Постанова

від 22.05.2012 по справі 2а/2470/490/12

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/490/12

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дембіцького П.Д.,

при секретарі -Граматович М.І.

за участю представників :

позивача - ОСОБА_1.(за довіреністю);

відповідача -ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.(за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіанон ЛТД" до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 22.05.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складання постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167, п.2 ч.2 ст. 186 КАС України.

СУТЬ СПОРУ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіанон ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення Форми "П" № 0004751500 від 06.12.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 листопада 2011 року Державною податковою інспекцією в Сторожинецькому районі Чернівецькій області було проведено камеральну перевірку ТзОВ «Сіанон ЛТД» з питання правильності заповнення податкової звітності з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року за результатами якої складено Акт № 279/15-012/33190496 від 08 11.2011 року на підставі якого прийняте податкове повідомлення - рішення форми "П" № 00047541500 від 06 грудня 2012 року.

Прийняте податкове повідомлення - рішення позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав. У ході проведення перевірки податковим органом було виявлено, що в порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України завищене від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 182252,00 грн. Позивач не погоджується з висновком акту камеральної перевірки № 279/15-012/33190496 від 08 11.2011 року та зазначає, що розрахунок об'єкта оподаткування податку на прибуток за наслідками другого, другого та третього, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Результат 2010 податкового року мав від'ємне значення в сумі 182252,00 грн. Вказана сума була внесена товариством до витрат першого кварталу 2011 року. Отже, правомірним було відображення суми 182252,00 грн. і в декларації за другий квартал 2011 року

Не погоджуючись з висновками Акту камеральної перевірки № 279/15-012/33190496 від 08 11.2011 року позивач 23 листопада 2011 року надав заперечення на Акт перевірки.

06 грудня 2011 року посадовими особами ДПІ у Сторожинецькому районі Чернівецької області розглянуто заперечення до Акту камеральної перевірки № 279/15-012/33190496 від 08 11.2011 року, однак залишилося без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "П" № 0004751500 від 06.12.2011 року.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, та просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити, а також надали заперечення на позов, в якому зазначили, що проведеною перевіркою встановлено, що згідно даних рядка 11 декларацій на прибуток за 1 квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування складало 252211,00 грн. ( у тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового 2010 року - 182252,00 грн. - сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого пункту 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств " не була врахована у складі валових витрат). Відповідно до даних рядка 07 декларації на прибуток за 2 квартал 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування складало 236952,00 грн., у тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового ) періоду ( рядок 06.6 ) - 252211.00 грн. (2010 рік -182252,00 грн., 1 квартал 2011 року - 69959.00 грн.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіанон ЛТД» згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 114207 зареєстроване Сторожинецькою районною державною адміністрацією 17.02.2005 року, ідентифікаційний номер - 33190496, за адресою: 59052, Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Великий Кучурів.

Згідно Довідки АБ № 114207 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України ТзОВ «Сіанон ЛТД» за видами діяльності КВЕД займається :

51.13.0 Посередництвом в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами;

51.19.0 Посередництвом в торгівлі товарами широкого асортименту;

51.52.2 Оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них;

51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами;

51.90.0 Інші види оптової торгівлі;

60.22.0 Діяльність таксі.

08 листопада 2011 року відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, інспектором 1 рангу відділу оподаткування ОСОБА_4 у приміщенні ДПІ у Сторожинецькому районі Чернівецької області проведена камеральна перевірка ТзОВ «Сіанон ЛТД» з питання правильності заповнення податкової звітності з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року згідно декларації з податку на прибуток № 21239 від 29.07.2011 року.

У ході проведення перевірки були виявлені порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України зокрема завищене від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 182252,00 грн., зокрема, до рядка 06.6 декларації з податку прибуток за II квартал 2011 року неправомірно включено від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року із врахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2009-2010 років в сумі 252211 грн., що збільшило від'ємне значення об'єкту оподаткування (суму збитків) за II квартал 2011 року на 182252,00 грн.

За наслідками камеральної перевірки з урахуванням виявлених порушень складено Акт перевірки № 279/15-012/33190496 від 08.11.2011 року та прийнято податкове повідомлення

- рішення форми "П" № 00047541500 від 06 грудня 2012 року.

Не погоджуючись з висновками Акту камеральної перевірки № 279/15-012/33190496 від 08 11.2011 року позивач 24 листопада 2011 року надав заперечення на вказаний Акт.

06 грудня 2011 року посадовими особами ДПІ у Сторожинецькому районі Чернівецької області було розглянуто заперечення до Акту камеральної перевірки № 279/15-012/33190496 від 08 11.2011 року та відмовлено в його задоволенні.

На підставі Акту перевірки № 279/15-012/33190496 від 08 11.2011 року, з урахуванням виявлених порушень, 06 грудня 2011 року ДПІ у Сторожинецькому районі Чернівецької області прийнято податкове повідомлення - рішення форми - "П" № 0004751500 від 06.12.2011 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 182252,00 грн.

Позивач не погоджуючись із прийнятим рішенням, 21 грудня 2011 року до ДПА у Чернівецькій області подав скаргу за вих. № 117 на податкове повідомлення-рішення

від 06.12.2011 року № 0004751500 та просив переглянути вищевказане рішення в частині безпідставного зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 182252,00 грн.

27 грудня 2011 року ДПА у Чернівецькій області винесено рішення про результати розгляду первинної скарги № 7615/10/25-008 від 27.12.2011 року, яким у задоволенні скарги відмовлено.

18 січня 2012 року позивачем направлено до Державної податкової служби України повторну скаргу від 18.01.2012 року № 2 на податкове повідомлення - рішення від 06.12.2011 року № 0004751500 форми «П» про скасування вказаного рішення.

08 лютого 2012 року Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги за № 2344/6/10-2415 від 08.02.2012 року, яким відмовлено у її задоволенні.

29 лютого 2012 року позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «П» № 0004751500 від 06 грудня 2011 року, яким останньому зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 182252,00 грн.

02 березня 2012 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, відповідно до вимог ч. 4 ст.71, ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язано позивача надати письмові докази в обґрунтування позовних вимог, та письмові докази, які стали підставою формування від'ємного значення тобто матеріали первинного бухгалтерського обліку із зазначенням підтверджуючих обставин виникнення від'ємного значення - збитків.

Однак позивач та його представник всупереч вимогам Закону в судові засідання призначені на 14, 20, 29 березня 2012 року не надали суду письмових доказів в обґрунтування позовних вимог, а також підтверджуючих матеріалів первинного бухгалтерського обліку для повного та об'єктивного дослідження обставин справи щодо відображенні від'ємного значення.

29 березня 2012 року провадження у справі зупинено, зобов'язано позивача надати суду письмові докази в обґрунтування позовних вимог, та письмові докази, які стали підставою формування від'ємного значення, а також матеріали первинного бухгалтерського обліку з метою повного та об'єктивного дослідження обставин щодо визначення суми від'ємного значення в податкових деклараціях із податку на прибуток підприємства, які стали предметом спору.

Частиною 5 статті 124 КАС України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

При цьому, незважаючи на обов'язковість виконання вимог суду, позивач та його представник не виконали вимоги ухвал Чернівецького окружного адміністративного суду щодо надання суду письмових доказів у обґрунтування позовних вимог, а також підтверджуючих матеріалів первинного бухгалтерського обліку з метою повного та об'єктивного дослідження обставин щодо визначення суми від'ємного значення в податкових деклараціях із податку на прибуток підприємства, які стали предметом спору.

Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що 15 червня 2011 року на підставі направлень № 382, 383, 384 від 11.05.2011 року посадовими особами ДПІ у Сторожинецькому районі Чернівецької області було проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Сіанон ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2011 року. За наслідками перевірки складено Акт № 741/23/33190496 від 15.06.2011 року.

Дослідженням Акт перевірки № 741/23/33190496 від 15.06.2011 року встановлено, що за період з 01.10.2008 року по 31.03.2011 року ТзОВ «Сіанон ЛТД» задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування податку на прибуток у сумі 615080,00 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2008 року по 31.03.2011 року встановлено заниження податку на прибуток в сумі 71111,00 грн., в тому числі за І квартал 2010 року в сумі 9966,00 грн. за ІІ квартал 2010 року в сумі 58681,00 за ІV квартал 2010 року в сумі 63405,00 грн., та завищення за ІІІ квартал 2010 року в сумі 60941,00 грн. (а. 22-23 Акту)

Перевіркою правильності визначення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток встановлено завищення від'ємного значення оподаткування податком на прибуток в сумі 44756,00 грн. в тому числі за 2010 рік в сумі 22378,00 грн. за І квартал 2011 року в сумі 22378,00 грн.

Крім того у акті зазначено, що товариство займається оптовою торгівлею будівельних матеріалів (в основному будівельні матеріали) на які ціни на ринку знизилися. Також товариством включено до витрат відсотки за кредит в сумі 65178,00 грн., який товариство взяло не в перевіряємому періоді. Порівняно з попереднім перевіряємим періодом зменшився товарооборот у два рази та постійно збільшувалась заробітна плата, а відповідно і нарахування. (а. 22-23 Акту).

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2008 року по 31.03.2011 року встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 61365 грн., в тому числі за березень 2010 року в сумі 18885,00 грн. за квітень 2010 року в сумі 19488,00 за червень 2010 року в сумі 22992,00 грн. (а. 22-23 Акту)

Водночас вбачається, що перевіряючими було виявлено порушення п.п. 7.2.6, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5., п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 1678/97-ВР (та інші) за період з 01.10.2008 року по 31.03.2011 року щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 61365 грн., в тому числі за березень 2010 року в сумі 18885,00 грн. за квітень 2010 року в сумі 19488,00 за червень 2010 року в сумі 22992,00 грн.

Тобто ТзОВ Сіанон ЛТД» здійснював господарську діяльність за податковими накладними не оформленими належним чином, за правочинами які є нікчемними, за податковими накладними в яких наявні неправдиві відомості, за податковими накладними виписаними на безтоварні операції із сумнівними підприємства. (а. 30,34 Акту).

У періоді що перевірявся позивачем відображено від'ємне значення податку на додану вартість у сумі 38805,00 грн., у зв'язку з придбанням будівельних матеріалів. На день закінчення перевірки позивачем не пред'являлось до відшкодування податок на додану вартість у перевіряємому періоді. (а. 32 Акту)

Перевіряючими у ході вказаної перевірки відповідно до п. 85.4 ст..85 Податкового кодексу України надано запит від 02.06.2011 року № 7355/23-008 про надання належним чином завірених первинних бухгалтерських документів для їх дослідження. Однак посадовими особами ТзОВ «Сіанон ЛТД» відмовлено у їх наданні. (а. 34 Акту).

Проаналізувавши Акт планової первірки № 741/23/33190496 від 15.06.2011 року,

Акт камеральної перевірки № 279/15-012/33190496 від 08 11.2011 року ТзОВ «Сіанон ЛТД» слід прийти до висновку, що у ході вказаних перевірок позивачем ТзОВ «Сіанон ЛТД» не було надано документів первинного бухгалтерського обліку для їх дослідження та визначення періоду виникнення від'ємного значення, на підставі чого та внаслідок якої діяльності утворилося від'ємне значення. Крім того, встановлено, що окремої позапланової перевірки податкової звітності з податку на прибуток з використанням подвійної системи - позивача не проводилось, не було забезпечено інвентаризацію збиткових результатів та не визначено резерви з податку на прибуток за рахунок здійсненого перерахунку від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Водночас з урахуванням аналізу матеріалів справи було виявлено невідповідність виявлених сум від'ємного значення у ході вказаних перевірок та зазначених у Деклараціях з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону.

Підпунктом 1 п. 1 ст. 120 ПК України за неподання платником податків - фізичною особою декларації чи включення до неї перекручених (недостовірних) даних про суми одержаних доходів, понесених витрат та якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного доходу передбачена відповідальність у вигляді накладення на платника податків - фізичну особу штрафу у розмірі 25 відсотків від різниці між заниженою сумою податкового зобов'язання і сумою, визначеною податковим органом.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та - або додаткових зобовязань на підставі первинних документів регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів ведення яких передбачено законодавством.

Оскільки у ході планової перевірки було встановлено, що окремі операції мали ознаки фіктивності, було безпідставне заниження та завищення податку на прибуток, виявлені розбіжності у виявлених та заявлених сумах від'ємного значення, суд для повного і всебічного з'ясування цих обставин, а також перевіривши всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, зобов'язав позивача надати докази, як передбачено частинами 4, 5 ст. 11 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Фальшивість документа, що надає права або звільняє від обов'язків, може бути перевірено як за допомогою висновків експертизи, порівняння його з іншими письмовими чи речовими доказами, поясненнями свідків, зокрема посадових осіб, котрі його виготовили, так і шляхом кримінального переслідування за наявності підстав для порушення кримінальної справи.

Однак позивач на вимогу суду не надав суду письмові докази - бухгалтерські документи по справі в обґрунтування позовних вимог, а також первинних документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності що могли підтвердити виникнення від'ємного значення та збиткового періоду останнього.

Крім того до вказаних правовідносин слід застосувати наступні норми законодавства з питань оподаткування та ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Відповідно з законодавством з питань оподаткування, чинного на момент здійснення правовідносин відображених в акті перевірки, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

№ 996 від 16.07.1999 року, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.05.1999 року, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: - рух активів у процесі здійснення господарської операції; - установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; - установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпорт товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку Затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Проаналізувавши вимоги чинного законодавства, нормативно правових актів, що регулюють спірні правовідносини, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази які мають юридичне значення для розгляду справи, встановивши фактичні обставини у справі, суд приходить до висновку що вимога позивача є необґрунтованою та безпідставною, а адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та чинного законодавства України.

Статтею 36 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податковим обов'язковим визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 37.1 статті 37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

У пункті 1 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України вказано, що розділ III даного Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей частини першої цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Отже, в суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року не включається збиток (від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування), отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню. Збитки від діяльності за патентами відшкодовуються за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах, виключно від такої діяльності (абзац 2 п. 150.1 статті 150 ПК України).

Згідно з п. 152.1, 152.2 статті 152 ПК України платник податку, який проводить діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до розділу XII ПК України, зобов'язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності (з урахуванням вартості придбаних торгових патентів) та окремо визначати податок від іншої діяльності, сума від'ємного значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування від діяльності за патентами на наступний рік не переноситься (абзац 2 п. 150.1 статті 150 ПК України).

Відповідно до п.150.3. ст.150 ПК України у випадку коли збиток декларується платником протягом чотирьох послідовних податкових періодів, податкова служба має право провести позапланову перевірку визначення об'єкта оподаткування.

Пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що пункт 150.1 статті 150 вказаного Кодексу, застосовується у 2011 році з урахуванням такого : якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення

В зв'язку із набранням 01.04.2011 чинності розділу III ПК України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - валові витрати до складу від ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Крім того слід зазначити, що ст.ст. 78, 78.1. Податкового кодексу України передбачено порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а саме:

Пунктом 1.4. ст.78 ПК передбачено, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

Пунктом 1.8. статті 78 ПК передбачено, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Однак як встановлено, судом позапланової перевірки податкової звітності щодо декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на прибуток на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень не проводилось, позивач не клопотав про проведення такої перевірки, а також не надав суду документів первинного бухгалтерського обліку на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіанон ЛТД», не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення -рішення Форми "П" № 0004751500 від 06.12.2011 року в сумі 182252,00 грн. до позивача.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. Однак, позивач не довів суду правомірності своїх дій, які б відповідали об'єктивним обставинам справи.

На підставі встановлених обставин, аналізу норм Закону що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіанон ЛТД» є не обґрунтованими, а тому у позові слід відмовити.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9 ч. 7, 69-71, 86, 87, 94, 122, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Порядок та строки набрання судовим рішенням законної сили передбачено ст. 254 КАС України.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 185-186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У зв'язку з тим, що дата виготовлення постанови 27.05.2012 року співпала з вихідним днем, постанову виготовлено в повному обсязі на наступний робочий день 28 травня 2012 року.

Суддя П.Д. Дембіцький