Рішення

від 10.05.2012 по справі 36/245

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.05.12 р. Справа № 36/245

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гриник М.М.,

суддів Величко Н.В., Сич Ю.В.

при секретарі Захаровій В.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовною заявою прокурора м. Дзержинська в інтересах держави в особі Новгородської селищної ради, с. Новгородське

до відповідача приватного підприємця ОСОБА_2, м. Ясинувата

про стягнення заборгованості по орендній платі за земельну ділянку

за зустрічним позовом приватного підприємця ОСОБА_2, м. Ясинувата

до Новгородської селищної ради, с. Новгородське

за участю прокурора м. Дзержинська

про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним

Представники сторін:

від прокурора: Лисенко С.І. за посвідченням №3284

від позивача (за зустрічним позовом): ОСОБА_3 за довір. б/н від 29.12.2011р.

від відповідача (за зустрічним позовом): ОСОБА_4 за довір. №02/18 -31 від 10.01.2012р.

Прокурор м. Дзержинська в інтересах держави в особі Новгородської селищної ради, с. Новгородське звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача приватного підприємця ОСОБА_2, м. Ясинувата про стягнення заборгованості по орендній платі за земельну ділянку в сумі 19240,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на те, що договором оренди земельної ділянки від 18.05.2010р. Новгородською селищною радою надано в строкове платне користування приватному підприємцю ОСОБА_2 земельну ділянку для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд дитячого садка по АДРЕСА_1, загальною площею 0,4500 га. Орендна плата орендарем не сплачується з травня 2010р., у зв'язку з чим заборгованість по орендній платі за період з травня 2010р. по серпень 2011р. складає 19240,26 грн.

Ухвалою суду від 20.12.2011р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 36/245, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Первісний відповідач - приватний підприємець ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечував, оскільки заборгованість заснована на невиконанні умов договору оренди землі від 18.05.2010р., який він вважає недійсним.

Приватний підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Новгородської селищної ради про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Ухвалою від 05.01.2012р. зустрічна позовні заява прийнята до спільного розгляду із первісно поданим позовом.

Зустрічний відповідач та прокурор проти зустрічних позовних вимог заперечували, оскільки вважають, що умови спірного договору оренди землі від 18.05.2010р. повністю відповідають вимогам діючого законодавства.

В судовому засіданні оголошувалися перерви з 07.02.2012р. до 16.02.2012р., з 16.02.2012р. до 20.02.2012р.

Ухвалою від 20.02.2012р. за клопотанням прокурора суд продовжив строк розгляд справи на 15 днів.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області справу №36/245 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Гриник М.М., суддів Сич Ю.В., Мальцева М.Ю.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області суддю Мальцева М.Ю. замінено на суддю Величко Н.В.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 10.05.2012р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2010р. на підставі рішення Новгородської селищної ради №5/35-6 від 17.12.2009р. «Про передачу земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд дитячого садка» між Новгородською селищною радою та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець (позивач) зобов'язався надати, а орендар (відповідач) зобов'язався прийняти в строкове платне користування земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд дитячого садка по АДРЕСА_1, загальною площею 0,4500 га, в тому числі 0,0772 га під двоповерховою капітальною забудовою, 0,0161 га під спорудами, 0,3567 га під проїздами, проходами та площадками. Цільове призначення земельної ділянки згідно УКЦВЗ 1.11 - землі комерційного призначення.

Згідно п. 8 договору він укладений строком на 10 років.

Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10% нормативної грошової оцінки землі, що становить 35203,90 грн. на рік. Відповідно до п. 10 договору орендна плата вноситься не пізніше 30 числа поточного місяця.

Договір оренди підписаний представниками обох сторін та скріплений відбитками печаток, зареєстрований в Костянтинівському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.05.2010р. за №041018100002, завірена копія додана до позову.

Перевіркою додержання вимог земельного законодавства України в частині повноти та своєчасності сплати суб'єктами підприємницької діяльності орендної плати за використання земельної ділянки, проведеною прокуратурою м. Дзержинська, встановлено, що приватним підприємцем ОСОБА_2 в порушення вимог ст. 96 Земельного кодексу України плата за оренду земельної ділянки своєчасно не сплачена, в результаті чого державі в особі Новгородської селищної ради заподіяна матеріальна шкода на суму заборгованості з орендної плати, яка згідно розрахунку заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, виконаного виконавчим комітетом Новгородської селищної ради, складає 19240,26 грн. Вважаючи, що відповідач (зустрічний позивач) не виконав свої зобов'язання за договором оренди, прокурор в інтересах позивача (зустрічного відповідача) звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Відповідач (зустрічний позивач) з первісними позовними вимогами не погодився у зв'язку з недійсністю договору оренди земельної ділянки від 18.05.2010р. Однією із підстав зустрічного позову про визнання договору недійсним є відсутність додатків до спірного договору відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» та помилкове визначення категорії земельної ділянки відділом держкомзему у м. Дзержинську Донецької області.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Чинним законодавством визначено, що договір (окрема його частина) може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За приписами статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині першій статті 15 вказаного Закону встановлено перелік істотних умов договору оренди землі, відсутність однієї з яких згідно з частиною другою цієї статті є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним.

Згідно з частиною 4 статті 15 Закону України "Про оренду землі" невід'ємними частинами договору оренди землі є: 1) план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; 2) кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; 3) акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); 4) акт приймання-передачі об'єкта оренди; 5) проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

В матеріалах справи відсутні план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Прокурор у відзиві на зустрічний позов стверджував, що кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів відсутній у зв'язку з відсутністю самих цих обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів. В проекті відведення земельної ділянки наявний план зовнішніх меж земельної ділянки, що передана в оренду, який розроблений землевпорядною організацією та креслення перенесення в натуру меж земельної ділянки із зазначенням координат земельної ділянки.

Такі доводи прокурора не приймаються судом до уваги, оскільки згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В судовому засіданні представник позивача також підтвердив відсутність вказаних додатків до спірного договору.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" передбачений вичерпний перелік істотних умов договору, серед яких цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Згідно п.п. 2 п. 2.2.3 Узагальнення Вищим господарським судом України судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами, відповідно до статті 377 ЦК та статті 120 ЗК до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташоване відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Пунктом 15 спірного договору оренди земельної ділянки від 18.05.2010р. передбачено цільове призначення земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд дитячого садка. Разом з цим, в п. 16 даного договору вказано інше цільове призначення земельної ділянки - згідно УКЦВЗ 1.11 - землі комерційного призначення. При цьому в проекті землеустрою по відведенню земельної ділянки; рішенні Новгородської селищної ради «Про передачу земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд дитячого садка» №5/35-6 від 17.12.2009р.; вихідній земельно-кадастровій документації; рішенні Новгородської селищної ради «Про погодження місця розташування об'єктів» №5/32-10 від 26.08.2009р.; умовах відведення земельної ділянки, складених відділом Держкомзему у м. Дзержинську Донецької області за вих. №5/264 від 23.11.2009р.; завданні на виконання робіт по складанню проекту землеустрою; висновку відділу Держкомзему у м. Дзержинську Донецької області про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №5/264.2 від 23.11.2009р.; висновку про проект землеустрою Дзержинського міського управління містобудування, архітектури та житлового комунального господарства №560 від 28.10.2009р.; ситуаційному та генеральному плані земельної ділянки, затверджених Дзержинським міським управлінням містобудування, архітектури та житлового комунального господарства; акті приймання-передачі земельної ділянки вказано некомерційне цільове призначення земельної ділянки, наданої в оренду. На орендованій земельній ділянці знаходиться будівля та споруди дитячого садка, цільове призначення землі - експлуатація та обслуговування цієї будівлі та споруд. Використання землі в даному випадку не пов'язано з комерційними (виробничими) цілями та є некомерційним, на даний час будівля тимчасово не використовується. Внаслідок зазначення в п. 16 спірного договору цільового призначення земельної ділянки як комерційного, відбулося неправильне застосування коефіцієнту та нормативної грошової оцінки землі, що призвело до завищення розміру орендної плати.

Український класифікатор цільового використання землі (УКЦВЗ), затверджений листом Держкомзему України від 24.04.1998р. №14-1-7/1205, визначає наступне цільове призначення земель населених пунктів за кодом 1.11 - комерційного використання: 1.11.1 - автотехобслуговування, 1.11.2 - оптової торгівлі та складського господарства, 1.11.3 - роздрібної торгівлі та комерційних послуг, 1.11.4 - ринкової інфраструктури, 1.11.5 - досліджень і розробок, 1.11.6 - іншої комерційної діяльності. До жодного з вказаних об'єктів дитячий садок не відноситься, оскільки він є некомерційним об'єктом. В даному випадку правильним є визначення коду УКЦВЗ 1.12.3 - громадського призначення, освіти. Крім того, саме такий код орендованої земельної ділянки вказаний начальником відділу Держкомзему у м. Дзержинську в проекті землеустрою (у вихідній земельно-кадастровій інформації стосовно земельної ділянки, за рахунок якої передбачається відведення).

Посилання Новгородської селищної ради на те, що в бізнес-плані для купівлі нежитлової будівлі, дитячого садочка приватним підприємцем ОСОБА_2 вказана мета використання будівлі дитячого садочка в якості житлового будинку для ведення присадибного господарства та інше, що не підпадає під ознаки некомерційного використання, не приймаються судом до уваги на підставі наступного:

За договору-купівлі продажу нежитлової будівлі загальною площею 1468,60 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, від 28.01.2009р. позивачем за зустрічним позовом придбано саме дитячий садочок. Зазначене підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22252122 від 24.03.2009р. та технічним паспортом на громадський будинок від 24.03.2009р. Цільове призначення об'єкту нерухомості не змінювалося, проект реконструкції будівлі не затверджувався. Більш того, самим позивачем Новгородською селищною радою до матеріалів справи долучено акт обстеження земельної ділянки від 03.04.2012р., зі змісту якого вбачається, що позивачем приміщення не використовується.

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

В матеріалах справи відсутнє рішення Новгородської селищної ради про зміну цільового призначення земельної ділянки. В рішенні Новгородської селищної ради «Про передачу земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд дитячого садка» №5/35-6 від 17.12.2009р. вказано некомерційне призначення. Як зазначено вище, представник Новгородської селищної ради надав до суду акт обстеження земельної ділянки, передбаченої для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд дитячого садка, від 03.04.2012р., згідно якого на момент обстеження виявлено, що земельна ділянка не за одним з видів цільового призначення не використовується.

Вищевикладені обставини у їх сукупності свідчать про недотримання сторонами вимог, встановлених статтею 15 Закону України "Про оренду землі" щодо порядку укладення договору оренди земельної ділянки та наявності всіх невід'ємних частин договору оренди землі, що є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки від 18.05.2010р. недійсним.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що при укладенні договору оренди земельної ділянки від 18.05.2010р. сторони вчинили правочин, який за своїм змістом та суттю суперечить актам цивільного законодавства України, що є підставою для визнання вказаного правочину недійсним згідно ст. 203 ч. 1, ст. 215 ч. 1 ЦК України.

Відповідно до ст. 216 ч. 1 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Первісні позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі на суму 19240,26 грн. засновані на невиконанні первісним відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 18.05.2010р., який судом визнаний недійсним, тому є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Первісна позовна заява була подана прокурором після вступу в законну силу Закону України «Про судовий збір», тому суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат керується Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка діяла після 01.11.2011 р.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір, сплачений за зустрічним позовом, покладається на зустрічного відповідача у зв'язку із задоволенням зустрічних позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 60, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог по первісному позову прокурора м. Дзержинська в інтересах держави в особі Новгородської селищної ради, с. Новгородське до приватного підприємця ОСОБА_2, м. Ясинувата про стягнення заборгованості по орендній платі за земельну ділянку в сумі 19240,26 грн.

Зустрічні позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_2 до Новгородської селищної ради про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 18.05.2010р., укладений між Новгородською селищною радою та приватним підприємцем ОСОБА_2, зареєстрований в Костянтинівському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.05.2010р. за №041018100002 з моменту його укладення.

Стягнути з Новгородської селищної ради (85295, Донецька область, м. Дзержинськ, с.Новгородське, вул. Зарічна, 7а; код ЄДРПОУ 04342565) на користь приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір на суму 1073,00 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Гриник М.М.

Суддя Величко Н.В.

Суддя Сич Ю.В.

Повний текст рішення складено та підписано 15.05.2012р.