Постанова

від 20.11.2008 по справі 15/53-08-1226

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/53-08-1226

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2008 р. Справа № 15/53-08-1226

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Л.В. Поліщук

Суддів: Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання –О.О. Соломахіній,

за участю представників сторін:

від позивача –не з'явився

від відповідача –не з'явився

3-я особа: Б.А. Гречка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненської обласної ради

на рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2008р.

у справі № 15/53-08-1226

за позовом ВАТ „Рембуд”

до Затоківської селищної ради

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Рівненська обласна рада

про визнання права власності на майно,

встановив:

ВАТ „Рембуд” звернулося до господарського суду з позовом та уточненнями до нього на самовільно збудовану єдину неподільну річ –спальний корпус з вбудованою їдальнею бази відпочинку „Рівнечанка” загальною площею 968,2кв.м. та будинок сторожів, що знаходяться за адресою: вул. Приморська, смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, на підставі ст.ст. 328, 331, 376 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.08.2008р. (суддя В.С. Петров) позов задоволено на підставі ст. 376 ЦК України, оскільки позивачем самочинно здійснена реконструкція спального корпусу бази відпочинку „Рівненчанка” на земельній ділянці, яка була надана йому 11.08.2000р. Затоківською селищною радою в оренду, отже позов про визнання за ВАТ „Рембуд” права власності на самовільно збудовану єдину неподільну річ - спальний корпус з вбудованою їдальнею бази відпочинку „Рівнечанка” загальною площею 968,2кв.м. є цілком обґрунтованим.

Рівненська обласна рада, яка була залучена ухвалою суду від 25.04.2008р. в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог, не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, в позові відмовити з посиланням на те, що господарський суд Одеської області неповно з'ясував обставини справи і визнав їх встановленими, виклавши у рішенні суду висновки, що не відповідають обставинам справи, а також порушив та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що  господарським судом Одеської області не правильно застосовано норми ч.3 ст. 376 ЦК України, оскільки із наданих доказів вбачається, що спірні об'єкти нерухомого майна будувались згідно дозвільних документів та наявності актів введення в експлуатацію. А тому посилання на договір оренди земельної ділянки від 11.08.2000р. між Затоківської селищною радою та            ВАТ „Рембуд” не може слугувати підтвердженням будівництва позивачем об'єктів нерухомого майна бази відпочинку „Рівненчанка”, як самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їм відведена для цієї мети, оскільки останній жодного відношення до будівництва у 1989 році будинку бази відпочинку (будівлі спального корпусу) та будівництва їдальні, розпочатого у 1995 році, не має. Реконструкція (а не будівництво) позивачем бази відпочинку „Рівненчанка” згідно з актами контрольного обміру                          від 15.08.1997р. та від 16.08.1997р. полягає у виконанні будівельно-монтажних робіт на будівництво санвузла та водонапірної башти і не може слугувати доказом самовільного будівництва об'єктів нерухомого майна. Крім того, суд не врахував, що об'єкти нерухомого майна бази відпочинку „Рівненчанка” не були включені до статутного фонду ВАТ „Рембуд” і позивачем не приватизовані, отже залишились у спільній власності територіальної громади Рівненської області (комунальна власність), внаслідок чого допустив порушення ч.5 ст. 376 ЦК України, яка передбачає можливість власника (користувача) земельної ділянки визнати за ним право власності на нерухоме майно, як самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Крім того Рівненська обласна рада в обґрунтування своїх вимог послалася на письмові докази, що не були враховані судом, а саме: листи позивача                    від 24.09.2004р. № 327 та від 26.11.2004р. №431, згідно яких позивач звертався до Рівненської обласної ради з проханням надати дозвіл на викуп спірних об'єктів, тобто визнавав право власності на ці об'єкти за територіальною громадою Рівненської області (комунальною власністю).

В судове засідання 20.11.2008р. надійшла телеграма від позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги з посиланням на розгляд іншого позову, який має вплив на вирішення даного спору.

Скаржник проти задоволення клопотання заперечує.

Судова колегія вказане клопотання відхиляє, оскільки справа в апеляційній інстанції розглядалася тривалий час, представники позивача неодноразово приймали участь у судових засіданнях і надавали пояснення, в клопотанні не зазначено, яка справа розглядається в іншому суді і яким чином її розгляд може вплинути на розгляд даної справи. Крім того, явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області № 928 від 30.08.1996р. „Про створення відкритого акціонерного товариства „Рембуд”, затвердження плану приватизації орендного підприємства Рівненської виробничої ремонтно-будівельної фірми „Рембуд” та статуту ВАТ „Рембуд” (а.с. 144 т. 1) був затверджений план приватизації орендного підприємства Рівненської виробничої ремонтно-будівельної фірми „Рембуд” та статут ВАТ „Рембуд”. 12.09.1996р. виконавчим комітетом Рівненської міської ради було зареєстровано Відкрите акціонерне товариство „Рембуд”, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 229022 (а.с. 5 т. 2). Як вбачається зі статуту     ВАТ „Рембуд”, товариство засноване відповідно до рішення організації орендарів Рівненської комунальної виробничої ремонтно-будівельної фірми „Рембуд” (протокол №9 від 19.08.1996р.) та наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 29.01.1996р. № 70 шляхом перетворення Орендного підприємства Рівненської виробничої ремонтно-будівельної фірми „Рембуд” у ВАТ „Рембуд” (а.с. 1-4 т. 2). Також згідно п. 1.2 статуту ВАТ „Рембуд” товариство є правонаступником орендного підприємства „Рівненської виробничої ремонтно-будівельної фірми „Рембуд”. З плану приватизації ОП Рівненської виробничої ремонтно-будівельної фірми „Рембуд”, вбачається, що трудовому колективу передається безоплатно у користування: будівля оздоровчого комплексу, база відпочинку смт. Затока, обладнання об'єктів соціальної сфери. (а.с. 104-108 т. 2). Таким чином, будинок бази відпочинку та будинок сторожів не увійшли до статутного фонду ВАТ „Рембуд”, а залишились у комунальній власності.

Статтею 15 Закону України „Про приватизацію державного майна” в редакції, що діяла на момент утворення ВАТ „Рембуд”, встановлені способи приватизації майна, в перелік яких не входить такий спосіб, як безоплатна передача майна трудовому колективу.

Згідно ст. 24 вказаного закону кожному громадянину України надається право на безоплатне придбання державного майна на суму одержаного приватизаційного майнового сертифікату. Товариству покупців, створеному працівниками підприємства згідно з статтею 8 цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій, за його згодою відповідний державний орган приватизації безоплатно передає об'єкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна. Ці пільги поширюються на викуп державного майна орендними підприємствами.

Отже законодавством визначено, що державне і комунальне майно може бути безоплатно передано лише в користування, а тому право власності у користувача виникне лише у разі подальшої приватизації відповідно до закону.

ВАТ „Рембуд” не приватизувало базу відпочинку в смт Затока. Знаходження спірних об'єктів на балансі позивача не є безспірною ознакою його права власності, так як баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Позивач в листах на адресу Рівненської облради №307 від 24.09.2004р.          і № 431 від 26.11.2004р. просив прийняти рішення про приватизацію бази відпочинку „Рівненчанка” шляхом викупу, посилаючись на те, що на балансі товариства є  об'єкти соціально-побутового призначення, які в процесі приватизації не увійшли до статутного фонду і залишились в комунальній власності області. Серед таких об'єктів є база відпочинку „Рівненчанка”          (смт Затока, Білгород-Дністровського району, Одеської області), яку товариство утримує впродовж 25 років. Відповідно до Державної програми приватизації, затвердженої Законом України від 18.05.2000р. № 1723 підприємство, яке більш як 5 років утримує за рахунок власних коштів об'єкт групи Ж (до якої відноситься база відпочинку), має першочергове право на викуп об'єкта за експертною оцінкою.

Тобто, вказане свідчить про те, що позивач сам визнавав, що лише користувався базою відпочинку, яка залишилася у комунальній власності обласної ради, в тому числі спальним корпусом і будинком сторожів.

Задовольняючи позов, суд погодився з вимогами позивача про визнання права власності на будинок сторожів і спальний корпус як на самочинне будівництво згідно ст. 376 ЦК України, оскільки останнім на протязі              1996-2005р.р. було здійснено реконструкцію бази відпочинку „Рівненчанка” в смт. Затока Одеської області за рахунок власних коштів, а саме: добудовано до спального корпусу приміщення їдальні (перший поверх), здійснено переобладнання першого поверху і капітальний ремонт другого-четвертого поверхів спального корпусу. Рішенням господарського суду Одеської області від 15.11.2005р. у справі № 30/382-05-8520, яке набрало чинності, було визнано за ВАТ „Рембуд” право власності на незавершену будівництвом їдальню бази відпочинку „Рівненчанка”, яка є єдиною неподільною частиною із спальним корпусом. Частиною 3 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. 11.08.2000р. між Затоківською селищною радою (орендодавець) та     ВАТ „Рембуд” (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець на підставі свого рішення від 28.03.1997 р. № 66 надав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування на умовах оренди на 25 років земельну ділянку загальною площею 0,142 га із земель загального користування  в смт. Затока для будівництва і обслуговування бази відпочинку „Рівненчанка” в смт. Затока по                         вул. Приморська.

Проте, апеляційна інстанція вважає такий висновок суду помилковим, так як вдповідно до частини 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Як було зазначено вище,          ВАТ „Рембуд” в процесі приватизації державного майна не отримало у власність базу відпочинку „Рівненчанка” (в т.ч. будинок сторожів і спальний корпус), отже база залишилася у комунальній власності Рівненської облради, а тому реконструкція і капітальний ремонт вказаних об'єктів не вважається самочинним новоствореним нерухомим майном, на яке згідно ст. 331, 376 ЦК України може бути в даному випадку визнано право власності. Згідно із ч. 2     ст. 332 ЦК України особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває права власності на нову річ.

Відповідно до положень ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом і передбачає укладення у встановленому порядку договору купівлі-продажу, який і є підставою виникнення права власності на майно, що приватизується.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати і в позові відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2008р. у справі № 15/53-08-1226 скасувати, в позові відмовити.

Стягнути з ВАТ „Рембуд” на користь Рівненської обласної ради витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги в сумі 1628,46грн.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя                                                            Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                                Л.І. Бандура

Суддя                                                                                В.Б. Туренко