Рішення

від 29.05.2012 по справі 2/573

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.12 Справа № 2/573

За позовом Колективного сільськогосподарського товариства "Дружба", м. Луганськ

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Добробут", с. Білолуцьк Луганської області

про стягнення 11836 грн. 80 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача -Рачок Р.В., ліквідатор по справі № 9/8б;

від відповідача -Чернявський С.С., директор;

Суть спору: про стягнення вартості втраченого майна в сумі 11836 грн. 80 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 24.12.07 № 261 проти позову заперечує з посиланням на закінчення строку дії договору зберігання 20.10.05 та пропажу відповідного майна, яке не було вчасно забране позивачем, як поклажодавцем, а також відсутність вини у втраті майна.

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.

Так, ухвалою від 06.05.08 суд зупинив провадження у справі та направив матеріали до прокуратури Луганської області.

Оскільки провадження у справі було зупинено тривалий час та результат перевірки відповідними слідчими органами з питань, зазначених в ухвалі від 06.05.08, не був відомий, суд провадження у справі поновив.

Як свідчать матеріали справи, за листом від 26.04.12 № 01/3768 Новопсковський РВ ГУМВС України в Луганській області повідомив про зупинення досудового слідства на підставі ст. 206 п. 3 КПК України у зв'язку з не встановленням осіб, які скоїли злочин.

За інформацією представника відповідача Чернявського С.С., наданою суду, його заяви із зазначенням прізвищ конкретних осіб, які демонтували будівлі свинарників, не були внесені до протоколу, який складався слідчими після поновлення провадження по господарській справі у 2012 році. З урахуванням викладених обставин суд у ході розгляду справи направив у порядку ст. 90 ГПК України інформації з вказаних питань до ГУМВС України у Луганській області та до прокуратури Новопсковського району Луганської області.

На час прийняття рішення відомості від правоохоронних органів не надходили, тому суд розглядає справу по наявних у ній матеріалах.

Так, при розгляді справи судом встановлено, що 20.10.04 між Колективним сільськогосподарським підприємством "Дружба" /позивачем/ та Приватним сільськогосподарським підприємством "Добробут" /відповідачем/ було укладено договір про відповідальне зберігання, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв на тимчасове відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності за актом приймання-передачі /п. п. 1.1., 2.1. договору/.

За умовами вказаного договору відповідач, як зберігач зобов'язався вести облік прийнятих на зберігання товарно-матеріальних цінностей (п. 2.2 договору), а також виключити можливість доступу до них третіх осіб, нести майнову відповідальність за втрату, недостачу або пошкодження прийнятих товарно-матеріальних цінностей (п. п. 3.1 договору).

Щодо строку дії договору, то сторони визначили його в один рік до 20.10.05.

У відповідності до акту приймання-передачі до договору про відповідальне зберігання від 20.10.04 (арк. справи 9), який підписаний ліквідатором КСП "Дружба" та директором ПСП "Добробут" підтверджується факт передачі позивачем відповідачу на зберігання майна на загальну суму 49561 грн. 20 коп., у т.ч. свинарники № 2 вартістю 7784 грн. 40 коп. та свинарника № 3 вартістю 4052 грн. 40 коп., а усього 11836 грн. 80 коп., які заявлені до стягнення.

Згідно до акту, складеному ліквідатором КСП "Дружба" 01.03.07 (арк. справи 33), в ході проведеного ним обстеження майнових активів банкрута було встановлено, що будівлі свинарників, які внесені до складу ліквідаційної маси, демонтовані особами під керівництвом колишнього директора ТОВ "СП "Дани" ОСОБА_3 (згідно до пояснень місцевих жителів с. Павленкове).

З посиланням на аналогічні факти відповідач не повернув товарно-матеріальні цінності позивачу після закінчення строку дії договору, тому позивач звернувся до суду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Оцінивши доводи сторін, обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає повному задоволенню, з огляду на наступне.

Так, правове регулювання правовідносин зберігання здійснюється Цивільним кодексом України (далі -ЦК України), ст. 936 якого зокрема, передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності; зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (ст. 938 ЦК України);

Обов'язок зберігача щодо забезпечення схоронності речі регулюється ст. 942 даного Кодексу, за якою законодавцем передбачено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі; якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Обов'язок поклажодавця забрати річ після закінчення строку зберігання визначений ст. 948 ЦК України, а обов'язок зберігача повернути річ -ст. 949 - зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості; річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей; зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі; тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.

У відповідності до ст. 950 ЦК України, яка визначає відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах; зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Щодо відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві, то збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1 ) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість (ст. 951 ЦК України).

У відповідності зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Таким чином господарський суд встановлює факт втрати відповідачем, як зберігачем майна, переданого йому позивачем на зберігання за укладеним договором від 20.10.04, у зв'язку з чим на підставі ст. 951 ЦК України відповідач має відшкодувати вартість втраченого майна у сумі 11836 грн. 80 коп. (свинарники № 2 та № 3).

Заперечення відповідача з посиланням на дії третіх осіб не підтверджені документально, у т.ч. щодо часу втрати майна (до чи після закінчення дії договору для оцінки умислу або грубої необережності зберігача за ст. 950 ЦК України).

Однак, суд звертає увагу відповідача, що у разі наявності вироку суду за результатами слідства справу може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку ст. ст. 112-114 ГПК України.

За таких обставин позов підлягає повному задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Добробут", с.м.т. Білолуцьк Новопсковського району Луганської області, вул. 8 Березня, буд. 53а, ідент. код 31102460 на користь Колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба", м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 24, ідент. код 03739148 - 11836 грн. 80 коп. вартості втраченого майна, 118 грн. 37 коп. витрат по державному миту та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 05.06.12.

Суддя Н.М.Зюбанова

Помічник судді Г.А.Кравцова