Рішення

від 15.05.2012 по справі 5330-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

15.05.2012Справа №5002-29/5330-2011

За позовом - Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 (юрид.адреса) // 95000, м. Сімферополь, вул. Г.Аджимушкая, 1, код ЄДРПОУ 14360570);

До відповідача - Підприємства «АДК-КРИМ» (95053, м. Сімферополь, вул. Київська, 4, код ЄДРПОУ 24491505);

Про стягнення 406 127,38 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники сторін:

Від позивача - ОСОБА_2, представник, довіреність №1345-О від 20.04.2012р.;

Від відповідача - не з'явився;

Суть спору: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача - Підприємства «АДК-КРИМ» про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 406 127,38 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 06.07.2011 р. по справі 2-47/11 з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стягнуто солідарно на користь ПАО КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором №3020М в розмірі 403784,15 грн. На забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором №3020М між позивачем та відповідачем по справі 19.12.2008р. було укладено договір поруки №3020П/2, відповідно до якого Підприємство «АДК-КРИМ» зобов'язалося перед ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідати за виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором, як солідарний боржник, що і стало причиною звернення позивача до суду з позовом.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Присутній в судовому засіданні 27 січня 2012 року представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови від 12.09.2011р. про відкриття виконавчого провадження згідно виконавчого листа №2-47/2011, належним чином завіреної довідки відділу Держкомзему у Бахчисарайському районі АР Крим про відсутність зареєстрованих державних актів на земельні ділянки на території Бахчисарайського району за ОСОБА_3 та ОСОБА_4, довідки КРП «СМБРТІ» від 07.11.2011 р. про відсутність за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрованих об'єктів нерухомості у Бахчисарайському районі, а також витягу №34710905 з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на запит органу державної влади. Дані документи долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 06 лютого 2012 року провадження у справі №5002-29/5330-2011 зупинене до результатів розгляду заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Сімферополь Автономної Республіки Крим у справі №2-47/11.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 березня 2012 року по справі №5002-29/5330-2011 апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено, ухвалу господарського суду АР Крим від 06 лютого 2012 року у справі №5002-29/5330-2011 скасовано, справу передано на розгляд господарському суду АР Крим.

02 квітня 2012 року до господарського суду АР Крим з Севастопольського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №5002-29/5330-2011, у зв'язку з чим суд ухвалою від 11 квітня 2012 року поновив провадження у справі та призначив дату судового засідання.

У судовому засіданні 25 квітня 2012 року був присутній лише представник відповідача, який заявив клопотання про продовження строку розгляду справи, відкладення розгляду справи, витребування матеріалів виконавчого провадження, відкритого на виконання рішення Київського районного суду м. Сімферополя по справі 2-47/11, про витребування у позивача належним чином завіреної копії розрахунку суми заборгованості, про витребування у позивача належним чином завірені копії договору застави автотранспорту №3020ДЗ/2 від 25 жовтня 2006 року та акту прийому-передачі предмету застави від 12.05.2010 р., про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5, про витребування в органах УДАІ інформації щодо реєстрації на час розгляду справи транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, моделі LT 35, 2003 року випуску, про призначення у справі судової експертизи на підтвердження суми позовних вимог.

Суд, розглянувши клопотання відповідача та додані до нього документи, задовольнив його частково, в частині продовження строку розгляду справи, відкладення розгляду справи та витребування у позивача належним чином завіреної копії розрахунку суми заборгованості, в іншій частині клопотання суд відмовив за необґрунтованістю та недоцільністю.

10.05.2012. на адресу господарського суду Автономної Республіки Крим від відповідача надійшло дві телеграми аналогічного змісту, в яких останній просив суд перенести слухання справи на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю представника в іншому процесі. Дані телеграми долучені до матеріалів справи.

У зв'язку з направленням судді господарського суду Автономної Республіки Крим О.І. Башилашвілі на стажування до Севастопольського апеляційного господарського суду терміном 4 календарних дні з 07 по 11 травня 2012 року згідно наказу Голови господарського суду АР Крим Лазарева С.Г. № 11-В, розгляд справи №5002-29/5330-2011, призначеної на 10.05.2012р. о 12:40, не відбувся, судове засідання перенесено на 15.05.2012р. о 10:40, про що сторони повідомлялись повідомленням суду від 04.05.2012р.

До дня слухання справи від позивача надійшла заява в порядку ст. 22 ГПК України від 10.05.2012р. про збільшення позовних вимог з додатком, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача 15064,46 доларів США, що еквівалентно 120214,39грн. заборгованості за кредитним договором, 24822,31 доларів США, що еквівалентно 198082,04грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом та 17520,11 доларів США, що еквівалентно 139810,48грн. пені.

Судом оглянута заява позивача з додатком у судовому засіданні 15.05.2012р., долучена до матеріалів справи та прийнята до розгляду.

Також від позивача надійшло клопотання від 10.05.2012р. про витребування доказів з додатком, згідно з яким позивач, посилаючись на те, що йому стало відомо про наявність у власності відповідача автотранспорту, просить суд в порядку ст.. 38 ГПК України витребувати від Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Сімферополя, Сімферопольського та Бахчисарайських районів при УДАІ ГУ МВС України в Криму докази відносно автотранспорту, який належить на праві власності підприємству «АДК-Крим».

Дане клопотання разом з доданими копіями документів, оглянуто судом у судовому засіданні 15.05.2012р. та долучено до матеріалів справи, однак суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню за необґрунтованістю та недоцільністю, оскільки предметом даного спору є стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором і жодним чином майно відповідача не фігурує у справі, так як мова не йде навіть про звернення стягнення на майно.

Крім того, від позивача 10.05.2012р. надійшла заява про забезпечення позову від 10.05.2012р.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2012р. суд відмовив ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» з задоволенні заяви про забезпечення позову.

У судовому засіданні 15.05.2012р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням збільшення позовних вимог та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, причина неявки не відома. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся повідомленням від 04.05.2012р., спрямованим судом на його адресу рекомендованою кореспонденцією, вказану в позові та зазначену в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У судовому засіданні 15.05.2012р. судом в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву в засіданні до 17:00, у зв'язку з необхідністю позивача уточнення суми позову.

У продовженому судовому засіданні був присутній лише представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10.05.2012р. при цьому позивач пояснив, що сума основного боргу відповідача за кредитним договором зменшилась, у зв'язку з частковою оплатою, а сума заборгованості за відсотками за користування кредитом та пені збільшилась за рахунок збільшення періоду на який вони нараховуються.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

25.10.2006 р. між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (в подальшому Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", Банк) та громадянкою ОСОБА_3 (Позичальник) укладений Кредитний договір №3020 М, пунктом 1.1 якого передбачено, що банк при наявності вільних грошових коштів, зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді строкового кредиту з лімітом кредитування 26 000,00 доларів США на підставі попередньої вимоги згідно п. 2.1.2 даного договору в замін на зобов'язання Позичальника з повернення кредиту згідно графіку погашення кредиту, який оформлюється у вигляді Додатку до даного договору і є його невід'ємною частиною, а також відсотків, комісії і винагороди, штрафу і пені у встановлені договором строки (а.с. 13-18).

Пунктом 1.2 договору сторони обумовили, що кредит надається на споживчі цілі.

Строк повного погашення кредиту: 20 жовтня 2009 року включно (пункт 1.3 договору).

Позичальник зобов'язався пунктом 2.2.8 договору погасити заборгованість по кредиту в повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування кредитом відсотки, винагороду, комісію і неустойку (штраф пеня), але не пізніше дати, вказаної у повідомленні Банку, передбаченому п. 2.3 даного договору.

Згідно з пунктом 3.1 договору за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно п. п. 2.4.1, 3.3., 3.4 цього договору, Позичальник сплачує відсотки в розмірі 16% річних.

При порушенні Позичальником зобов'язань з погашення кредиту, передбачених п. п. 1.3, 2.3.1, 3.3 цього договору, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі від ставки, вказаної в п. 3.1 даного договору, розраховані від суми остатку непогашеної заборгованості з кредиту (п. 3.2 договору).

В Додатку №1 до кредитного договору сторони обумовили Графік погашення кредиту і відсотків. (а.с. 17).

Також сторони обумовили пунктом 4.1 кредитного договору відповідальність Позичальника за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом у вигляді пені в розмірі 0,05% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, а саме надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 26000,00 доларів США, що підтверджується видатковим касовим ордером 2401 від 25 жовтня 2006 року.

ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором не виконувала, в порушення умов кредитного договору, заборгованість за кредитним договором та відсотки за користування кредитом не сплачувала, тому позивач звернувся з відповідним позовом до суду про стягнення заборгованості з Позичальника в примусовому порядку.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06.07.2011 р. у справі 2-47/11, яке набрало законної сили, з ОСОБА_3 та з поручителя - ОСОБА_4 стягнуто солідарно на користь ПАО КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором станом на 24.02.2011 р. в розмірі 50829,46 доларів США, що еквівалентно 403784,15 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с. 20).

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

На забезпечення виконання Позичальником - ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором № 3020М від 25.10.2006 року між позивачем та Підприємством «АДК-КРИМ» (Поручитель) 19 грудня 2008 року було укладено договір поруки № 3020П/2, предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ОСОБА_3 (боржник) своїх зобов'язань з кредитного договору №3020 М від 25.10.2006р. з усіма наступними змінами і доповненнями до нього, згідно якому кредитор зобов'язується надати боржникові кредитні кошти у вигляді строкового кредиту в сумі 26000,00 доларів США із кінцевим строком погашення 20.10.2009р., а боржник зобов'язався повернути кредитні кошти, сплатити за користування кредитом 16% річних згідно Графіка погашення кредиту і відсотків, а в разі порушення строків повернення кредиту - платити 32% річних на дату сплати відсотків, а також сплатити винагороду, штрафи, пеню і інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку і строки, відмічені у кредитному договорі (далі договір поруки, а.с. 19).

Згідно пункту 2 договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань по кредитному договору у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені і інших платежів, відшкодування збитків.

Пунктом 4 договору поруки сторони обумовили, що в разі невиконання боржником зобов'язань по кредитному договору, Боржник і Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарні боржники.

В разі невиконання Боржником зобов'язань, передбачених п.1 цього договору, Кредитор надсилає на адресу Поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного зобов'язання (п. 5 договору поруки).

Пунктом 6 договору поруки сторони передбачили, що Поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, визначені у письмовій вимозі Кредитора, на протязі 5 календарних днів з моменту одержання вимоги, визначеної в п. 5 цього договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення Позичальником зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з порушенням Позичальником - ОСОБА_3 умов кредитного договору в частині сплати кредиту та відсотків за користування кредитом, позивач надіслав Підприємству АДК-КРИМ повідомлення поручителю, згідно з яким Банк повідомив поручителя про те, що з 23.10.2007р. зобов'язання за кредитним договором №3020 від 25.10.2006р. не виконуються, борг за кредитним договором становить 22479,54грн., тому просив в строк до 20.04.2009р. погасити заборгованість перед банком. Дане повідомлення одержане відповідачем 31.03.2009р., про що свідчить відповідна відмітка на ньому з підписом (а.с. 22).

17.04.2009р. позивач надіслав на адресу відповідача Вимогу про повернення кредиту, згідно з якою вимагав від поручителя сплатити заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором на протязі 5 днів з моменту одержання даної вимоги (а.с. 23).

Однак вищезгадана вимога відповідачем була залишена без задоволення, тому позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 406 127,38 грн. з відповідача в примусовому порядку.

Заявою від 10.05.2012р. про збільшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 15064,46 доларів США, що еквівалентно 120214,39грн. заборгованості за кредитним договором, 24822,31 доларів США, що еквівалентно 198082,04грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом та 17520,11 доларів США, що еквівалентно 139810,48грн. пені.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з урахуванням збільшення, виходячи з наступного.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Аналогічна позиція обумовлена умовами укладеного договору, зокрема відповідно до п. 2.3.1 кредитного договору у разі порушення позичальником зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору банк (позивач) має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту у повному обсязі.

Як зазначалось раніше, позичальник за кредитним договором порушив його умови, в частині своєчасності та повноти внесення обов'язкових платежів, тому банк звернувся з відповідними вимогами до позичальника та поручителів щодо дострокового повернення кредиту у повному обсязі.

Частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення боржником зобов'язань, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники.

При цьому згідно статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи, зокрема розрахунок, 29.03.2012р. боржником здійснено частково погашення суми боргу в розмірі 3980,10 доларів США.

Факт часткової оплати суми боргу, зарахованої банківською установою в рахунок погашення основної заборгованості за кредитним договором, позивач підтвердив у судовому засіданні.

Таким чином, заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума основного боргу за кредитним договором, згідно розрахунку, становить 15064,46 доларів США, що еквівалентно 120214,39грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також згідно ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення штрафу.

Але пунктом 4.7 кредитного договору № 3020М від 25.10.2006 р. сторони узгодили, що строк позовної давності по вимогам про стягнення суми кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Таким чином, з урахуванням того, що умовами договору поруки №3020 П/2 передбачена відповідальність поручителя за зобов'язаннями боржника перед банком, вимоги позивача, про стягнення з підприємства «АДК-Крим» заборгованості за кредитним договором № 3020М від 25.10.2006 р.., у тому числі 15064,46 доларів США, що еквівалентно 120214,39грн. заборгованості за кредитним договором, 24822,31 доларів США, що еквівалентно 198082,04грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом та 17520,11 доларів США, що еквівалентно 139810,48грн. пені обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, у тому числі розрахунком, та підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про збільшення позовних вимог прийняти до розгляду.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Підприємства «АДК-КРИМ», (ЄДРПОУ 24491505) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», (ЄДРПОУ 14360570) 15064,46 доларів США, що еквівалентно 120214,39грн. заборгованості за кредитним договором, 24822,31 доларів США, що еквівалентно 198082,04грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 17520,11 доларів США, що еквівалентно 139810,48грн. пені та 9162,14грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 21.05.2012.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.