Постанова

від 13.11.2012 по справі 36/245

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. Справа № 36/245

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. -головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Донецької області на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. у справігосподарського суду Донецької області за позовомпрокурора м. Дзержинська в інтересах держави в особі Новгородської селищної ради, с. Новгородське доприватного підприємця ОСОБА_4, м. Ясинувата простягнення заборгованості по орендній платі за земельні ділянку та за зустрічним позовомприватного підприємця ОСОБА_4, м. Ясинувата доНовгородської селищної ради, с. Новгородське провизнання договору оренду земельної ділянки недійсним, за участю представників за первісним позовом:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

прокуратури: Ходаківський М.П. (прокурор Генеральної прокуратури України за посв. від 01.08.2012р. № 000607)

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Дзержинська в інтересах держави в особі Новгородської селищної ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по орендній платі за земельну ділянку в розмірі 19240,26грн.

Приватний підприємець ОСОБА_4 звернувся із зустрічним позовом до Новгородської селищної ради про визнання договору оренду земельної ділянки від 18.05.2010р. недійсним з підстав відсутності додатків до спірного договору, відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" та помилкового визначення категорії орендованої земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.05.2012р. у справі № 36/245, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. у задоволенні позовних вимог прокурора м. Дзержинська в інтересах держави в особі Новгородської селищної ради відмовлено; зустрічні позовні вимоги ПП ОСОБА_4 задоволено.

Не погоджуючись прийнятими рішенням та постановою, заступник прокурора Донецької області звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

У запереченнях на касаційну скаргу ПП ОСОБА_4 просить залишити оскаржувані судові акти без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2010р. на підставі рішення Новгородської селищної ради № 5/35-6 від 17.12.2009р. "Про передачу земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд дитячого садка" між Новгородською селищною радою (орендодавець) та ПП ОСОБА_4 (орендар) був укладений договір оренди землі по АДРЕСА_1, загальною площею 0,4500га, в тому числі 0,0772га під двоповерховою капітальною забудовою, 0,0161га під спорудами, 0,3567га під проїздами, проходами та площадками.

Договір укладений строком на 10 років (п.8 Договору).

За умовами договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10% нормативної грошової оцінки землі, що становить 35203,90грн. на рік, не пізніше 30 числа поточного місяця (п.п.9, 11 договору).

Перевіркою додержання вимог земельного законодавства України в частині повноти та своєчасності сплати суб'єктами підприємницької діяльності орендної плати за використання земельних ділянок, проведеною прокуратурою м. Дзержинська, виявлено, що ПП ОСОБА_4 в порушення вимог ст.96 Земельного кодексу України плата за оренду земельної ділянки своєчасно не сплачена, в результаті чого з моменту укладення договору перед Новгородською селищною радою виникла заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою, яка станом на 01.09.2011р. становить 19240,26грн., з приводу чого прокурор м. Дзержинська звернувся з даним позовом до господарського суду.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди землі, відсутність однієї з яких згідно з частиною 2 цієї статті є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним.

Зокрема, істотною умовою договору оренди землі є визначення умов використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

В п. 15 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд дитячого садка, при цьому, цільове призначення земельної ділянки -землі комерційного призначення (п.16 договору).

Як встановлено судами, в проекті землеустрою по відведенню земельної ділянки; рішенні Новгородської селищної ради "Про передачу земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд дитячого садка" № 5/35-6 від 17.12.2009р.; вихідній земельно-кадастровій документації; рішенні Новгородської селищної ради "Про погодження місця розташування об'єктів" № 5/32-10 від 26.08.2009р.; умовах відведення земельної ділянки, складених відділом Держкомзему у м. Дзержинську Донецької області за вих. № 5/264 від 23.11.2009р.; завданні на виконання робіт по складанню проекту землеустрою; висновку відділу Держкомзему у м. Дзержинську Донецької області про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 5/264.2 від 23.11.2009р.; висновку про проект землеустрою Дзержинського міського управління містобудування, архітектури та житлового комунального господарства № 560 від 28.10.2009р.; ситуаційному та генеральному плані земельної ділянки та акті приймання-передачі земельної ділянки вказано некомерційне цільове призначення земельної ділянки, наданої в оренду. На орендованій земельній ділянці знаходиться будівля та споруди дитячого садка, цільове призначення землі -експлуатація та обслуговування цієї будівлі та споруд, яка на даний час тимчасово не використовується.

Український класифікатор цільового використання землі (УКЦВЗ), затверджений листом Держкомзему України від 24.04.1998р. № 14-1-7/1205, визначає наступне цільове призначення земель населених пунктів за кодом 1.11 - комерційного використання: 1.11.1 - автотехобслуговування, 1.11.2 - оптової торгівлі та складського господарства, 1.11.3 - роздрібної торгівлі та комерційних послуг, 1.11.4 - ринкової інфраструктури, 1.11.5 - досліджень і розробок, 1.11.6 - іншої комерційної діяльності. До жодного з вказаних об'єктів дитячий садок не відноситься, оскільки він є некомерційним об'єктом.

В даному випадку правильним є визначення коду УКЦВЗ 1.12.3 -землі громадського призначення, освіти. Саме такий код орендованої земельної ділянки вказаний начальником відділу Держкомзему у м. Дзержинську в проекті землеустрою (у вихідній земельно-кадастровій інформації стосовно земельної ділянки, за рахунок якої передбачається відведення).

Таким чином, внаслідок зазначення в п.16 спірного договору цільового призначення земельної ділянки як комерційного, відбулося неправильне застосування коефіцієнту та нормативної грошової оцінки землі, що призвело до завищення розміру орендної плати.

Згідно ч.2 ст.16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування -орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.2 ст.20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

В матеріалах справи відсутнє рішення Новгородської селищної ради про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", невід'ємними частинами договору оренди землі є: 1) план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; 2) кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; 3) акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); 4) акт приймання-передачі об'єкта оренди; 5) проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

В матеріалах справи відсутні: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що свідчить про недотримання сторонами порядку укладення договору оренди земельної ділянки та, як вірно зазначено судами, є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки від 18.05.2010р. недійсним.

Звідси, оскільки відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, колегія суддів також погоджується з висновком господарського суду попередніх інстанцій про відмову у задоволенні первісного позову прокурора щодо стягнення заборгованості по орендній платі за недійсним договором оренди земельної ділянки від 18.05.2010р.

Відповідно до вимог ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі судом апеляційної інстанції. Згідно з приписами частини 2 цієї норми до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, відхилених господарським судом при розгляді спору.

Згідно з п.1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що вони прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків викладених в оскаржуваних рішенні та постанові і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. у справі №36/245 залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко