Постанова

від 31.05.2012 по справі 5016/210/2012(17/22)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2012 р.Справа № 5016/210/2012(17/22) Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого Андрєєвої Е.І.

Суддів: Мацюри П.Ф.,

Ліпчанської Н.В.,

При секретарі Подуст Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Клепар І.С.,

від відповідача -не з'явився,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Хліб Інвестбуд"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 10.04.2012р.

по справі № 5016/210/2012 (17/22)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хліб Інвестбуд"

до Селянського (фермерського) господарства „Ініра"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство „Страхова Компанія „Провідна"

про стягнення,

встановив:

06.02.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Хліб Інвестбуд" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Селянського (фермерського) господарства „Ініра" 655 829,83 грн. у зв'язку з невиконанням останнім умов контракту на поставку зерна майбутнього врожаю № МУ-0205 від 28.03.2011р.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.04.2012р. (суддя Коваль С.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з С(Ф)Г "Ініра" на користь ТОВ "Хліб Інвестбуд" 416 826,10 грн. основного боргу, 35 878,04 грн. пені, 67 320,00 грн. штрафу, 10 400,00 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, ТОВ „Хліб Інвестбуд" оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати в частині стягнення 35878,04 грн. пені та постановити нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування вимог послалось на невідповідність рішення нормам матеріального та процесуального права.

Представники відповідача та третьої особи своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином. Про причини неявки суд не сповістили, додаткових документів не надавали. Приймаючи до уваги, що скаргу можливо розглянути за наявними матеріалами, судова колегія вирішила її розглянути у відсутності не з'явившихся представників сторін.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та відповідність прийнятого судом рішення матеріалам справи, зібраним доказам та нормам матеріального та процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно матеріалам справи, та, що встановлено місцевим господарським судом, 28.03.2011р. між ТОВ "Хліб Інвестбуд" (покупець) та С(Ф)Г "Ініра" (продавець) було укладено контракт на поставку зерна майбутнього врожаю № МУ-0205, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язався в порядку та на умовах цього контракту у визначений сторонами строк передати покупцю у власність наступний товар: найменування товару - пшениця 3 класу; ДСТУ - 3768-2010; одиниця виміру - тонни; кількість - 400,000; ціна одиниці товару без ПДВ, грн. - 1402,50; ПДВ, грн. -280,50; ціна одиниці товару з ПДВ, грн. - 1683,00; загальна вартість товару з ПДВ, грн. - 673 200,00.

Пунктами 1.2.-1.2.1. контракту було визначено, що період поставки - до 15.09.2011р. Поставка вважається здійсненою в момент підписання акту приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов контракту.

Відповідно до п. 3.1 контракту покупець протягом 3 робочих днів з моменту вступу в силу договору застави, передбаченого п. 2.2. контракту, зобов'язався перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця в розмірі 50 % від вартості контракту, передбаченого у п.1.5. цього контракту, за вирахуванням суми, передбаченої п. 3.1.1. контракту.

Згідно з п.3.1.1. покупець утримує 3,70 % від суми контракту, передбаченої п. 1.5. контракту для сплати страхового платежу у порядку, передбаченому п. 4.5. контракту.

Пунктом 3.3. сторони визначили, що остаточний розрахунок у розмірі 30% від вартості поставленої партії товару здійснюється покупцем протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з моменту отримання покупцем документів, передбачених п. 2.3. контракту.

Остаточний розрахунок за поставлений товар покупець здійснює за мінімальними інтервенційними цінами, затвердженими центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, чинними на дату такого розрахунку, виходячи з обсягу поставленого товару.

Пунктом 4.4. контракту сторонами було визначено, що у разі невиконання продавцем своїх зобов'язань або за наявності очевидних підстав у покупця є підстави вважати, що він не виконає своїх зобов'язань у встановлений строк або виконає їх не в повному обсязі. Покупець має право зупинити виконання своїх зобов'язань (в тому числі передбачені п.п. 3.2.-3.3. контракту), відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі. В такому випадку продавець зобов'язаний повернути покупцю весь отриманий товар за цим контрактом протягом 10 днів з моменту такого встановлення, що підтверджується листом-вимогою покупця.

Пунктом 5.3. передбачено, що у разі виконання покупцем п. 3.1. та невиконання продавцем п. 1.1. контракту з продавця стягується пеня у розмірі 0,2% вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів, додатково стягується штраф у розмірі 10 % вартості контракту.

На виконання умов контракту покупець перерахував 471 240,00 грн., що становить 70% вартості контракту:

- 01.04.2011р. на поточний рахунок продавця перераховано авансовий платіж у розмірі 311 691,60 грн. (50 % від вартості контракту за вирахуванням страхового платежу, що становить 3,70 % від вартості контракту), що підтверджується платіжним дорученням № 890 від 29.03.2011р.;

- 29.03.2011р. на рахунок страховика (ПАТ "Страхова компанія "Провідна") перераховано страховий платіж за договором комплексного страхування майбутнього врожаю с/г культур № 11/1113295/1505/11 від 21.03.2011р. у розмірі 24 908,40 грн. (3,70% від вартості контракту), що підтверджується платіжним дорученням № 726 від 29.03.2011р.;

- 27.05.2011р. на поточний рахунок продавця перераховано наступний платіж за контрактом у розмірі 134 640,00 грн. (20 % від вартості контракту), що підтверджується платіжним дорученням № 2839 від 27.05.2011р.

Однак, продавець свої зобов'язання за контрактом виконав частково, передавши 19.09.2011р. на ДП ДПЗКУ Врадіївський елеватор товар (пшениця 3 класу) у кількості 13,912 тонн на загальну суму 23 413,90 грн., що підтверджується складською квитанцією № 1407 від 19.09.2011р. та актом приймання-передачі.

Так як продавець більше поставок не здійснював, 07.12.2011р. покупець, у відповідності до п. 4.4. контракту, надіслав на адресу продавця лист-вимогу (вих. № 1654/12), що підтверджується фіскальним чеком № 2853 та описом вкладення, в якому повідомив про необхідність повернення коштів, перерахованих йому на виконання контракту у розмірі 447 826,10 грн. Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, даний лист продавець отримав.

Як свідчать банківські виписки ГОУ АТ "Ощадбанк" від 14.12.2011р., 16.12.2011р., 28.12.2011р., 11.01.2012р., продавець повернув кошти лише у розмірі 31 000,00 грн.

Пославшись на те, що станом на 25.01.2012р. С(Ф)Г "Ініра" не повернуло 416 826,10 грн. сплачених коштів, ТОВ "Хліб Інвестбуд" звернулось до суду з позовом про стягнення даної суми з продавця в судовому порядку.

Крім основної суми боргу, на підставі п. 5.3. контракту, ТОВ "Хліб Інвестбуд" просило стягнути з С(Ф)Г "Ініра" 171683,73 грн. пені та 67320,00 грн. штрафу.

Вирішуючи позов по суті, господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено виконання договору покупцем, а саме, оплата 70% вартості контракту у розмірі 471 240,00 грн., та часткова поставка продавцем товару на суму 23 413,90 грн. і часткове повернення ним коштів у розмірі 31000,00 грн., а оскільки зобов'язання, на підставі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства, суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача в частині стягнення 416 826,10 грн. боргу.

Крім того, місцевий суд погодився й з нарахованим на підставі п. 5.3. контракту штрафом у розмірі 67320,00 грн., оскільки відповідно до п. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення 171683,73 грн. пені, місцевий суд виходив з того, що позивачем неправильно розрахований її розмір, а тому, здійснивши її перерахунок, суд задовольнив її частково, у розмірі 35 878,04 грн.

Погоджуючись з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення 416 826,10 грн. основного боргу та 67320,00 грн. штрафу, судова колегія не може погодитись з висновками суду про задоволення вимог про стягнення пені виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як вбачається з п 5.3. контракту, укладеного між сторонами, з продавця передбачено стягнення пені у розмірі 0,2% вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, у разі виконання покупцем п. 3.1. та невиконання продавцем п. 1.1. контракту.

Відповідно до п.1.1. контракту продавець зобов'язався в порядку та на умовах цього контракту у визначений сторонами строк передати покупцю у власність товар.

Тобто, в даному випадку контрактом передбачена пеня за не поставку продавцем товару.

Водночас, відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки контрактом передбачена пеня за не поставку продавцем товару, в той час, як відповідно до чинного законодавства, пеня застосовується тільки до несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, таким чином, нарахування позивачем пені, в даному випадку, є безпідставним та таким, що суперечить чинним законодавчим нормам.

Оскаржуючи рішення, апелянт не погодився саме з розміром пені, задоволеною місцевим судом. Пославшись на безпідставне її зменшення місцевим судом, просив задовольнити її у повному обсязі. Інших доводів апеляційна скарга не містить.

З такими доводами скаржника судова колегія не може погодитись з підстав, що зазначені у постанові вище.

У відповідності з вимогами ч.2 ст.101 апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному об'ємі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, рішення місцевого суду в частині стягнення 35 878,04 грн. пені підлягає скасуванню та в цій частині приймається нове рішення, яким у задоволенні вимог про стягнення 171683,73 грн. пені відмовляється у повному обсязі.

Приймаючи до уваги відмову у задоволення вимог про стягнення пені, зміні підлягає й відшкодування судових витрат у відповідності до ст. 49 ГПК України, а саме: стягується з С(Ф)Г "Ініра" на користь ТОВ "Хліб Інвестбуд" 9682,92 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Хліб Інвестбуд" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 10.04.2012р. по справі № 5016/210/2012 (17/22) на підставі ч.2 ст.101 ГПК України скасувати частково - в частині стягнення пені, та викласти резолютивну частину в наступній редакції:

„Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Ініра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" 416 826,10 грн. основного боргу, 67 320,00 грн. штрафу, 9682,92 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити."

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази з зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційну інстанцію.

Головуючий суддя Е.І.Андрєєва

Судді: Н.В.Ліпчанська

П.Ф. Мацюра

Постанова підписана 05.06.2012р.