Рішення

від 22.05.2012 по справі 6/313

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.05.12 р. Справа № 6/313

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіної Л.Д._

при секретарі Шабановій Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецресурс" м.Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Славкокс" м.Словянськ, Донецької області

про стягнення 425 174грн.40коп.

за участю

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - представник по довіреності від 10.01.2011р.

від відповідача - ОСОБА_3 - представник по довіреності вих.№14 від 21.05.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Спецресурс" м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Славкокс" м.Словянськ, Донецької області грошових коштів у розмірі 425 174грн. 40коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що свої зобов'язання щодо передоплати позивач здійснив у повному обсязі, а саме сплатив суму у розмірі 2 183 226грн., однак відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару частково виконав, оплачений товар повністю не поставив, у зв'язку із чим за останнім утворилася заборгованість у розмірі 425 174грн. 40коп

На підтвердження своїх вимог позивач посилається на копію договору поставки №25/07.2.рб від 25.07.2008р., копію специфікації від 25.07.2008р. до вказаного договору, копію договору №21/09-П від 21.09.2010р., копію договору про відступлення права вимоги №22/09-Ц-1 від 22.09.2010р., копію графіку поставки від 25.07.2008р., копії накладних №209 від 18.09.2008р., №236 від 23.10.2008р., №272 від 15.12.2008р., №8 від 19.02.2009р., №9 від 27.02.2009р., №15 від 06.03.2009р., №17 від 20.03.2009р., №30 від 03.04.2009р., №15 від 24.02.2010р., копії платіжних доручень та банківських виписок.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н, б/д заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що відповідно до уставу ТОВ „Славкокс" (п.10.7.4) директор має право підписувати договір сумою до 50 000грн, а сума договору №21/09-П від 21.09.2010р. значно перевищує суму 50 000грн. На його думку, ТОВ «Марко-Плюс» за договором про відступлення права вимоги №22/09-Ц-1 від 22.09.2010р. передало для ТОВ «Спецресурс» недіючий договір №21/09-П від 21.09.2010р.

Позивач у заперечені на доводи відповідача від 10.01.2012р. зазначив, що відповідачем не було подано жодних доказів, що обґрунтовують відхилення позовних вимог, як того вимагає законодавство України.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

Ухвалою від 30.01.2011р. провадження у справі було зупинено до вирішення спору по справі №5006/35/4/2012.

02 квітня 2012р. через канцелярію суду у матеріали справи від позивача надійшло клопотання б/н від 27.03.2012р. про поновлення провадження по справі з підстав прийняття господарським судом Донецької області рішення від 21.02.2012р. по справі №5006/35/4/2012, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Славкокс", м.Слов'янськ, Донецької області до відповідачів Приватного підприємства "Кокс", м.Слов'янськ, Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Марка-плюс" м.Дніпропетровськ про визнання договору №21/09-П від 21.09.2010р. недійсним, було відмовлено. Суд задовольнив дане клопотання та ухвалою від 04.04.2012р. поновив провадження по справі.

Слухання справи відкладалось, у зв»язку з неявкою відповідача у засідання суду.

У судовому засіданні 22.05.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

25 липня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Марка-Плюс» (далі по тексту-Покупець) та Приватним підприємством «КОКС» (далі по тексту-Постачальник) був укладений договір поставки №25/07.2.рб, згідно умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання поставити у власність покупця обладнання, матеріали, продукцію матеріально-технічного призначення та іншу продукцію, узгоджену сторонами у відповідних специфікаціях до договору, а покупець зобов"язався прийняти поставлений товар та оплатити постачальнику його вартість, передбачену даним договором.

До вказаного договору сторонами підписана специфікація, в якій визначено найменування, кількість, ціна, загальна сума, строк, умови поставки, оплати.

Строк поставки товару сторони узгодили у графіку поставки коксового обладнання.

У відповідності до специфікації до договору поставки покупець повинен оплачувати товар на умовах 50% попередньої оплати і 50% по факту поставки товару.

Позивач посилається на виконання своїх зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору в якості передоплати для поставки товару платіжними дорученнями №326 від 30.07.2008р., №369 від 21.08.2008р., №40 від 15.01.2009р., №51 від 26.01.2009р., №58 від 29.01.2009р. та згідно банківських виписок перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 2 183 226грн. У підтвердження заявлених вимог позивач представив копії платіжних доручень, банківські виписки.

Товар частково був поставлений позивачем на суму 1 758 051грн. 60коп. про що свідчать видаткові накладні №209 від 18.09.2008р., №236 від 23.10.2008р., №272 від 15.12.2008р., №8 від 19.02.2009р., №9 від 27.02.2009р., №15 від 06.03.2009р., №17 від 20.03.2009р., №30 від 03.04.2009р., №15 від 24.02.2010р.

21 вересня 2010р. між Приватним підприємством «КОКС» (Первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю „Славкокс" (Новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Марка-Плюс» був укладений договір №21/09-П про переведення боргу, згідно з яким первісний боржник перевів свій борг (обов»язки) за договором поставки №25/07.2.рб від 25.07.2008р. на Нового боржника, а Новий кредитор замінює Первісного боржника у зобов»язанні, що виникає із Основного договору і приймає на себе обов»язки Первісного боржника за Основним договором.

Відповідно п.1.2, п.2.1 договору про переведення боргу відповідач виконує взяте на себе за Основним договором зобов»язання в повному обсязі на суму 425 174грн. 40коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.02.2012р. по справі №5006/35/4/2012 за позовом ТОВ «Славкокс» м.Слов»янськ, Донецької області до відповідача 1, ПП «Кокс» м.Слов»янськ, Донецької області до відповідача 2, ТОВ «Марка-плюс» м.Дніпропетровськ про визнання договору №21/09-П від 21.09.2010р. недійсним у задоволенні позову було відмовлено.

Таким чином, договір на який посилається позивач, є укладеним та не визнаний у судовому порядку недійсним.

За приписами ст.520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Марка-Плюс» за договором поставки №25/07.2.рб від 25.07.2008р. відступлено на нового кредитора

Товариство з обмеженою відповідальністю „Спецресурс", шляхом укладення між ними та Товариством з обмеженою відповідальністю „Славкокс" договору про відступлення права вимоги №22/09-Ц-1 від 22.09.2010р.

Правове регулювання порядку заміни кредитора у зобов'язанні визначаються приписами ст.ст. 512-519 ЦК України.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно даного договору первісний кредитор передав, а новий кредитор (позивач) прийняв на себе право вимоги боргу на суму 425 174грн. 40коп. та стає стороною за договором поставки №25/07.2.рб від 25.07.2008р., укладеного між первісним кредитором та відповідачем.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.1 Договору встановлено обов'язок нового кредитора здійснити розрахунок по даному договору з первісним кредитором у розмірі, встановленому п.2.1 договору, протягом 6 місяців з моменту укладення даного договору.

Боржник, підписуючи даний договір, надав згоду Первісному кредитору на відступлення права вимоги по основному договору Новому кредитору та підтвердив факт належного повідомлення його про заміну Кредитора по Основному договору (п.7.1 договору).

Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 425 174грн. 40коп. за договором поставки №25/07.2.рб від 25.07.2008р.

Жодних доказів на підтвердження наявності заперечень Боржника стосовно вимог Нового кредитора суду не представлено.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У зв'язку із не поставкою товару, позивачем 23.11.2011р. було надіслано на адресу відповідача претензію з вимогою терміново повернути грошові кошти у сумі 425 174грн. 40коп.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов поставки за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 425 174грн. 40коп.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

За приписами ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності до вимог ст.530 ЦК України боржник повинен виконати зобов'язання у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором. Така вимога від 23.11.2011р. була надіслана у адресу відповідача 23.11.2011р.

На час звернення із позовом товар на суму 425 174грн. 40коп. не поставлений, грошові кошти не повернуті. Будь-яких документів у підтвердження поставки товару або відсутності заборгованості відповідачем надано не було. Потреба в отриманні товару у позивача відпала, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з вимогою повернути йому суму попередньої оплати у розмірі 425 174грн. 40коп. Відтак господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми попередньої оплати в розмірі 425 174грн. 40коп. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 512, 516, 520, 530, 629, 693 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецресурс" м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Славкокс" м.Словянськ, Донецької області про стягнення 425 174грн. 40коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Славкокс" м.Словянськ, Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецресурс" м.Дніпропетровськ грошові кошти у розмірі 425 174грн. 40коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 8 503грн. 48коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 22.05.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.05.2012р.

Суддя Подколзіна Л.Д.