Постанова

від 22.06.2012 по справі 36/245

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.06.2012 р. справа №36/245

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Манжур В.В. суддівМоскальової І.В., М'ясищева А.М. при секретарі Пеленовій О.О. за участю представників сторін: прокурор:Пономарьов А.О. -за посвідченням № 3897 від позивача (за первісним позовом): від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_6 -за довіреністю ОСОБА_7 -за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора м.Дзержинська в інтересах держави в особі Новгородської селищної ради, с.Новгородське на рішення господарського суду Донецької області від 10.05.2012р. (повний текст підписано 15.05.2012р.) по справі№ 36/245 (головуючий суддя: Гриник М.М., судді: Величко Н.В., Сич Ю.В.) за позовомПрокурора м.Дзержинська в інтересах держави в особі Новгородської селищної ради, с.Новгородське до про за зустрічним позовом доПриватного підприємця ОСОБА_8, м.Ясинувата стягнення заборгованості по орендній платі за земельні ділянку Приватного підприємця ОСОБА_8, м.Ясинувата Новгородської селищної ради, с.Новгородське провизнання договору оренду земельної ділянки недійсним, В С Т А Н О В И В:

Прокурор м.Дзержинська в інтересах держави в особі Новгородської селищної ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_8 про стягнення заборгованості по орендній платі за земельні ділянку в розмірі 19240,26грн.

В порядку ст.60 Господарського процесуального кодексу України Приватний підприємець ОСОБА_8 звернувся із зустрічним позовом до Новгородської селищної ради про визнання договору оренду земельної ділянки від 18.05.2010р. недійсним.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.05.2012р. у задоволенні позовних вимог Прокурора м.Дзержинська в інтересах держави в особі Новгородської селищної ради до Приватного підприємця ОСОБА_8 про стягнення заборгованості по орендній платі за земельні ділянку в розмірі 19240,26грн. відмовлено; зустрічні позовні вимоги Приватного підприємця ОСОБА_8 до Новгородської селищної ради про визнання договору оренду земельної ділянки від 18.05.2010р. недійсним задоволено: договір оренду земельної ділянки від 18.05.2010р., зареєстрований в Костянтинівському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.05.2010о. за № 041018100002, визнано недійсним з моменту його укладення.

Визнаючи спірний договір недійсним, місцевий господарський суд виходив з недотримання сторонами вимог, встановлених статтею 15 Закону України «Про оренду землі», щодо порядку укладення договору оренди земельної ділянки та наявності всіх невід'ємних частин договору оренди землі, що є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки від 18.05.2010р. недійсним.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Прокурор м.Дзержинська в інтересах держави в особі Новгородської селищної ради звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 10.05.2012р. по справі № 36/245 про відмову в задоволенні позову прокурора м.Дзержинська, а також щодо задоволення зустрічних позовних вимог ПП ОСОБА_8 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП ОСОБА_8 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.05.2010р. та задовольнити позовні вимоги прокурора м.Дзержинська, а саме стягнути на користь Новгородської селищної ради з ПП ОСОБА_8 заборгованість по орендній платі за земельні ділянку в розмірі 19240,26грн.

Заявник скарги вважає, що оспорюване рішення господарського суду винесено безпідставно та не відповідає фактичним обставинам справи, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Представник Приватного підприємця ОСОБА_8 надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скарги залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 10.05.2012р. -без змін, посилаючись на законність та обгрунтованість висновків місцевого господарського суду.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2010р. на підставі рішення Новгородської селищної ради № 5/35-6 від 17.12.2009р. «Про передачу земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд дитячого садка»між Новгородською селищною радою (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_8 (орендар) був укладений договір оренди землі (далі за текстом -договір), згідно якого орендодавець зобов'язався надати, а орендар зобов'язався прийняти в строкове платне користування земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд дитячого садка по АДРЕСА_1, загальною площею 0,4500га, в тому числі 0,0772га під двоповерховою капітальною забудовою, 0,0161га під спорудами, 0,3567га під проїздами, проходами та площадками.

В пункті 16 договору визначено, що цільове призначення земельної ділянки згідно УКЦВЗ 1.11 -землі комерційного призначення.

Згідно п.8 договору, він укладений строком на 10 років.

За умовами договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10% нормативної грошової оцінки землі, що становить 35203,90грн. на рік, не пізніше 30 числа поточного місяця (п.п.9, 11 договору). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.10 договору).

Договір оренди підписаний представниками обох сторін та скріплений відбитками печаток, зареєстрований в Костянтинівському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.05.2010р. за №041018100002.

Місцевим господарським судом встановлено, що перевіркою додержання вимог земельного законодавства України в частині повноти та своєчасності сплати суб'єктами підприємницької діяльності орендної плати за використання земельних ділянок, проведеною прокуратурою м. Дзержинська, виявлено, що приватним підприємцем ОСОБА_8 в порушення вимог ст.96 Земельного кодексу України плата за оренду земельної ділянки своєчасно не сплачена, в результаті чого з моменту укладення договору перед Новгородською селищною радою виникла заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою, яка станом на 01.09.2011р. становить 19240,26грн., з приводу чого прокурор м.Дзержинська звернувся з позовом до господарського суду Донецької області за захистом порушеного права.

Заперечуючи проти вимог Прокурора м.Дзержинська в інтересах держави в особі Новгородської селищної ради, приватний підприємець ОСОБА_8 звернувся із зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.05.2010р., однією із підстав якого є відсутність додатків до спірного договору, відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» , та помилкове визначення категорії земельної ділянки відділом держкомзему у м.Дзержинську Донецької області.

Визнання договору недійсним (його окремих частин) є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 Цивільного кодексу України (ст.215 Цивільного кодексу України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, чинним законодавством визначено, що договір (окрема його частина) може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частина 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі»визначає істотні умови договору оренди землі, зокрема, відсутність однієї з яких згідно з частиною 2 цієї статті є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним.

Зокрема, істотною умовою договору оренди землі є визначення умов використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Як вірно визначив суд першої інстанції, в пункті 15 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд дитячого садка, при цьому, як зазначено вище, цільове призначення земельної ділянки -землі комерційного призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, в проекті землеустрою по відведенню земельної ділянки, рішенні Новгородської селищної ради «Про передачу земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд дитячого садка»№ 5/35-6 від 17.12.2009р., вихідній земельно-кадастровій документації, рішенні Новгородської селищної ради «Про погодження місця розташування об'єктів»№ 5/32-10 від 26.08.2009р., умовах відведення земельної ділянки, складених відділом Держкомзему у м.Дзержинську Донецької області за вих. № 5/264 від 23.11.2009р., завданні на виконання робіт по складанню проекту землеустрою, висновку відділу Держкомзему у м.Дзержинську Донецької області про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 5/264.2 від 23.11.2009р., висновку про проект землеустрою Дзержинського міського управління містобудування, архітектури та житлового комунального господарства № 560 від 28.10.2009р., ситуаційному та генеральному плані земельної ділянки, затверджених Дзержинським міським управлінням містобудування, архітектури та житлового комунального господарства, акті приймання-передачі земельної ділянки вказано некомерційне цільове призначення земельної ділянки, наданої в оренду . На орендованій земельній ділянці знаходиться будівля та споруди дитячого садка, цільове призначення землі -експлуатація та обслуговування цієї будівлі та споруд.

Колегія суддів погоджується з тим, що використання землі в даному випадку не пов'язано з комерційними (виробничими) цілями та є некомерційним, оскільки, як встановлено місцевим господарським судом та не спростовано в апеляційному порядку, на даний час будівля тимчасово не використовується.

Український класифікатор цільового використання землі (УКЦВЗ), затверджений листом Держкомзему України від 24.04.1998р. № 14-1-7/1205 , визначає наступне цільове призначення земель населених пунктів за кодом 1.11 - комерційного використання: 1.11.1 - автотехобслуговування, 1.11.2 - оптової торгівлі та складського господарства, 1.11.3 - роздрібної торгівлі та комерційних послуг, 1.11.4 - ринкової інфраструктури, 1.11.5 - досліджень і розробок, 1.11.6 - іншої комерційної діяльності. До жодного з вказаних об'єктів дитячий садок не відноситься, оскільки він є некомерційним об'єктом. Колегія суддів погоджується з тим що, в даному випадку правильним є визначення коду УКЦВЗ 1.12.3 -землі громадського призначення, освіти. Крім того, саме такий код орендованої земельної ділянки вказаний начальником відділу Держкомзему у м. Дзержинську в проекті землеустрою (у вихідній земельно-кадастровій інформації стосовно земельної ділянки, за рахунок якої передбачається відведення).

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що, внаслідок зазначення в п.16 спірного договору цільового призначення земельної ділянки як комерційного, відбулося неправильне застосування коефіцієнту та нормативної грошової оцінки землі, що призвело до завищення розміру орендної плати.

Згідно ч.2 ст.16 Закону України «Про оренду землі» , укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування -орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України , або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.2 ст.20 Земельного кодексу України , зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Суд першої інстанції вірно встановив факт відсутності в матеріалах справи рішення Новгородської селищної ради про зміну цільового призначення земельної ділянки. Не представлено такого рішення й суду апеляційної інстанції.

В рішенні Новгородської селищної ради «Про передачу земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд дитячого садка»№ 5/35-6 від 17.12.2009р. вказано некомерційне призначення.

Згідно з частиною 4 статті 15 Закону України «Про оренду землі», невід'ємними частинами договору оренди землі є: 1) план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; 2) кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; 3) акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); 4) акт приймання-передачі об'єкта оренди; 5) проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Однак, як встановлено місцевим господарським судом, матеріали справи не містять документів на підтвердження сторонами вимог, встановлених частиною 4 статті 15, 16, 18 Закону України «Про оренду землі»щодо порядку укладення договору оренди земельної ділянки та наявності всіх невід'ємних частин договору оренди землі, як-то план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Не представлено зазначених документів й суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вищевикладені обставини у їх сукупності свідчать про недотримання сторонами вимог, встановлених статтею 15 Закону України «Про оренду землі», щодо порядку укладення договору оренди земельної ділянки та наявності всіх невід'ємних частин договору оренди землі, що є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки від 18.05.2010р. недійсним.

Аналогічної позиції дотримується й Вищий господарський суд України в своїх постановах від 02.08.2011р. № 5002-7/3498-2010, від 15.03.2011р. № 5002-21/3380-2010, від 01.03.2011р. № 12/205пд.

Оскільки, відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України , недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог прокурора м.Дзержинська щодо стягнення заборгованості по орендній платі на суму 19240,26грн., які засновані на невиконанні Приватним підприємцем ОСОБА_8 умов договору оренди земельної ділянки від 18.05.2010р., який судом визнаний недійсним.

Таким чином, судом першої інстанції до спірних правовідносин вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, надана об'єктивна оцінка обставинам справи, а отже висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні, відповідають обставинам справи, а доводи заявника скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що, відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Донецької області від 10.05.2012р. у справі № 36/245 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права та не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Прокурора м.Дзержинська в інтересах держави в особі Новгородської селищної ради, с.Новгородське -залишити без задоволення, рішення господарського Донецької області від 10.05.2012р. у справі № 36/245 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий В.В.Манжур

Судді: І.В.Москальова

А.М.М'ясищева

Надруковано 6 примірників:

1 -прокурору (скаржнику)

1 -позивачу

1 -відповідачу

1 -у справу

1 -ГСДО

1 -ДАГС