Постанова

від 05.07.2012 по справі 5011-30/2796-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2012 № 5011-30/2796-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Коршун Н.М.

Авдеєва П.В.

за участю представників:

від позивача: представник - Брус О.М. - за довіреністю,

від відповідача-1: представник - Семак І.А. - за довіреністю,

від відповідача-2: представник - Семак І.А. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», м. Київ

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2012 р. про припинення провадження

у справі № 5011-30/2796-2012 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЦ-Центр», м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Лайн», м. Вишгород Київської області

про стягнення 661 635,92 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЦ-Центр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Лайн» про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованості за Договором фінансового лізингу № 763-LD від 15.08.2008 р. в розмірі 661 635,92 грн., а саме: сума основного боргу 543 463,32 грн.; 3% річних 37 113,97 грн.; збитки від інфляції 81 058,63 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2012 р. у справі № 5011-30/2796-2012 провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд Господарського суду міста Києва.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала прийнята внаслідок неповного з'ясування обставин справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з наступних підстав.

Припиняючи провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, місцевий господарський суд виходив з того, що станом на день розгляду даної справи позовні вимоги позивача до відповідача-1 та відповідача-2, як солідарних боржників, погашено повністю в розмірі 332 929,77 грн., внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог позивача і відповідача-1, борг позивача перед відповідачем-1 за Договором фінансового лізингу № 653-LD в розмірі 107 620,93 грн. залишився непогашеним, в зв'язку з чим між сторонами у справі відсутній предмет спору.

Однак з даним висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він зроблений з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому, у відповідності до роз'яснень, що викладені у п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із змінами і доповненнями, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі. Предметом позову у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за Договором фінансового лізингу № 763-LD від 15.08.2008 р. в розмірі 661 635,92 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, 15.08.08. між позивачем та відповідачем-1 укладено Договір фінансового лізингу № 763-LD (Договір), за умовами якого позивач зобов'язався придбати предмет лізингу у власність від відповідача-1 та передати його у користування відповідачу-1 на строк та на умовах, визначених договором, а відповідач-1 зобов'язався сплачувати лізингові платежі у розмірі та на умовах, встановлених Договором.

Листом № 961 від 04.06.10. позивач повідомив відповідача-1 про відмову від Договору фінансового лізингу № 763-LD з 11.06.10., у зв'язку з тим, що відповідач-1 прострочив сплату лізингових платежів.

З копії акту приймання-передачі предмета лізингу, наданої позивачем, вбачається, що 30.06.10. відповідач-1 повернув предмет лізингу позивачу у належному стані.

Відповідно до розрахунку суми боргу відповідача-1 за Договором фінансового лізингу № 763-LD, викладеного у відзиві відповідачів на позовну заяву вбачається, що станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом та з урахуванням інфляційних втрат, нарахованих відповідно до позовних вимог на суму боргу до січня 2012 року включно, заборгованість складає 332 929,77 грн., у тому числі: 262 925,63 грн. - основного боргу, 54 781,33 грн. - інфляційний втрат та 15 222,81 грн. -3 % річних.

Відповідачами подано суду заяву відповідача-1 від 25.04.12. № 2/653-LD/1 про зарахування однорідних зустрічних вимог між ним і позивачем, які виникли з Договору фінансового лізингу № 653-LD, а також з безпідставного збагачення позивача за платежами, здійсненими відповідачем-1, у зв'язку з цим Договором, на суму 270 397,48 грн..

У відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

При цьому, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідно до п. 14.10 Договору фінансового лізингу № 763-LD у випадку відмови, лізингодавець за рахунок отриманих від лізингоодержувача сум (зокрема лізингових платежів), крім комісії за організацію, має утримати, зарахувати та залишити суму в розмірі збитків (повністю або частково), як визначено лізингодавцем згідно з умовами цього Договору, і повернути різницю лізингоодержувачу.

Однак, відмова від договору, про яку йдеться в п.14.9 та п. 14.10 Договору, які встановлюють її наслідки, передбачена у п. 14.8 Договору та не стосується п. 12.4 Договору, на підставі якого Лізингодавцем було розірвано договір.

За таких обставин, висновок суду про погашення позовних вимог в розмірі 332 929,77 грн. внаслідок зарахування зустрічних позовних вимог є передчасним та зробленим без дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм процесуального права.

З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду про припинення провадження у справі підлягає скасуванню.

Відповідно до приписів ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2012 р. у справі № 5011-30/2796-2012 скасувати.

3. Справу № 5011-30/2796-2012 передати на розгляд Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Коршун Н.М.

Авдеєв П.В.