Рішення

від 17.11.2008 по справі 53/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  53/22

17.11.08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астор ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома»

про стягнення 5 247,23 грн.

                                                                                Суддя Грєхова О. А.

Представники:

Від позивача Жернова Є.В. –представник по довіреності від 28.07.2008р. № 22

Від відповідача не з'явилися  

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома»заборгованості за Договором № 038/4 від 02.01.2004р. в розмірі 5 247,23 грн., в тому числі: 4 904,00 грн. - основний борг, 80,43 грн. - інфляційні витрати, 262,80 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2008р. порушено провадження у справі № 53/22, розгляд справи призначено на 20.10.2008р.

Представник відповідача 20.10.2008р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2008р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2008р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), було відкладено на 17.11.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні 17.11.2008р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, а саме, позивач просить стягнути інфляційні витрати в сумі –78,46 грн. та 3% річних –в сумі 204,35 грн.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в судове засідання не з'явився. Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для розгляду справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.11.2008р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

02.02.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Астор ЛТД»(далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксіома»(далі  відповідач) було укладено Договір № 038/4 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу продукцію, а відповідач –прийняти та оплатити її за ціною, на умовах та в асортименті, обумовлених Договором та Специфікаціями, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1 Договору зі змінами, внесеними Додатковою угодою від 31.12.2004р. сума Договору на момент укладення складає 2 000 000,00 грн.

Крім того, Додатковими угодами до Договору № 038/4 від 02.01.2004р. від 31.12.2004р. та від 30.12.2005р. дію Договору пролонговано до 31.12.2005р. та 31.12.2006р. відповідно.

Сторонами були підписані Специфікації № 1 /1 від 12.01.2004р. та № 2/2 від 27.09.2004р., якими сторони визначили найменування, обсяг та ціну продукції, що постачається за умовами Договору.

Відповідно до Заявок відповідача № 01/05-06 від 26.05.2005р. та № 02/05-06 від 30.05.2006р. позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу Товар на загальну суму 41 904,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями рахунків-фактур № СФ-0000684 від 26.05.2006р., № СФ-0000703 від 29.05.2006р., актів передачі права власності № РН-861/4 від 28.05.2006р. та № РН-813/4 від 31.05.2006р. та квитанцій про приймання вантажу № 48399675 від 03.06.2006р., № 48399810 від 06.06.2006р., оригінали яких досліджені в судовому засіданні.

Відповідач частину заборгованості в сумі 37 000,00 грн. перерахував, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Несплаченою залишилась заборгованість в сумі 4 904,00 грн., проти наявності якої відповідач не заперечує, що слідує з доданої до матеріалів справи копії акту звіряння розрахунків станом на 01.12.2006р., підписаним сторонами без зауважень.

Відповідно до п. 4.2 Договору порядок оплати –100% передоплата на розрахунковий рахунок позивача.

З п. 1 ст. 693 ЦК України слідує, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, –у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.  

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

19.02.2007р. на адресу відповідача позивач направив Претензію в вимогою оплатити суму заборгованості в розмірі 4 904,00 грн. Відповідач відповіді на Претензію не надав, кошти у сумі 4 904,00 грн. не сплатив.

На дату прийняття рішення заборгованість відповідача складає 4 904,00 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою № 353/3 від 14.11.2008р. за підписами виконавчого директора та головного бухгалтера позивача.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 4 904,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 904,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 204,35 грн. та збитків від інфляції в сумі 78,46 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома»(02217, м. Київ, вул. М. Закревського, 27/2, кв. 117, ідентифікаційний код 32203514 з будь–якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астор ЛТД»(84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Косіора, 5 –А, ідентифікаційний код 24450713) основний борг в сумі 4 904 (чотири тисячі дев'ятсот чотири) грн., збитки від інфляції в сумі 78 (сімдесят вісім) грн. 46 коп., 3 % річних в сумі 204 (двісті чотири) грн. 35 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                          Грєхова О.А.

Повний текст рішення підписаний 20.11.2008р.