Ухвала

від 17.05.2012 по справі 5011-30/2796-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-30/2796-2012 17.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЦ-Центр" (далі -відповідач-1)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" (далі -відповідач-2)

Про стягнення 661 635,92 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача-1 ОСОБА_1 -представник з довіреністю № б/н від 10.08.11.

Від відповідача-2 ОСОБА_1 -представник за довіреністю № б/н від 03.01.12.

Ухвала прийнята 17.05.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 26.04.12. по 15.05.12., з 15.05.12. по 17.05.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЦ-Центр", Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованості за Договором фінансового лізингу № 763-LD від 15.08.08. в розмірі 661 635,92 грн., а саме: сума основного боргу - 543 463,32 грн.; 3% річних -37 113,97 грн.; збитки від інфляції -81 058,63 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.12. порушено провадження у справі № 5011-30/2796-2012, розгляд справи було призначено на 03.04.12. о 15-40.

Представник відповідача-1 в судове засідання 03.04.12. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 07.03.12. про порушення провадження у справі № 5011-30/2796-2012 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача-2 в судове засідання 03.04.12. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 07.03.12. про порушення провадження у справі № 5011-30/2796-2012 не виконав, але 03.04.12. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з перебуванням його представника у відрядженні до м. Вінниці.

Суд розглянув подане клопотання відповідача-2 в судовому засіданні, та дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.12. розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 26.04.12. о 10-00.

В судовому засіданні 26.04.12. представником відповідачів подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого відповідачі просять суд припинити провадження у справі, в зв'язку з відсутністю предмету спору. Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТЦ-Центр" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" зазначають про те, що розрахунок суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції, а також суми процентів річних, поданий позивачем, не відповідає обставинам у справі, оскільки частина основного зобов'язання припинилась після припинення дії Договору між позивачем і відповідачем-1, крім того, кошти, які сплачувались відповідачем-1 по Договору зараховувались для покриття платежів за Договором в порядку їх черговості. Відповідачі також стверджують, що сума коштів, сплачена відповідачем-1 за спірним Договором платежем від 26.05.10., перевищує вказану позивачем у позовній заяві, а суми, сплачені після припинення дії Договору, складають безпідставне збагачення позивача. Крім того, у відзиві зазначається, що на підставі положень Договору після його припинення у відповідача-1 виникло право вимоги до позивача в розмірі, що сукупно з іншими вимогами відповідача-1 до позивача дорівнює розміру позовних вимог, і що відповідачем-1 здійснено повне зарахування зустрічних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" щодо яких заявлено позов.

В судовому засіданні 26.04.12. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.05.12.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.12. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 5011-30/2796-2012.

15.05.12. позивачем через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано письмові пояснення по справі, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" просить суд позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні 15.05.12. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 17.05.12. о 15-15.

Представником відповідачів в судовому засіданні 17.05.12. подано письмові пояснення по справі.

Представник позивача в судове засідання 17.05.12. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідачів в судовому засіданні 17.05.12. підтримав клопотання про припинення провадження у справі.

Розглянувши в судовому засіданні 17.05.12. клопотання відповідачів про припинення провадження у справі, суд його задовольнив з огляду на наступне:

З матеріалів справи вбачається, що 15.08.08. між позивачем та відповідачем-1 укладено Договір фінансового лізингу № 763-LD (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався придбати предмет лізингу у власність від відповідача-1 та передати його у користування відповідачу-1 на строк та на умовах, визначених договором, а відповідач-1 зобов'язався сплачувати лізингові платежі у розмірі та на умовах, встановлених Договором.

Листом № 961 від 04.06.10. позивач повідомив відповідача-1 про відмову від Договору фінансового лізингу № 763-LD з 11.06.10., у зв'язку з тим, що відповідач-1 прострочив сплату лізингових платежів.

З копії акту приймання-передачі предмета лізингу, наданої позивачем, вбачається, що 30.06.10. відповідач-1 повернув предмет лізингу позивачу у належному стані.

Відповідно до розрахунку суми боргу відповідача-1 за Договором фінансового лізингу № 763-LD, викладеного у відзиві відповідачів на позовну заяву вбачається, що станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом та з урахуванням інфляційних втрат, нарахованих відповідно до позовних вимог на суму боргу до січня 2012 року включно, заборгованість складає 332 929,77 грн., у тому числі: 262 925,63 грн. - основного боргу, 54 781,33 грн. - інфляційний втрат та 15 222,81 грн. -3 % річних.

Судом встановлено, що позивачем при розрахунку суми основного боргу не враховано, що зобов'язання відповідача-1 зі сплати відшкодування вартості предмета лізингу припинилося після припинення дії Договору та повернення предмета лізингу позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізином, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 697 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Положення п. 7.2 Договору фінансового лізингу № 763-LD, а також Додатку № 1 до вказаного Договору свідчать про те, що встановлені Договором лізингові платежі складалися з комісії за користування предметом лізингу, комісії за організацію, відшкодування ціни предмету лізингу.

Враховуючи вищевикладене, вбачається, що стягнення з відповідача-1 на користь позивача боргу по сплаті такого відшкодування, який утворився до припинення Договору, після повернення позивачу предмета лізингу є по-суті притягненням до цивільної відповідальності, але такої відповідальності не передбачено законом чи договірними зобов'язаннями між сторонами, через що її застосування є безпідставним.

Відповідно до п. 9.4 Договору фінансового лізингу № 763-LD, всі суми, одержані лізингодавцем від лізингоодержувача або третьої сторони, будуть використовуватися, в першу чергу, для погашення неустойки, в другу чергу - для сплати прострочених платежів, в третю чергу - для погашення прострочених лізингових платежів (починаючи з суми найдавнішої несплати), в четверту чергу - для сплати поточних лізингових платежів.

З наведеного вбачається, що позивачем не враховано викладеного при розрахунку суми основного боргу, завищивши таким чином розмір боргу відповідача за Договором.

Відповідно до п. 14.10 Договору фінансового лізингу № 763-LD передбачено, що у випадку відмови, лізингодавець за рахунок отриманих від лізингоодержувача сум (зокрема лізингових платежів), крім комісії за організацію, має утримати, зарахувати та залишити суму в розмірі збитків (повністю або частково), як визначено лізингодавцем згідно з умовами цього Договору, і повернути різницю лізингоодержувачу.

Відповідачами надано розрахунок суми боргу позивача в розмірі 255 397,47 грн., але позивачем не надано ні контррозрахунку, ні заперечень з приводу зазначеної суми.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не подано суду доказів повного або часткового погашення його боргу перед відповідачем-1, який виник внаслідок припинення дії Договору фінансового лізингу № 763-LD.

Судом також встановлено, що 26.05.10. відповідач-1 сплатив на користь позивача за Договором фінансового лізингу № 763-LD 10 000,00 грн., а не 9814,40 грн., як зазначається в позовній заяві. Вказане підтверджується належним чином засвідченою копією виписки з банківського рахунку відповідача-1.

Суд також приходить до висновку, що сума коштів, сплачена відповідачем-1 на користь позивача 22.06.10., є безпідставно набутою, оскільки на момент такого платежу його підстава, а саме зобов'язання відповідача-1 за Договором фінансового лізингу № 763-LD зі сплати лізингових платежів перестала існувати, в зв'язку з припиненням дії Договору позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Крім того, безпідставно набутою є переплата чергового лізингового платежу відповідача-1 на користь позивача 18.08.08. на суму 0,01 грн.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що у відповідача-1 виникло право вимоги до позивача на суму 15 000,01 грн.

Відповідачами подано суду заяву відповідача-1 від 25.04.12. № 2/653-LD/1 про зарахування однорідних зустрічних вимог між ним і позивачем, які виникли з Договору фінансового лізингу № 653-LD, а також з безпідставного збагачення позивача за платежами, здійсненими відповідачем-1, у зв'язку з цим Договором, на суму 270 397,48 грн..

Згідно зазначеної вище заяви, відповідач-1 здійснив зарахування однорідних зустрічних вимог між ним і позивачем, які виникли з Договору фінансового лізингу № 653-LD від 02.07.08.

Всього сума зарахованих зустрічних вимог склала 332 929,77 грн., що дорівнює сумі боргу відповідача-1 перед позивачем, з приводу якого заявлено позов.

Позивач не скористався своїм правом заперечити проти такого зарахування, не подав доказів на підтвердження його необґрунтованості.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати вказану вище заяву відповідача-1 № 2/653-LD/1 безпідставною в будь-якій частині.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не настав або визначений моментом пред'явлення вимог.

Наявні у справі матеріали також свідчать про те, що 15.08.08. між позивачем і відповідачем-2 було укладено Договір поруки № 763/SUR, відповідно до умов якого відповідач-2 виступив поручителем відповідача-1 за Договором фінансового лізингу № 763-LD, взявши на себе зобов'язання безвідклично та безумовно сплати позивачу за його першою вимогою всі необхідні платежі за договором фінансового лізину № 763-LD загальною сумою до 150 000,00 євро та сплатити всі інші платежі, що належать до сплати відповідачем-1 відповідно до умов договору фінансового лізингу, в тій же самій сумі, валюті та в той же самий час, як це визначено в договорі фінансового лізингу.

Враховуючи вищевикладене, борг відповідача-1 і відповідача-2 є солідарним.

Судом встановлено, що станом на день розгляду даної справи позовні вимоги позивача до відповідача-1 та відповідача-2, як солідарних боржників, погашено повністю в розмірі 332 929,77 грн., внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог позивача і відповідача-1, борг позивача перед відповідачем-1 за Договором фінансового лізингу № 653-LD в розмірі 107 620,93 грн. залишився непогашеним, в зв'язку з чим між сторонами у справі відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Припинити провадження у справі № 5011-30/2796-2012.

Суддя Т.М. Ващенко