Ухвала

від 25.05.2012 по справі 2/44-10-2632

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"25" травня 2012 р. Справа № 2/44-10-2632

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Заріцької А.О., суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2011 року у справі господарського суду№ 2/44-10-2632 Одеської області за заявою доОСОБА_5 ОСОБА_4 ОСОБА_6 Кредитної спілки "Україна" про розпорядник майна визнання банкрутом Дарієнко В.Д.

ВСТАНОВИВ:

Втретє подана 3 травня 2012 року ОСОБА_4 касаційна скарга на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2011 року у справі № 2/44-10-2632, яка до Вищого господарського суду України надійшла 24 травня 2012 року (вх. № 9758/2012), не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 111 1 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Сторонами у справі про банкрутство згідно ст. 1 вказаного Закону є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут), іншими учасниками провадження є: арбітражний керуючий, власник майна боржника (орган уповноважений управляти майном боржника), державний орган з питань банкрутства та інші особи у випадках, передбачених Законом.

Згідно приписів ч. 9 ст. 7 Закону при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього Закону.

Так, попередньо подана ОСОБА_4 касаційна скарга на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2011 року була повернута заявникові ухвалою Вищого господарського суду України від 1 грудня 2011 року на підставі п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, оскільки заявником поданої касаційної скарги не було надано доказів направлення копії касаційної скарги кредитору ОСОБА_6 та не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Втретє ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2011 року без доказів надіслання копії касаційної скарги іншим учасникам провадження у справі про банкрутство, а також доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

З поштових квитанцій доданих до касаційної скарги вбачається, що її копію було надіслано лише двом ініціюючим кредиторам - ОСОБА_6, та ОСОБА_5, однак не надіслано боржнику - КС "Україна" і розпоряднику майна Дарієнку В.Д.

Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені ст.ст. 4 2 , 4 3 ГПК України.

З 1 листопада 2011 набрав чинності Закон України "Про судовий збір", норми якого визначають правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Таким чином, при зверненні з касаційною скаргою у господарській справі після набрання чинності цим Законом, заявнику слід керуватись положеннями названого закону щодо порядку та розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у господарській справі.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 8 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору з апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, а саме -0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому, за приписами п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" № 01-06/1625/2011 від 21.11.2011 року, встановлені ст. 4 вказаного закону ставки судового збору, підлягають застосуванню незалежно від того, коли -до набрання Законом чинності чи після цього -подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному або в касаційному порядку.

Також, виходячи з норм ст. 4 Закону України "Про судовий збір", відповідне положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких приймаються відповідні ухвали (наведене узгоджується і з приписами п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" № 01-06/1625/2011 від 21.11.2011 року).

Однак, в порушення вказаних вище норм законодавства і незважаючи на попереднє повернення касаційної скарги, заявником до касаційної скарги поданої 3 травня 2012 року не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" закріплений вичерпний перелік осіб та органів, які звільняються від сплати судового збору у разі подання позовних заяв та апеляційних (касаційних) скарг на рішення чи ухвали господарських судів.

Проте, позивач не входить до передбаченого ст. 5 Закону України "Про судовий збір" переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Крім того, 25 травня 2012 року від представника Кредитної спілки "Україна" Шевченка А.Ю. надійшла заява до Вищого господарського суду України про відзив касаційної скарги ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 п. 7 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до надіслання ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження від особи, що подала скаргу, надійшла заява про її відкликання.

З огляду на те, що заяву щодо відзиву касаційної скарги подано не заявником касаційної скарги, її зміст не відповідає вимогам закону і не містить підстав такого відкликання та посилань на обставини про права і охоронювані законом інтереси сторін, колегія суддів заяву представника Кредитної спілки "Україна" Шевченка А.Ю. до уваги не приймає.

Разом з тим, враховуючи, що заявник касаційної скарги ОСОБА_4 втретє подає касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2011 року у справі № 2/44-10-2632 і при цьому належно не виконує вимог закону та ухвал суду щодо оплати судового збору і направлення копій скарги сторонам у справі, судова колегія звертає увагу заявника касаційної скарги на недопустимість зловживання своїми процесуальними правами та затягування розгляду справи про банкрутство.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 (вх. № 9758/2012 від 24 травня 2012 року) на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду у справі № 2/44-10-2632 повернути заявникові.

Головуючий А. Заріцька

Судді П. Міщенко

В. Поліщук