Постанова

від 25.04.2012 по справі 27/323

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2012 № 27/323

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Федорчука Р.В.

Лобаня О.І.

при секретарі Криворотько В.В.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 - дов. б/н від 04.11.2011р.;

від відповідача - ОСОБА_3 - дов. № 196-6/10р від 03.01.2012 р.;

від третьої особи - не з'явився.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашня кухня»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 21.02.2012 р.

у справі № 27/323 (суддя - Дідиченко М.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашня кухня»

до Комунального підприємства «Київреклама»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління з питань реклами виконавчого органу

Київради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 43 987,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року по справі № 27/323 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашня кухня» (далі - ТОВ «Домашня кухня») до Комунального підприємства «Київреклама» (далі - КП «Київреклама») про стягнення 43 987,00 грн. в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Господарського суду міста Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю «Домашня кухня» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року по справі № 27/323 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашня кухня» задовольнити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник позивача в поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року по справі № 27/323 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в поясненнях, наданих у судовому засіданні заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явивсь.

Проте, від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Головне управління з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін. Також надійшло клопотання, в якому третя особа просить залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін, розгляд справи провести без участі її представника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Домашня кухня» (далі - позивач) є підприємством громадського харчування, яке здійснює свою діяльність в будівлі за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 31.

Приміщення належить позивачу на праві оренди на підставі договору оренди № 5/1/5 від 01.02.2011 року (а.с. 18-22).

Відповідно до свідоцтва на знак для товарів та послуг № 22305, 95355 «Домашня кухня» є знаком для товарів та послуг і використовується позивачем на підставі ліцензійних договорів від 05.01.2010 року (а.с. 12-17).

В ніч з 12 на 13 липня 2011 року Комунальним підприємством «Київреклама» (далі - відповідач) було демонтовано вищезазначений об'єкт, розташований на фасаді будівлі за адресою: м. Київ просп. Перемоги, 31, на підставі доручення Головного управління з питань реклами Київської міської державної адміністрації, як самовільно встановлений рекламний засіб.

На думку позивача, демонтований об'єкт є інформаційною вивіскою, яка згідно визначення передбаченого ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу» не вважається рекламою, а демонтаж інформаційних вивісок законодавством не передбачений, а тому дії відповідача вважає незаконними та вимагає відшкодувати збитки у вигляді недоотриманих доходів та компенсації вартості демонтажу вивіски на загальну суму 43 987 грн.

Також позивач зазначає, що застосування Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.09.2010 року № 767 та Порядку розміщення інформаційних вивісок у м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.04.2011 року № 565 є безпідставним, оскільки зазначені нормативно-правові акти не зареєстровані в Міністерстві юстиції України в порушення вимог Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 року № 493/92.

Судова колегія дійшла висновку, що регулювання правовідносин пов'язаних з розміщенням рекламних засобів здійснюється на підставі:

- Закону України «Про рекламу»;

- Типових правил розміщення зовнішньої реклами (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067);

- Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві (затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.09.2010 року № 767);

- Порядку розміщення інформаційних вивісок у м. Києві (затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.04.2011 року № 565).

Слід зазначити, що статтею 10 Закону України «Про столицю України місто-герой Київ» встановлено, що Київська міська та районні в місті ради (у разі їх утворення) мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами (у разі їх утворення), підзвітні та підконтрольні відповідним радам.

Відповідно до ст. 10-1 Закону України «Про столицю України місто-герой Київ» виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві. Голова Київської міської державної адміністрації призначається Президентом України в порядку, передбаченому Конституцією та законами України.

Перелік структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які також є виконавчими органами із спеціальною компетенцією, затверджено на V сесії Київської міської ради VІ скликання, якою прийнято рішення від 27.05.2010 року № 805/4243 «Про оптимізацію структури виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)».

Отже, виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, Київська міська рада може також створювати інші виконавчі органи, які є підзвітними та підконтрольними Київраді і які мають іншу компетенцію ніж Київська міська державна адміністрація.

Таким чином, Київська міська державна адміністрація, після прийняття Закону України від 07.09.2010 року № 2500-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» щодо порядку утворення районних рад» не потребує утворення Київською міською радою і здійснює повноваження виконавчого органу Київської міської ради визначені статтями 27-40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (повноваження виконавчого органу).

До прийняття зазначеного закону, Київська міська державна адміністрація як виконавчий орган Київської міської ради була утворена рішенням Київради від 20.06.2002 року № 28/28 «Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності», і здійснювала також повноваження її виконавчого органу, керуючись статтею 10 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ». При цьому, рішення Київради від 11.03.1999 року № 161/262 «Про виконавчий орган Київської міської ради» є рішенням про формування виконавчого органу Київської міської ради на базі існуючого в той час місцевого органу виконавчої влади - Київської міської державної адміністрації. А рішення Київської міської ради від 07.02.2002 року № 239/1673 «Про затвердження структури та загальної чисельності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» та рішення Київської міської ради від 24.05.2007 року № 721/1382 «Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», за предметом правового регулювання, є рішеннями про затвердження структури та загальної чисельності виконавчого органу, а не про його утворення.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження. Здійснення повноважень визначених статтями 27-40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було делеговано Київській міській державній адміністрації як виконавчому органу Київської міської ради згідно із Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ».

Отже, виконавчим органом Київської міської ради - Київською міською державною адміністрацією видано оскаржувані розпорядження.

Щодо доводів позивача про нечинність розпоряджень, у зв'язку з відсутністю їх державної реєстрації в Головному управлінні юстиції міста Києва, колегія зазначає наступне.

Згідно з Указом Президента від 03.10.1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», державній реєстрації підлягають виключно нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю. Нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування, в тому числі виконавчих органів міських рад (яким в м. Києві є Київська міська державна адміністрація) не підлягають державній реєстрації.

Колегія звертає увагу, що державна реєстрація нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стала обов'язковою після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 року № 833 (опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр»11.08.2011 року № 146), якою встановлено, що нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації підлягають державній реєстрації незалежно від функцій на виконання яких вони видаються.

Оскільки Постанова Кабінету Міністрів від 01.08.2011 року № 833 набрала чинності 11.08.2011 року, вона не може бути застосована до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що винесені до 11.08.2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розпорядження Київської міської державної адміністрації № 767 від 27.09.2010 року та № 565 від 15.04.2011 року не підлягали державній реєстрації.

Щодо посилань апелянта на те, що демонтований об'єкт є інформаційною вивіскою, а не рекламною, колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу»:

- Реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

- Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Статтею 16 Закону України «Про рекламу» передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку розміщення інформаційних вивісок у м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.04.2011 року № 565 (далі - Порядок № 565) встановлено, що інформаційна вивіска - конструктивний елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення (крім випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів до придбання товару або іншої інформації, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів та їх інтерес щодо такого товару, загальною площею до 2,0 кв. метрів. У разі, коли площа інформаційної вивіски перевищує 2,0 кв. метри, вона вважається зовнішньою рекламою та потребує отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами відповідно до окремого порядку, що затверджується розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В паспорті опорядження фасадів будівлі комплексу громадського харчування за адресою: м. Київ просп. Перемоги, 31 та акті приймання-передачі виконаних робіт від 19.07.2010 року зазначено, що розмір стендів з написом «Домашня кухня» становить 2,96 кв.м. кожна.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідності до п. 3 Порядку № 565 зазначені стенди є зовнішньою рекламою та потребують отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Також слід зазначити, що згідно з п. 17.1 Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.09.2010 року № 767 (далі - Порядок № 767), демонтаж означає комплекс заходів, які передбачають відокремлення рекламних засобів разом з основою від місця їх розташування та транспортування на спеціально відведені території для подальшого зберігання. При цьому демонтаж та наступне зберігання рекламних засобів не передбачає переходу права власності на них до територіальної громади міста Києва. Демонтаж рекламних засобів є засобом протидії порушенню прав територіальної громади м. Києва щодо надання у тимчасове користування місць (для розміщення рекламних засобів) або усунення порушень договірних зобов'язань розповсюджувачами зовнішньої реклами за договорами про надання у тимчасове користування місць (власниками та/або законними користувачами рекламних засобів), а також засобом усунення порушень в інших випадках.

Відповідно до п. 17.2 Порядку № 767 демонтаж рекламних засобів здійснюється відповідно до цього Порядку в наступних випадках:

а) у випадку відсутності маркування рекламних засобів;

б) в разі виявлення самовільно розміщених рекламних засобів;

в) в разі, коли термін дії дозволу закінчився і не був продовжений;

г) в разі, коли технічний стан рекламних засобів створює загрозу життю або здоров'ю людей та/або заподіяння шкоди (майнової чи немайнової) третім особам;

д) в разі невідповідності технічних характеристик рекламних засобів та/або місця їх встановлення виданому дозволу на розміщення зовнішньої реклами;

е) в разі наявності заборгованості розповсюджувача зовнішньої реклами по сплаті коштів за право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), яке(-і) перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, більш ніж за 2 місяці;

ж) в інших випадках, передбачених договором на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва.

Пунктом 17.4 Порядку № 767 встановлено, що у вказаних в пункті 17.2 цього Порядку випадках (крім випадку, коли власника рекламних засобів неможливо встановити) демонтаж рекламних засобів повинен бути проведений власниками (законними користувачами) рекламних засобів самостійно за власний рахунок в термін, вказаний у вимозі робочого органу чи КП «Київреклама» про усунення порушень вимог порядку розміщення зовнішньої реклами. Вимога направляється в письмовій формі поштою з повідомленням про вручення або вручається уповноваженому представнику розповсюджувача зовнішньої реклами особисто під підпис. У випадках, передбачених підпунктами а), б), г), д), ж) пункту 17.2 цього Порядку до вимоги може додаватися акт, в якому фіксуються виявлені порушення, за підписом представників робочого органу та КП «Київреклама».

Цим же пунктом передбачено, що власник зовнішньої реклами зобов'язаний в строк трьох днів з моменту отримання вимоги усунути вказані у вимозі порушення та повідомити про це робочий орган в письмовій формі.

Матеріалами справи підтверджується, що Головне управління з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) направило позивачеві вимогу № 500157 від 16.03.2011 року, яку отримав директор ТОВ «Домашня кухня», відповідно до якої Головне управління з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) вимагала в термін до 18.03.2011 року прибути та надати проектно-дозвільну документацію, затверджену у встановленому порядку (дозвіл або паспорт) на розміщення таблиці з написом «Домашня кухня».

З матеріалів справи вбачається, що позивач у вищевстановлений строк дозвіл на розміщення рекламних засобів Головному управлінню з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) не надав.

Як передбачено п. 17.5 Порядку № 767, у разі, коли розповсюджувач зовнішньої реклами самостійно не усунув виявлені порушення, здійснюється демонтаж рекламних засобів.

Згідно з п. 17.3 Порядку № 767 демонтаж рекламних засобів у випадках, встановлених пунктом 17.2 цього Порядку, здійснюється на підставі наказу робочого органу.

Пунктом 17.8 Порядку № 767 передбачено, що під час демонтажу рекламних засобів складається акт проведення демонтажу рекламних засобів, а також може складатися акт огляду технічного стану рекламних засобів з проведенням фото- та/або відеофіксації, які додаються до акта.

12.05.2011 року Головне управління з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) видало наказ (у зв'язку із не наданням позивачем дозволу на розміщення рекламних засобів) про демонтаж вищезазначеного рекламного засобу, виконання якого доручила відповідачеві, на підставі п. 17.7 Порядку № 767.

12.07.2011 року КП «Київреклама» на виконання наказу Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), здійснено демонтаж рекламного засобу, який був розташований на пр. Перемоги, 31 в м. Києві та складено акт про демонтаж рекламного засобу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що демонтаж рекламного засобу був здійснений на законних підставах.

Враховуючи все вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком Господарського суду міста Києва про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені позивачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року по справі № 27/323 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашня кухня» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року по справі № 27/323 - залишити без змін.

2. Матеріали справи № 27/323 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Ткаченко Б.О.

Судді Федорчук Р.В.

Лобань О.І.