Ухвала

від 31.01.2012 по справі 4-766/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

3

Справа № 73/2012 Суддя першої інстанції: Ковтуненко В.О.

Категорія: ст. 236-8 КПК Доповідач: Топчій Т.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Топчій Т.В.

суддів Бєдєлєва С.І., Рибака В.Й.

прокурора Кулижкина А.В.

особи яка притягається

до кримінальної

відповідальності ОСОБА_1

її представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляцію прокурора на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 грудня 2011 року про скасування постанови прокурора міста Маріуполя від 28 листопада 2011 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочину передбаченого ст. 320 ч 1, ст. 367 ч. 1КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

30.11.11 року до Жовтневого райсуду м. Маріуполя надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову прокурора м. Маріуполя від 28.11.11 року про порушення щодо нього кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст. 320 ч 1, ст. 367 ч 1 КК України У скарзі заявник зазначив, що при винесенні щодо нього оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи прокурором не був визначений привод для порушення кримінальної справи передбачений ст. 94 КПК України, вважає, що у прокурора були відсутні фактичні данні про наявність у його діях ознак злочинів передбачених ст. 320 ч 1, ст. 367 ч 1 КК України, оскільки він перебуваючи на посаді головного лікаря державної установи «Азовська басейнова санітарно-епідеміологічна станція» з 05.07.11 року, вживав всіх необхідних заходів для усуненні порушень, пов»язаних з зберіганням та використанням прекурсорів, обладнання спеціального помешкання, відповідних умов для зберігання прекурсорів та отримання ліцензії на їх зберігання та використання у межах діючого законодавства, що свідчить про відсутність у нього умислу на вчинення інкримінованих йому злочинів. Через дії прокурора, опломбування приміщення де зберігалися прекурсори, вилучення самих речовин, йому створені перешкоди для подальшого оформлення відповідної ліцензії. Вважає, що у прокурора не було достатніх підстав для порушення щодо нього кримінальної справи, його діями не була завдана шкода охоронюваним законом правам держави або будь-яким особам.

Постановою Жовтневого райсуду м. Маріуполя від 09.12.11 р. скарга ОСОБА_1 були задоволена. Постанова прокурора міста Маріуполя від 28.11.11 року про порушення щодо головного лікаря державного закладу «Азовська басейнова санітарно-епідеміологічна станція» ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками злочинів передбачених ст. 320 ч. 1, ст.367 ч. 1 КК України була скасована, матеріали справи повернуті прокурору для додаткової перевірки. Доводи які були наведені у скарзі заявника були визнані судом такими, що заслуговують на увагу, у прокурора був відсутній привод для порушення кримінальної справи, на думку суду постанова про порушення кримінальної справи не містить конкретних підстав які б свідчили про вчинення злочинів ОСОБА_1, суперечить висновкам експертного дослідження № 5709/12 від 31.10.11 року, вказівки апеляційного суду викладені в ухвалі від 25.10.11 року щодо скасування постанови прокурора м. Маріуполя від 29.09.11 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 не були виконані органом досудового слідства.

В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді скарги у суді не погодився з постановою суду, вказав, що приводом для порушення кримінальної справи щодо головного лікаря Державного закладу «Азовська басейнова санітарно-епідеміологічна станція» ОСОБА_1 було безпосереднє виявлення органом досудового слідства ознак злочину у його діях тобто матеріали дослідчої перевірки (протокол огляду місця події, рапорти працівників прокуратури, пояснення посадових осіб, матеріали експертного дослідження). Підставами для порушення кримінальної справи, на думку прокурора, є пояснення самого ОСОБА_1 та інших працівників СЕС про використання в їх діяльності та зберігання прекурсорів без відповідної ліцензії. Відповідальність за вказані дії виходячи з діючого законодавства несе керівник державного закладу. Вважає, що у суд безпідставно вдався до оцінки доказів вини ОСОБА_1, його умислу на вчинення злочинів, наслідків злочинів, шкоди заподіяної охоронюваним правам держави, оскільки на стадії порушення кримінальної справи органом досудового слідства це є неприпустимим. Просив скасувати постанову Жовтневого райсуду м. Маріуполя від 09.12.11 року про скасування постанови прокурора м. Маріуполя від 28.11.11 року про порушення кримінальної справи щодо головного лікаря державного закладу «Азовська басейнова санітарно-епідеміологічна станція» ОСОБА_1 за ознаками злочинів передбачених ст. 320 ч 1, ст. 367 ч. 1 КК України.

Вислухавши доповідача, прокурора який підтримав доводи викладені в апеляції, ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, які заперечували проти апеляційних вимог, просили відмовити в задоволенні апеляції, вивчивши матеріали судової справи за результатами розгляду скарги, матеріали про порушення кримінальної справи, спрямованої до суду з прокуратури м. Маріуполя, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню за наступними підставами.

У відповідності з вимогами передбаченими ст. 236-8 КПК України, роз»ясненнями які містяться в Постанові пленуму ВСУ № 6 від 04.06.10 р. «Про деякі питання які виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», суд розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення вказаної постанови, чи мала особа яка порушила справу достатньо даних які вказують на наявність ознак злочину, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, чи було прийняте рішення про порушення кримінальної справи компетентною особою, чи був нею дотриманий порядок порушення кримінальної справи передбачений ст. 94, 97, 98, 130 КПК України. При розгляд таких скарг суд не вправі вирішувати питання які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваної постанови від 29.09.11 року суд цілком обґрунтовано прийшов до висновку, що при порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 у прокурора був відсутній привод для порушення кримінальної справи у межах вимог ст. 94 КПК України, згідно якої приводом для порушення кримінальної справи можуть бути заяви та повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, окремих громадян, явка з зізнанням, повідомлення у пресі, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Рапорт помічника прокурора Кулижкіна А.В. за наслідками перевірки СЕС та зареєстрований у книзі заяв та повідомлень не являється приводом для порушення кримінальної справи у розумінні ст. 94 КПК України та підставою для проведення дослідчої перевірки у межах ст. 97 КПК України. Тому і джерела отримання даних, отриманих під час дослідчої перевірки - пояснення працівників СЄС, самого ОСОБА_1, протоколи огляду та обшуку, не можна вважати законними.

Виходячи з вимог ст. 94 ч 2 КПК України справа може бути порушена тільки у тих випадках коли є достатні данні які вказують на наявність ознак злочину.

Разом з тим, з постанови про порушення кримінальної справи від 28.11.11 року вбачається, що вона не носить конкретного характеру, суперечить змісту експертного дослідження № 5709/12 від 31.10.11 року стосовно обсягу та складу прекурсорів виявлених в СЕС та не містить достатніх даних про наявність у діяннях ОСОБА_1 ознак злочинів передбачених ст. 320 ч 1, ст. 367 ч. 1 КК України та підлягає скасуванню як винесена з порушенням вимог стст.94,97,98 КПК України.

На наявність зазначених порушень було вказано в ухвалі апеляційного суду від 25.10.11 року, але в порушення вимог ст. 374 КПК України вони не були усунені та залишилися поза увагою органу досудового слідства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова Жовтневого райсуду від 09.112.11 року винесена у відповідності з вимогами КПК України та підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366,382 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора відхилити.

Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 грудня 2011 року про скасування постанови прокурора міста Маріуполя від 28 листопада 2011 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочину передбаченого ст. 320 ч 1, ст. 367 ч. 1КК України - залишити без змін.

Матеріали справи повернути прокурору м. Маріуполя для додаткової перевірки.

Судді:

Топчій Т.В. Бєдєлєв С.І. Рибак В.Й.