Рішення

від 13.11.2008 по справі 9/211

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/211

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.08                                                                                           Справа№ 9/211

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.

При секретарі Марочканич І.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕОПОЛ”, м. Київ,

До відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю  “ПРАКТИК-А”, м. Львів,

Про стягнення 24696 грн. 56 коп. заборгованості за поставлений товар, штраф та пеню за прострочення строку оплати на суму 11360,42 грн. та витрати з держмита 360 грн. 00 коп., 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За участю представників:

Від позивача:  Кухарчук А.А., Стецюк О.В., п-ки  за довіреністю від 13.11.2008р.,

Від відповідача: комерційний директор Осим С.М. за довіреністю від 13.11.2008р.,

Представникам роз”яснено права та обов”язки визначені статтею 22 ГПК України. Представники подали письмове клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається  справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕОПОЛ”, м. Київ, до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю  “ПРАКТИК-А”, м. Львів, про стягнення 24696 грн. 56 коп. заборгованості за поставлений товар, штраф та пеню за прострочення строку оплати на суму 11360,42 грн. та витрати з держмита 360 грн. 00 коп., 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Позивач, подав розрахунок сум штрафу та пені, з якого вбачається, що розмір пені після перерахунку складає 1263 грн. 17 коп., а розмір штрафу –2469 грн. 66 коп., просить стягнути з відповідача на свою користь 24696,56 грн. основного боргу, 1263 грн. 17 коп. пені, 2469 грн. 66 коп. штрафу та судові витрати. Заяви про уточнення позовних вимог відповідно до ст. 22 ГПК України –не надав.

        Представник відповідача в судовому засіданні подав письмовий відзив, заборгованість в сумі основного боргу визнав повністю, просить надати йому час для погашення боргу з 27.11.08р. до 30.11.08р.

         Розглянувши матеріали справи, судом ВСТАНОВЛЕНО:

         Між Позивачем та відповідачем  06 серпня 2008р. був укладений договір № 06/08-08 на поставку товару (п.1.1. договору) з додатком № 1-1 до нього (Специфікація на щебінь гранітний (п.1 додатку та Поставка щебеня гранітного (п.2. додатку).

         Даний договір є договором поставки, що визначено п. 1.1. цього договору, не заперечується ні позивачем, ні відповідачем, який по суті відповідає вимогам статті 712 ЦК України та параграфу 1 глави 29 розділу У1 ГПК України.

         Відповідно до п. 1.1. продавець (позивач) зобов”язується поставити та передати у власність покупця (відповідача) щебінь гранітний (далі – товар), а покупець зобов”язується  прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

         Асортимент товару сторони, які уклали цей договір, визначили у п. 1.2. договору, якість та гарантії зобов”язання сторонами визначено у  розділі 3 договору ( п.п. 3.1. –3.4.), терміни та порядок поставки у розділі 4 договору (п.п. 4.1. –4.3. договору), ціна у розділі 5 договору ( п.п. 5.1. –5.3.), порядок розрахунків у розділі 6 договору.

         Так, п. 6.1. договору передбачено, що покупець здійснює попередню оплату 50% вартості погодженої партії товару протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від продавця, а п. 6.3. договору передбачено, що повний розрахунок здійснюється покупцем протягом 7-ми (семи) банківських днів з моменту надходження товару на станцію поставки, у відповідності з додатком до договору № 1-1.

         Як вбачається з матеріалів даної справи, позивачем у третьому кварталі 2008р. за накладною № 273 від 18 серпня 2008р. був поставлений товар: щебінь гранітний фракції 5-20 мм на суму 24696 грн. 56 коп., який був відвантажений відповідачу згідно видаткової накладної  “ 273 від 18 серпня 2008р. на суму 39696 грн. 56 коп.. Зазначений товар був отриманий відповідачем через Осим Степана Михайловича на підставі довіреності серії ЯНТ № 461232 від 14 серпня  2008р.

        Відповідач на умовах визначених у п. 6.1. договору сплатив позивачу 15000 грн. 00 коп., що підтверджується  платіжним дорученням № 317 від 11.08.08р., однак вимог п. 6.3. договору –не виконав, не провів повного розрахунку за отриманий товар  на умовах та в порядку, визначеному цим договором, а саме: протягом 7-ми (семи) банківських днів з моменту надходження товару на станцію поставки, у відповідності з додатком до договору № 1-1.

          Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем, складає 24696 грн. 56 коп. основного боргу, яка визнана відповідачем.

           Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

        Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що  сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

        Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного між сторонами договору, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

        Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

        Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

        Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти —юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми —юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

        Відповідно до вимог  ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

        Частиною 1. ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

        Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно                га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

         Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

             потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

             сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

             у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

            Статтею 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

            Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.

            Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що  учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

           Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

           Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

            Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

            Позивач, в позовній заяві просить стягнути з відповідача на свою користь  пеню  та штраф за прострочення строку оплати в сумі 11360 грн. 42 коп.

            В судовому засіданні подав  уточнений розрахунок штрафу та пені до позовної заяви, просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 1263 грн. 17 коп., яка нарахована відповідно до пункту 10.4 договору. Уточнений розрахунок в матеріалах справи.

            Крім того, Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь штраф у розмірі 2469 грн. 66 коп., застосування якого передбачено п. 10.4. договору. Уточнений розрахунок в матеріалах справи.

          Відповідач позовні вимоги визнав повністю, просить розстрочити виконання рішення суду з  27.11.08р. до 30.11.08р., зобов”язується у  цей термін сплатити  заборгованість.

          Заслухавши в цій частині клопотання відповідача, суд  приходить до висновку, застосувати в даному випадку п. 6 статті 83 ГПК України та розстрочити виконання рішення з 27.11.2008р. по 30.11.2008р.

           Суд заслухав пояснення представника відповідача, оглянувши та дослідивши подані докази, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають до задоволення частково, а саме: в частині стягнення з відповідача на користь позивача  24696 грн. 56 коп. основного боргу, 1263 грн. 17 коп. пені та 2469 грн. 66 коп. штрафу, а не 11360 грн. 42 коп. штрафу та пені, як зазначено у позовній заяві позивача.

         Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 ГПК України, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача 284 грн. 29 коп. державного мита (розрахунок державного мита пропорційно задоволених позовних вимог: 24696,56 грн. основного боргу + 1263,17 грн. пені + 2469,66 грн. штрафу = 28429 грн. 39 коп., 1 відсоток ціни позову ( п.п. “а” п. 2 статті 3  Декрету КМ України від 21.01.93р. № 7-93 із змінами і доповненнями) від суми 28429 грн. 39 коп. = 284 грн. 29 коп.) та  118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.  4-3, 4-7, 32, 33, 34,36, 40, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

                                                                ВИРІШИВ:

1.          Позов задовільнити  частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРАКТИК-А” ( п. і. 79013,  м. Львів, вул. Архітекторська, 7/2, код ЄДРПОУ - 31658360)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕОПОЛ” ( п. і. 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12,  код ЄДРПОУ –33349186) 24696 грн. 56 коп. основного боргу, 1263 грн. 17 коп. пені, 2469 грн. 66 коп. штрафу, 284 грн. 29 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

5.          Розстрочити виконання рішення суду з 27.11.2008р. по 30.11.2008р.

6.          Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

Суддя