Ухвала

від 08.06.2012 по справі 4-с-49/12

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 4-с-49/12

08.06.2012

Ухвала

Іменем України

08 червня 2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

за участю секретаря Тичковської Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, суб'єкт оскарження -відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області зі скаргою на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_2 від 06 квітня 2012 року про стягнення виконавчого збору.

Свою скаргу ОСОБА_1 мотивував тим, що підставі виконавчого листа №2-4433/2010, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості в сумі 53 628 082,85 грн. на предмет іпотеки -земельну ділянку площею 2,4160 га, що розташована в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер 3222480400:05:005:0303, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Національного банку України судові витрати, що складаються з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., - було відкрито виконавче провадження № ВП №28803805 згідно з постановою від 29 серпня 2011 року. Даною постановою було визначено, що рішення в добровільному порядку підлягає виконанню до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Але заявника не було повідомлено про цю постанову у встановлений законом строк, що позбавило боржника виконати рішення суду у межах семиденного добровільному строку. Не зважаючи на дані обставини, державним виконавцем 06 квітня 2012 року була винесена постанова про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 5 362 820,28 грн. у зв'язку із не виконанням рішення суду в добровільному порядку. Про вказані факти скаржник дізнався через свого представника, яка ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження 15 травня 2012 року.

Посилаючись на викладене вище та норми закону, скаржник просив суд: скасувати винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_2 (ВП № 28803805) 06 квітня 2012 року постанову про стягнення з нього як боржника виконавчого збору.

У судове засідання скаржник направив представника, який скаргу підтримала, просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у самій скарзі.

Представник відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у судове засідання з'явилась, скаргу не визнала, обґрунтовуючи це правомірністю дій державного виконавця при виконанні рішення суду про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості в сумі 53628082,85 грн. на предмет іпотеки -земельну ділянку площею 2,4160 га, що розташована в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер 3222480400:05:005:0303, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Також звернула увагу на те, що скаржник був належним чином повідомлений про постанову від 29 серпня 2011 року про відкриття виконавчого провадження, про що свідчить поштове повідомлення, постанову про відкриття виконавчого провадження не оскаржував, строк для добровільного виконання судового рішення не просив поновити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд приходить до висновку, що скарга підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України знаходиться виконавче провадження № 28803805 по виконанню рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2011 року у цивільній справі № 2-4433/2010, згідно якого в рахунок погашення заборгованості в сумі 53 628 082,85 грн. вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки -земельну ділянку площею 2,4160 га, що розташована в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер 3222480400:05:005:0303, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 28803805, постановою про відкриття виконавчого провадження, яка була винесена 29 серпня 2011 року, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_2 було визначено боржнику семиденний строк для добровільного виконання рішення суду (до 05 вересня 2011 року). Дана постанова боржнику була направлена з супровідним листом № 13207-0-33-11/20-17 від 22 вересня 2011 року.

06 квітня 2012 р. державним виконавцем була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 5 362 820,28 грн. у зв'язку із невиконанням останнім у визначений державним виконавцем строк рішення суду. Дана постанова була направлена боржнику супровідним листом за № 281/5-10 від 20 квітня 2012 року, проте докази реального направлення цієї постанови та отримання її боржником у матеріалах виконавчого провадження та матеріалах справи відсутні.

15 травня 2012 року представник скаржника ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження ВП № 28803805 та отримала копії виконавчого листа, постанови про відкриття виконавчого провадження від 29 серпня 2011 року та постанови про стягнення виконавчого збору від 06 квітня 2012 року.

Зважаючи на ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно ж з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження»постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомлення про вручення.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону України «Про виконавче провадження»(тобто, у нашому випадку, у строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

У відповідності до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, чинне законодавство встановлює допустимі докази як підставу винесення постанови про стягнення виконавчого збору - повідомлення про вручення надіслане рекомендованим листом не пізніше наступного дня після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Проте, в матеріалах виконавчого провадження як підтвердження надіслання скаржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 29 серпня 2011 року, є лише поштове повідомлення, яке суд не може прийняти як належний доказ, так як у графі «Розписка в одержанні»стоїть не особистий підпис скаржника, який суд оглянув для порівняння в довіреності, виданій ним його представнику, а прописом написане невідомою особою прізвище скаржника, до того ж, не почерком ОСОБА_1, що суд теж зміг визначити при порівнянні зі згаданою довіреністю. Також, 28 вересня 2011 року ОСОБА_1 перебував у відрядженні у с. Тхорівка Сквирського району Київської області, що підтверджується посвідченням про відрядженням № КУ-0000002 від 27 вересня 2011 року з відмітками, наказом № 26/09-11 від 26 вересня 2011 року «Про відрядження», що взагалі спростовує зазначене поштове повідомлення як доказ, оскільки воно містить недостовірну інформацію про особисте отримання боржником кореспонденції.

При чому, державним виконавцем було здійснено спробу повідомити скаржника про постанову про відкриття виконавчого провадження від 29 серпня 2011 року - лише 23 вересня 2011 року, що відображено у поштовому повідомленні, тобто практично майже через місяць з моменту відкриття провадження.

У матеріалах виконавчого провадження є повідомлення про відкриття виконавчого провадження у формі листа за підписом начальника відділу, датоване 22 вересня 2011 року за № 13207-0-33-11/20-17, що свідчить про те, що державний виконавець навіть не намагався надіслати постанову про відкриття виконавчого провадження на другий день після відкриття виконавчого провадження, як того вимагає чинне законодавство, а вчинив для цього спроби через понад двадцять днів, хоча практично цього не виконав, оскільки на час розгляду справи у суду є беззаперечні докази лише того, що скаржник дізнався про існування постанови про відкриття провадження лише 15 травня 2012 року.

Тобто, ці факти свідчить про те, що державний виконавець, порушуючи вимоги ч. 5 ст. 25, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», у семиденний добровільний строк виконання судового рішення не повідомив боржника про постанову про відкриття виконавчого провадження, а це об'єктивно позбавило боржника можливості виконати постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як встановлено, лише 15 травня 2012 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 28803805 представник боржника ОСОБА_4 дізнався про постанову про стягнення виконавчого збору, що підтверджується відповідною заявою від 15 травня 2012 р. та відповідним написом на ній, а звернувся до суду з її оскарженням 21 травня 2011 року, тобто в межах десятиденного строку.

А отже, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 06 квітня 2012 року, прийнята головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_2, є незаконною як така, що прийнята з грубим порушенням чинного законодавства України без належного повідомлення боржника про добровільне виконання судового рішення у визначений законом семиденний строк, що об'єктивно позбавило можливості про неї дізнатися та її виконати.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 387 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

З урахуванням наведених обставин та вище проаналізованих правових норм суд вважає доведеними вимоги скаржника, що є підставою для задоволення скарги.

Зважаючи на вищенаведене, відповідно до ст.ст. 25, 28, 31, 82 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 15, 60, 61, 209, 210, 383-387 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Скаргу ОСОБА_1, суб'єкт оскарження -відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, про скасування постанови про стягнення виконавчого збору -задовольнити.

Скасувати винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_2 (ВП № 28803805) 06 квітня 2012 року постанову про стягнення з ОСОБА_1 як боржника виконавчого збору у сумі 5 362 820,28 грн.

Ухвала може бути оскаржена через Києво-Святошинський районний суд Київської області до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: А.Я.Волчко