Ухвала

від 14.05.2012 по справі 39/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

14.05.12 р. Справа № 39/253

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючий суддя Макарова Ю.В., судді Курило Г.Є., Сгара Е.В., розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», Дніпропетровська обл., м. Павлоград

на дії Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку

в межах справи № 39/253

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" м. Павлоград

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-маркетинговий дім "Ясинуватський машинобудівний завод" м. Донецьк

про: стягнення 489058,18грн.

за участю представників сторін:

від скаржника (позивача): ОСОБА_1 - (представник за довіреністю №б/н від 10.01.2012р.);

від боржника (відповідача): не з'явився;

від ВДВС: ОСОБА_2 - (представник за довіреністю № 11 від 27.04.2012р.);

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2012р. до господарського суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», Дніпропетровська обл., м. Павлоград на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку під час примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 39/253 від 16.11.2009р., якою просить:

- визнати неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.03.2012р.;

- зобов'язати головного виконавця Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №39/253 від 16.11.2009р. та вчинити всі необхідні виконавчі дії спрямовані на повне фактичне виконання наказу господарського суду Донецької області №39/253 від 16.11.2009р.;

- витрати пов'язані з розглядом скарги покласти на Відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, головним державним виконавцем ВДВС Київського РУЮ у м. Донецьку лише встановлено, що боржник перебуває в стані припинення, що на думку скаржника не є підставою для закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою від 13.04.2012 року розгляд скарги було призначено на 14.05.2012 року.

14.05.2012р. представник ВДВС Київського районного управління юстиції у м. Донецьку (далі - ВДВС) через канцелярію суду надав письмові заперечення по суті скарги, просить суд у задоволені скарги відмовити.

Під час судового засідання представник ВДВС пояснив, що так як здійснені заходи щодо розшуку боржника та майна, що йому належить, виявилися безрезультатними, що унеможливлює виконання наказу суду, Донецьким окружним адміністративним судом винесене рішення щодо припинення юридичної особи, вважає свої дії такими, що здійснені за приписами Закону України «Про виконавче провадження».

Для долучення до матеріалів справи представник Відділу надав засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження.

Скаржник у судовому засіданні 14.05.2012р. підтримав позицію, викладену у скарзі.

Представник Боржника у судове засідання не з'явився, за відсутністю адресату на адресу суду відділенням поштового зв'язку повернут конверт з ухвалою суду.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в порядку ст.121-2 ГПК України за відсутності представника Боржника, оскільки наявних матеріалів цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали скарги та заслухавши представників учасників виконавчого провадження, суд ВСТАНОВИВ:

29.10.2009р. господарським судом Донецької області по справі № 39/253 було винесено рішення, яким вимоги Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" м. Павлоград задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-маркетинговий дім "Ясинуватський машинобудівний завод" м. Донецьк на користь Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" м. Павлоград збитки у вигляді транспортних витрат в сумі 1005,05грн., збитки по ремонту та заміні цепу в сумі 1693,13 грн., витрати за державним митом в сумі 10,05грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 0,25 коп.

Після набрання рішенням законної сили був виданий наказ від 16.11.2009р. про примусове виконання рішення.

03.08.2011р. ВДВС винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2012р. ВДВС була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до змісту постанови встановлено, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб підприємців встановлено, що юридична особа боржника перебуває на стації припинення, що не пов'язано з банкрутством. Здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

09.04.2012р. на адресу господарського суду Донецької області від Відділу примусового виконання надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження від 12.03.2012р. разом з оригіналом наказу суду від 16.11.2009р. № 39/253.

Розглянувши подану скаргу, заслухавши пояснення представників скаржника та ВДВС Київського районного управління юстиції, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що подана скарга підлягає задоволенню частково, наступних підстав.

Статтею 121-2 ГПК України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У відповідності до ст. 121-2 ГПК України суд має перевірити вчасність звернення сторони виконавчого провадження до суду з дотриманням десятиденного строку.

На адресу ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», Дніпропетровська обл., м. Павлоград оскаржувана постанова від 12.03.2012р. надійшла 23.03.2012р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції скаржника. Скаржник направ на адресу суду скаргу поштою 02.04.2012р. про що свідчить штемпель печатки органів поштового зв'язку, тобто скаргу подано до суду в межах десятиденного строку з дня, коли стягувачу стало відомо про винесення оскаржуваної постанови.

Постановою від 12.03.2012р. державний виконавець закінчив виконавче провадження з посиланням на п.3 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з ліквідацією юридичної особи як сторони виконавчого провадження.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадку смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З положень ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» вбачається, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа після закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; оригінал установчих документів; акт ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, який затверджено рішенням засновників (учасників) або уповноваженого ними органу; довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах); довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості; довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості; довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Частиною 1 ст. 38 цього Закону передбачено, що суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Відповідно до частини 3 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

Згідно з ч. 10 ст. 38 цього Закону порядок внесення державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи встановлюється відповідно частинами десятою - дванадцятою ст. 36 цього Закону.

Частиною 11 ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 12 ст. 36 цього Закону строк державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації не повинен перевищувати одного робочого дня з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Таким чином, з наведених статей вбачається, що виконавче провадження може бути закінчено державним виконавцем відповідно до п. 3. ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» лише після ліквідації юридичної особи, а саме внесення запису про її припинення.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.04.2012р. державним реєстратором запис до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи не вносився, а лише наявна інформація про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на даний час Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-маркетинговий дім "Ясинуватський машинобудівний завод" м. Донецьк знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, а отже ВДВС Київського районного управління юстиції не мав жодних правових підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд приходить до висновку, що підстави для закінчення виконавчого провадження ВДВС відсутні, а оскаржувана постанова є незаконною.

Поряд з тим, вимоги скарги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про зобов'язання головного виконавця ВДВС Київського районного управління юстиції у м. Донецьку поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №39/253 від 16.11.2009р. залишаються без задоволення.

В силу ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ (ч. 3 ст. 51 Закону).

Аналогічні положення містять і пункти 4.12.1, 4.12.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15.12.1999 року ( з змінами та доповненнями).

Тобто, означеними актами законодавства чітко унормовані дії державного виконавця у разі скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Суд також доводить до відома скаржника, що розглядаючи скаргу на дії державного виконавця, суд не вправі зобов'язувати зазначених посадових осіб Відділу до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби. Аналогічна правова позиція виражена в абзаці 2 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».

Керуючись ст. ст. 86, 121-2, ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити частково.

Визнати дії Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.03.2012р. неправомірними.

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку про закінчення виконавчого провадження від 12.03.2012р.

В іншій частині вимог відмовити.

Повернути Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку оригінал наказу від 16.11.2009р. № 39/253 для виконання відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Головуючий суддя Макарова Ю.В.

Суддя Курило Г.Є.

Суддя Сгара Е.В.