Постанова

від 16.05.2012 по справі 11/243

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2012 № 11/243

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Чорної Л.В.

Смірнової Л.Г.

за участю представників

від скаржника: не з'явилися;

від позивача: не з'явилися;

від відповідача : особисто, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Голосіївським РУ ГУ МВС України в м. Києві від 18.09.2008р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Господарського суду м. Києва

від 16.02.2009 року

у справі № 11/243 (суддя - Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніка-С"

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3

про розірвання договору купівлі-продажу

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніка-С" (далі - Позивач) до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 (далі - Відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу (далі - Договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем не були перераховані кошти на поточний рахунок Позивача, відповідно до умов договору купівлі продажу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.02.2009 р. у справі № 11/243 позов задоволено повністю.

Розірвано договір купівлі - продажу нежилої будівлі цеху тіста (в літері А) загальною площею 187,60 кв. м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Заболотного Академіка, буд. 15, укладений 29.12.2003 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ніка-С" (03143,м. Київ, вул.. Заболотного, 15, ідентифікаційний код 30214021) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 (03040, АДРЕСА_1) , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 25610.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що Відповідачем були порушені умови договору в частині оплати вартості предмету договора.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_2 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2009 р. у справі №11/243.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник зазначає, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції Відповідач не повідомив суд, що спірна нежитлова будівля є об'єктом спільної сумісної власності Відповідача та скаржника як подружжя, при цьому скаржник послалась на рішення Голосіївського суду м. Києва у справі № 2-22/11 від 17.08.2011р.

Крім того, скаржник зазначає про належне виконання Відповідачем умов договору, посилаючись при цьому на ордер № 21 від 30.12.2003 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2011 року апеляційну скаргу скаржника прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.12.2011 року.

В порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 01.02.2012 року продовжено строк розгляду справи.

Розпорядженням Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами №01-22/1/6 від 21.02.2012 року у зв'язку з виробничою необхідністю - перебуванням судді Смірнової Л.Г. у відпустці та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № 11/243 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Тищенко О.В., суддів Чорної Л.В., Кропивної Л.В.. відповідно до приписів статті 46, 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 5 ст. 26 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на підставі наказу Голови суду № 154к від 01.12.2010, у відповідності до п. 3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, згідно рішення Зборів суддів Київського апеляційного господарського суду, оформленого протоколом від 12.09.2011.

19.12.2011 року через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 11/243 до вирішення цивільної справи №2-22/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

В обґрунтування наведеного клопотання відповідач зазначає, що рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17.08.2011 року по справі №2-22/11 не набрало законної сили та останнім було оскаржено до Апеляційного суду м. Києва. Крім цього, в апеляційній скарзі ОСОБА_3 була заявлена вимога про виключення спірного приміщення зі спільного майна подружжя, що підлягає поділу. Таким чином, результат розгляду цивільної справи №2-22/11 в Апеляційному суді м. Києва має суттєве значення для вирішення справи №11/243.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 року зупинено апеляційне провадження до вирішення Апеляційним судом м. Києва цивільної справи № 2-22/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами Київського апеляційного господарського суду № 01-22/1/10 від 18.04.2012 року у зв'язку з зайнятістю судді Кропивної Л.В. в розгляді інших справ, з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, для розгляду справи № 11/243 змінено склад судової колегії, а саме замість судді Кропивної Л.В. введено суддю Смірнову Л.Г.

Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 18.04.2012 року поновлено провадження по справі № 11/243 та призначено до розгляду на 16.05.2012 року.

15.05.2012 року через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 11/243 в зв'язку з порушенням кримінальної справи, матеріали якої знаходяться в Голосіївському РУ ГУ МВС України в м. Києві.

В обґрунтування наведеного клопотання скаржник зазначає, що постановлення рішення у господарській справі № 11/243 буде можливим після підтвердження фактів, що має преюдиційне значення для даної справи, в іншій кримінальній справі, а саме підтвердження підроблення та використання завідомо підробленої довідки про проведення внутрішнього аудиту Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніка-С".

Колегія суддів відхилила вищезазначене клопотання з огляду на наступне.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Скаржником не надано суду доказів неможливості розгляду даної справи до вирішення кримінальної справи, крім того підстава, на яку посилається скаржник не є підставою для зупинення провадження у справі в розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2009 р. у справі № 11/243.

Про судове засідання 16.05.2012 Позивач та скаржник були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, проте представники останніх не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_2 у відсутності представників Позивача та скаржника.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про припинення апеляційного провадження з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною третьою статті 3 Закону України " Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України " Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Відповідно до частини першої статті восьмої ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Приписами ст. 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Згідно ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 Роз'яснення Вищого господарського суду від 28.03.2002, № 04-5/366 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України") статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено законність та забезпечення, зокрема, апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. З урахуванням наведеного ухвалення господарськими судами рішення про права і обов'язки особи, що не була залучена до участі у справі, є підставою для прийняття до розгляду апеляційної скарги такої особи на відповідне рішення (якщо скарга не підлягає поверненню згідно з приписами частини першої статті 97 ГПК).

У поста нові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 26.09.2006 р. № 22/401-05-10793 зазначається, що стаття 129 Конституції України визначає одними з основних засад судочинства законність та забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, вста новлених законом. Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз'яснив, що оскільки Конституція України, як за значено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами пря мої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції, і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Статтею 107 Господарського процесуального кодексу України за кріплено право осіб, яких не було залучено до участі у справі, на касацій не оскарження рішень і постанов суду, що стосується їх прав і обов'язків. Обмеження права на апеляційне оскарження для цих осіб суперечить статті 129 Конституції України.

Щодо прав особи, не залученої до участі у справі, на оскарження судово го рішення Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у Постанові від 2 вересня 2008 року у справі №23/294 висло вила таку правову позицію. Судове рішення, оскаржуване не залученою осо бою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господар ським судом першої інстанції є скаржник, або містити судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

У п. 21 Інформаційного листа від 29.06.2010 р. № 01-08/369 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» Вищий господарський суд України на запитання, яким є процесуальне становище особи, що, не будучи стороною у справі, подала апе ляційну скаргу на судове рішення, яке, на думку такої особи, безпосередньо стосується її прав та обов'язків; якими мають бути дії апеляційного господар ського суду, якщо він встановить, що прийняте судове рішення не стосується прав та обов'язків особи, що подала апеляційну скаргу, дав таку відповідь. Процесуальний статус відповідної особи може бути визначений як «особа, яка подає (подала) апеляційну скаргу» (пункт 3 частини першої статті 94 ГПК); у тексті судового рішення допустиме також вживання терміну «скаржник». Дійшовши висновку про те, що рішення суду першої інстанції не стосується прав та обов'язків особи, не залученої до участі у справі, апеляційний госпо дарський суд припиняє апеляційне провадження.

Таким чином, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства України, особою, яка не була залучена до участі у справі при зверненні до суду з апеляційної скаргою, повинно бути доведено порушення прав та охоронюваних законом інтересів останньої.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про розірвання, укладеного між товариством та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3, договору купівлі-продажу від 29.12.2003р. у зв'язку з неналежним виконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати вартості предмета договору.

Сторонами по даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка -С» та Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3.

Апеляційну скаргу подано ОСОБА_2, яка не є стороною по справі №11/243, якою на підтвердження своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів надано рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17.08.2011 року по справі №2-22/11, відповідно до якого за останньою визнано право власності на Ѕ частини спірного майна.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Апеляційного суду м. Києва у справі № 22-2690/629/2012 від 05.04.2012 року рішення Голосіївського суду м. Києва від 17.08.2011 року скасовано, та ухвалено нове, наступного змісту:

«Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя задовольнити частково.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на:

- Ѕ частину нежилої будівлі ( літера «Б») загальною площею 54, 9 кв.м. майнового

комплексу, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Ак. Кащенка, 6;

- право власності на автомобіль ВАЗ 2109, червоного кольору, двигун НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1.

В порядку поділу за ОСОБА_3 визнати право власності на:

- Ѕ частину нежилої будівлі ( літера «Б») загальною площею 54, 9 кв.м. майнового комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 4000,00 грн. компенсації вартості автомобіля МАЗ 5337, шасі НОМЕР_4, синього кольору, 1993 року випуску.

В іншій частині позовних вимог відмовити.»

Як вбачається зі змісту рішення Апеляційного суду м. Києва, суд визнав безпідставним висновок суду першої інстанції щодо включення нежилої будівлі цеху тіста (літера А) загальною площею 187,60 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 до об'єктів права спільної сумісної власності Відповідача та скаржника як подружжя.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів скаржника, що є підставою для припинення апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду м. Києва у справі № 11/243 від 16.02.2009 року.

Матеріали справи № 11/243 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Чорна Л.В.

Смірнова Л.Г.