Постанова

від 29.05.2012 по справі 2а/0570/4215/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/4215/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Смагар С.В.

при секретарі Поддубному С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр регенерації картриджів «Заправський», м. Маріуполь

до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

про визнання дій такими, що не відповідають діючому законодавству, скасування акту від 13 березня 2012 року, скасування податкового повідомлення-рішення від 14 березня 2012 року № 0000112300

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за дов. від 20.03.2012р.

від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 - за дов. від 18.05.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр регенерації картриджів «Заправський» заявлено позов до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання дій такими, що не відповідають діючому законодавству, в частині визнання правочину нікчемним та застосування фінансових санкцій, скасування акту від 13 березня 2012 року № 402/23-111/34746098 про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2009 року, скасування податкового повідомлення-рішення від 14 березня 2012 року № 0000112300.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для донарахування відповідачем податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, та зазначає, що у підприємства були всі правові підстави для формування податкового кредиту у відповідності до вимог діючого законодавства за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сурожпром», та посилається на неправомірність висновків відповідача щодо нікчемності правочину із даним контрагентом.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства, посилаючись на нікчемність правочину, вчиненого між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сурожпром», ґрунтуючи свої висновки на акті перевірки контрагента позивача.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр регенерації картриджів «Заправський» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 34746098, знаходиться на податковому обліку в Маріупольській об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100015966.

Відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з ТОВ «Сурожпром» за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2011 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 13 березня 2012 року № 402/23-111/34746098 (надалі - акт перевірки).

За висновками вищенаведеного акту перевірки Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя (правонаступником якої є відповідач) 14 березня 2012 року прийняте спірне податкове повідомлення-рішення відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України № 0000112300, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальній сумі 80317 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 64254 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 16063 грн. 50 коп.

Правовою підставою визначення податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням наведені норми підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі - Закон № 168), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що здійснені позивачем господарські операції з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сурожпром» мають ознаки нікчемності, у зв'язку із чим позивачем завищений податковий кредит за 2009 рік на загальну суму 64253 грн. 63 коп., в тому числі за січень 2009 року на суму 135 грн. 81 коп., за лютий 2009 року на суму 2239 грн. 63 коп., за березень 2009 року на суму 4640 грн. 47 коп., за квітень 2009 року на суму 2533 грн. 71 коп., за травень 2009 року на суму 2857 грн. 99 коп., за червень 2009 року на суму 3740 грн. 37 коп., за серпень 2009 року на суму 41251 грн. 93 коп., за жовтень 2009 року на суму 2558 грн. 24 коп., за листопад 2009 року на суму 4295 грн. 48 коп. Підставою для висновку відповідача про наявність ознак нікчемності угод між позивачем та ТОВ «Сурожпром», як зазначено в акті перевірки, став акт ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя від 27 жовтня 2010 року № 1111/23-111/33755625 про неможливість проведення перевірки.

Судом встановлено, що позивач придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сурожпром» товари (тюнери, картриджі, чорнила, фотопапір, ємності для чорнил тощо), внаслідок чого ТОВ «Сурожпром» були видані позивачу рахунки на оплату, квитанції до прибуткового касового ордеру, видаткові накладні, а також податкові накладні від 21 січня 2009 року № 12 на загальну суму 43 грн. 98 коп., в тому числі податок на додану вартість 7 грн. 33 коп., від 29 січня 2009 року № 18 на загальна суму 770 грн. 87 коп., в тому числі податок на додану вартість 128 грн. 48 коп., від 3 лютого 2009 року № 20 на загальну суму 254 грн. 82 коп., в тому числі податок на додану вартість 42 грн. 47 коп., від 6 лютого 2009 року № 25 на загальну суму 1543 грн. 64 коп., в тому числі податок на додану вартість 257 грн. 27 коп., від 11 лютого 2009 року № 28 на загальну суму 426 грн. 04 коп., в тому числі податок на додану вартість 71 грн. 01 коп., від 17 лютого 2009 року № 29 на загальну суму 2101 грн. 31 коп., в тому числі податок на додану вартість 350 грн. 22 коп., від 17 лютого 2009 року № 30 на загальну суму 1147 грн. 65 коп., в тому числі податок на додану вартість 191 грн. 28 коп., від 17 лютого 2009 року № 31 на загальну суму 2139 грн. 73 коп., в тому числі податок на додану вартість 356 грн. 62 коп., від 18 лютого 2009 року № 32 на загальну суму 358 грн. 57 коп., в тому числі податок на додану вартість 59 грн. 76 коп., від 19 лютого 2009 року № 33 на загальну суму 218 грн. 12 коп., в тому числі податок на додану вартість 36 грн. 35 коп., від 20 лютого 2009 року № 36 на загальну суму 1883 грн. 03 коп., в тому числі податок на додану вартість 313 грн. 84 коп., від 23 лютого 2009 року № 37 на загальну суму 24 грн. 48 коп., в тому числі податок на додану вартість 4 грн. 08 коп., від 23 лютого 2009 року № 39 на загальну суму 916 грн. 92 коп., в тому числі податок на додану вартість 152 грн. 82 коп., від 27 лютого 2009 року № 47 на загальну суму 125 грн. 21 коп., в тому числі податок на додану вартість 20 грн. 87 коп., від 27 лютого 2009 року № 46 на загальну суму 622 грн. 43 коп., в тому числі податок на додану вартість 103 грн. 74 коп., від 27 лютого 2009 року № 45 на загальну суму 190 грн. 48 коп., в тому числі податок на додану вартість 31 грн. 75 коп., від 27 лютого 2009 року № 49 на загальну суму 331 грн. 74 коп., в тому числі податок на додану вартість 55 грн. 29 коп., від 3 березня 2009 року № 52 на загальну суму 522 грн. 98 коп., в тому числі податок на додану вартість 87 грн. 16 коп., від 4 березня 2009 року № 53 на загальну суму 188 грн. 70 коп., в тому числі податок на додану вартість 31 грн. 45 коп., від 4 березня 2009 року № 56 на загальну суму 312 грн. 61 коп., в тому числі податок на додану вартість 52 грн. 10 коп., від 5 березня 2009 року № 57 на загальну суму 314 грн. 28 коп., в тому числі податок на додану вартість 52 грн. 38 коп., від 6 березня 2009 року № 61 на загальну суму 228 грн. 60 коп., в тому числі податок на додану вартість 38 грн. 10 коп., від 6 березня 2009 року № 60 на загальну суму 322 грн. 11 коп., в тому числі податок на додану вартість 53 грн. 69 коп., від 10 березня 2009 року № 62 на загальну суму 800 грн. 19 коп., в тому числі податок на додану вартість 133 грн. 37 коп., від 10 березня 2009 року № 65 на загальну суму 1606 грн. 23 коп., в тому числі податок на додану вартість 267 грн. 71 коп., від 11 березня 2009 року № 66 на загальну суму 228 грн. 60 коп., в тому числі податок на додану вартість 38 грн. 10 коп., від 11 березня 2009 року № 67 на загальну суму 479 грн. 52 коп., в тому числі податок на додану вартість 79 грн. 92 коп., від 11 березня 2009 року № 68 на загальну суму 1354 грн. 05 коп., в тому числі податок на додану вартість 225 грн. 68 коп., від 12 березня 2009 року № 70 на загальну суму 410 грн. 76 коп., в тому числі податок на додану вартість 68 грн. 46 коп., від 12 березня 2009 року № 69 на загальну суму 1257 грн. 66 коп., в тому числі податок на додану вартість 209 грн. 61 коп., від 12 березня 2009 року № 71 на загальну суму 387 грн. 90 коп., в тому числі податок на додану вартість 64 грн. 65 коп., від 16 березня 2009 року № 73 на загальну суму 515 грн. 18 коп., в тому числі податок на додану вартість 85 грн. 86 коп., від 18 березня 2009 року № 75 на загальну суму 3049 грн. 23 коп., в тому числі податок на додану вартість 508 грн. 20 коп., від 23 березня 2009 року № 86 на загальну суму 2125 грн. 62 коп., в тому числі податок на додану вартість 354 грн. 27 коп., від 23 березня 2009 року № 84 на загальну суму 222 грн. 93 коп., в тому числі податок на додану вартість 37 грн. 16 коп., від 23 березня 2009 року № 81 на загальну суму 7264 грн. 32 коп., в тому числі податок на додану вартість 1210 грн. 72 коп., від 23 березня 2009 року № 85 на загальну суму 826 грн. 65 коп., в тому числі податок на додану вартість 137 грн. 78 коп., від 23 березня 2009 року № 82 на загальну суму 697 грн. 95 коп., в тому числі податок на додану вартість 116 грн. 33 коп., від 24 березня 2009 року № 87 на загальну суму 578 грн. 78 коп., в тому числі податок на додану вартість 96 грн. 46 коп., від 24 березня 2009 року № 89 на загальну суму 375 грн. 57 коп., в тому числі податок на додану вартість 62 грн. 60 коп., від 26 березня 2009 року № 93 на загальну суму 281 грн. 37 коп., в тому числі податок на додану вартість 46 грн. 90 коп., від 26 березня 2009 року № 94 на загальну суму 527 грн. 22 коп., в тому числі податок на додану вартість 87 грн. 87 коп., від 27 березня 2009 року № 95 на загальну суму 12 грн. 60 коп., в тому числі податок на додану вартість 2 грн. 10 коп., від 27 березня 2009 року № 97 на загальну суму 109 грн. 53 коп., в тому числі податок на додану вартість 18 грн. 26 коп., від 30 березня 2009 року № 98 на загальну суму 262 грн. 44 коп., в тому числі податок на додану вартість 43 грн. 74 коп., від 30 березня 2009 року № 100 на загальну суму 1322 грн. 64 коп., в тому числі податок на додану вартість 220 грн. 44 коп., від 31 березня 2009 року № 101 на загальну суму 1001 грн. 58 коп., в тому числі податок на додану вартість 166 грн. 93 коп., від 3 квітня 2009 року № 106 на загальну суму 367 грн. 20 коп., в тому числі податок на додану вартість 61 грн. 20 коп., від 3 квітня 2009 року № 107 на загальну суму 92 грн. 88 коп., в тому числі податок на додану вартість 15 грн. 48 коп., від 3 квітня 2009 року № 109 на загальну суму 1622 грн. 29 коп., в тому числі податок на додану вартість 270 грн. 38 коп., від 6 квітня 2009 року № 111 на загальну суму 1911 грн. 30 коп., в тому числі податок на додану вартість 318 грн. 55 коп., від 8 квітня 2009 року № 114 на загальну суму 372 грн. 60 коп., в тому числі податок на додану вартість 62 грн. 10 коп., від 8 квітня 2009 року № 116 на загальну суму 328 грн. 02 коп., в тому числі податок на додану вартість 54 грн. 67 коп., від 9 квітня 2009 року № 119 на загальну суму 23 грн. 40 коп., в тому числі податок на додану вартість 3 грн. 90 коп., від 10 квітня 2009 року № 123 на загальну суму 362 грн. 04 коп., в тому числі податок на додану вартість 60 грн. 34 коп., від 13 квітня 2009 року № 121 на загальну суму 296 грн. 64 коп., в тому числі податок на додану вартість 49 грн. 44 коп., від 14 квітня 2009 року № 125 на загальну суму 1548 грн. 90 коп., в тому числі податок на додану вартість 258 грн. 15 коп., від 14 квітня 2009 року № 128 на загальну суму 165 грн. 36 коп., в тому числі податок на додану вартість 27 грн. 56 коп., від 14 квітня 2009 року № 129 на загальну суму 845 грн. 94 коп., в тому числі податок на додану вартість 140 грн. 99 коп., від 15 квітня 2009 року № 130 на загальну суму 85 грн. 38 коп., в тому числі податок на додану вартість 14 грн. 23 коп., від 16 квітня 2009 року № 132 на загальну суму 213 грн. 36 коп., в тому числі податок на додану вартість 213 грн. 36 коп., від 16 квітня 2009 року № 133 на загальну суму 210 грн. 55 коп., в тому числі податок на додану вартість 35 грн. 09 коп., від 17 квітня 2009 року № 136 на загальну суму 184 грн. 96 коп., в тому числі податок на додану вартість 30 грн. 83 коп., від 21 квітня 2009 року № 137 на загальну суму 363 грн. 72 коп., в тому числі податок на додану вартість 60 грн. 62 коп., від 22 квітня 2009 року № 139 на загальну суму 1110 грн. 72 коп., від 22 квітня 2009 року № 141 на загальну суму 1160 грн. 52 коп., в тому числі податок на додану вартість 193 грн. 42 коп., від 23 квітня 2009 року № 146 на загальну суму 33 грн. 78 коп., в тому числі податок на додану вартість 5 грн. 63 коп., від 23 квітня 2009 року № 142 на загальну суму 74 грн. 04 коп., в тому числі податок на додану вартість 12 грн. 34 коп., від 24 квітня 2009 року № 147 на загальну суму 1064 грн. 16 коп., в тому числі податок на додану вартість 177 грн. 36 коп., від 24 квітня 2009 року № 148 на загальну суму 1583 грн. 64 коп., в тому числі податок на додану вартість 263 грн. 94 коп., від 27 квітня 2009 року № 154 на загальну суму 194 грн. 76 коп., в тому числі податок на додану вартість 32 грн. 46 коп., від 28 квітня 2009 року № 157 на загальну суму 491 грн. 58 коп., в тому числі податок на додану вартість 81 грн. 93 коп., від 29 квітня 2009 року № 159 на загальну суму 103 грн. 44 коп., в тому числі податок на додану вартість 17 грн. 24 коп., від 30 квітня 2009 року № 160 на загальну суму 391 грн. 08 коп., в тому числі податок на додану вартість 65 грн. 18 коп., від 5 травня 2009 року № 161 на загальну суму 213 грн. 36 коп., в тому числі податок на додану вартість 35 грн. 56 коп., від 5 травня 2009 року № 164 на загальну суму 60 грн. 60 коп., в тому числі податок на додану вартість 10 грн. 10 коп., від 5 травня 2009 року № 162 на загальну суму 1649 грн. 76 коп., в тому числі податок на додану вартість 274 грн. 96 коп., від 7 травня 2009 року № 171 на загальну суму 504 грн. 72 коп., в тому числі податок на додану вартість 84 грн. 12 коп., від 7 травня 2009 року № 167 на загальну суму 210 грн. 60 коп., в тому числі податок на додану вартість 35 грн. 10 коп., від 7 травня 2009 року № 166 на загальну суму 138 грн. 72 коп., в тому числі податок на додану вартість 23 грн. 12 коп., від 7 травня 2009 року № 168 на загальну суму 734 грн. 40 коп., в тому числі податок на додану вартість 122 грн. 40 коп., від 7 травня 2009 року № 169 на загальну суму 528 грн. 96 коп., в тому числі податок на додану вартість 88 грн. 16 коп., від 8 травня 2009 року № 174 на загальну суму 369 грн. 90 коп., в тому числі податок на додану вартість 61 грн. 65 коп., від 12 травня 2009 року № 178 на загальну суму 490 грн. 50 коп., в тому числі податок на додану вартість 81 грн. 75 коп., від 12 травня 2009 року № 175 на загальну суму 905 грн. 76 коп., в тому числі податок на додану вартість 150 грн. 96 коп., від 15 травня 2009 року № 183 на загальну суму 326 грн. 46 коп., в тому числі податок на додану вартість 54 грн. 41 коп., від 15 травня 2009 року № 182 на загальну суму 2003 грн. 40 коп., в тому числі податок на додану вартість 333 грн. 90 коп., від 15 травня 2009 року № 181 на загальну суму 495 грн. 66 коп., в тому числі податок на додану вартість 82 грн. 61 коп., від 15 травня 2009 року № 184 на загальну суму 209 грн. 58 коп., в тому числі податок на додану вартість 34 грн. 93 коп., від 18 травня 2009 року № 185 на загальну суму 56 грн. 82 коп., в тому числі податок на додану вартість 9 грн. 47 коп., від 18 травня 2009 року № 186 на загальну суму 147 грн. 96 коп., в тому числі податок на додану вартість 24 грн. 66 коп., від 18 травня 2009 року № 188 на загальну суму 208 грн. 32 коп., в тому числі податок на додану вартість 34 грн. 72 коп., від 19 травня 2009 року № 191 на загальну суму 141 грн. 72 коп., в тому числі податок на додану вартість 23 грн. 62 коп., від 19 травня 2009 року № 192 на загальну суму 658 грн. 80 коп., в тому числі податок на додану вартість 109 грн. 80 коп., від 19 травня 2009 року № 193 на загальну суму 203 грн. 10 коп., в тому числі податок на додану вартість 33 грн. 85 коп., від 19 травня 2009 року № 189 на загальну суму 32 грн. 64 коп., в тому числі податок на додану вартість 5 грн. 44 коп., від 19 травня 2009 року № 190 на загальну суму 800 грн. 04 коп., в тому числі податок на додану вартість 133 грн. 34 коп., від 20 травня 2009 року № 195 на загальну суму 482 грн. 46 коп., в тому числі податок на додану вартість 80 грн. 41 коп., від 21 травня 2009 року № 198 на загальну суму 99 грн. 06 коп., в тому числі податок на додану вартість 16 грн. 51 коп., від 21 травня 2009 року № 197 на загальну суму 1257 грн. 30 коп., в тому числі податок на додану вартість 209 грн. 55 коп., від 22 травня 2009 року № 200 на загальну суму 1523 грн. 16 коп., в тому числі податок на додану вартість 253 грн. 86 коп., від 25 травня 2009 року № 201 на загальну суму 885 грн., в тому числі податок на додану вартість 147 грн. 50 коп., від 25 травня 2009 року № 202 на загальну суму 342 грн. 18 коп., в тому числі податок на додану вартість 57 грн. 03 коп., від 25 травня 2009 року № 204 на загальну суму 819 грн. 72 коп., в тому числі податок на додану вартість 136 грн. 62 коп., від 25 травня 2009 року № 203 на загальну суму 638 грн. 58 коп., в тому числі податок на додану вартість 106 грн. 43 коп., від 27 травня 2009 року № 210 на загальну суму 2986 грн. 26 коп., в тому числі податок на додану вартість 497 грн. 71 коп., від 27 травня 2009 року № 209 на загальну суму 360 грн., в тому числі податок на додану вартість 60 грн., від 28 травня 2009 року № 211 на загальну суму 146 грн. 70 коп., в тому числі податок на додану вартість 24 грн. 45 коп., від 28 травня 2009 року № 212 на загальну суму 338 грн. 04 коп., в тому числі податок на додану вартість 56 грн. 34 коп., від 1 червня 2009 року № 222 на загальну суму 338 грн. 04 коп., в тому числі податок на додану вартість 56 грн. 34 коп., від 1 червня 2009 року № 220 на загальну суму 65 грн. 52 коп., в тому числі податок на додану вартість 10 грн. 92 коп., від 1 червня 2009 року № 216 на загальну суму 277 грн. 68 коп., від 1 червня 2009 року № 219 на загальну суму 246 грн., в тому числі податок на додану вартість 41 грн., від 1 червня 2009 року № 217 на загальну суму 200 грн. 64 коп., в тому числі податок на додану вартість 33 грн. 44 коп., від 2 червня 2009 року № 224 на загальну суму 73 грн. 50 коп., в тому числі податок на додану вартість 12 грн. 25 коп., від 2 червня 2009 року № 225 на загальну суму 378 грн. 30 коп., в тому числі податок на додану вартість 63 грн. 05 коп., від 4 червня 2009 року № 228 на загальну суму 225 грн. 90 коп., в тому числі податок на додану вартість 37 грн. 65 коп., від 4 червня 2009 року № 229 на загальну суму 876 грн., в тому числі податок на додану вартість 146 грн., від 11 червня 2009 року № 232 на загальну суму 48 грн. 48 коп., в тому числі податок на додану вартість 8 грн. 08 коп., від 11 червня 2009 року № 233 на загальну суму 112 грн. 74 коп., в тому числі податок на додану вартість 18 грн. 79 коп., від 11 червня 2009 року № 234 на загальну суму 699 грн. 66 коп., в тому числі податок на додану вартість 116 грн. 61 коп., від 12 червня 2009 року № 240 на загальну суму 200 грн. 64 коп., в тому числі податок на додану вартість 33 грн. 44 коп., від 12 червня 2009 року № 237 на загальну суму 614 грн. 70 коп., в тому числі податок на додану вартість 102 грн. 45 коп., від 12 червня 2009 року № 236 на загальну суму 199 грн. 80 коп., в тому числі податок на додану вартість 33 грн. 30 коп., від 12 червня 2009 року № 239 на загальну суму 98 грн. 88 коп., в тому числі податок на додану вартість 16 грн. 48 коп., від 12 червня 2009 року № 241 на загальну суму 52 грн. 56 коп., в тому числі податок на додану вартість 8 грн. 76 коп., від 12 червня 2009 року № 242 на загальну суму 44 грн. 40 коп., в тому числі податок на додану вартість 7 грн. 40 коп., від 12 червня 2009 року № 238 на загальну суму 33 грн. 36 коп., в тому числі податок на додану вартість 5 грн. 56 коп., від 15 червня 2009 року № 244 на загальну суму 338 грн. 04 коп., в тому числі податок на додану вартість 56 грн. 34 коп., від 15 червня 2009 року № 246 на загальну суму 410 грн. 76 коп., в тому числі податок на додану вартість 68 грн. 46 коп., від 16 червня 2009 року № 247 на загальну суму 469 грн. 92 коп., в тому числі податок на додану вартість 78 грн. 32 коп., від 16 червня 2009 року № 248 на загальну суму 303 грн. 36 коп., в тому числі податок на додану вартість 50 грн. 56 коп., від 17 червня 2009 року № 251 на загальну суму 254 грн. 16 коп., в тому числі податок на додану вартість 42 грн. 36 коп., від 17 червня 2009 року № 250 на загальну суму 102 грн. 96 коп., в тому числі податок на додану вартість 17 грн. 16 коп., від 17 червня 2009 року № 249 на загальну суму 636 грн. 90 коп., в тому числі податок на додану вартість 106 грн. 15 коп., від 17 червня 2009 року № 253 на загальну суму 200 грн. 64 коп., в тому числі податок на додану вартість 33 грн. 44 коп., від 18 червня 2009 року № 255 на загальну суму 876 грн., в тому числі податок на додану вартість 146 грн., від 22 червня 2009 року № 262 на загальну суму 2703 грн. 97 коп., в тому числі податок на додану вартість 450 грн. 66 коп., від 22 червня 2009 року № 263 на загальну суму 388 грн. 92 коп., в тому числі податок на додану вартість 64 грн. 82 коп., від 22 червня 2009 року № 259 на загальну суму 615 грн., в тому числі податок на додану вартість 102 грн. 50 коп., від 22 червня 2009 року № 258 на загальну суму 1453 грн. 92 коп., в тому числі податок на додану вартість 242 грн. 32 коп., від 23 червня 2009 року № 264 на загальну суму 479 грн. 64 коп., в тому числі податок на додану вартість 79 грн. 94 коп., від 24 червня 2009 року № 267 на загальну суму 200 грн. 64 коп., в тому числі податок на додану вартість 33 грн. 44 коп., від 24 червня 2009 року № 268 на загальну суму 226 грн. 50 коп., в тому числі податок на додану вартість 37 грн. 75 коп., від 26 червня 2009 року № 270 на загальну суму 341 грн. 04 коп., в тому числі податок на додану вартість 56 грн. 84 коп., від 30 червня 2009 року № 284 на загальну суму 124154 гр. 81 коп., в тому числі податок на додану вартість 20692 грн. 46 коп., від 30 червня 2009 року № 285 на загальну суму 123356 грн. 74 коп., в тому числі податок на додану вартість 20559 грн. 43 коп., від 30 червня 2009 року № 271 на загальну суму 60 грн. 60 коп., в тому числі податок на додану вартість 10 грн. 10 коп., від 30 червня 2009 року № 272 на загальну суму 533 грн. 40 коп., в тому числі податок на додану вартість 88 грн. 90 коп., від 30 червня 2009 року № 274 на загальну суму 1379 грн. 64 коп., в тому числі податок на додану вартість 229 грн. 94 коп., від 30 червня 2009 року № 275 на загальну суму 287 грн. 58 коп., в тому числі податок на додану вартість 47 грн. 94 коп., від 30 червня 2009 року № 273 на загальну суму 209 грн. 95 коп., в тому числі податок на додану вартість 34 грн. 99 коп., від 30 червня 2009 року № 281 на загальну суму 265 грн. 32 коп., в тому числі податок на додану вартість 44 грн. 22 коп., від 30 червня 2009 року № 277 на загальну суму 532 грн. 37 коп., в тому числі податок на додану вартість 88 грн. 73 коп., від 30 червня 2009 року № 278 на загальну суму 168 грн. 60 коп., в тому числі податок на додану вартість 28 грн. 10 коп., від 30 червня 2009 року № 280 на загальну суму 150 грн. 58 коп., від 30 червня 2009 року № 279 на загальну суму 83 грн. 52 коп., в тому числі податок на додану вартість 13 грн. 92 коп., від 1 жовтня 2009 року № 1 на загальну суму 15349 грн. 43 коп., в тому числі податок на додану вартість 2558 грн. 24 коп., від 2 листопада 2009 року № 41 на загальну суму 25772 грн. 89 коп. Оплата за товар здійснена позивачем у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996).

Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Судом встановлено, що всі спірні господарські операції відображені в бухгалтерському обліку позивачем з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках, що не спростовано відповідачем під час судового розгляду справи.

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість», зазначений Закон, серед іншого, визначає статус платників податку на додану вартість, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Стаття 7 зазначеного Закону визначає порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником за податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Долучені до матеріалів справи податкові, видаткові накладні, платіжні доручення, підтверджують право позивача та правильність формування ним податкового кредиту за спірні періоди відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України. Суд зазначає, що норми Закону № 168 не передбачають такої підстави для виключення сум податку на додану вартість з податкового кредиту як висновок податкового органу про нікчемність правочину.

Як вбачається з акту перевірки та пояснень представників відповідача під час судового розгляду справи, підставою для висновку відповідача щодо нікчемності правочину, вчиненого між позивачем та ТОВ «Сурожпром», став акт Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя від 27 жовтня 2010 року № 1111/23-111/33755625 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Сурожпром» по взаємовідносинам з контрагентами за період з 1 січня 2009 року по 31 березня 2010 року. Судом досліджений даний акт перевірки та встановлено, що податковим органом не досліджувалися первинні документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Сурожпром» по взаємовідносинам з позивачем, акт складений на підставі даних, які містяться в інформаційних базах податкової інспекції, а висновок щодо ознак нікчемності зі всіма контрагентами (покупцями) здійснений як наслідок ненадання первинних документів податковому органу ТОВ «Сурожпром». З даного акту судом також встановлено, що ТОВ «Сурожпром» подавалася податкова звітність, в тому числі за спірні податкові періоди.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Доказів чи доводів того, що позивачем укладена угода, яка суперечить діючому законодавству, відповідачем не наведено. Суд також зазначає, що Закон № 168 не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент якимось чином порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Суд зазначає, що ТОВ «Сурожпром» були сформовані податкові зобов'язання за господарськими операціями з позивачем, що підтверджується детальною інформацією по деклараціям за спірні податкові періоди та актом перевірки від 27 жовтня 2010 року, що не заперечується відповідачем. Судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій - протягом 2009 року контрагент позивача був зареєстрований у якості платника податку на додану вартість та знаходився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Судом також враховано, що позивачем придбаний товар у ТОВ «Сурожпром» у відповідності із власними видами діяльності, а саме ремонт і технічне обслуговування офісної техніки. Жодного доказу, який би підтвердив висновок податкового органу щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях при придбанні товару позивачем у його контрагента, відповідачем не надано. Суд також зазначає, що відповідач ґрунтує свої висновки перше за все на підставі висновків акту перевірки контрагента позивача. Стосовно посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що їх наявність чи відсутність ніяким чином не пов'язана із формуванням платником податку податкового кредиту відповідно до норм Закону № 168, та дані обставини не мають відношення до правомірності формування податкового кредиту позивачем та не свідчать про наявність ознак нікчемності правочину між позивачем та ТОВ «Сурожпром». Судом також враховується малогабаритність придбаного позивачем товару.

З огляду на те, що відповідачем в акті перевірки правочин між позивачем та ТОВ «Сурожпром» визначений як нікчемний, тобто такий, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, суд вважає за необхідне зазначити також наступне. Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України (в редакції, викладеній відповідно до Закону України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Виходячи з обставин справи, правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного Кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. В даному випадку виходячи з акту перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що відсутнє реальне виконання укладеного договору між позивачем та його контрагентом, тобто має місце оспорюванність самого договору, та відповідно до чого, податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить до взаємовідносин у сфері податкового законодавства, здійснюючи відповідні висновки. Податковий орган, здійснюючи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків. Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарських операцій із-за її не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків. Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган виходить тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження. Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутності господарських операцій, економічною необґрунтованістю) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення, від сплати до державного бюджету обов'язків платежів, що складають систему наповнення такого бюджету. Однак, за змістом статті 228 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин, це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним. Виходячи зі змісту частини 3 статті 228 ЦК України, після 1 січня 2011 року, правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки. В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку, здійснює висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства. Податковий орган формуючи такі висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними. У тому випадку, якщо податковий орган вважає, що мало місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надані. З урахуванням приписів частини 4 статті 70 КАС України висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним є безпідставними та не обґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Суд також зазначає, що висновки відповідача повністю ґрунтуються на сумнівах та припущеннях, що є недопустимим у податкових правовідносинах, які не доведені у встановленому порядку і які суд не приймає з огляду на положення частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до цієї норми в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 14 березня 2012 року № 0000112300 підлягають задоволенню,. Оскільки за нормами діючого законодавства з оподаткування рішення податкового органу визнаються недійсними, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині шляхом визнання спірного податкового повідомлення-рішення недійсним з урахуванням частини 2 статті 11 КАС України.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання дій відповідача такими, що не відповідають діючому законодавству, в частині визнання правочину нікчемним та застосування фінансових санкцій, скасування акту від 13 березня 2012 року № 402/23-111/34746098 про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2009 року суд дійшов висновку відмовити з огляду на наступне. Акти державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Акт перевірки, в якому зафіксовані факти наявності певних порушень, виявлених відповідачем, не мають обов'язкового характеру в сфері публічно-правових відносин. У спірних відносинах саме податкове повідомлення-рішення є офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки для платника податків. Суд зазначає, що наслідком оспорюваних позивачем дій в межах даної адміністративної справи було прийняття податкового повідомлення-рішення. Враховуючи, що судом, як зазначено вище, визнається недійсним спірне податкове повідомлення-рішення, порушені права позивача вже поновлені судом, що є достатнім в сфері податкових правовідносин.

Таким чином, позовні вимоги позивача задовольняються частково, а судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України в порядку статті 94 КАС України відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр регенерації картриджів «Заправський» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання дій такими, що не відповідають діючому законодавству, в частині визнання правочину нікчемним та застосування фінансових санкцій, скасування акту від 13 березня 2012 року № 402/23-111/34746098 про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2009 року, скасування податкового повідомлення-рішення від 14 березня 2012 року № 0000112300 задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя від 14 березня 2012 року № 0000112300, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальній сумі 80317 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 64254 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 16063 грн. 50 коп.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр регенерації картриджів «Заправський» витрати по сплаті судового збору у розмірі 401 грн. 58 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 травня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 1 червня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.