Рішення

від 20.11.2008 по справі 24/152

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/152

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.08                                                                                           Справа№ 24/152

За позовом: Приватного підприємства „Дом Екс Захід”, м.Луцьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничої групи „Центробуд”, м.Львів

Про стягнення 26870,00грн.

                                                                                                    Суддя Хабіб М.І.

                                                                                                    Секретар Савченко Ю.А.                                            

Представники:

Від позивача –Лавренчук О.В. - представник

Від відповідача –не з'явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 26780,00грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 24.07.2007року   сторонами укладено договір 24/07.07/1 поставки товари. За період з 27.07.2007р. по 02.07.2008р. по видаткових накладних позивач поставив відповідачеві товар, який останній оплатив частково. Заборгованість відповідача становить 26870,00грн., у зв”язку з чим позивач вручив 19.08.2008р. претензію №1, яку відповідач залишив без відповіді і без задоволення.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, ніяких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 13.11.08р. поштового відправлень за №37887771.

Розглянувши матеріали справи в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

24.07.2007 року позивачем та відповідачем укладено договір №24/07.07/1, відповідно до умов якого позивач зобов'язується передати відповідачеві товар, а останній зобов'язується його прийняти та оплатити.

За період з 27.07.2007року по 02.07.2008року, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 69474,42грн., що підтверджується поданими суду видатковими накладними, які додані до матеріалів справи.

Факт отримання товару підтверджується підписами представника відповідача на видаткових накладних, які скріплені штампами відповідача, та поданими суду довіреностями відповідача, виданими уповноваженій особі на отримання товару від позивача (довіреності в матеріалах справи).

Як вбачається із матеріалів справи,  за період з 25.07.2007 по 07.07.2008р. позивач сплатив відповідачеві за поставлений товар 74  499,03грн., з яких 42  604,42 грн. сплатив за товар, поставлений позивачем за період з 27.07.2007 по 02.07.2008р., а решта суми 31 894,61 грн. сплатив за товар, поставлений до 27.07.2007р., що підтверджено виписками банку з рахунка клієнта, в яких вказане призначення платежу.

Отже, неоплаченим залишився товар на суму 26870,00грн. (69 474,42 –42 604,42).

19.08.2008р. позивач надав відповідачеві претензію за № 1 від 14.08.2008року, з вимогою про сплату заборгованості в сумі 26870,00грн, яка зареєстрована відповідачем за вх. № 365, що підтверджено  підписом уповноваженої  особи та штампом відповідача на зворотному боці названої претензії.

Зазначена вимога (претензія) про сплату боргу залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

На день вирішення спору доказів сплати боргу в сумі 26870,00грн. відповідач суду не подав.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки товару позивачем за період з 27.07.2007року по 02.07.2008року на загальну суму 69 474,42грн. та часткову оплату товару відповідачем в сумі 42 604,42грн.Також підтверджено звернення позивача до відповідача з вимогою про сплату боргу в сумі 26870,00грн.

Слід зазначити, що в видаткових накладних відсутнє посилання на договір№24/07.07/1, як на підставу поставки товару. В самому договорі не встановлений строк оплати товару. За таких обставин відповідач зобов”язаний був згідно із ст. 530 ЦК України оплатити товар у 7-денний строк з дня отримання 19.08.2008р. претензії №1. Однак, на день вирішення спору доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85, 116-117  ГПК України, суд

                                                                      ВИРІШИВ:

     1.   Позов задоволити повністю.

           Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничої групи ”Центробуд”, ідентифікаційний код 31145436, адреса: м.Львів, вул.Зелена,147, на користь Приватного підприємства „Дом Екс Захід”, ідентифікаційний код 34146694, юр. адреса: 45313, Волинська область, Іваничівський район, с.Будятичі, вул.Іваничівське шосе,7, факт. адреса: 43020, м.Луцьк, вул.Рівненська,76а, офіс 409, - 26870,00грн. основного боргу, 268,70грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя