Рішення

від 03.05.2012 по справі 2-6235/11

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

03.05.2012

Справа № 2- 6235\11

2\2011\853\2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 травня 2012 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Задорожного М.І.

при секретарі - Довженко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства В«СЕВ БанкВ» , ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсними іпотечного договору та договору про задоволення вимог іпотекодержателя,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з дійсним позовом, в якому просить визнати недійсним Іпотечний договір від 13 вересня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним банком «Факторіал-Банк»правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «СЕБ Банк», посвідчений 13.09.2007 року ОСОБА_5 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим №1161, визнати недійсним Договір про задоволення вимог Іпотекодержателя (з відкладеною умовою) від 13 вересня 2007 p., укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним банком «Факторіал-Банк»правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «СЕБ Банк», посвідчений 13.09.2007 року ОСОБА_5 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим №1163, зобов'язати ОСОБА_5, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу, зняти заборону відчуження, накладену за Іпотечним договором, посвідченим ОСОБА_5, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 13.09.2007 р. за реєстровим №1162 та вилучити обтяження об'єкта нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон 5659136 та виключити запис з Державного реєстру іпотек №5659846, внесений за вищезазначеним іпотечним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що їй на праві власності належить п'ятикімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу посвідченого, ОСОБА_6, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 09.08.2007 року за реєстровим № 2940. Вказана квартира є її з ОСОБА_2 спільною сумісною власністю подружжя, оскільки була придбана в період їхнього шлюбу.

29.08.2007 року до неї звернувся її чоловік ОСОБА_2 з проханням підписати у нотаріальній конторі документи, якими надати згоду, як його дружині, на укладання ним кредитного договору для отримання коштів на розвиток бізнесу. Того ж дня вона приїхала до приватного нотаріуса та підписала якісь документи. На час підписання документів у нотаріуса вона перебувала на восьмому місяці вагітності, у зв'язку з чим знаходилася у стані постійного психологічного та фізичного стресу, а тому не розуміла до кінця, що це за документи та не вчитувалася в їхній зміст. При цьому, позивач була впевнена, що надаю згоду своєму чоловіку ОСОБА_2 на укладання ним кредитного договору для отримання ним коштів на розвиток бізнесу. Оскільки вона знаходилася у стані постійного стресу та психічних переживань на останніх місяцях вагітності, головним для неї було народити здорову дитину, у зв'язку з чим, вона поїхала народжувати дитину до Федеративної Республіки Німеччини та 07.09.2007 року народила здорову доньку, що підтверджується випискою з лікарні Німеччини. Від того часу на неї лягло багато обов'язків по догляду за донькою, у зв'язку з чим вона знаходилася у післяродовій депресії та навіть зверталася з цього приводу до психологів у Німеччині. Через місяць після народження доньки АрІни, позивач прилетіла з Німеччини до Харкова та знаходилася у місті деякий час. У цей час її чоловік попрохав її приїхати до Акціонерного банку «Факторіал -Банк»та підписати нотаріально посвідчену згоду на укладання ним додаткового договору про внесення змін до кредитного договору, який було укладено між ним та банком, на що вона погодилася, як дружина, надати чергову згоду своєму чоловіку та підписала документ.

У квітні 2011 року їй стало відомо з листів Московського районного суду м. Харкова та АБ «Факторіал-Банк», що чоловік не укладав з Банком кредитного договору і як виявилося вона надала згоду своєму чоловіку на укладання від її імені Іпотечного договору та передачі належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_2, в забезпечення зобов'язань за кредитним договором №274-п/07 від 13 вересня 2007 року, який було укладено між ОСОБА_3 та АБ «Факторіал-Банк».

Більш того, її чоловік ОСОБА_2 уклав від її імені з Банком Договір про задоволення вимог іпотекодержателя (з відкладеною умовою), що зовсім не відповідає її волевиявленню і не відповідає її внутрішній волі. Іпотечний договір від 13 вересня 2007 р. та Договір про задоволення вимог Іпотекодержателя (з відкладеною умовою) від 13.09.2007 року, за своїм змістом і умовами не відповідають її інтересам і волі, порушують її право власності, виходячи з наступного.

Під час надання ОСОБА_1 довіреності ОСОБА_2 на право виступати від її імені, вчиняти дії щодо укладання та підписання кредитних договорів та ін., яка була посвідчена 29.08.2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №6169, надання заяви всім компетентним органам щодо надання згоди своєму чоловіку ОСОБА_2 на укладання та підписання кредитних договорів, на передачу в іпотеку, заставу та ін., та під час підписання Договору про внесення змін №1 до Іпотечного договору від 13.09.2007 р. вона перебувала на восьмому місяці вагітності у зв'язку з чим знаходилась у стані постійного психологічного та фізичного стресу та післяродової депресії та не могла усвідомлювати значення своїх дій. Позивач була впевнена, що вищевказаною довіреністю та заявою надає згоду своєму чоловіку, на укладання кредитного договору між ним та Банком, для отримання коштів на розвиток бізнесу. Як з'ясувалося вона помилилася у своїх переконаннях при підписанні довіреності, заяви та договору про внесення змін до іпотечного договору. При цьому, ОСОБА_3 не є її родичем чи знайомою їй людиною, і вона б ніколи не передала в іпотеку належне їй на праві власності майно в забезпечення виконання зобов'язань. Більш того, на даний час у ОСОБА_3 існує досить велика заборгованість по вищевказаному кредитному договору і вона разом з донькою може бути позбавлена належного їй на праві власності майна.

Представник позивача, яка діє на підставі довіреності у судовому засідані позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача, яка водночас є представником третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_7, яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позов підтримала.

Треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 не з'явилися, про причину неявки суду не повідомили, були повідомлені своєчасно та належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 58 та ст. 59 ЦПК України докази повинні бути належними та допустимими.

Судом встановлено, що позивачу, ОСОБА_1, на праві власності належить п'ятикімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу. Вказана квартира є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки була придбана в період їхнього шлюбу.

Згідно положень ст.ст. 369, 578 ЦК України та ст.6 Закону України «Про заставу» розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

22.06.2007 року позивач ОСОБА_1 надала згоду своєму чоловіку ОСОБА_2, на укладання та підписання кредитних договорів, на укладання та підписання договорів поруки (де він виступає як фінансовий та\або майновий поручитель), а також на передачу у заставу та на укладення договору іпотеки, на передачу у заставу та на укладення договору затсави з подальшими доповненнями та змінами до них, будь-якого нерухомого майна, на його розсуд, яки вони набували у період зареєстроваеого шлюбу на сумісні кошти, для забезпечення будь-якого зобов*язання на будь-яких умовах шляхом написання заяви, справжність підпису якої було засвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4

29.08.2007 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 було посвідчено довіреність, якою позивач ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 передати в іпотеку та укласти іпотечний договір (де вона виступає як майновий поручитель)належну їй на праві приватної власності квартиру № 9, що знаходиться в м. Харкові, вул.. Кримська, буд. 8 в забезпечення будь-яких зобов*язань на будь-яких умовах, а також бути її представником в усіх без винятку підприємствах, установах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, у Комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентарізації»ЖКС, ЖЕО, ЖЕК, у нотаріальній конторі, банках та ощадбанках, їх філіях та відділеннях з питання одержання, подачі та підписання всіх документів, довідок, заяв, договорів, витягів, тощо необхідних для вчинення вищевказаних діц, укладати та підписувати на суму та на будь-яких умовах на його розсуд кредитні договори, для чого надала йому право: надавати та підписувати від її імені заяви, в тому числоі заяви про те, що вищевказане нерухоме майно належить їй на праві особистої приватної власності, подавати, підписувати та одержувати документи, довідки, підписувати будь які договори цивільно-правовго характеру, одержувати усі належні їй грощі, сплачувати грощі, всюди замість неї розписуватись і виконувати інші юридично значущі дії, передбачені договором доручення, укладеним між нею та повіреною особою в усній формі або пов*язані з цією довіреністю.

13.09.2007 року між АБ «Факторіал Банк»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір під заставу нерухомого майна «274-п\07 відповідно до умов якого, ОСОБА_3 отримав кредит на споживчі потреби в сумі 1515000,00 гривень на строк з 13.09.2007 року по 12.09.2017 року зі сплатою 16,5 % процентів річних, які нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, одноразової комісії в сумі 100 гривень, щомісячної комісії в розмірі 0,25 % на місяць, нарахованих на залишок заборгованості за кредитом, неустойки та інших витрат в порядку та на умовах, що передбачені цим договором. Для забезпечення виконання прийнятих за вказаним договором зобов'язань, надав в іпотеку квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та уклав договір іпотеки від 13.09.2007 року, який було посвідчено приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5

В судовому засіданні представник позивача підтвердила ту обставину, що позивач дійсно підписала вищевказані документи.

Згідно до ст. 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При розгляді цього спору судом встановлено, що зміст оспорюваних договорів не суперечить нормам ЦК України, інтересам держави та суспільства, учасники договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення сторін було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин було вчинено у встановленій законом формі та спрямовано на реальне настання правових наслідків.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 своїм підписом у заяві від від 22.06.2007 року, посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_4 та підписом довіреності ВРМ № 129217 від 29.08.2007 року засвідчила своє добровільне волевиявлення, яке відповідало її внутрішній волі, підстав, передбачених ст. 215 ЦК України, для визнання правочину, у вигляді договору іпотеки, недійсним, на яку посилається позивач не вбачається.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку»іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Основне зобовязання - кредитні договори не припинили свою дію. Кредитні договори діють до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань.

Відповідно до ст. 161 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону договору.

Таким чином, в разі припинення основного зобовязання припиняється забезпечення виконання основного зобовязання.

Відповідно до кредитних договорів строк їхньої дії визначено з дня надання кредиту і до остаточного виконання Сторонами прийнятих на себе зобовязань.

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

При визнанні припиненими іпотечних договорів з майновими поручителями необхідно керуватись виключно Законом України «Про іпотеку». Відповідно до ст.17 цього Закону «іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним, знищення (втрата) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її»

Позивач не посилається на існування будь - якої із зазначених обставин. Позивачем не надано доказів того, що вона на час підписання документів не розуміла їхнього змісту що вона на час підписання документів не розуміла їхнього змісту, оскільки знаходилася на восьмому місяці вагітності, знаходилась у постійному психологічному та психологічному стресі.

На теперішній час забезпечене іпотеками зобов'язання за кредитними договорами не виконано, тому відсутні правові підстави для припинення іпотеки

На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 10, 11, 57-60, 154, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.203, 215 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства В«СЕВ БанкВ» , ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсними іпотечного договору та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: