Рішення

від 21.05.2012 по справі 34/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/295 21.05.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю за участю іноземного

капіталу "МТН"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_2

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_3

про стягнення 196 912 686,39 грн.

головуючий суддя Сташків Р.Б.;

судді: Якименко М.М.;

Куркотова Є.Б.

Представники:

від позивача - ОСОБА_5 представник за довіреністю;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи 1- ОСОБА_6, представник за довіреністю;

від третьої особи 2- не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ" (далі -позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю за участю іноземного капіталу "МТН" (далі -відповідач) 196 912 686,39 грн. заборгованості за договором поруки №ПР/08-57/КД від 25.07.2008, з яких:

- 22 274 151,00 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 176 533 783,75 грн. сума неповернених кредитних коштів;

- 2 351 160,35 дол. СІІІА, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 18 634 121,35 грн. сума несплачених процентів за період з 25.07.2008 р. по 30.10.2009 включно;

- 1 726 147,17 грн. сума пені за прострочення грошового зобов'язання;

- 2 351,16 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 18 634,12 грн. штраф за порушення умов Кредитного договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, а враховуючи те, що ОСОБА_2, як Позичальник, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, позивач на підставі пункту 1.1 договору поруки КФ/08-57/КД від 25.07.2008 вимагає відшкодування заборгованості з відповідача, як солідарного боржника.

Ухвалою суду від 04.06.2010 було порушено провадження у справі № 34/295, розгляд справи було призначено на 23.06.2010.

Ухвалою суду від 23.06.2010 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, розгляд справи відкладено на 14.07.2010.

У судовому засіданні 14.07.2010 позивач звернувся до суду з клопотанням, відповідно до якого просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачеві та знаходиться у нього або в інших осіб, а також грошові кошти, які знаходяться на рахунку відповідача.

Суд зазначене клопотання відхилив з тих підстав, що позивачем у порушення статті 66 ГПК України не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ухвалою суду від 14.07.2010 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та відкладено розгляд справи на 08.09.2010.

Представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 26 870 719,65 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає 212 364 671,54 грн. з яких:

- 22 274 151 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 176 037 070,18 грн. сума основного боргу по кредиту;

- 4 315 616, 75 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 34 107 182,30 грн. сума несплачених процентів;

- 278 128,96 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 2 198 108,80 грн. сума пені за несвоєчасну сплату процентів;

- 2 822,94 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 22 310,26 грн. штраф за порушення умов Кредитного договору.

Відтак, має місце нова ціна позову.

Ухвалою суду від 08.09.2010 призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва доручено розгляд справи №34/295 здійснювати колегіально у наступному складі суддів: головуючий суддя Сташків Р.Б., судді Бойко Р.В. та Якименко М.М.

Ухвалою від 23.09.2010 колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя Сташків Р.Б., судді Бойко Р.В. та Якименко М.М. прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду на 11.10.2010.

Ухвалою суду від 11.10.2010 розгляд справи відкладено на 25.10.2010.

Ухвалою суду від 25.10.2010 зупинено провадження у справі №34/295 до вирішення пов'язаної з нею справи №22/453 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю за участю іноземного капіталу "МТН" до Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" про визнання договору поруки №ПР/08-57/КД від 25.07.2008 недійсним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.10.2010 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2011 постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.03.2011 відмовлено Публічному акціонерному товариству "ПІРЕУС БАНК МКБ" у допуску справи №34/295 до провадження.

Через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №34/295, оскільки відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у даній справі, на підтвердження чого позивачем надано копії рішення Господарського суду від 31.10.2011 у справі №22/453 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 у справі №22/243.

Ухвалою суду від 06.04.2012 поновлено провадження у справі №34/295, та призначено розгляд справи на 23.04.2012.

Розпорядження голови Господарського суду міста Києва від 23.04.2012 справу №34/295 доручено здійснити колегіально у наступному складі: головуючий суддя Сташків Р.Б., судді Куркотова Є.Б., та Якименко М.М.

Ухвалою суду від 23.04.2012 справу №34/295 прийнято до провадження колегією у складі: суддя (головуючий) Сташків Р.Б., Судді: Куркотова Є.Б., та Якименко М.М., розгляд справи відкладено на 21.05.2012.

У судовому засіданні 21.05.2012 від представника третьої особи-1 ОСОБА_2 з'явився ОСОБА_6, як вбачається зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 є також керівником Товариства з обмеженою відповідальністю за участю іноземного капіталу "МТН", таким чином останньому було відомо про час та місце розгляду справи №34/295.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи-1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.07.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Піреус Банк МКБ»(далі -Банк) та ОСОБА_2 (далі -Позичальник) було укладено кредитний договір №КФ/08-57/КД (далі - Кредитний договір).

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору за умови виконання п. 4.1 цього Договору, Банк надає Позичальнику кредит в сумі 8 274 151 доларів США терміном з 25 липня 2008 року до 25 липня 2011 року, із щомісячною сплатою відсотків відповідно до умов пп. 3.1, 3.2 цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язується повернути Кредит у повному обсязі, як це передбачено п.п. 2.2., 2.3. цього Договору, не пізніше 25 липня 2011 року згідно Графіку погашення кредиту, який є додатком до цього Договору.

Згідно з пунктом 2.2 Кредитного договору датою повернення кредиту є день виконання Позичальником всіх своїх зобов'язань згідно цього Договору та повернення грошових коштів у повному обсязі заборгованості по Кредиту в касу Банку, або шляхом перерахування на рахунок Банку, включаючи повну сплату процентів, комісій Банку, пені та штрафів (якщо такі будуть).

Відповідно до пункту 2.3 Кредитного договору дострокове погашення Кредиту в повному/частковому обсязі здійснюється при умові сплати Позичальником нарахованих процентів за фактичний час користування Кредитом та інших передбачених цим Договором платежів. При достроковому погашенні Кредиту Позичальник повинен сповістити Банк про намір дострокового погашення не менш ніж за 3 (три) робочих дні.

Пунктом 2.4 Кредитного договору визначено, що строк дії цього Договору закінчується датою повернення Позичальником Кредиту у повному обсязі, який визначається згідно з п. 2.2. цього Договору.

Відповідно до пункту 3.1 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно за період з 01 числа по останнє число поточного місяця, виходячи з процентної ставки 12,5% річних за методом «Факт/360».

Відповідно до пункту 5.1 Кредитного договору третя особа-1 зобов'язується своєчасно повернути суму кредиту, своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, сплатити можливі пені та штрафи, комісії.

Відповідно до пункту 8.1 Кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення суми кредиту у визначеній Банком частині або в цілому, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим Договором, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-яких зобов'язань за цим Договором та/або Поручителем за документами забезпечення , в тому числі, але не виключно, зокрема, у випадках:

- прострочення сплати чергового платежу за кредитом та процентів за користування кредитом понад 10 робочих днів;

- настання будь-якого випадку невиконання умов цього Договору та/або Додаткових угод та/або випадку невиконання умов діючих Документів забезпечення.

Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав своєчасно та в повному обсязі, надавши грошові кошти згідно умов Кредитного договору, що підтверджується випискою з позичкового рахунку Позичальника.

В порушення умов Кредитного договору Позичальник не виконав свої зобов'язання перед Банком щодо своєчасного повернення платежів у розмірах та строки, передбачені Кредитним договором.

Враховуючи вище вказані обставини, Банк направив Позичальнику вимогу (повідомлення) про усунення порушення вих. №974/07-ІІІ від 17.07.2009 та вимогу (повідомлення) відповідачу про усунення порушення вих. № 975/07-ПІ від 17.07.2009 з проханням протягом 10-ти календарних днів від дня отримання вимоги усунути порушення, сплатити існуючу прострочену заборгованість. У випадку не усунення існуючих порушень грошових зобов'язань у зазначений строк Банк вимагав протягом 30-ти календарних днів після спливу вказаного 10-денного терміну достроково виконати всі зобов'язання, передбачені Кредитним договором.

Зазначені вимоги (повідомлення) були вручені нарочно Позичальнику та відповідачу 17.07.2009, про що свідчить власноручний підпис Позичальника та відповідача на вказаних вимогах.

В результаті порушення умов Кредитного договору щодо строків сплати процентів за користування кредитом, у Позичальника виникло зобов'язання щодо погашення суми кредиту, заборгованість по якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, станом на 13.07.2010 становить 22 274 151 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом 13.07.2010 складає 176 037 070,18 грн.). Заборгованість Позичальника перед Банком по процентам за користування кредитом з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, станом на 13.07.2010 становить 4 315 616,75 доларів США, (що за офіційним курсом НБУ станом 13.07.2010 складає 34 107 182,30 грн.)

За таких обставин справи позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи дані норми кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, факт наявності у Позичальника заборгованості за Кредитним договором, яка виникла станом на 13.07.2010, і яка станом на момент ухвалення рішення не була погашена, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог у сумі 22 274 151 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом 13.07.2010 складає 176 037 070,18 грн.) заборгованості за кредитом, 4 315 616,75 доларів США, заборгованості за процентами за користування кредитом (що за офіційним курсом НБУ станом 13.07.2010 складає 34 107 182,30 грн.) позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований. Доказів на підтвердження факту сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Позивачем також нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів, яка відповідно до заяви про збільшення становить 278 128,96 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом 13.07.2010 складає 2 198 108,80 грн.) грн. та 2 822,94 дол. (що за офіційним курсом НБУ станом 13.07.2010 складає 22 310,26 грн.) штраф за порушення умов Кредитного договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки (пені, штрафу).

Згідно з пунктом 3.3 Кредитного договору за кожен випадок невиконання зобов'язань за Кредитним договором нараховується штраф (пеня) у розмірі 0,1 % від простроченої суми.

Відповідно до пункту 6.2 Кредитного договору за несвоєчасне перерахування коштів (повністю або частково), а також за будь-яке інше порушення будь-якою стороною своїх зобов'язань по цьому Договору, винна сторона сплачує пеню за кожний день порушення виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент такої сплати.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 статті 509 ЦК України передбачено, що цивільні зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, до яких зокрема відносяться договори (правочини).

Позовна давність по стягненню пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за цивільним договором, згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, становить 1 (один) рік.

Відповідно до частини 1 статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання (мається на увазі саме господарського зобов'язання), якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, Договір поруки носить похідний характер (ст. ст. 553, 554 ЦК України) від Кредитного договору та укладається в якості забезпечення виконання зобов'язань боржника за останнім.

Враховуючи те, що Кредитний договір є основним договором та цивільним договором одночасно, то й розмір відповідальності боржника (Третьої особи), а відповідно і поручителя (відповідача) регулюється нормами ЦК України, а не ГК України.

Тобто, санкції (пеня) за невиконання Кредитного договору не носять господарсько-правового характеру, оскільки Кредитний договір укладений з фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність нарахуванні пені по відношенню до відповідача із застосовуванням положень п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Вищевикладене спростовує посилання відповідача щодо застосування для нарахування пені виключно положень припису ч. 6 ст. 232 ГК України.

Отже, перевіривши уточнений розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів, відповідно до приписів п. 1. ч. 2 ст. 258, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства, у т. ч. і вищезазначеним нормам, та умовам Кредитного договору, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 278 128,96 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом 13.07.2010 складає 2 198 108,80 грн.) визнається судом законною та обґрунтованою, і такою, що підлягає задоволенню.

Також, нарахований відповідно до пункту 3.3 Кредитного договору штраф за порушення умов Кредитного договору, відповідно до заяви про збільшення в сумі 2 822,94 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом 13.07.2010 складає 22 310,26 грн.) також підлягає задоволенню.

Крім того, як було встановлено судом рішенням Голосіївського районного суду м. Києва у справі №2-510/11 позов Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю за участю іноземного капіталу «МТН», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»заборгованість, розраховану станом на 27.11.2009, за кредитним договором № КФ/08-57/КД від 25.07.2008 в сумі 24 627 662,51 доларів США та 1 726 147,17 грн., 1 700,00 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15.03.2012 у справі № 22-ц/2690/3412/2012, вищевказане рішення Голосіївського районного суду м. Києва залишено без змін, (яке набрало законної сили 15.03.2012).

Відповідно до статті 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Таким чином, судовим рішенням №2-510/11 встановлений факт невиконання ОСОБА_2, поручителем якого є відповідач, грошового зобов'язання з повернення кредиту Банку. Доказів виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва у справі №2-510/11 не має. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором між позивачем та відповідачем укладено Договір поруки №ПР/08-57/КД від 25.07.2008 (далі -Договір поруки).

Відповідно до пункту 1.1 Договору поруки відповідач зобов'язується перед позивачем відповідати за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором № КФ/08-57/КД від 25.07.2008, який був укладений між Кредитором та Позичальником, як солідарний боржник щодо погашення Позичальником суми кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів, якщо такі будуть, на загальну суму 22 274 151 доларів США (відповідно до Додаткової угоди №1 до Кредитного договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Позичальником усіх зобов'язань за Кредитним договором у сумі, що дорівнює повному обсягу зобов'язань Позичальника за Кредитним договором (в тому числі по сплаті суми кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, пень та штрафів, якщо такі будуть).

Відповідно до пункту 4.1 у разі невиконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Згідно з пунктом 5.1 Договору поруки термін дії цього Договору збігається зі строком дії Кредитного договору. Закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, що виникли в період дії договору.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина 1).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 2).

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 3).

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Посилання відповідача на те, що кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, а відтак договір поруки було укладено до моменту набрання чинності кредитним договором, тобто порукою було забезпечене неіснуюче та недійсне зобов'язання, суд не бере до уваги з огляду на таке.

Відповідно до пункту 11.1 Кредитного договору цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками (абзац 2 частина 1 статті 1046 ЦК України).

На думку суду, позивач підміняє одне одним поняття набрання чинності Кредитного договору та укладення договору позики.

Момент укладення (чинності) Кредитного договору жодним чином не пов'язаний з моментом передачі грошових коштів, а визначається, виходячи із положень ст. 638 ЦК, ч.1 ст. 1054 ЦК України моментом укладення, тобто досягнення згоди з усіх істотних умов про що свідчить його підписання сторонами.

Таким чином, Кредитний договір є укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов договору та підписання його сторонами.

Обсяг зобов'язань Поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює Поручитель.

Зазначена умова договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

З встановлених в ході судового розгляду обставин, господарський суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в сумі 26 870 719,65 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом 13.07.2010 складає 212 364 671,54 грн.) грн., з яких:

- 22 274 151 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 176 037 070,18 грн. сума основного боргу по кредиту;

- 4 315 616, 75 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 34 107 182,30 грн. сума несплачених процентів;

- 278 128,96 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 2 198 108,80 грн. сума пені за несвоєчасну сплату процентів;

- 2 822,94 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 22 310,26 грн. штраф за порушення умов Кредитного договору.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволені позову на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю за участю іноземного капіталу «МТН»(04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 2, літера А, ідентифікаційний код 14358490) на користь Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ»(04070, м. Київ, Контрактова площа, буд. 4, ідентифікаційний код 20034231) 22 274 151 (двадцять два мільйони двісті сімдесят чотири тисячі сто п'ятдесят один) доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 31.07.2010 складає 176 037 070 (сто сімдесят шість мільйонів тридцять сім тисяч сімдесят) гривень 18 копійок заборгованості за кредитом, 4 315 616 (чотири мільйони триста п'ятнадцять тисяч шістсот шістнадцять) доларів США 75 центів, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 31.07.2010 складає 34 107 182 (тридцять чотири мільйони сто сім тисяч сто вісімдесят дві) гривні 30 копійок заборгованості за процентами, 278 128 (двісті сімдесят вісім тисяч сто двадцять вісім) доларів США 96 центів, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 31.07.2010 складає 2 198 108 (два мільйони сто дев'яносто вісім тисяч сто вісім) гривень 80 копійок пені за несвоєчасну сплату процентів, 2 822 (дві тисячі вісімсот двадцять два) долари США 94 центи, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 31.07.2010 складає 22 310 (двадцять дві тисячі триста десять) гривень 26 копійок штрафу за порушення умов кредитного договору, а також 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя: судді: Сташків Р.Б. Якименко М.М. Куркотова Є.Б. рішення підписано 28.05.2012