ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" травня 2012 р. Справа № 22/342
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Демидової А.М., суддів:Воліка І.М., Коваленко С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (позивач) на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 р. (залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р.) у справі№ 22/342 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" простягнення 324 341,29 доларів США та 1 725,30 грн., за участю представників: від позивача Яців О.Р., Задвернюк М.І. від відповідачаКаменський Д.Г.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (далі -ПАТ АБ "Укргазбанк") про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" (далі - ТОВ "Міжнародний центр торгівлі"), заборгованості в сумі 324 341,29 доларів США та 1 725, 30 грн., а саме 213 583,35 доларів США строкової заборгованості по кредиту, 11 649,99 доларів США простроченої заборгованості по кредиту, 96 462,37 доларів США строкової заборгованості по процентам, 545,58 доларів США строкової заборгованості по процентам з 01.06.2011 р. по 08.06.2011 р., 2 100,00 доларів США простроченої заборгованості по процентам, 1 485,86 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 239,44 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.
Місцевим господарським судом прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення розміру позовних вимог в частині заявлених вимог про стягнення з відповідача 186 400,04 доларів США строкової заборгованості по кредиту, 38 833,30 доларів США простроченої заборгованості по кредиту, 102 001,97 доларів США строкової заборгованості по процентам (по строку нарахування за користування коштами по 01.10.2011 р.), 3 539,00 доларів США простроченої заборгованості по процентам (по строку сплати станом на 05.10.2011 р. з урахуванням сплачених 1 361,00 доларів США у вересні 2011 року), 20 271,56 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 449,34 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів (по простроченим відсоткам, що є предметом спору, сплату яких прострочено станом на 05.10.2011 р.).
Вимоги позивача про стягнення нарахованих процентів по сумі 2 100,00 доларів США (строк сплати яких щомісячно по 700,00 доларів США передбачено з жовтня 2011 року до 05.11.2011 р., з листопада 2011 року до 05.12.2011 р., з грудня 2011 року до 05.01.2012 р.), 4 222,91 доларів США строкової заборгованості по процентам за користування коштами, нарахованих у періоді з жовтня 2011 року по грудень 2011 року, 1 168,51 доларів США строкової заборгованості по процентам з 01.01.2012 р. до 17.01.2012 р., а також нарахованої пені у відношенні сум процентів, прострочення яких допущено у періоді після 05.10.2011 р. (після звернення позивача з позовом до суду), до розгляду в межах даної справи не прийняті місцевим господарським судом, оскільки право вимоги по зазначеним сумам виникло у позивача після звернення з позовом до суду.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. у справі № 22/342 (суддя Самсін Р.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кондес Л.О., судді Буравльов С.І., Рябуха В.І.), позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 225 233,34 доларів США боргу по сумі кредиту, 102 001,97 доларів США строкової заборгованості по процентам (по строку нарахування за користування коштами по 01.10.2011 р.), 3 539,00 доларів США простроченої заборгованості по процентам (по строку сплати станом на 05.10.2011 р.), 20 271,56 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 449,34 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та судові витрати; виконання судового рішення розстрочено до листопада 2015 року включно з оплатою частинами суми заборгованості згідно графіку.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. та з постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 р. у справі № 22/342, ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені рішення та постанову та прийняти нове рішення, яким, відповідно до заяви про уточнення розміру позовних вимог від 25.01.2012 р. позовні вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" задовольнити в повному обсязі та відмовити відповідачу в задоволені клопотання про розстрочку виконання судового рішення.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм процесуального права та внаслідок неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.05.2012 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. -головуючого, Воліка І.М., Коваленко С.С. прийнято касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 29.05.2012 р. о 10 год. 30 хв.
До Вищого господарського суду України 28.05.2012 р. від представника ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги у зв'язку з неможливістю взяти участь у судовому засіданні 29.05.2012 р. та необхідністю подання доказів.
Вислухавши думку представників сторін в судовому засіданні, враховуючи, що ухвалою Вищого господарського суду України від 18.05.2012 р. про призначення розгляду касаційної скарги на 29.05.2012 р. явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, враховуючи те, що представник ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" з'явився в судове засідання, призначене на 29.05.2012 р., а також з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 111 7 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що заявлене клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги задоволенню не підлягає.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", та ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" як позичальником 09.11.2007 р. було укладено кредитний договір № 152, за умовами якого банк зобов'язався відкрити позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 233 000,00 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами.
В подальшому сторони неодноразово вносили зміни до кредитного договору № 152.
Згідно з п. 1.3.1 кредитного договору зі змінами та доповненнями кредитна лінія відкривається з 09.11.2007 р. по 31.12.2015 р.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином . Відповідач , в свою чергу, в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання за вказаним договором не виконав, оскільки своєчасно та у повному обсязі кредит не повернув, відсотки за користування кредитними коштами не сплатив, у відзиві на позов не заперечив проти позовних вимог про стягнення 322 980,29 доларів США з урахуванням сплати відсотків в сумі 1 361,00 доларів США у вересні 2011р., що не враховані позивачем при зверненні з позовною заявою.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий та апеляційний господарські суди, з посиланням на положення укладеного між сторонами кредитного договору, норми статей 11, 14, 202, 205, 509, 526, 610, 611, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статей 193, 232 ГК України, дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 225 233,34 доларів США боргу по сумі кредиту, 102 001,97 доларів США строкової заборгованості по процентам (по строку нарахування за користування коштами по 01.10.2011 р.), 3 539,00 доларів США простроченої заборгованості по процентам (по строку сплати станом на 05.10.2011 р.), 20 271,56 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 449,34 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в прийнятті заяви про уточнення позовних вимог в частині вимог, порушення яких відповідачем допущено після 05.10.2011 р., тобто після звернення позивача з позовом до суду, з наступних підстав.
Позивач, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині.
Відмовляючи в прийнятті заяви про уточнення позовних вимог в частині, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний суд, зазначив, що позивачем не враховані межі позовних вимог, які обмежені порушенням прав позивача саме на дату звернення з позовом до суду.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що такий висновок, є порушенням права позивача на розгляд судом його вимог, які він вправі уточнювати протягом розгляду справи до прийняття рішення.
Таким чином, в порушення вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України, оскаржувані рішення та постанова прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновків, що прийняті у справі рішення від 30.01.2012 р. та постанова від 21.03.2012 р. підлягають скасуванню в частині відмови в прийнятті заяви позивача про уточнення розміру позовних вимог в частині, а справа - передачі на новий розгляд в цій частині до господарського суду першої інстанції.
Дослідивши прийняті у даній справі судові рішення в частині розгляду заяви відповідача про розстрочку виконання судового рішення у даній справі з грудня 2011 року по листопад 2015 року, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Згідно з п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Втім, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Отже, виходячи із наведеного, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
За переконанням колегії суддів касаційної інстанції місцевий та апеляційний господарські суди наведених вимог не врахували, прийняли до уваги лише факти та доводи відповідача, не встановивши при цьому матеріальний інтерес позивача, що є порушенням принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, передбачених статтями 4 2 та 4 3 ГПК України.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що з аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду випливає, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами -виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. В той же час наведені заявником підстави для розстрочки виконання судового рішення не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочки виконання судового рішення, а господарські суди попередніх інстанцій припустились хибного застосування норм процесуального права.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.
У зв'язку з викладеним, рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 р. у справі № 22/342 в частині надання розстрочки виконання рішення з грудня 2011 року по листопад 2015 року підлягають скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" про розстрочку виконання рішення.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 р. та рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. у справі № 22/342 в частині надання розстрочки виконання рішення строком з грудня 2011 року по листопад 2015 року скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" про розстрочку виконання рішення суду відмовити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 р. та рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. у справі № 22/342 в частині відмови в прийнятті заяви позивача про уточнення розміру позовних вимог скасувати. Справу в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 р. та рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. у справі № 22/342 залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" 27 239,38 грн. судового збору за розгляд справи у касаційному порядку. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.М.Волік
С.С.Коваленко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2012 |
Оприлюднено | 08.06.2012 |
Номер документу | 24486421 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Демидова A.M.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні