Ухвала

від 25.04.2012 по справі 19/229

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 19/229 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Грант»на постанову Господарського суду м. Києва від 30 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Грант»про стягнення економічних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна інспекція з контролю за цінами в м. Києві, звернувся до Господарського суду м. Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Грант»про стягнення економічних санкцій у розмірі 164571,15 грн.

Постановою Господарського суду м. Києва від 30 травня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві проведено перевірку додержання державної дисципліни цін на нафтопродукти на ТОВ «Фірма «Грант»; за наслідками перевірки складено акт від 21.07.2005 року.

Актом перевірки встановлено, що за період з 26.04.2005 року по 24.05.2005 року відповідачем необґрунтовано одержано виручку від реалізації нафтопродуктів по завищеним оптово -відпускним цінам на загальну суму 54857,05 грн.

09 серпня 2005 року Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №145, яким на підставі акту перевірки за порушення п. 1 наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 14.04.2005 року №95 «Про встановлення граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини»вирішено вилучити у ТОВ «Фірма «Грант»суму необґрунтовано одержаної виручки 54857,05 грн. та стягнути штраф в сумі 109714,10 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки рішення, на підставі якого заявлено стягнено в судовому порядку оскаржено, визнано правомірним та на час розгляду справи відповідачем економічні санкції відповідачем не сплачені.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року №1819, є Держінспекція та її територіальні органи.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Відповідно до ст. 8 зазначеного Закону державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. В разі надмірного зростання цін, раніше виведених з-під контролю за рішенням Кабінету Міністрів України, виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад, допускається тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів.

Пунктом 23 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року №1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», з урахуванням змін внесених Постановою Кабінету України від 09.04.2005 року №265, визначено, що Мінекономіки за погодженням з Мінпаливенерго встановлює граничні рівні оптово -відпускних цін на дизельне паливо та бензини моторні, що реалізуються на внутрішньому ринку, з 15 квітня по 01 червня та з 01 серпня по 15 жовтня.

Як було вище зазначено, відповідачем завищено граничний рівень оптово -відпускних цін за період з 26.05.2005 року по 24.05.2005 року, встановлений наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 14.04.2005 року №95 «Про встановлення граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини»зі змінами згідно наказу від 20.04.2005 року №106 та від 12.05.2005 року №127, у зв'язку із чим до позивача рішенням від 09 серпня 2005 року №145 застосовані економічні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фірма «Грант»оскаржило до Господарського суду м. Києва рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 09 серпня 2005 року №145.

Проте, постановою Господарського суду м. Києва рішення від 09 серпня 2005 року, залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2010 року, у задоволенні вимог про визнання недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 09 серпня 2005 року №145 відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на неправомірність рішення Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві від 09 серпня 2005 року №145 на підставі якого заявлено стягнення.

Таким чином, враховуючи, що рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 09 серпня 2005 року №145, на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги, в судовому порядку оскаржено та визнано правомірним, що є преюдиційною обставиною і не потребує доказування, колегія суддів вважає, що в даному випадку позовні вимоги підлягають задоволенню, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Грант»залишити без задоволення, постанову Господарського суду м. Києва від 30 травня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 03.05.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.