5, який виконав монтаж та обробку кафе-бару з літнім майданчиком та кіоском "ІНФОРМАЦІЯ_1" ( а.с.33-36, т.3).

Наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 22 червня 1998 року №171 затверджений акт Державної технічної комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" з літнім майданчиком та кіоском на пляжі „Омега", замовником якого є ДКП "Севастопольський комбінат благоустрію"(а.с.37, т.3).

05 вересня 2001 року між ФОП ОСОБА_5 (Продавець) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу (а.с.18, т.3).

Пунктом 1.1. договору передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю належне Продавцю майно, а саме: кафе-бар з літнім майданчиком та кіоском "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташований в м.Севастополі за адресою: бухта „Омега", а Покупець зобов'язується прийняти це майно та здійснити оплату за нього.

Починаючи з червня 2003 року до 2006 року щорічно, між ДКП "Севастопольський комбінат благоустрію" та ФОП ОСОБА_3 укладалися договори про пайову участь по утриманню пляжів міста (№№41, 61, 93), умовами яких передбачалася пайова участь ФОП ОСОБА_3 в фінансуванні витрат ДКП "Севастопольський комбінат благоустрію" на утримання міських пляжів у 2003, 2004, 2005 роках, співробітництво сторін з організації відпочинку, дозвілля та торгового обслуговування громадян на пляжі "Омега", торгова точка: бар "ІНФОРМАЦІЯ_1" (а.с. 90, 91, 93, т.3).

Пунктами 2.2.6. вищевказаних договорів ФОП ОСОБА_3 зобов'язувалася звільнити зайняту територію по закінченню строку дії договору, або у разі його дострокового розірвання протягом 30 днів.

На підставі рішення Севастопольської міської ради VI сесії V скликання від 10 квітня 2007 року №1790 Комунальному підприємству "Севастопольський комбінат благоустрію" Севастопольської міської ради припинено право постійного користування земельними ділянками загальною площею 8,0433 га, у т.ч пляж "Омега" у районі б.Кругла -земельна ділянка площею 2,5720 га (а.с.31,т.3), державний акт на право тимчасового користування земельною ділянкою анульований.

11 червня 2010 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі відповідно до вимог статей 6, 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель", була проведена позапланова перевірка на вимогу прокуратури Гагарінського району м. Севастополя від 07.06.2010 року №2143, з дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці площею 0,0372 га у АДРЕСА_5.

На підставі зазначеної перевірки, державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі був складений Акт № 646 від 11 червня 2010 року, яким встановлено, що земельна ділянка, загальною площею 0,0372 га, що знаходиться в місті Севастополі, бухта Омега, використовується для розміщення кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1", що належить ФОП ОСОБА_3 на підставі права власності на нерухоме майно, проте правовстановлюючі документи на земельну ділянку у встановленому законом порядку не оформлені, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України (а.с.9, т.1).

Також, 11 червня 2010 року Головним управлінням Держкомзему у м, Севастополі, був виданий припис №305, яким ФОП ОСОБА_3 було зобов'язано усунути порушення зазначені в Акті № 646 від 11 червня 2010 року, земельного законодавства протягом 30 днів, та отримати правовстановлюючі документи на земельну ділянку (а.с.30, т.1).

Проте, ФОП ОСОБА_3 зазначені порушення усунені не були, будь-які дії з цього приводу не вчинялися, що і стало підставою для звернення прокурора з відповідним позовом до суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін присутніх у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність у відповідача права на земельну ділянку площею 0,0372,00 га, розташовану на території західного берегу бухти Омега в місті Севастополі, яка використовуються відповідачем без документів, що посвідчують право користування даною земельною ділянкою.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та, зокрема, встановлено, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 124 вказаного Кодексу, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі (стаття 124 вказаного Кодексу).

За приписами статей 125, 126 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 № 963-IV визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля .

Згідно статті 1 вказаного Закону, у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок власнику здійснюється за рішенням суду.

Пунктом 3.1. розділу 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від порушення порядку надання земельної ділянки у власність чи у користування (неправильне оформлення правовстановлюючого документа, ухвалення рішення про надання земельної ділянки всупереч чинному законодавству або не уповноваженим органом чи особою, у завищеному розмірі або особі, яка не має права на отримання конкретної земельної ділянки, тощо).

Таким чином, відповідно до наведених вимог закону обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у ФОП ОСОБА_3 відсутні правовстановлюючі документи на спірну ділянку, передбачені статтею 126 Земельного кодексу України, і до того ж, будь-які дії для отримання зазначених документів нею не здійснювалися.

Щодо знаходження об'єкту нерухомого майна - кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1", на спірній земельній ділянці, судова колегія зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, з виникненням права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право власності або право користування земельною ділянкою на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруда.

Таким чином, аналізуючи усі докази по справі в їх сокупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції цілком обгрунтовано дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_5 під час розгляду справи не доведена наявність у нього права на розпорядження об'єктом нерухомого майна, кафе-баром з літнім майданчиком та кіоском „Ескадо", яке було відчужено ФОП ОСОБА_3, та правомірно не прийняв до уваги його твердження, що вказаний кафе-бар після закінчення строку дії договору № 23 був переданий йому за актом приймання-передачі, за відсутності доказів зазначених обставин.

Судова колегія із висновком господарського суду, що вищезазначений договір не містить положень про зобов'язання ДКП «Севастопольський комбінат благоустрою»передати об'єкт нерухомого майна ФОП ОСОБА_5 під час дії, чи після закінчення дії договору № 23, а тому вважає неспроможними і доводи апеляційної скарги в цій частині.

Враховуючи викладені вище висновки, судова колегія зазначає, що оскільки, у ФОП ОСОБА_5 не виникло право на об'єкт нерухомості, то і право на користування земельною ділянкою в нього також не виникло.

Також, сторонами не було надано доказів, які підтверджують наявне право власності на об'єкт нерухомого майна, кафе-бар з літнім майданчиком та кіоском "ІНФОРМАЦІЯ_1", у інших осіб.

Доводи заявника апеляційної скарги, що саме ФОП ОСОБА_3 є власником об'єкту нерухомості, оскільки договір купівлі продажу кафе -бару „Ескадо", укладений між нею та її колишнім чоловіком ніким не оспорений і не визнаний недійсним у встановленому законом порядку, є хибними, та не заснованими на вимогах закону, з огляду на наступне.

В якості доказу реєстрації за собою право власності на кафе-бар „Ескадо", апелянт посилається на лист КП „БТІ та ДРОНМ", відповідно до якого, за нею зареєстроване право власності на об'єкт нерухомості.

Проте, як вбачається з листа КП "БТІ та ДРОНМ" право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: бухта Омега,22 (бар "ІНФОРМАЦІЯ_1") зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі рішення господарського суду міста Севастополя від 02.06.2009 року та угоди про внесення змін та доповнень від 22.07.2009 року (а.с.87, т.3).

Однак, рішення господарського суду міста Севастополя від 02.06.2009 року по справі № 5020-12/008 скасовано постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2010 року, та справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.01.2011 року по справі № 5020-12/008-1/132 у позові ФОП ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 05.09.2001 року -відмовлено (а.с.53-55, т.1).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2011 року зазначене рішення залишене без змін (а.с.56-58, т.1).

Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2011 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2011р. та рішення Господарського суду м. Севастополя у справі № 5020-12/008-1/132 залишено без змін.

Таким чином, скасування рішення суду про визнання договору купівлі-продажу дійсним, потягнуло анулювання правовстановлюючого документу ФОП ОСОБА_3, що підтверджував її право власності, тоді як наявність реєстрації його у КП "БТІ та ДРОНМ" у відсутність правовстановлюючого документу, правового значення не має.

Інші доводи заявника апеляційної скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуємого рішення, оскільки є неспроможними та не заснованими на вимогах закону.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що оскільки у ФОП ОСОБА_3 відсутні правовстановлюючі документи як на нерухоме майно, так і на спірну земельну ділянку, передбачені статтею 126 Земельного кодексу України, остання зобов'язана її повернути територіальній громаді міста Севастополя в особі Севастопольської міської ради.

За вказаних обставин, Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи, порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.

Отже, вимоги ФОП ОСОБА_3, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, а підстави для скасування рішення господарського суду міста Севастополя відсутні.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 05 квітня 2012 року у справі № 50520-9/148-12/254-1931/2011 - залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Проценко

Судді Т.П. Фенько

К.А. Остапова

Розсилка:

прокуратура міста Севастополя

(вул. Павліченко, 1,Севастополь,99011)

Севастопольська міська рада

(вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

фізична особа-підприємець ОСОБА_3

(АДРЕСА_1,Севастополь,99006)

Комунальне підприємство "Севастопольський комбінат благоустрою"

(вул.Пожарова,7, Севастополь, 99008)

Головне управління Держкомзему у місті Севастополі

(вул. Демідова, 13,Севастополь,99011)

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5

(АДРЕСА_2,Севастополь,99006)

(АДРЕСА_3, Севастополь, 99009)

ОСОБА_7

(АДРЕСА_4, Севастополь,99006))